Від утримання галузі – до фінансування потреб пацієнта

Подякувавши організаторам за підготовку зустрічі, голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Верховної Ради (далі — Комітет) зазначив важливість і перспективність діяльності в Україні дієздатних громадських утворень на кшталт ЕВА. Пожвавлення участі подібних організацій у вирішенні складних проблем, які назріли в соціально-економічній сфері України, зокрема в галузі охорони здоров’я, на його думку, є однією з небагатьох реальних ознак демократичності сучасного українського суспільства.

Зліва направо: Олександр Марков, виконавчий директор комітету з охорони здоров’я ЕВА, Микола Поліщук, голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Верховної Ради України, член-кореспондент АМН України, професор, Володимир Ігнатов, голова комітету з охорони здоров’я ЕВА

На думку Миколи Поліщука, підсумкова колегія Міністерства охорони здоров’я України (що відбулася того ж дня, докладніше — с. 86) пройшла у конструктивному руслі. Міністр охорони здоров’я України Андрій Підаєв у грунтовній доповіді визначив основні шляхи реформування галузі, стрижнем якого має стати втілення світового досвіду і трансформація системи медичного обслуговування населення від високозатратної до менш затратної та більш ефективної моделі. Якщо у розвинутих країнах світу пріоритет (а також левова частка надходжень з бюджету на фінансування охорони здоров’я — порівняно з ланками спеціалізованої та висококваліфікованої медичної допомоги) надається системі первинної медико-санітарної допомоги, то в Україні навпаки: обсяг фінансування спеціалізованої та висококваліфікованої медичної допомоги суттєво перевищує такий для первинної ланки, на теренах якої здійснюється медичне забезпечення більшості населення. З метою усунення цього дисонансу сьогодні ведеться активна робота, і вже цього року передбачається реально змінити ситуацію на краще.

Запорукою ефективної реорганізації має стати, насамперед, належна мотивація праці медичних працівників і започаткування засад приватної медицини. На думку народного депутата, необхідно надати лікареві можливість гідно заробляти. Потрібно створити передумови для того, щоб лікар загальної практики (сімейний лікар) не просто отримував зарплатню, а співпрацював з державою як юридична особа, тобто набув статусу приватного лікаря і мав у своєму розпорядженні певний бюджет для надання первинної медичної допомоги та здійснення профілактичних заходів. Тоді буде спрацьовувати мотивація до підвищення якості роботи: чим краще вона ведеться на дільниці, тим краща ситуація з захворюваністю, тим менше пацієнтів, тим менше у лікаря роботи, відповідно — залишається більше коштів (у тому числі для матеріальної винагороди лікаря). За наведеними М. Поліщуком даними, сьогодні у розвинутих країнах світу на таких засадах працюють 45–65% лікарів, в Україні — лише 1,5%.

Сьогодні фінансування охорони здоров’я орієнтоване головним чином на утримання галузі (хоча має бути — на лікування хворого): за даними голови Комітету, приблизно 60–70% бюджетного фінансування спрямовується на заробітну платню медичних працівників, 20–30% — на оплату комунальних послуг і лише 2–8% — на лікування пацієнтів. На тлі невпинного скорочення ліжкового фонду в Україні не закрився жоден лікувальний заклад, тобто диспропорція продовжує посилюватися. Таким чином, ситуація потребує докорінних змін, а фінансування охорони здоров’я — прискореного реформування (на яке сьогодні налаштоване Міністерство охорони здоров’я): необхідно, насамперед, фінансувати хворого, давши можливість медичному працівникові гідно заробляти. Доповідач зазначив, що цілком можливим є проведення ефективних змін у системі охорони здоров’я згідно з чинним законодавством. Адже існує Закон України «Про місцеве самоврядування», керуючись яким, місцева рада може надати медичному закладу статусу самостійності: змінити статут лікарні й перетворити її на підприємство, діяльність якого не обкладається податками, — «медичний неприбутковий заклад самостійного господарювання». Втім, зараз у Комітеті на фінальних стадіях доопрацювання перебуває проект Закону України «Про медичні заклади», наріжним каменем якого є положення про надання лікувальним закладам права самостійного господарювання.

М. Поліщук нагадав присутнім, що проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне медичне соціальне страхування» розглядали у Верховній Раді приблизно 3 роки; фахівці Комітету (за яким було закріплено цей законопроект) брали активну участь у його підготовці: до другого читання в текст внесено понад 200 поправок. Але Верховна Рада не прийняла цей Закон (мотивація — надто широкі повноваження медичного страхового фонду, недостатньо прозоро розписана структура витрат тощо). Найближчим часом планується розгляд депутатами нового проекту Закону «Про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування» № 3370. Оскільки законопроект є суто соціальним, його віднесено до юрисдикції Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради (Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, за словами його голови, належним чином опрацював позиції законопроекту, що стосуються медичної сфери).

На закінчення обговорення теми розбудови страхової медицини М. Поліщук підтвердив, що Комітет налаштований на продовження тісного співробітництва у цій сфері з міжнародними структурами — зокрема в рамках спеціального проекту TACIS, започаткованого Європейським Союзом з метою закладення підвалин обов’язкового медичного страхування в Україні.

Як повідомив голова Комітету, «багатостраждальний» проект Закону України «Про лікарські засоби» майже готовий до другого читання. На думку М. Поліщука, законопроект адаптований до вимог європейського законодавства. Зокрема, він передбачає заборону реєстрації в Україні лікарських засобів зарубіжного виробництва, вироблених без дотримання вимог GMP; перехід протягом 3–5 років усього українського фармацевтичного виробництва до відповідності стандартам GMP; заборону поширення лікарських засобів медичними працівниками, які працюють у лікувальних закладах тощо. У квітні 2004 р. законопроект буде винесено на розгляд Комітету: його голова висловив сподівання, що протягом весни Закон «Про лікарські засоби» буде прийнятий у другому читанні.n

Пилип Снєгірьов, фото Євгена Чорного