Чи необхідні реєстратори розрахункових операцій у сільських аптечних закладах?

Забезпечення лікарськими засобами сільського населення є одним із найбільш проб­лемних питань сьогодення аптечної галузі. Складна демографічна ситуація в селі, низька купівельна спроможність населення, відсутність медичних закладів та лікарів є причиною незначних обсягів реалізації лікарських засобів. У результаті сільські аптеки не можуть покрити всіх витрат, яких вони зазнають у процесі здійснення своєї діяльності. Ці витрати, до речі, зростають із кожним роком, перш за все у зв’язку з подорожчанням енергоресурсів.

І не дивлячись на те, що в багатьох державних актах йдеться про першочерговість вирішення проблем села, сьогодні сільська аптека сама повинна заробляти собі і на опалення, і на обладнання, і на ремонт, і на банківське обслуговування, маючи при цьому доступні ціни на лікарські засоби. Тож доводиться рахувати кожну копійку.

Починаючи з 2008 р., у сільських аптеках з’явилася ще одна проблема — необхідність придбання реєстраторів розрахункових операцій. Постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дозволяється роздрібна торгівля медичними та фармацевтичними товарами на території села без застосування реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо річний обсяг розрахункових операцій із продажу товарів на один суб’єкт господарювання не перевищує 75 тис. грн. До 2008 р. більшість сільських аптек й аптечних пунктів не мали таких обсягів реалізації товарів, які б перевищували вказану суму. Але у зв’язку зі зростанням цін на лікарські засоби середній місячний товарообіг окремих сільських аптек зріс до 9 тис. грн., а значить і річний обсяг реалізації почав перевищувати встановлений граничний обсяг розрахункових операцій. Це, у свою чергу, призвело до необхідності встановлення реєстраторів розрахункових операцій. У той же час, не дивлячись на зростання товарообігу, сільські аптеки й аптечні пункти є збитковими та не покривають усіх витрат на своє утримання, і тому перш за все не мають можливостей для придбання реєстраторів розрахункових операцій. Дуже проблемним є питання технічного обслуговування реєстраторів у сільській місцевості. До того ж у сільських аптечних закладах працюють в основному фахівці пенсійного, передпенсійного віку, яким дуже складно буде забезпечити виконання вимог щодо роботи з реєстраторами розрахункових операцій.

З огляду на викладені обставини, а також з метою забезпечення доступності лікарських засобів для сільського населення пропонуємо внести зміни до постанови КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 і дозволити не встановлювати граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій із роздрібного продажу медичних і фармацевтичних товарів так, як це зроблено для роздрібної торгівлі продовольчими товарами, надання побутових послуг тощо.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!