Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництваЛист від 28.10.2002 р. № 1-222/5706

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <…> лист та повідомляє наступне.

Щодо витребування <…> справи по скарзі з ДПА України, внесення подання до цього органу, то це виходить за межі повноважень Держпідприємництва України, визначених у Положенні про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, яке затверджене Указом Президента України від 25.05.2000 р. № 721/2000.

У листі апарату Верховної Ради України від 01.06.2001 р. № 07/8-291 «Про ПДВ при реалізації спирту етилового як лікарської сировини», зазначається наступне.

У Головному юридичному управлінні Апарату Верховної Ради України розглянуто питання щодо оподаткування податком на додану вартість спирту етилового, який використовується як лікарський засіб, з приводу чого повідомляється таке.

Відповідно до підпункту 5.1.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні в установленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами, звільнено від сплати податку на додану вартість.

Спирт етиловий як лікарський засіб внесено до Державного реєстру лікарських засобів, який веде Міністерство охорони здоров’я України, відповідно до компетенції, визначеної Законом України «Про лікарські засоби».

Проте у пункті 5.6 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що звільнення від оподаткування, передбачене у пункті 5.1 ст. 5 цього Закону, не поширюється на операції з продажу підакцизних товарів.

У той же час спирт етиловий згідно з положеннями Закону України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» визнано підакцизним товаром незалежно від сфери його застосування.

Отже, враховуючи наведене, вважаємо, що у даній ситуації існує певна неузгодженість законів України «Про податок на додану вартість» та «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» в частині оподаткування операцій з продажу спирту етилового як лікарського засобу податком на додану вартість. Зазначену колізію, на наш погляд, слід усунути шляхом внесення змін до відповідних законів.

Що ж до застосування положень вищезгаданих законів, то Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, який був головним при їх прийнятті, була надана відповідь з цього питання (лист Комітету від 3 травня 2001 року № 06-10/247), що відповідає ст. 14 Закону України «Про комітети Верховної Ради України».

У листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 26.12.2001 р. № 06-10/764 зазначається наступне.

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності розглянуто <…> лист <…> щодо застосування окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 зазначеного Закону звільняються від податку на додану вартість операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні в установленому законодавством порядку, у тому числі надання послуг з такого, продажу аптечними установами. Що стосується спирту етилового, то він є специфічним товаром, який використовується як для виготовлення підакцизних товарів — алкогольних напоїв, так і для виготовлення непідакцизних товарів — ліків, есенцій, оцту харчового. У разі, якщо спирт етиловий (відповідного вмісту) зареєстрований та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України як лікарський засіб, то операції з продажу спирту етилового як лікарського засобу, який використовується закладами охорони здоров’я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу (у тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами), мають бути звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Варто зазначити, що Держпідприємництво України розробив проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість», в якому зазначалося, що операції з продажу спирту етилового як лікарського засобу, який використовується закладами охорони здоров’я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу (у тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами), мають бути звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Але Державна податкова адміністрація України і Міністерство фінансів України не погодили проект.

Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити до суду (арбітражного суду) рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, радимо <…> звернутися до суду, адже відповідно до абзацу «г» пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення і зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків може оскаржити до суду (арбітражного суду) рішення контролюючого органу або органу стягнення щодо видання інструкцій чи податкових роз’яснень (у тому числі форм обов’язкової податкової звітності, далі — податкових роз’яснень), які, за висновком такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку, збору (обов’язкового платежу). Визнання судом (арбітражним судом) інструкції або податкового роз’яснення податкового органу (незалежно від їх реєстрації у Міністерстві юстиції України) недійсними є підставою для використання зазначеного рішення всіма платниками податків з моменту прийняття такого судового рішення, а також для відповідної зміни положень інструкцій чи роз’яснень контролюючих органів з цього питання. Зазначене рішення суду (арбітражного суду) набирає чинності з моменту його прийняття та повинно бути оприлюднене за рахунок сторони, що програла спір (була визнана винною), протягом 30 календарних днів з моменту прийняття такого судового рішення.

Опубліковано: «Податки та бухгалтерський облік», № 96, 02.12.2002 р.