Ревматоїдний артрит (РА) — одне з основних ревматичних захворювань за поширеністю і соціальною значущістю. Тому фармакотерапія при РА — актуальне питання ревматології (Коваленко В.Н. и соавт., 1994; Насонова В.А., 1995). У фармакотерапії хворих на РА, основними засобами якої є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), вирізняється метод локальної терапії із застосуванням НПЗП (Насонов Е.Л., Лебедева О.В., 1996; Солиев Т.С., 1996). Завдяки впровадженню останнім часом нових лікарських форм НПЗП цей метод все більш активно використовують в ревматології (Коваленко В.Н. и соавт., 1994; Насонова В.А., 1995; Муравйов Ю.В., 1996; Солиев Т.С., 1996).
Нами вивчено ефективність локальної терапії ДОЛГІТ КРЕМОМ в комплексному лікуванні хворих на РА. ДОЛГІТ КРЕМ створений німецькою фірмою «Dolorgiet» і представлений в Україні чеською фірмою «Pro Med. CS Praha a.s.». Препарат містить активну речовину ібупрофен, яка завдяки оригінальній основі — водно-масляній емульсії проникає в навколосуглобові тканини і синовіальну рідину в достатніх терапевтичних концентраціях.
Нами обстежені 54 хворих з РА І–ІІ ступеня активності, переважно ІІ рентгенологічної стадії (за Штейнброкером). Жінок було 46, чоловіків — 8. Вік хворих — від 16 до 48 років, тривалість захворювання становила від 1 до 9 років. Залежно від методу терапії пацієнти розподілені на 3 групи, співставні за віком хворих, травалістю захворювання, ступенем активності та стадією захворювання, характером змін в суглобах. Усім хворим призначали адекватне медикаментозне лікування, обов’язково — НПЗП per os. Дозу НПЗП протягом всього курсу лікування не змінювали.
До контрольної групи (КГ) включені 24 хворих, яким проводили традиційну терапію. Хворим Д-групи (n=15) призначали НПЗП per os та аплікації ДОЛГІТ КРЕМУ на ділянку уражених суглобів; ДФ-групи (n=15) — НПЗП per os, аплікації ДОЛГІТ КРЕМУ, одночасно впливаючи низькочастотним ультразвуком (фонофорез) на ділянку уражених суглобів. ДОЛГІТ КРЕМ наносили на шкіру і втирали в ділянці уражених суглобів тричі на добу. Кількість препарату залежала від розміру ураженого суглоба. Тривалість фонофорезу залежала від розміру суглоба, індивідуальної чутливості хворого і становила 2–10 хв на суглоб.
Нами вивчені клінічні та лабораторні показники (швидкість осідання еритроцитів, ревмопроби, білкові фракції). Особливо враховували показники, що відображають не тільки загальний стан хворого, а й ефективність локальної дії на запалення. Вивчали динаміку больового синдрому, суглобового, запального і больового індексів, а також скутість суглобів вранці, кистьової сили та швидкості проходження стандартної дистанції (15 м). Загальну ефективність лікування оцінювали за сумою всіх вивчених показників через 3 тиж від його початку.
Позитивний ефект лікування відзначено у всіх хворих: поліпшувався їх загальний стан, збільшувалась рухливість суглобів, знижувались інтенсивність больового синдрому і вираженість локальних змін, стабілізувались лабораторні показники запалення. Вираженість цих змін у хворих різних груп була не однакова, що свідчить про різну ефективність лікування (табл. 1).
Таблиця 1
ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ХВОРИХ
Група хворих |
Після лікування, % |
р |
КГ |
+34 |
<0,05 |
Д |
+50 |
<0,01 |
ДФ |
+67 |
<0,01 |
Встановлено, що використання ДОЛГІТ КРЕМУ суттєво покращує результати лікування в порівнянні з традиційною терапією, а в поєднанні з фонофорезом — сприяє досягненню максимальної ефективності. Позитивна динаміка показників підтверджує ці висновки (табл. 2).
Таблиця 2
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ НА РА ПРОТЯГОМ ЛІКУВАННЯ
Показник |
До лікування |
Група хворих |
||
КГ |
Д |
ДФ |
||
Суглобовий індекс |
100 |
+45 |
+50 |
+57 |
Запальний індекс |
100 |
+49 |
+57 |
+61 |
Больовий індекс |
100 |
+56 |
+69 |
+76 |
Скутість суглобів вранці |
100 |
+54 |
+59 |
+64 |
Швидкість проходження стандартної дистанції (15 м) |
100 |
+33 |
+45 |
+50 |
Кистьова сила |
100 |
+60 |
+81 |
+119 |
Середній приріст |
100 |
+49,5 |
+60,2 |
+71,2 |
Після закінчення лікування відзначено поліпшення показників у всіх хворих, проте у пацієнтів КГ — менш виражене, ніж у пацієнтів Д- та ДФ-груп. Так, ефективність лікування пацієнтів КГ була менше 50%, Д-групи — 60,2% (р<0,05), ДФ-групи — понад 70% (р<0,01). Більш вираженою була позитивна динаміка больового індексу: під впливом ультразвуку проникання ДОЛГІТ КРЕМУ в навколосуглобові тканини збільшується, значно підвищується концентрація діючої речовини в ділянці ураження, що призводить до зниження активності запалення і різкого зменшення болю. Аналогічно змінювалась і кистьова сила.
Порівняльна ефективність лікування хворих залежно від виду терапії наведена в табл. 3.
Таблиця 3
ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РА
Група хворих |
|||||
КГ |
Д-група |
ДФ-група |
|||
% |
Приріст |
% |
Приріст |
% |
Приріст |
100 |
0% |
147 р<0,05 |
+47% р<0,05 |
197 р<0,01 |
+97% р<0,01 |
Отже, максимальний ефект досягається завдяки поєднаному використанню локальної терапії ДОЛГІТ КРЕМОМ з фонофорезом. Фонофорез сприяє більш вираженому підвищенню концентрації діючої речовини шляхом підвищення проникності шкіри незалежно від її вікових змін і порушень, зумовлених давністю захворювання.
Отримані результати свідчать про високу ефективність застосування ДОЛГІТ КРЕМУ в комплексному лікуванні хворих на РА, яка значно підвищується при поєднанні аплікацій ДОЛГІТ КРЕМУ і фонофорезу.
Побічних дій ДОЛГІТ КРЕМУ не відзначено. У 2 хворих ДФ-групи виникли петехіальні висипання, зумовлені неточно визначеною дозою ультразвуку. В 1 хворого лікування було продовжено після зниження дози ультразвуку, ще в 1 — фонофорез було відмінено і лікування продовжено тільки з використанням ДОЛГІТ КРЕМУ.
ВИСНОВКИ
1. ДОЛГІТ КРЕМ — високоефективний лікарський засіб для локальної терапії з вираженою протизапальною і знеболювальною дією.
2. ДОЛГІТ КРЕМ можна використовувати в комплексній терапії хворих на РА, що суттєво підвищує її ефективність.
3. Під час використання ДОЛГІТ КРЕМУ не виявлено побічних ефектів.
4. Ефективність терапії значно підвищується при поєднаному використанні ДОЛГІТ КРЕМУ і фонофорезу.
5. Локальна терапія ДОЛГІТ КРЕМОМ може бути використана як на госпітальному, так і на амбулаторному етапі лікування.
А.І. Дейкун, Н.К. Кремінська
Інститут кардіології
ім. М.Д. Стражеска АМН України, Київ
ЛИТЕРАТУРА |
|
|
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим