ГЕПАБЕНЕ. Клінічна фармакологія комбінованого рослинного препарату


Завдяки антиоксидантним та мембранотропним властивостям ГЕПАБЕНЕ є високоефективним при лікуванні хворих на алкогольний гепатит.

Підсумовуючи клініко-фармакологічні властивості флавоноїдів можна констатувати, що це своєрідні «природні ферменти довголіття» з вираженим лікувальним ефектом насамперед відносно функції печінки і жовчних шляхів.

Друга рослина, що входить до складу препарату ГЕПАБЕНЕ, є рутка лікарська. Ця рослина поширена на всій території України. Надземна частина рослини містить алкалоїди (до 1,5%), дубильні речовини (до 3%), смоли (до 4,7%), фумарову кислоту, вітаміни С і К. До складу алкалоїдів входять фумарин, протопін, сангвінарин та ін.

Біологічно активні речовини рутки лікарської, в першу чергу алкалоїд фумарин, мають жовчогінні, спазмолітичні, загальнозміцнювальні властивості, а також збільшують секрецію залоз шлунка і кишечнику та підвищують апетит, нормалізують кількість жовчі з одночасним зниженням тонусу сфінктера Одді. Цінною лікувальною властивістю рутки лікарської є здатність нормалізувати процес травлення за рахунок покращання всмоктування і перетравлювання їжі та регулювати обмін речовин в організмі.

Завдяки унікальним фармакологічним властивостям рутка лікарська сприяє фізіологічній регуляції діяльності шлунка, кишечнику, підшлункової залози і печінки. Саме порушення функції цих органів спостерігається у разі захворювань органів травлення, в тому числі гепатиту і холециститу.

РЕЗУЛЬТАТИ КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сьогодні в Україні та в інших країнах проведено багато клінічних досліджень з вивчення ефективності ГЕПАБЕНЕ у лікуванні хворих на гепатит та з патологією жовчовивідних шляхів.

Встановлено, що ГЕПАБЕНЕ виявляє виражений терапевтичний ефект у разі лікування хворих з функціональною патологією жовчовивідних шляхів та кишечнику [5]. У 65% хворих була діагностована дискінезія жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом, а у 35% — за гіпокінетичним. У 30% хворих дискінезія жовчовивідних шляхів поєднувалася з хронічним некалькульозним холецистом. У 80% пацієнтів діагностували синдром подразнення кишечнику. Застосування ГЕПАБЕНЕ по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 10 днів зменшувало суб’єктивні (вираженість больового та диспепсичного синдрому, метеоризм) та об’єктивні (нормалізація показників ультразвукового дослідження, частоти випорожнень, активність трансаміназ) прояви хвороби. Авторами отримані цікаві факти про вплив ГЕПАБЕНЕ на стан видільної функції.

У разі дискінезії жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом у 75% хворих знижувався тонус сфінктерів жовчовивідних шляхів, що зумовило зменшення болю. У хворих з комбінованою патологією (дискінезії жовчовивідних шляхів та синдром подразнення кишечнику) спостерігали нормалізацію ферментативних властивостей кишкової палочки.

Автори дійшли висновку, що ГЕПАБЕНЕ позитивно впливає на функцію жовчовивідних шляхів, особливо у хворих з дискінезією жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом, зменшуючи тонус гладких м’язів жовчного міхура та кишечнику.

ГЕПАБЕНЕ виявляє виражений терапевтичний ефект у пацієнтів, яким виконано лапароскопічну холецистектомію у зв’язку з жовчнокам’яною хворобою [2]. 46 оперованим хворим з явищами печінкової дисхолії призначали ГЕПАБЕНЕ по 1 капсулі 3 рази на добу після їди протягом 3–4 тиж. Позитивну динаміку лікування спостерігали у всіх хворих — зникав біль, метеоризм, відчуття сухості у роті, поліпшувався апетит, С-реактивний білок не визначався, знижувався рівень холестерину, муцину, збільшувалася кількість жовчних кислот, а також підвищувався холато-холестериновий коефіцієнт.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕПАБЕНЕ

ГЕПАБЕНЕ застосовують у разі хронічного гепатиту, цирозу печінки, жирової дистрофії печінки, токсико-метаболічних уражень печінки (в тому числі спричинених різноманітними токсичними речовинами органічної і неорганічної природи — ксенобіотиками), алкогольного гепатиту, дискінезії жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним і гіпокінетичним типом, особливо при ураженні паренхіми печінки, а також для профілактики та лікування післяхолецистектомічного синдрому.

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ

Призначають ГЕПАБЕНЕ по 1 капсулі тричі на добу під час їди або після прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю води. У разі нічного больового синдрому рекомендується додатковий прийом 1 капсули препарату перед сном.

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

Препарат добре переноситься, не спричинює побічної дії.

Таким чином, ГЕПАБЕНЕ:

· має оригінальний склад біологічно активних речовин лікарських рослин розторопші плямистої і рутки лікарської;
· виявляє високу ефективність у лікуванні хворих на хронічний гепатит різного генезу та пацієнтів з дискінезією жовчовивідних шляхів;
· є одним із ефективних препаратів для застосування в гепатології, у разі комбінованої патології — гепатиту і холециститу, а також післяхолецистектомічного синдрому;
· добре переноситься, практично не спричинює розвитку побічних ефектів;
· має позитивну фармакоекономічну характеристику.


Іван Чекман,
чл.-кор. НАН і АМН України,
заслужений діяч науки і техніки, професор,
завідувач кафедри фармакології
з курсом клінічної фармакології
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Публікація підготовлена за матеріалами,
наданими представництвом компанії «ratiopharm» в Україні,
тел.: (044) 490-58-62,
тел./факс: (044) 490-58-63

Закінчення. Початок див.
«Щотижневик АПТЕКА», № 18 (239)

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабак О.Я. Хронические гепатиты. — Блиц-принт АО «Издательство «Блиц-Информ», Киев, 1999. — 208 с.

2. Дейнеко Н.Ф., Акинде Б., Чернобай А.И., Шаргород И.И. Профилактика и коррекция печеночно-клеточной дисхолии комбинированным препаратом Гепабене у больных, перенесших лапароскопическую холецистэктомию по  поводу желчнокаменной болезни. — Ліки України. В печати.

3. Зинченко Т.В., Стахив И.В., Мякушко Т.Я., Калошина Н.А., Никонов Г.К. Лекарственные растения в  гастроэнтерологии. — Наук. думка, Киев, 1990. — 232 с.

4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — Головна редакція УРЕ, Київ, 1989. — 544 с.

5. Руденко Н.Н., Дорофеев А.Э., Агибалов А.Н., Гордеева Т.А., Андриенко И.Н., Музыченко Л.А. Эффективность применения препарата Гепабене у больных с функциональной патологией желчевыводящих путей и кишечника. — Ліки України. — 1999. — № 7–8. — С. 30–31.

6. Товстуха Є.С. Фітотерапія. — Здоров’я, Київ, 1990. — 304 с.

7. Чекман И.С., Липкан Г.Н. Растительные лекарственные средства. — «Колос, ИТЭМ», Киев, 1993. — 384 с.

8. Восkus Н.L. Gastroenterology. — Асаdemрress, Lоndon, 1995. — 1236 р.

9. Теrrault N.А. Тrеаtmеnt оf сhronіс hераtitis В аnd сhronіс hераtitis С. Rev. Med Virol. — 1996. — № 6. — Р. 215–228.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Гепабене

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*