Пам’ятати минуле, щоб будувати майбутнє

Відкриваючи конференцію, президент Громадської організації «Київське фармацевтичне товариство» Валентина Бабяк зазначила, що Ольга Іванівна уособлює цілу епоху в розвитку фармацевтичної справи не тільки в Україні, але й в колишньому СРСР, її заслуги перед фармацевтичною галуззю важко переоцінити.

Як зазначила доповідач, це була красива жінка, добра та чуйна людина, яка присвятила усе своє життя найблагороднішій справі — охороні здоров’я людей. Всі її колеги та учні намагаються бути гідними спадкоємцями високих професійних традицій та морального обов’язку, які були притаманні цій жінці.

Головною метою конференції було вивчення і використання професійних надбань, багатого та неоціненного досвіду О.І. Шевчук-Абрамової.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації і здійснення фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, кандидат фармацевтичних наук Михайло Сятиня у своєму виступі відзначив, що будь-яка галузь народного господарства, де не пам’ятають та не використовують найкращі свої надбання, приречена на занепад. За часів існування СРСР фармацевтична галузь в Україні була однією з провідних. Але, починаючи з перших років незалежності, через відсутність професійної та колегіальної спадкоємності, ми не змогли повною мірою зберегти ці вагомі надбання. Одним із шляхів конструктивного вирішення проблем галузі є її функціонування в межах чітко визначеної нормативно-правової бази. Тому дуже обнадійливими є останні позитивні зрушення вітчизняної фармацевтичної галузі.

Кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри організації і економіки фармації КМАПО ім. П.Л. Шупика Володимир Борищук у своїй доповіді навів біографічні дані та основні етапи професійної діяльності Ольги Шевчук-Абрамової.

Народилася Ольга Іванівна 2 травня 1921 р. в с. Юрківці Вінницької області. Закінчила Ташкентський фармацевтичний інститут. В 1944 р. була направлена на роботу до Львова, де брала активну участь у відновленні аптечної мережі міста. В 1951 р. вона отримала призначення на посаду заступника начальника Головного аптечного управління МОЗ УРСР. З 1952 р. Ольга Іванівна — начальник Головного аптечного управління Латвійської РСР. В 1957 р. її перевели до Москви на посаду наукового співробітника лабораторії з організації економіки аптечної справи, а через деякий час її, як талановитого організатора, призначили начальником Київського обласного аптечного управління, якому були підпорядковані й столичні аптеки. На цій посаді Ольга Іванівна пропрацювала 16 років. Деякий час, починаючи з 1973 р., вона працювала в Київському НДІ фармакології та токсикології. Окремою славетною сторінкою її життя є робота у «Фармацевтичному журналі». В 1967 р. вона була призначена головним редактором цього видання (за сумісництвом), а з 1984 р. і до останніх днів свого життя Ольга Іванівна займала цю посаду на постійній основі. Померла О.І. Шевчук-Абрамова 2 вересня 1996 р.

Як зазначив доповідач, цій великій людині завжди були притаманні високий професіоналізм, енергійність, відданість професії, ерудиція. Так, завдяки Ользі Іванівні організація аптечної служби Києва стала взірцем для фармацевтів України. О.І. Шевчук-Абрамова доклала значних зусиль для того, щоб вперше в Україні при поліклініках та лікарнях були створені центри або кабінети фармацевтичної інформації, мета яких — надавати медичним працівникам вичерпну інформацію про клінічні аспекти застосування лікарських засобів. За її безпосередньої участі в Києві було відкрито першу дитячу аптеку. А організована Ольгою Іванівною столична аптека № 1 стала перлиною аптечної мережі Києва і не тільки. Згодом за їх зразком почали відкривати аптеки в інших містах України. Столичні аптеки стали справжніми центрами здоров’я та пропагування здорового способу життя, їх працівники усвідомлюють всю відповідальність та значимість своєї благородної місії — забезпечення населення лікарськими засобами. Завдяки Ользі Іванівні в Україні було збережено гомеопатичні аптеки, які планувалось закрити в  1964 р.

Окрім високих професійних якостей, Ользі Іванівні були притаманні також любов до української народної пісні, живопису. Вона вважала своїм обов’язком особисто брати участь у професійному вихованні молодих спеціалістів, постійно опікувалась їх долею. Завдяки Ользі Іванівні для них у столиці виділялися місця в гуртожитках, надавалися окремі квартири.

Генеральний директор КП «Фармація», кандидат фармацевтичних наук Володимир Руденко зазначив, що фармацевтична спільнота бережно ставиться до професійної спадщини Ольги Іванівни. В останні роки відбулися позитивні зміни в структурі управління аптечною мережею столиці та організації забезпечення населення лікарськими засобами відповідно до вимог сучасного розвитку фармацевтичної галузі.

З доповідями також виступили завідувач кафедри Львівського національного медичного університету, кандидат медичних наук Андрій Зіменковський; завідувач кафедрою Національного медичного університету ім. О.О Богомольця, доктор медичних наук Дмитро Волох; завідуюча аптекою № 59 КП «Фармація» Людмила Косяк та інші соратники та послідовники справи О.І. Шевчук-Абрамової.

Всі виступаючі відмічали, що високопрофесійний підхід до роботи та любов до людей — божий дар цієї людини, який запалював вогник добра у душі кожного, хто її знав.?n

Олександр Сіроштан, фото Євгена Чорного