АЦИКЛОСТАД® і АЦИКЛОВІР 200 СТАДА® препарати для лікування герпетичної інфекції

Вірус простого герпесу (ВПГ) набув свого поширення у 70-ті роки XX ст. Нині він є чи найпоширенішою неконтрольованою інфекцією. Одним із вірусів цієї групи інфекцій — вірусом генітального герпесу — уражено понад 86 млн людей.

Захворюваність на генітальний герпес у країнах Західної Європи становить понад 80 випадків на 100 000 населення, у США — у 2,5 разу вища. Останнім часом за результатами серологічного скринінгу від 40 до 60 млн дорослих у США хворіють на рецидивний генітальний герпес, щороку кількість їх збільшується на 500–600 тис. [2].

У Росії протягом останніх 10 років захворюваність на генітальний герпес зросла з 8 до 20 випадків на 100 000 населення. У великих містах ці цифри вищі у 3–4 рази [5]. На думку спеціалістів, аналогічна ситуація склалася і в Україні. Але треба зазначити, що дані епідеміологічного обстеження неповні через низку причин, серед яких — недосконалість діагностичних методів.

Що ж до епідеміології ВПГ 1-го типу (ВПГ-1), то, за оцінками деяких учених, майже половина населення світу інфіковані цим вірусом. Рівень інфікування чітко залежить від життєвого рівня: чим нижчий життєвий рівень, тим більше пацієнтів, серопозитивних щодо ВПГ-1. Наприклад, у країнах, що розвиваються, майже 100% людей інфіковані ВПГ-1, а у високорозвинених країнах серед соціально забезпечених верств населення інфікованість цим вірусом становить менше 50% [2].

На сьогодні відомо 8 типів вірусів герпесу (див. таблицю)

Таблиця

Типи вірусів герпесу і захворювання, які вони спричинюють

Віруси сімейства Herpetoviridae

Захворювання:

у разі первинного інфікування

у разі активації персистуючого в організмі вірусу

ВПГ 1-го типу (ВПГ-1)

Первинний герпес на губах, шкірі обличчя, рук, слизовій оболонці ротової порожнини, кон’юнктиві, пневмонія, менінгоенцефаліт, герпес новонароджених, природжений герпес

Рецидивний герпес шкіри обличчя, рук, кон’юнктиви, рецидивний менінго-енцефаліт

ВПГ 2-го типу (ВПГ-2)

Первинний герпес статевих органів, шкіри, сідниць, нижніх кінцівок, менінгоенцефаліт, герпес новонароджених, природжений герпес

Рецидивний герпес статевих органів, сідниць, енцефаліт

Вірус Varicella zoster

Вітряна віспа

Оперізувальний лишай, при рецидивній формі імунодефіцитні стани

Вірус Епштейна—Барр

Інфекційний мононуклеоз

Лімфома Беркіта

Цитомегаловірус (ЦМВ)

Первинна ЦМВ-інфекція, природжена ЦМВ-інфекція

В осіб з імунодефіцитом — гостра ЦМВ-інфекція: ретиніт, коліт, енцефаліт.
В осіб з нормальним імунітетом — хронічна ЦМВ-інфекція

Герпесвірус людини
6-го типу

Раптова екзантема, патологія сполучної тканини, зміни у складі крові

Системні порушення при трансплантації органів

Герпесвірус людини
7-го типу

Екзантема новонароджених

Можлива причина синдрому хронічної втоми

Герпесвірус людини
8-го типу

Невідомі

Саркома Капоші

Інфікування вірусом герпесу відбувається різними шляхами: контактним (найчастіше під час поцілунків), парентеральним, статевим, під час пологів. Віруси герпесу можуть ушкоджувати всі органи. Характер перебігу інфекції: гострий, латентний, хронічний, рецидивний. Вірус, що проник в організм людини, персистує там протягом усього її життя. Клінічні прояви інфекції різноманітні (див. таблицю) [5].

Вірус проникає в організм через найдрібніші пошкодження шкіри та слизових оболонок, далі по нервових волокнах досягає симпатичних гангліїв і там залишається. Герпетична інфекція може ніколи не проявитися і людина думки не матиме, що є носієм її, а можливо, й поширює її. Але за несприятливих умов герпес виявляється загальним нездужанням, ознобом, головним болем, появою болючих пухирців на губах або на шкірі, гострим фарингітом. Згодом пухирці розкриваються, на їх місці утворюються ерозії, що пізніше вкриваються кіркою [3].

Найвідомішою формою герпесу є герпес шкіри — найпоширеніша форма інфекції, що найчастіше проявляється після гострих респіраторних захворювань, та генітальний герпес, що виникає внаслідок потрапляння вірусу в органи сечосостатевої системи.

Первинний генітальний герпес виникає через 1–10 днів після потрапляння вірусу в організм. Протягом 2-го тижня утворюються ерозії, які наприкінці його вкриваються кіркою, що відпадає на 20–25-й день. На той час вогнище епітелізується. При цьому можливе загальне нездужання [1].

Рецидивний перебіг генітального герпесу характеризується повторними загостреннями інфекції, переважно легкого і нетривалого перебігу, як правило, негенітальної локалізації.

Інфікування можливе не тільки в період клінічних проявів захворювання, а й під час асимптоматичних рецидивів, що й спричинює поширення інфекції.

Генітальний герпес є причиною акушерської патології, вад плода, мертвонародженості.

Наслідки генітального герпесу у чоловіків також серйозні — можливе безпліддя.

Найбільш небезпечним періодом для зараження є пубертатний. Підступність вірусу полягає в тому, що більшість хворих не підозрює наявності у себе хвороби, адже перебіг її часто безсимптомний, у дорослому віці можливе безпліддя або існує ризик народження дітей з вадами розвитку.

Наступним різновидом простого герпесу є оперізувальний лишай. У дітей оперізувальний лишай спричинює розвиток вітряної віспи, після її перенесення не зникає, а персистує в нервових гангліях протягом життя. Під впливом чинників, які послаблюють імунологічну реактивність, вірус активується, розмножується і спричинює гангліоніт та неврит. Вірус поширюється за ходом нервових закінчень і спричинює появу характерної висипки вздовж уражених нервових стовбурів. Вважають, що у віці до 80 років на оперізувальний лишай хворіє 50% людей [3].

Заходами профілактики інфікування ВПГ-2 є виконання найпростіших правил особистої гігієни. Під час загострення потрібно утримуватися від будь-яких форм статевих зносин. У разі безуспішного лікування кандидозу чи інших захворювань сечостатевої системи необхідно обов’язково виключити наявність в організмі ВПГ. Це саме стосується частих застудних захворювань, болю в попереку, в низу живота, ознобу ввечері, постійної втоми.

Здатність ВПГ зберігатися в нейронах регіонарних гангліїв чутливих нервів периферичної нервової системи призвела до неспроможності розпізнавання імунною системою ДНК вірусів герпесу в позарецидивні періоди герпетичної інфекції.

Але час від часу під впливом різних причин віруси герпесу реплікуються і виходять у кров та лімфу. Розвивається імунна відповідь: продукується інтерферон, специфічні антитіла, цитокіни тощо. ВПГ і в такі періоди захищаються від руйнування. Вони продукують білки, що блокують рецептори лімфоцитів, унаслідок чого можливі «збої» в імунній відповіді. Найчастіше недостатня імунна відповідь спостерігається у хворих з імунодефіцитними станами, зокрема у людей похилого віку, хворих онкологічного профілю, на СНІД, ВІЛ-інфікованих, наркоманів. У цього контингенту хворих перебіг герпетичної інфекції особливо важкий, збільшується кількість ускладнень, рецидивів.

Лікування герпесвірусних інфекцій довгий час було малоефективним.

У виробленому комплексі вимог до протигерпетичних препаратів визначені основні з них — це специфічність дії, відсутність канцерогенного ефекту, токсичних властивостей, спроможність взаємодіяти лише з внутрішньоклітинними мішенями, не впливати на здорові клітини, легко виводитися із організму.

Підхід до створення такого препарату був вельми оригінальним — створити синтетичний аналог природного нуклеотиду ДНК вірусу герпесу, який би конкурентно підміняв звичайний елемент ДНК, що призводило б до порушення її синтезу.

Уперше в США було створено синтетичний ациклічний аналог гуаніну — ацикловір (9 [( 2-гідроксиетокси)-метил]-гуанін). У 70-х роках XX ст. він увійшов у практику лікування герпетичних інфекцій [5].

Ацикловір — фармакологічна неактивна речовина (проліки), яка перетворюється на специфічний противірусний засіб тільки після проникнення до клітини, інфікованої ВПГ (herpes simplex) або вірусами varicella zoster. Активація ацикловіру відбувається внаслідок каталітичної дії тимідинкінази вірусів. Цей процес відбувається в 4 фази:

  • 1-ша — проникнення ацикловіру в  клітини, інфіковані вірусами герпесу

  • 2-га — фосфорилювання ацикловіру в ацикловір-монофосфат за участю ферменту тимідинкінази, що міститься в інфікованих вірусом клітинах

  • 3-тя — перетворення під впливом клітинних ферментів ацикловіру-монофосфату на  ацикловір-трифосфат, який виявляє противірусну активність

  • 4-та — спорідненість ацикловіру-трифосфату до вірусної ДНК-полімерази в 10–30 разів вища, ніж до клітинної полімерази, і забезпечує вибіркове пригнічення активності ферменту вірусної полімерази, що призводить до пригнічення синтезу вірусної ДНК та відповідно до пригнічення реплікації вірусів.

Надзвичайно важливе те, що препарат ефективний як для лікування, так і для профілактики герпетичної інфекції. Специфічність втручання ацикловіру в синтез вірусної ДНК робить його низькотоксичним і забезпечує відсутність тяжких побічних ефектів.

Сьогодні на українському фармацевтичному ринку препарати ацикловіру представлені багатьма фірмами. Німецька фірма Стада Арцнайміттель АГ пропонує ацикловір у формі таблеток — Ацикловір 200 Стада® і крему — Ациклостад®.

Одна таблетка Ацикловіру 200 Стада® містить 200 мг ацикловіру, в упаковці — 25 або 100 таблеток. Препарат показаний для лікування інфекцій, спричинених ВПГ (herpes simplex), зокрема інфекцій шкіри та слизових оболонок статевих органів (herpes genitalis первинний або рецидивний). Дорослим призначають по 1 таблетці Ацикловіру 200 Стада® 5 разів на добу з інтервалом 4 год. При тяжких, часто рецидивних інфекціях з профілактичною метою призначають по 1 таблетці 4 рази на добу з інтервалом 6 год. В окремих випадках профілактичне застосування може бути ефективним у разі призначення препарату по 1 таблетці 3 рази на добу або навіть по 1 таблетці 2 рази на добу.

Пацієнтам з імунодефіцитними станами для профілактики призначають по 1 таблетці 4 рази на добу, а хворим зі значно пригніченим імунітетом (після трансплантації органів тощо) можна призначати по 2 таблетки 4 рази на добу.

Дітям віком старшим 2 років Ацикловір 200 Стада® призначають у дозі для дорослих, а дітям віком до 2 років — у половинній дозі для дорослих.

Для пацієнтів з обмеженою функцією нирок дозу Ацикловіру 200 Стада® необхідно знижувати з урахуванням кліренсу креатиніну або його рівня у сироватці крові.

Середня тривалість лікування інфекцій, спричинених ВПГ, становить 5 днів, однак залежно від клінічного стану пацієнта цей термін може бути подовжений. Якщо дотримуватися рекомендацій з дозування, препарат добре переноситься, але інколи можливі висипка на шкірі, біль у животі, нудота, блювання тощо, неврологічні симптоми — запаморочення, сонливість. Ці явища зникають після відміни препарату.

Для лікування простого герпесу з локалізацією в ділянці облямівки губ фірма Стада Арцнайміттель АГ пропонує ацикловір у формі 5% крему Ациклостад для місцевого застосування. У тубі міститься 2 г крему. Крем наносять тонким шаром на інфіковані ділянки шкіри 5 разів на добу кожні 5 год. Шар крему повинен вкривати не тільки уражені ділянки (пухирці, набряк, почервоніння), але й прилеглі неушкоджені ділянки шкіри. Тривалість лікування становить приблизно 5 днів. За необхідності терапія може бути подовжена до 10 днів. Препарат добре переноситься, зрідка можуть виникати шкірні алергічні реакції. Не можна наносити крем Ациклостад® на слизові оболонки (ротової порожнини чи очей), щоб не спричинити місцеве подразнення. Щоб досягти найвищого ефекту лікування, необхідно застосовувати препарат уже при перших ознаках інфекції — дуже часто це запобігає появі пухирців на губах [4].

Сучасна медицина неспроможна остаточно вирішити проблему елімінації ВПГ з організму, тому перше її завдання полягає у запобіганні рецидивуванню захворювання та його тяжкому перебігу. Етіотропна противірусна терапія ацикловіром ефективна щодо попередження рецидивів та ускладнень інфекції. Більше ніж 15-річне клінічне використання ацикловіру довело його високу ефективність у лікуванні та профілактиці герпетичної інфекції, і, що важливо, його низьку токсичність навіть у разі тривалого застосування. Це стосується усіх препаратів ацикловіру фірми Стада, які характеризуються високою якістю та доступною для більшості пацієнтів ціною.

За додатковою інформацією звертатися до компанії «Натурпродукт-Вега»:
03115, м. Київ, вул. Котельникова, 49, тел./факс: (044) 469-60-40, 469-60-41, 469-60-42;
46018, м. Тернопіль, вул. Миру, 8, тел./факс: (0352) 43-23-12, 43-23-14, 33-78-90.

Алла Олійник, професор Тернопільської державної медичної академії
Роман Сапила, лікар-консультант компанії «Натурпродукт-Вега»
Вадим Соляр, аспірант Української Національної фармацевтичної академії

ЛІТЕРАТУРА

1. Ацик (Ацикловир): местная терапия герпетической инфекции // Укр. мед. часопис. — 2001. — № 5. — С. 97–98.

2. Міхеєв О.Г. Простий герпес: епідеміологія та патогенез // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. — 2001. — № 1. — С. 28.

3. Савчак В., Галникіна С. Практична дерматологія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. — С. 43–46.

4. Sopp. M. Aciclostad Crem: hochwirksam und sechr gut vertraglich bei chronisch-rezidivierendem Herpes simplex labialis // Therapia. — 2000 Haut, 01 Band XI/3–4.

5. Хахалин Л.Н. Герпесвирусные инфекции в амбулаторной практике // Consilium Medicum. — 2000. — Т. 2, № 2.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті