Новий Митний кодекс України: що варто знати фармкомпаніям

До новел нового Митного кодексу відноситься введення презумпції невинуватості декларанта: у разі якщо положення нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне трактування прав та обов’язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов’язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого можна прийняти рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Запровадження контролю за переміщенням через митний кордон України окремих видів товарів, що проводиться іншими державними органами, здійснюється за принципом єдиного вікна відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи. Також Митний кодекс оперує поняттями «українські» та «іноземні» відносно митного статусу товарів. Так, українськими вважаються товари:

а) які повністю отримані (вироблені) на митній території України, та які не містять товарів, ввезених з-за меж митної території України. Товари, повністю отримані (вироблені) на митній території України, не мають митного статусу українських товарів, якщо вони отримані (вироблені) з товарів, які не перебувають у вільному обігу на митній території України;

б) ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території;

в) отримані (вироблені) на митній території України виключно з товарів, зазначених у пункті «б», або товарів, зазначених у пунктах «а» і «б».

Уповноважені економічні оператори

Митним кодексом запроваджено інститут уповноваженого економічного оператора, що відповідає європейському досвіду митного регулювання. Уповноважений економічний оператор — це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим ст. 14 Митного кодексу (здійснює зовнішньоекономічну діяльність протягом не менше 3 років, не має заборгованості відповідно до митного, податкового законодавства тощо), а також має право користуватися спеціальними спрощеннями. Підприємству може бути видано сертифікати уповноваженого економічного оператора таких видів:

1) на спрощення митних процедур (зменшений обсяг відомостей, які необхідно надати митному органу до ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України товарів, транспортних засобів комерційного призначення тощо);

2) щодо надійності й безпеки (здійснення митного контролю в першочерговому порядку, розміщення товарів на складі тимчасового зберігання закритого типу без отримання дозволу митного органу тощо);

3) на спрощення митних процедур та щодо надійності й безпеки.

Порядок застосування спеціальних спрощень затверджено постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 447. Статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митницею шляхом включення його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів та видачі йому відповідного сертифіката.

Електронне декларування товарів

Митним кодексом передбачено електронне декларування товарів, яке здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Таке декларування є комплексним та включає: декларування товарів і транспортних засобів шляхом подання електронної митної декларації й інших електрон­них документів; здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів на підставі поданих електронних документів (у тому числі дозвільного характеру). Електронне декларування дозволить створити безпаперове інформаційне середовище для митниці й суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на базі новітніх інформаційних технологій. Наказом Державної митної служби України від 07.06.2012 р. № 11.1/2-12.2/6419-ЕП визначено, що не встановлено обмежень стосовно подання митному органу електронної митної декларації особами, які не внесені до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування, визначеного наказом Державної митної служби України від 17.03.2011 р. № 216. До 1 січня 2017 р. Україна має перейти на 100% електронне декларування товарів, що, безперечно, має часові переваги.

Прогресивною новацією Митного кодексу є декларування товарів різних найменувань за одним кодом УКТЗЕД, якому відповідає найбільша ставка мита. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушень правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Подання попередніх декларацій

Можливості подання попередньої декларації як окремого виду декларацій також є новелою Митного кодексу. Такий документ подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після цього, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом. Кодексом також передбачено, що протягом цього строку декларант повинен надати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Введення системи аналізу ризиків передбачає застосування випадкового відбору. До об’єктів аналізу ризику належать: характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; характер зовнішньоекономічної операції; характеристика суб’єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції.

Митні консультації

Новелою Митного кодексу також є можливість отримання індивідуальних й узагальнених митних консультацій — митні органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи за зверненнями підприємств і громадян. Тепер митний орган зможе ухвалити рішення про класифікацію товарів, визначити країну походження або дати дозвіл на окремі митні режими ще до початку митного оформлення. Не може бути притягнуто до відповідальності особу, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальненої консультації, зокрема на підставі того, що в подальшому такі консультації були змінені або скасовані. Консультація може бути оскаржена до органу вищого рівня або до суду як правовий акт індивідуальної дії, якщо вона, на думку зацікавленої особи, суперечить нормам відповідного акта законодавства. Визнання судом такої консультації недійсною є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.

Митне оформлення товарів

Декларант — це особа, яка самостійно здійснює декларування, або від імені якої здійснюється декларування. Попередній Митний кодекс визнавав такими особами тільки резидентів, нині ж декларантами можуть бути й нерезиденти (громадяни, представництва іноземних компаній, іноземні перевізники тощо). У загальному порядку митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів у будь-якому митному органі, якщо інше не передбачено Митним кодексом. Митне оформлення лікарських засобів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері фінансів. Митне оформлення триває протягом 4 робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Раніше цей процес займав добу.

Наказом Державної митної служби України від 05.04.2012 р. № 205 затверджено методичні рекомендації щодо строків митного контролю та оформлення товарів за вантажною митною декларацією. Рекомендований строк митного контролю та оформлення товарів за вантажно-митною декларацією, у якій заявлено не більше 10 товарних підкатегорій, становить 4 робочих години з моменту її прийняття до митного оформлення. Однак також перераховано ряд випадків, коли можливе збільшення строку оформлення. До переліку причин затримок митного оформлення, зокрема, віднесено: проведення митного огляду товарів за участю представників інших контролюючих органів; затримка у пред’явленні декларантом товарів для митного контролю; складення протоколу про порушення митних правил; проведення досліджень (аналізу, експертизи), проб і зразків товарів; необхідність подання додаткових документів для перевірки дотримання прав інтелектуальної власності (призупинення митного оформлення товарів); необхідність здійснення санітарно-епідеміологічного, радіологічного, екологічного, фітосанітарного контролю тощо.

Тепер підприємці зможуть вносити зміни до митних декларацій навіть після того, як вони були оформлені: за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. Це допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом 3 років з дня завершення їх митного оформлення. При цьому зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації. Декларантам надано можливість виправляти помилки, допущені в митній декларації, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, а також до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, однак не більше 2 разів на місяць.

Якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території нашої країни, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, митний орган визнає цю митну декларацію недійсною. У разі, якщо товари були помилково ввезені на митну територію України, що не є результатом умисних дій, передбачено можливість вивезення їх за межі нашої країни в режимі реекспорту.

Серед документів, необхідних для митного оформлення товарів, Митний кодекс визначає митну декларацію; рахунок або інший документ, у якому вказана вартість товару; декларацію митної вартості (у встановлених випадках).

Також у цьому документі наведено чіткі підстави для відмови в митному оформленні товарів і закріплено обов’язок митниці надавати в таких випадках вичерпні роз’яснення. У рішенні про відмову в митному оформленні товарів повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно містити інформацію про порядок його оскарження.

До новел регулювання також слід додати, що Законом України від 13.03.2012 р. № 4496-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Митного кодексу України», що так само, як і Митний кодекс, набув чинності з 01.06.2012 р., передбачено можливість переміщення транзитом через територію України незареєстрованих лікарських засобів.

Визначення митної вартості товарів

Одним з актуальних питань є визначення митної вартості — новим Митним кодексом цей процес приведено до європейських стандартів. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей та базується на ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, відбувається відповідно до митного режиму імпорту, а також митних режимів, відмінних від митного режиму імпорту. Декларант визначає митну вартість товару самостійно. При цьому він має можливість отримати письмову консультацію митного органу. Новий Митний кодекс дає право одержувати письмове обґрунтування невизнання митної вартості товару — при цьому чітко визначено перелік документів, які митниця має право вимагати від декларанта.

Методи визначення митної вартості товарів з 1 червня 2012 р. практично не змінилися. Основним із них є визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції). Митним кодексом передбачено й другорядні методи (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості, резервний), які застосовуються лише в разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом. Митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Контролює правильність визначення митної вартості товарів митний орган під час проведення митного контролю й митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами такого контролю митний орган може визнати заявлену митну вартість, прийняти письмове рішення про її коригування, відмовити в митному оформленні або автоматично визначити митну вартість (якщо під час митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично).

Митним кодексом передбачено, що декларант зобов’язаний заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом. У випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості декларант може скористатися правом на забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантій (зокрема фінансових у вигляді документа чи внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу). Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Захист прав інтелектуальної власності

Митні органи сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом ведення митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, може подати до митного органу заяву про внесення відповідних відомостей до даного реєстру під заставу (нині 1000 євро). Якщо митний орган виявляє ознаки порушення, то митне оформлення таких товарів призупиняється, і вони підлягають розміщенню на складі на строк до 10 робочих днів відповідно до рішення керівника митного органу.

Підстави для призупинення митного оформлення затверджені постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 432. Митне оформлення товарів призупиняється у таких випадках: коли до митного органу подана заява правовласника на товари, не включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, про порушення його права; коли митні органи офіційно отримали інформацію про порушення від правоохоронних, контролюючих, митних органів України та інших країн чи міжнародних організацій; при декларуванні товару з торговельною маркою, яка відрізняється від торговельної марки, наявної в митному реєстрі, лише окремими елементами та схожа на неї настільки, що їх можна сплутати. Якщо правовласник письмово підтвердить, що відповідні товари порушують його майнові права інтелектуальної власності, то такі товари можуть бути знищені під митним контролем за кошти правовласника за спрощеною процедурою до розгляду справи судом. Ще одним варіантом дії у випадках підозри щодо порушення права інтелектуальної власності є зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень.

Відповідальність за порушення митних правил

За порушення митних правил передбачені такі адміністративні санкції: попередження, штраф, конфіскація товарів (безпосередніх предметів порушення та тих, які використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення). Справи про порушення митних правил розглядають митні органи протягом 2 міс та місцеві суди протягом 3 міс. Митним кодексом також набагато збільшено розмір можливих санкцій.

За неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, накладається штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.) (раніше — 100–500 н.м.д.г.); за перешкоджання в доступі до товарів, транспортних засобів і документів — від 100 до 500 н.м.д.г. (раніше — 30 н.м.д.г.); за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності —1000 н.м.д.г. + конфіскація. За недекларування товарів, транспортних засобів накладається штраф у розмірі 100% вартості + конфіскація; за вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, – 300% несплаченої суми митних платежів.

Відповідальність посадовців

Новий Митний кодекс передбачає персональну відповідальність посадових осіб митниці. Так, посадові особи й інші працівники митних органів, організацій, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна особам та їх майну такими діями чи бездіяльністю, відшкодовуватиметься.

Кожна особа має право оскаржити рішення, дії/бездіяльність митних органів, зокрема протоколи про порушення митних правил, висновки постаудиту, рішення про визначення митної вартості, податкові повідомлення-рішення шляхом подання скарги до вищестоящих органів. Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати належним чином обґрунтовану письмову відповідь. Рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду. Якщо такі дії митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду, і суд відкриває провадження у справі, то розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

Митний контроль

Як і раніше, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових/позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання норм законодавства України з питань державної митної справи щодо:

• правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
• обґрунтованості й законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
• правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
• відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряються, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
• законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

За великим рахунком принцип проведення митних перевірок аналогічний такому проведення перевірок податковими органами, і багато статей відсилають до норм Податкового кодексу. Безперечно, підставою для проведення будь-якої перевірки має бути наказ відповідного митного органу, про що має бути повідомлено підприємство, яке перевіряється, а також слід належно оформити посвідчення на право проведення такої перевірки та у випадку планових перевірок — план-графік.

Зустрічні звірки як окремий вид контролю

Окремим видом конт­ролю є зустрічні звірки, які проводяться під час документальних виїзних перевірок. Під час звірок перевіряються: дотримання вимог законодавства при здійсненні зовнішньоторговельних операцій; інформація, яка міститься у митній декларації, декларації митної вартості; вид та обсяг операцій з товарами і здійснених розрахунків за них для з’ясування їх реальності й достовірності. Відтепер митний контроль зовнішньоекономічних операцій не завершується після оформлення декларації, оскільки митниця має можливість перевірити їх законність у будь-який час після завершення оформлення. Одним з його головних завдань є перенесення акценту митного контролю саме на етап після закінчення митного оформлення товарів. Очікується, що це дозволить максимально прискорити процес митного контролю задекларованих товарів.

Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше 1 разу на рік, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, — не частіше 1 разу на 2,5 роки. Охопити постаудитом 100% учасників зовнішньоекономічної діяльності неможливо. Найбільші шанси потрапити в коло уваги митних органів мають підприємства, які під час митного оформлення товарів користуються пільгами за митними платежами, а також ті, що ввозять гуманітарну допомогу. Належна увага приділятиметься митним режимам тимчасового ввезення/вивезення, переробки на митній території України/за її межами.

Митний компроміс
у разі порушень

Митний кодекс оперує ще одним новим поняттям — компроміс у справі про порушення митних правил. Його суть полягає в тому, що у випадку порушення митного законодавства декларант має сплатити до Державного бюджету суму, що дорівнює сумі штрафу та/або задекларувати товари в митному режимі відмови на користь держави. Після цього припиняється провадження у справі про порушення митних правил та здійснюється митне оформлення задекларованих товарів відповідно до заявленого митного режиму. Особа, яка вчинила правопорушення, вважається такою, що не була притягнута до адміністративної відповідальності за дане правопорушення.

Це далеко не повний список новел Митного кодексу. Судити про результати набуття чинності цим документом, а також визначити, наскільки ефективні представлені в ньому нововведення, можна буде вже в найближчому майбутньому.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!