МОЗ України має намір суттєво знизити витрати домогосподарств на ліки

Торкнувшись загальних проблем, що стосуються всієї медичної галузі, таких як демографічна криза, недофінансування, низький рівень оплати праці медиків тощо, віце-прем’єр-міністр зосередила свою увагу на проблемах фармацевтичного сектору. Зокрема, вона зазначила, що вартість лікарських засобів, їх не завжди відповідна якість створюють значні труднощі в призначенні адекватного лікування.

ВООЗ у своїх програмних документах підкреслює, що витрати, пов’язані з наданням медичної допомоги, не повинні розширювати масштабів бідності населення. Тому до числа важливих цільових показників розвитку охорони здоров’я в країні належить поступове зменшення з приблизно 50% до 30% питомої ваги особистих витрат населення на охорону здоров’я. Відомо, що витрати домогосподарств на охорону здоров’я — це в основному витрати на ліки, отже, у планах міністерства — їх суттєве зниження.

Поступове збільшення обсягів державних асигнувань на охорону здоров’я до 5% ВВП заплановано за рахунок пріоритетного фінансування цієї галузі та шляхом запровадження з 2015 р. державного соціального медичного страхування або системи фінансування охорони здоров’я, побудованої на цільових податках як додатковому джерелі фінансових надходжень.

Відповідно до поставлених завдань, пріоритетними напрямками розвитку охорони здоров’я можуть бути визначені такі 5 потужних спрямувань, кожне з яких мусить реалізовуватися одночасно з іншими:

• проведення структурної перебудови системи медичної допомоги, виходячи з потреб населення в різних її видах;
• модернізація технічного й технологічного оснащення закладів охорони здоров’я;
• поліпшення кадрового забезпечення галузі та мотивації медичного персоналу;
• поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення;
• стимулювання здорового способу життя.

Галузь не може ефективно функціонувати без справедливого рівного доступу пацієнтів до основних лікарських засобів, вакцин та технологій гарантованої якості, безпеки, дієвості та ефективності. Такий доступ в Україні на сучасному етапі ще обмежений. Тому до 15% додаткових інвестицій передбачається спрямувати на поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

З метою підвищення якості надання медичної допомоги планується розробити формуляри, медичні стандарти й протоколи лікування. Так, передбачається, що до кінця 2012 р. буде розроблено медичні стандарти та клінічні протоколи лікування 10 найбільш поширених у структурі захворюваності нозологічних одиниць.

Це дасть можливість орієнтувати досить потужну вітчизняну фармацевтичну промисловість на випуск необхідних для галузі якісних та безпечних лікарських засобів.

Р. Богатирьова також зазначила, що в Україні структура споживання ліків не співпадає зі структурою захворюваності. Це, на її думку, зумовлено тим, що споживачі приймають рішення про придбання того чи іншого препарату не за призначенням лікаря, а самостійно, під впливом реклами в ЗМІ. Тому необхідно відновити рецептурний відпуск препаратів відповідно до вимог наказу МОЗ України від 19.02.2005 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень» та поступово впроваджувати реімбурсацію щодо деяких груп препаратів. Доповідач нагадала, що міністерство вже йде цим шляхом, розпочавши з пілотного проекту, під який підпадають 7 препаратів за міжнародними непатентованими назвами. Умови його проведення визначено постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою». Хоча на початку відсоток відшкодування буде невисоким, пілотний проект дасть можливість відпрацювати цей механізм. Повернення до рецептурного відпуску лікарських засобів, на думку віце-прем’єр-міністра, докорінно змінить ставлення суспільства до функції лікаря, його робота буде досконалішою, збільшиться потреба в його знаннях та підвищиться його вплив на показники діяльності системи охорони здоров’я.

Також Р. Богатирьова повідомила, що її робота в міністерстві почалася з конфлікту в фармацевтичній сфері, нав’язаного різними впливовими групами. За її словами, МОЗ України — це відомство, де сходяться інтереси таких груп, що призводить до виникнення конфліктних ситуацій та заважає нормально працювати. У кожного міністра свій інструмент протидії впливу цих груп і різні можливості, але жодному з них не вдавалося вберегтися від таких впливів. Групи впливу не зникають, вони володіють різними інструментами, посилені владними, інформаційними й матеріальними ресурсами. Такого ресурсу немає в жодного міністра. Зокрема, мали місце спроби забрати в міністерства функцію допуску лікарських засобів на фармацевтичний ринок, а також функцію контролю за тим, що на цьому ринку відбувається. Вихід один — діяти чесно й говорити чесно. Тому було прийнято рішення зайняти абсолютно відкриту й прозору позицію, йти тільки на відвертий діалог, широко висвітлювати й коментувати всі події у ЗМІ.

Закінчуючи виступ, віце-прем’єр-міністр зазначила, що в Україні сьогодні не спрацьовує система фармаконагляду.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!