БІОНОРИКАфітопрепарати для лікування захворювань вуха, горла та носа

15 листопада у конференц-залі Президент-готелю «Київський» відбувся науково-практичний симпозіум «Секретолітична і протизапальна терапія в оториноларингології», організований київським Головним управлінням охорони здоров’я та німецькою фармацевтичною компанією «Біонорика» в рамках дня головного оториноларинголога м. Києва. Були присутні близько 150 науковців, практичних лікарів та організаторів охорони здоров’я м. Києва та м. Москви. Головуючим на симпозіумі був заступник начальника Головного управління охорони здоров’я м. Києва з лікувально-профілактичної роботи В.Л. Весельський. Головний оториноларинголог м. Києва Н.О. Біль поінформував присутніх про роботу міської служби оториноларингології за перші 9 міс поточного року. У виступах відомих українських та російських учених-оториноларингологів йшлося про клінічну ефективність препаратів, виготовлених на основі лікарських рослин, німецької фармацевтичної компанії «Біонорика» — СИНУПРЕТУ і ТОНЗИЛГОНУ при синуситах, середньому отиті, тонзилітах та деяких інших захворюваннях.

СИНУПРЕТ У ЛІКУВАННІ СИНУСИТІВ У ДОРОСЛИХ

Завідувач кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Юрій Мітін у своєму повідомленні зупинився на нових аспектах застосування СИНУПРЕТУ — для лікування синуситів. Причинами синуситів є несприятливі умови навколишнього середовища, ослаблення місцевого та загального імунітету, алергічні реакції, поява антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. Серед факторів патогенезу синуситів важливе місце займають порушення дренажу та вентиляції приносових пазух,

У президії симпозіуму (зліва направо): головний дитячий оториноларинголог м. Москви, доктор медичних наук, професор кафедри оториноларингології педіатричного факультету Російського державного медичного університету Тетяна Гаращенко; головний оториноларинголог м. Києва, заслужений лікар України Назар Біль; заступник начальника Головного управління охорони здоров’я м. Києва з лікувально-профілактичної роботи, заслужений лікар України Віктор Весельський; завідувач кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Юрій Мітін; головний дитячий оториноларинголог м. Києва, завідувач відділення оториноларингології Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 Анатолій Молочек

мукоциліарного кліренсу та надлишкове утворення в’язкого слизу.

Застосування препаратів, виготовлених на основі лікарських рослин, для лікування синуситів має певні переваги порівняно з синтетичними. Лікарські засоби, виготовлені з природної сировини, виявляють м’яку дію на організм та рідко спричинюють побічні реакції. Їх можна застосовувати протягом тривалого часу.

СИНУПРЕТ — фітопрепарат секретолітичної дії. До його складу входять корінь генціани, квітки первоцвіту, трава щавлю, квітки бузини і трава вербени. Ці складники забезпечують секретолітичну, протизапальну, імуномодулювальну та противірусну дію лікарського засобу.

СИНУПРЕТ нормалізує мукоциліарний кліренс за рахунок зменшення в’язкості слизу, усунення мукостазу, стимуляції клітин, що виробляють мукополісахариди, поліпшують дренаж та вентиляцію приносових пазух. Препарат усуває набряк, зменшує вираженість запального процесу та проникність капілярів, пригнічує ріст вірусів грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіального вірусу тощо. Препарат виявляє імуномодулювальну дію, оскільки відновлює захисну функцію слизової оболонки та підсилює фагоцитоз. Важливою особливістю СИНУПРЕТУ є те, що він потенціює дію антибіотиків.

СИНУПРЕТ застосовують при синуситах, бронхітах, пневмонії, ларингіті, фарингіті, тубоотиті тощо. Препарат зменшує післяопераційний набряк ЛОР-органів. Його можна використовувати при запальних процесах верхніх дихальних шляхів у вагітних. В Україні зареєстровано дві лікарські форми СИНУПРЕТУ — драже та краплі.

Ю. Мітін розповів про клінічні дослідження, проведені під його керівництвом, присвячені вивченню ефективності препарату, застосованого при різних видах синуситу як доповнення до традиційного лікування (маніпуляції, оперативне втручання, антибактеріальні препарати, гіпосенсибілізувальна терапія) (1-ша група, n=78); у післяопераційний період як монотерапія (2-га група, n=34). До контрольної (3-ї групи) увійшли пацієнти з різними видами синуситу (n=46) або оперовані хворі (n=20), яким призначали традиційне лікування без СИНУПРЕТУ. Як свідчать результати клінічного дослідження, у хворих 1-ї та 2-ї груп симптоми загальної неспецифічної інтоксикації зникали швидше (на 3-й день лікування СИНУПРЕТОМ), ніж у пацієнтів 3-ї групи (6–7-й день). СИНУПРЕТ також сприяв прискоренню позитивної динаміки запального процесу слизової оболонки приносових пазух, відновленню функції миготливого епітелію тощо. При гострому гнійному синуситі санації приносових пазух у пацієнтів 1-ї групи досягали на 4–5-й день лікування, а у хворих 3-ї групи — на 5–6-й день. Функція носового дихання, мукоциліарний транспорт та інші показники функціональної активності верхніх дихальних шляхів поліпшувалися на декілька днів раніше у хворих, які отримували СИНУПРЕТ, ніж у тих, кому препарат не призначали. У хворих 2-ї групи набряк тканин, що виник унаслідок оперативного втручання, під впливом СИНУПРЕТУ зникав раніше, ніж у пацієнтів 3-ї групи, яким препарат не призначали. Побічних реакцій під час лікування СИНУПРЕТОМ не спостерігали.

СИНУПРЕТ У ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА СИНУСИТ ТА СЕРЕДНІЙ ОТИТ

Головний дитячий оториноларинголог м. Москви, доктор медичних наук, професор Тетяна Гаращенко висвітлила роль секретолітичної терапії в лікуванні гострих і хронічних захворювань носової порожнини, приносових пазух та негнійних захворювань середнього вуха. Відомо, що чим молодша дитина, тим важчий перебіг синуситу. Інфекційний процес із приносової пазухи часто поширюється на слизову оболонку решітчастих пазух, істотно ускладнюючи перебіг та клінічну картину захворювання. Етмоїдит (запалення решітчастих пазух) — це захворювання, яке може стати причиною розвитку абсцесів мозку. Минулого року внаслідок цього ускладнення в м. Москві померло троє дітей.

Щоб лікування синуситів було ефективним, необхідно врахувати особливості утворення секрету у приносовій пазусі. При запальному процесі в приносовій пазусі порушується продукція слизу в келихоподібних клітинах, накопичуються серозні виділення у приносовій порожнині та порушується функція миготливого епітелію, який здійснює активний дренаж слизу. Зниження ефективності фізіологічного очищення приносової пазухи та мукоциліарного кліренсу створює передумови до активації мікробної флори та вірусної інфекції, а також до розвитку запального процесу.

Іншою важливою проблемою, що пов’язана з мукоциліарною недостатністю, є запалення середнього вуха. Встановлено, що близько 60% дітей 1-го року життя принаймні один раз хворіють на гострий середній отит, близько 44% дітей — повторно протягом року. У віці до 5 років практично 93% дітей хворіють на гострий середній отит. Більше ніж у 50% дітей виявляють ексудативні форми гострого середнього отиту. У 63% дітей, які хворіли на гостре респіраторне захворювання (ГРЗ), розвивається гострий середній отит. У 80% дітей спостерігається затримка евакуації ексудату із порожнини середнього вуха протягом 1 міс, у 60% — протягом 3 міс, у 40% — до 5 міс, а у 15% — до 2 років. Ексудативні форми середнього отиту небезпечні тим, що можуть спричинити розвиток тимпаносклерозу і, відповідно, втрату чи зниження слуху.

Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів і середнього вуха містить два типи клітин (перициліарні та келихоподібні), кожен з яких виділяє секрет специфічної консистенції — рідкий та густий. Рідкий секрет безпосередньо вкриває епітеліальні клітини слизової оболонки, забезпечуючи належну функцію війок та відповідну частоту їх коливань, необхідну для ефективної евакуації слизу. Рідкий секрет вкритий густим, що захищає слизову оболонку від інвазії бактерій та вірусів. При запаленні слизової оболонки порушується процес продукції різних фракцій слизу. Зазвичай при банальному запаленні внаслідок значної активації функції келихоподібних клітин накопичується більш густий секрет, який перешкоджає нормальній евакуації слизу із приносових пазух чи середнього вуха. У перші 2 дні запального процесу гіперпродукція в’язкого секрету відіграє біологічну роль — запобігає інвазії патогенної мікрофлори в слизову оболонку. Однак після того, як секрет стає занадто густим, він ще більше порушує евакуаторну функцію війчастого епітелію, що ускладнює перебіг запального процесу у верхніх дихальних шляхах та середньому вусі (при муковісцидозі ушкоджуються переважно перициліарні клітини, тому лікування синуситів та запалення середнього вуха істотно відрізняється від лікування синуситів та отитів, що виникли внаслідок ГРЗ).

Запалення супроводжується гіперемією та набряком слизової оболонки приносових пазух і середнього вуха. Внаслідок цього евакуація слизу через «перекриті» природні отвори може бути істотно обмежена. Це призводить до утворення негативного тиску в порожнині, що сприяє виділенню ексудату.

Таким чином, лікування синуситу та середнього отиту має включати заходи, спрямовані на розрідження надмірно в’язкого секрету, відновлення функції мукоциліарного апарату, ліквідацію запального набряку слизової оболонки, профілактику та лікування бактеріальної суперінфекції, відновлення клітин слизової оболонки та усунення імунного дисбалансу. Якщо усунути мукоциліарну недостатність не вдається, гострий синусит або гострий середній отит набуває хронічного перебігу.

Клінічна практика свідчить, що ефективним синтетичним препаратом, який відновлює структуру слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та середнього вуха, є карбоцистеїн. Його застосування у поєднанні з макролідом джозаміцином забезпечує хороший клінічний ефект при гострому синуситі та гострому середньому отиті за рахунок істотного поліпшення мукоциліарного транспорту. Необхідно зазначити, що антибіотики-макроліди завдяки здатності проникати всередину клітини можуть сприяти відновленню структури слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та середнього вуха. Внаслідок цього вони мають певні муколітичні та імуномодулювальні властивості.

СИНУПРЕТ — ефективний лікарський засіб, виготовлений на основі лікарських рослин, комплексно впливає на слизову оболонку приносових пазух та середнього вуха. Він виявляє виражений секретолітичний ефект (нормалізує мукоциліарний транспорт), протизапальну, імуномодулювальну та антивірусну дію. Особливо ефективний СИНУПРЕТ у поєднанні з джозаміцином або цефуроксимом у дітей, хворих на гострий синусит.

Слід зазначити, що хворим на гострий синусит та гострий середній отит потрібно проводити не муколітичну, а секретолітичну терапію, бо муколітики сприяють лише розщепленню густого слизу, а секретолітики нормалізують структуру слизової оболонки, внаслідок чого відновлені секреторні клітини здатні продукувати нормальний слиз. Отже, СИНУПРЕТ подібно до карбоцистеїну виявляє секретолітичну дію.

У дітей, хворих на хронічний ексудативний отит, яким призначали традиційну фармакотерапію, позитивні зрушення за показниками тимпанограми відзначали вже після першого курсу лікування. При цьому слух вдалося відновити до нормального у 40% дітей. Уведення препарату СИНУПРЕТ до схеми лікування дало змогу відновити слух до нормального ще у 20% дітей. СИНУПРЕТ значно поліпшував показники аудіограми у дітей, хворих на ексудативний та хронічний рецидивуючий отит.

Завідувач кафедри оториноларингології Чернівецької державної медичної академії, доктор медичних наук, доцент Олександр Плаксивий розповів про власний майже десятирічний досвід клінічного використання СИНУПРЕТУ для лікування гострих синуситів. У хворих, які приймали СИНУПРЕТ, проводили в середньому на 1–2 лікувальні пункції приносових пазух менше, ніж у пацієнтів контрольної групи. Крім того, пацієнти, яким призначали СИНУПРЕТ, виписувалися з лікарні на 3 дні раніше порівняно з тими, хто не приймав цей лікарський засіб. Препарат добре переносили як дорослі, так і діти.

КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ТОНЗИЛГОНУ

Кандидат медичних наук, доцент кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Олександр Науменко розповів про особливості лікування хворих з хронічним ринітом, які зазнали дії малих доз іонізуючого випромінювання, за допомогою препарату ТОНЗИЛГОН.

Результати клінічних досліджень свідчать, що ТОНЗИЛГОН сприяє відновленню показників імунітету, а саме нормалізації вмісту
Т-хелперів (підвищення вмісту в крові) та Т-супресорів (зниження вмісту в крові). Відомо, що в основі багатьох захворювань лежить порушення імунного статусу за рахунок ушкодження гуморального та клітинного імунітету. Відновлення балансу між різними ланками імунної системи забезпечує позитивну динаміку перебігу захворювання.

Кандидат медичних наук, асистент кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Юлія Дєєва розповіла про сучасні підходи до лікування гострих і хронічних захворювань глотки ТОНЗИЛГОНОМ. Препарат зменшує набряк слизової оболонки дихальних шляхів та приносових пазух, при тонзиліті зменшує відчуття болю. ТОНЗИЛГОН не має побічної дії та не має протипоказань, що дає змогу використовувати препарат протягом тривалого часу у пацієнтів різного віку.

До складу ТОНЗИЛГОНУ входять коріння алтею, квітки ромашки, трава хвоща польового, листя горіха, кора дуба, трава деревію і трава кульбаби. Активні компоненти ромашки, алтею і хвоща сприяють підвищенню активності неспецифічних факторів захисту організму за рахунок підвищення фагоцитарної активності макрофагів і гранулоцитів. Полісахариди, ефірні олії та алкалоїди ромашки, алтею, кульбаби виявляють протизапальну дію, зменшують набряк слизової оболонки дихальних шляхів. Таніни кори дуба мають противірусну активність.

ТОНЗИЛГОН прискорює елімінацію патогенних мікроорганізмів, у разі комплексного застосування з антибіотиками — потенціює їх ефект та запобігає імуносупресивній дії. Препарат виявився ефективним у хворих із хронічним тонзилітом, паратонзилярним абсцесом, після перенесеної тонзилектомії.

Віктор Маргітич
Фото Євгена Кривші