Державний фармакологічний центр МОЗ України має новий статут

Наказом МОЗ України від 17.05.2001 р. № 186 (див. с. 63) затверджено у новій редакції статут Державного підприємства «Державний Фармакологічний центр», засновником якого є МОЗ України (далі — ДФЦ). Що ж зміниться у роботі ДФЦ з прийняттям нового статуту? Коментує заступник голови ДФЦ Віктор Чумак.

Наказом МОЗ № 186 від 17.05.2001 р. і змістом статуту визначено низку принципових питань, що стосуються державного управління у сфері реєстрації лікарських засобів в Україні, відповідно до принципів адміністративної реформи і задач, які були покладені свого часу на Фармакологічний комітет, а потім на науково-експертний центр.

Ці зміни стосуються юридичного та вузькопрофесійного аспектів. Щодо юридичного аспекту, то насамперед слід визначити, що означає державне управління з точки зору Указу Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22.07.1998 р. № 810/98? Це «вид діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлінського, тобто організуючого впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої влади. В той же час державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад на рівні державних підприємств, установ і організацій». Тому поняття «державне управління» за змістом є ширшим, ніж поняття «виконавча влада».

Крім того, слід звернути увагу ще на один момент згаданого Указу: «У змісті діяльності самого міністерства потрібно чітко визначити і розмежувати його функції:

а) як органу, який забезпечує аналітико-консультативну допомогу у виробленні та здійсненні політики Міністра у відповідному секторі державного управління;

б) як органу, який забезпечує задоволення певних потреб суспільства і держави. Ці функції пов’язані, зокрема, з наданням управлінських послуг населенню і підлягають широкій децентралізації, в тому числі шляхом їх делегування окремим госпрозрахунковим підрозділам, підпорядкованим відповідному міністерству.

Міністерство може мати підпорядковані йому підрозділи (органи), в тому числі територіальні (регіональні), які становлять так звану «систему міністерства».

Віктор ЧУМАК

Заступник голови державного підприємства «Державний Фармакологічний центр»

І, нарешті, що таке делегування з точки зору Указу: «Делегування» означає, як правило, передачу функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб’єкта права повернути й до власного виконання. Водночас делегуючий суб’єкт набуває право контролю за станом і наслідками виконання делегованих функцій, повноважень…».

Тобто з отриманням нового статусу ДФЦ не набув безконтрольного монопольного права на здійснення регуляторних функцій у сфері реєстрації лікарських засобів. Важливим є принцип, згідно з яким «дозволено все, що не заборонено» (за радянських часів, навпаки, було «заборонено все, що не дозволено», тому перш ніж зробити черговий крок, треба було отримати дозвіл).

Що не заборонено? Згідно з вищенаведеним Указом Президента і законом України «Про лікарські засоби» МОЗ може делегувати певні функції державного управління у сфері обігу лікарських засобів суб’єктам господарювання в межах, передбачених цим Законом.

Що заборонено? Зловживання, які чітко визначені в ст. 4 («Зловживання монопольним становищем на ринку») закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності». З точки зору вимог ст. 4 вказаного Закону зловживання можуть визначатися в обсягах послуг і цін на ці послуги.

Щодо ДФЦ, то обсяг вимог до реєстраційних документів і ціни на експертні послуги встановлюються вищестоящими органами. Так, вимоги до реєстраційних документів визначені законом України «Про лікарські засоби», Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 № 1422 і Наказом МОЗ України від 19.09.2000 № 220, а ціни на послуги — Наказом МОЗ України від 14.06.2001 № 228 (див. с. 63).

Отже, згідно з законом України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» вибрана така юридична формула статусу ДФЦ МОЗ України: «Державне підприємство «Державний фармакологічний центр МОЗ України» — уповноважений Міністерством охорони здоров’я України орган адміністративно-господарського управління та контролю в сфері реєстрації лікарських засобів в межах, передбачених законом України «Про лікарські засоби». Центр заснований на державній власності та підпорядкований Міністерству охорони здоров’я України».

Відповідно до ст.1 закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» та ст.1 закону України «Про захист економічної конкуренції» — «Органи адміністративно-господарського управління та контролю — об’єднання підприємств, інші суб’єкти господарювання, громадські організації при виконанні ними функцій управління та контролю в межах делегованих їм повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування».

Розглянемо другий аспект — вузькопрофесійний. Ще в положенні про Фармакологічний комітет була визначена низка проблем і задач у галузі застосування лікарських засобів, які не входять до компетенції ні апарату МОЗ (через відсутність відповідних підрозділів), ні Фармкомітету, ні його правонаступника — державного науково-експертного центру лікарських засобів.

Стримувала розвиток системи реєстрації лікарських засобів відсутність матеріальної бази. Цю проблему можна вирішити шляхом спільного використання потенціалу Академії медичних наук, ДФЦ, інших наукових закладів. Новою редакцією статуту передбачена не лише можливість використання вже створеного потенціалу, але й його розвиток і матеріальна підтримка.

У статуті передбачено, що ДФЦ може не тільки виконувати експертні роботи, а й проводити повномасштабну науково-дослідну роботу зі створенням відповідної інфраструктури від вченої Ради до власної аспірантури тощо.

Чому саме Центр, а не відповідне управління МОЗ або інший орган виконавчої влади? Відповідь на це запитання можна знайти в Указі Президента України «Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів» від 11 лютого 2000 р. № 207/2000: «З метою забезпечення реалізації Концепції адміністративної реформи в Україні та ефективного витрачання бюджетних коштів постановляю:

1. Керівникам міністерств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

здійснити протягом 2000 року конкретні заходи щодо вдосконалення структури центральних та місцевих органів виконавчої влади, переглянути структуру і мережу територіальних органів центральних органів виконавчої влади, структуру апарату місцевих державних адміністрацій, зменшити господарські витрати, забезпечивши скорочення бюджетних видатків на утримання органів виконавчої влади не менш як на 40 відсотків».

На мою думку, при такому скороченні апарату, зокрема апарату МОЗ, збільшувати навантаження на вже існуючі структурні підрозділи не можна. Тому створення нових форм державного управління в сфері реєстрації лікарських засобів є своєчасним.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті