Всеукраїнська громадська організація Фармацевтична асоціація УкраїниРезолюція пленуму фармацевтичної асоціації України щодо наслідків введення ПДВ на лікарські засоби

Обговоривши інформацію Генерального директора Комітету Управління Фармацевтичної Асоціації України В.Т. Чумака, яка підготовлена на основі звернень місцевих осередків Фармацевтичної Асоціації з приводу прийняття Верховною Радою України закону «Про внесення змін до деяких законів України», Пленум відзначає:

Верховна Рада України 19 червня 2003 року прийняла закон України «Про внесення змін до деяких законів України», яким з 1 січня 2004 року вводиться ставка ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення в розмірі 17%.

У діючій на даний час в Україні законодавчій нормі щодо пільг з ПДВ на лікарські засоби було враховано особливості споживання в країні лікарських засобів, соціальну значущість необхідності захисту державою найбільш уразливих верств населення, оскільки ці пільги визначали адресну допомогу малозабезпеченим хворим. На жаль, під час підготовки даного Закону, незважаючи на важку соціально-економічну ситуацію в Україні, не тільки не було враховано негативного досвіду введення ПДВ в Росії, але й обіцянок Президента України та уряду знизити ціни на ліки та підвищити їх доступність.

Як свідчить досвід Російської Федерації, після введення 10% ставки ПДВ на лікарські засоби ціни на ліки зросли на 15–20%, знизився попит на імпортні лікарські засоби на 1,5–2%, на вітчизняні — на 7–10%, значно розширився тіньовий ринок фармацевтичних препаратів, частина фармацевтичних підприємств не змогла привести виробництво у відповідність до міжнародного стандарту (GМР) якості продукції, понесли втрати бюджети всіх рівнів. Як наслідок, депутати Державної Думи Росії в червні 2003 року рекомендували профільному Комітету внести в Думу проект федерального Закону по відміні ПДВ на лікарські засоби.

В Україні через обмежене фінансування системи охорони здоров’я, на даний час більше 75% медикаментозного забезпечення здійснюється за рахунок коштів населення. Тому, з введенням ПДВ на ліки основний тягар лягає на плечі найбільш незахищених верств населення України. Враховуючи дуже низьку платіжну спроможність населення і вкрай обмежене фінансування лікувально-профілактичних закладів, введення ПДВ неминуче зумовить значне підвищення роздрібних цін, що призведе до зменшення обсягів виробництва у натуральному вираженні, а головне, це суттєво підвищить соціальне напруження в суспільстві і не дасть бажаного надходження коштів у державний бюджет.

Якщо припустити, що ріст цін буде стримуватися виробниками та торговельними фірмами за рахунок власних коштів, наприклад прибутку, то в такому випадку це призведе до значного зниження рентабельності підприємств фармацевтичної промисловості і поставить під загрозу спроможність самофінансування галузі.

Крім того, однією із головних небезпек введення ПДВ на лікарські засоби стане активізація та збільшення нелегальної, тіньової складової фармацевтичного ринку, оскільки виникнуть передумови для розвитку та реалізації нелегальних і фальсифікованих лікарських засобів, збут яких стане практично неконтрольованим.

Передбачене Законом звільнення від ПДВ лікарських засобів, визначених життєво необхідними за Переліком Кабінету Міністрів України, внесе плутанину і в облік, і в оподаткування, тому що сьогодні відсутні об’єктивні критерії віднесення лікарських засобів до цього Переліку. Тож, залежно від часу та джерел закупівлі одні й ті самі ліки можуть бути з ПДВ і без ПДВ.

Крім того, посилання на Перелік життєво необхідних ліків сьогодні не відповідає реаліям. Такий Перелік був актуальним на початку 90-х років ХХ ст., оскільки в той час першочерговим завданням було наповення фармацевтичного ринку країни. Сьогодні в умовах фактично достатнього наповнення ринку лікарськими засобами поняття життєво необхідних препаратів є абстрактним. Відповідно до рекомендацій ВООЗ Перелік основних ліків має визначати можливість держави частково або повністю закуповувати включені в Перелік ліки. Якщо в середині 90-х років у Перелік було введено близько 300 найменувань, то сьогодні їх кількість становить приблизно 2 тисячі. При неповному бюджетному фінансуванні галузі охорони здоров’я стає неможливим виділення бюджетних коштів на закупівлю зазначеного обсягу ліків, що в свою чергу буде створювати умови для корупції в системі Міністерства охорони здоров’я.

З огляду на зазначене вище можливими наслідками введення в дію цього Закону будуть:

•?підвищення роздрібних цін на ліки до 15%;

•?зниження доступності лікарських засобів, зменшення об’ємів виробництва і реалізації, зниження рентабельності фармацевтичної галузі, внаслідок чого може навіть на 50% зменшитися прибуток, з якого сплачують податки виробники і реалізатори;

•?зниження економічної (у грошовому вираженні) доступності ліків; зниження споживання ліків у натуральному вираженні і як наслідок — підвищення захворюваності населення України;

•?основний тягар від нововведення ляже на плечі найменш захищених верств населення;

•?багато аптечних підприємств не зможуть фінансувати власні витрати, тому частина більш крупних і економічно міцних піде в «тінь», а дрібні (особливо в сільській місцевості) — просто збанкрутують. Це не відповідає принципу підвищення доступності ліків для населення.

Для зменшення негативних наслідків прийняття Верховною Радою наведеного вище Закону Пленум Фармацевтичної Асоціації України вважає за доцільне:

•?звернутися до Президента України з проханням накласти вето на прийнятий Верховною Радою закон «Про внесення змін до деяких законів України»;

•?в законодавчому порядку повністю відмінити всі існуючі на сьогодні обмеження по торговельно-збутовим націнкам, що зменшить негативні економічні наслідки для дрібно-роздрібної аптечної мережі, в першу чергу збиткової сільської аптечної мережі;

•?направити дану резолюцію до Кабінету Міністрів України та засобів масової інформації.