Нарада в Криму

Основна мета наради — розроблення пропозицій щодо національної політики забезпечення населення лікарськими засобами.

Обговорюючи проблеми фармації, учасники наради покладали великі надії на те, що цього разу їх почують і в уряді, оскільки в роботі наради взяв участь заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Т.В. Мотренко.

Зі своїм баченням проблем фармацевтичного сектору та пропозиціями щодо їх вирішення виступила голова правління ДАК «Ліки України» Л.В. Титенко. Занепокоєння організацією роботи галузі та розроблення пропозицій щодо національної політики забезпечення населення лікарськими засобами висловили генеральний директор Луганського ОКВП «Фармація» О.П. Гудзенко, генеральний директор Чернігівського ОКП «Ліки України» С.В. Пасталиця, директор ДВТП «Волиньфармпостач» М.І. Півнюк, генеральний директор Дніпропетровського ОКП «Фармація» Ю.І. Козак, генеральний директор ДП ДАК «Ліки України» в Хмельницькій області В.О. Макаров, генеральний директор Полтавського ОВО «Фармація» В.В. Богаєвський, заступник начальника Управління охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації Г.Н. Акжигітов, директор ДП «Кримський інформаційний центр» ТОВ «Республіканська компанія «Крим-Фармація» Г.М. Рутенко.

Необхідність економічної доступності лікарських засобів обгрунтувала у своєму виступі професор кафедри ОЕФ НФАУ А.С. Немченко. Про роль громадських організацій у розробленні пропозицій Національної політики забезпечення населення лікарськими засобами розповів віце-президент Всеукраїнської аптечної асоціації В.С. Кулішов.

У виступах учасників семінару пролунало твердження, що на сьогодні справа не стільки в удосконаленні законодавства, скільки в контролі за його дотриманням.

Було висловлено одностайну думку, що саме професійні асоціації зможуть реально вплинути на ситуацію в галузі шляхом участі в законодавчому процесі. Хоча, на жаль, не завжди пропозиції практиків, які вносяться на етапі розроблення законодавчих актів, навіть дуже слушні і прогресивні, потрапляють в остаточний варіант документа. Існує нагальна потреба у визначенні процедури акредитації, її ролі та завдань і перегляді термінів її проходження, виробленні єдиного законодавчого підходу до питань контролю відпуску сильнодіючих препаратів з аптек.

Крім того, важливо не допустити необгрунтованості лібералізації у відпуску наркотичних та психотропних лікарських засобів.

На сьогодні одна з найважливіших проблем — удосконалення Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення відповідно до рекомендацій ВООЗ. Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення повинен бути використаний під час розроблення стандартів лікування, виходячи з принципів фармакоекономіки: повинні відбиратися ті лікарські засоби, які характеризуються оптимальним співвідношенням ефективність/ціна.

Висвітлюючи питання цінової політики та економічної доступності лікарських засобів, А.С. Немченко підкреслила необхідність розроблення ефективних соціально-економічних механізмів регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Регулювання ціни неможливо здійснювати лише в аптеці, воно має відбуватися по всьому ланцюгу, від виробника до аптеки. Удосконалення процесу ціноутворення потрібно здійснювати шляхом зниження собівартості вітчизняних лікарських засобів, наприклад, вартості реєстрації, запровадження пільг виробникам під час виробництва життєво необхідних лікарських засобів, а також звільнення від мита під час увезення сировини та обладнання для їх виготовлення. У вітчизняній фармації існує низка інших питань, які потребують негайного вирішення. Тому працювати є над чим і залучати до цієї роботи потрібно професійні асоціації.

Учасники наради підготували та направили лист до міністра охорони здоров’я, в якому узагальнено пропозиції щодо доопрацювання Державної програми медикаментозного забезпечення. Зокрема, запропоновано під час остаточного доопрацювання Державної програми медикаментозного забезпечення врахувати такі поправки:

1. Необхідно переглянути нормативно-законодавчу базу з фармацевтичної діяльності (зокрема, нормативи мінімального забезпечення населення державними та комунальними закладами охорони здоров’я, що здійснюють реалізацію лікарських засобів, тощо);

2. Подальше розроблення нормативно-законодавчих актів здійснювати шляхом залучення як науковців, так і фахівців-практиків;

3. Здійснювати глибокий аналіз доцільності кожного окремого випадку приватизації аптечних закладів з метою недопущення порушення конституційних гарантій громадян;

4. Необхідність створення єдиного урядового органу, який розроблятиме, впроваджуватиме та контролюватиме виконання нормативних і законодавчих актів, що стосуються фармацевтичної діяльності. Держава має взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення кадровими і фінансовими ресурсами відповідні служби цього органу. Діяльність єдиного урядового органу має бути незалежною та прозорою;

5. Доповнити розділ 4 «Розвиток людських ресурсів» тим, що професійні асоціації мають залучатися не лише до підготовки кваліфікованих кадрів, а й до атестації фахівців на присвоєння атестаційної категорії та контролю за дотриманням положень зазначеної Програми;

6. Для забезпечення успіху пропаганди національної лікарської політики в Програмі передбачити доручення Державному комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України і МОЗ України з тим, щоб охопити якомога більшу аудиторію, розробивши при цьому Національну програму дій для пропаганди принципів національної лікарської політики і контролю за ходом її реалізації;

7. В Програмі передбачити обов’язкове використання Національного переліку основних лікарських засобів під час розроблення формулярної системи;

8. Розширити розділ 5 «Інформація про лікарські засоби», прийнявши рішення про створення єдиної інформаційної бази для служб, причетних до забезпечення населення ліками, здійснення контролю за їх обігом, увезення на митну територію України та вивезення ліків шляхом організації відповідних інформаційних центрів.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»