Стан реалізації пілотного проекту: доповідають експерти

7 серпня поточного року в МОЗ України відбулася прес-конференція на тему «Новий етап реалізації пілотного проекту з регулювання цін на ліки для хворих на гіпертонію», у якій взяли участь Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України), та Юрій Сіренко, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу симптоматичних гіпертензій, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Кардіологія». Під час заходу було обговорено стан реалізації пілотного проекту з державного регулювання цін на лікарські засоби для хворих на гіпертонічну хворобу (далі — пілотний проект), принципи часткового відшкодування вартості лікарських засобів, а також алгоритм дій для пацієнта з гіпертонічною хворобою.

Відкриваючи прес-конференцію, Юрій Сіренко зазначив, що сьогодні в Україні на артеріальну гіпертензію страждає більше 12 млн осіб, тобто це захворювання відмічають у кожного третього дорослого українця. На сьогодні етіологія артеріальної гіпертензії залишається невизначеною, проте добре відомо, що на її розвиток впливають спадкові, поведінкові фактори, а також навколишнє середовище. Це прогресуюче захворювання сприяє розвитку таких ускладнень як інсульт, інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, серцева та ниркова недостатність та ін.

Діагностика артеріальної гіпертензії нескладна, як і її лікування, яке полягає в постійному, протягом всього життя, прийомі лікарських засобів.

На сьогодні для лікування артеріальної гіпертензії використовується 5 основних класів препаратів першої лінії, які сприяють зниженню артеріального тиску та суттєво знижують ризик серцево-судинних та судинно-мозкових ускладнень:

  • діуретики;
  • блокатори бета-адренорецепторів;
  • антагоністи кальцію;
  • інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту;
  • блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

Більшість хворих потребують комбінованої терапії — поєднання, як мінімум, двох препаратів.

Стан реалізації пілотного проекту: доповідають експерти

Як засвідчив головний позаштатний кардіо­лог МОЗ України, захворювання на початкових стадіях малосимптомне, тому багато пацієнтів невідповідально ставляться до лікування. Для артеріальної гіпертензії характерне «правило половини»: тільки 50% осіб, що мають підвищений артеріальний тиск, знають про це, з них лише 50% приймають антигіпертензивні препарати, однак адекватна терапія проводиться у 50% з них. Таким чином, лише 12,5% хворих отримують ефективне лікування. У числі причин низької прихильності пацієнтів до призначеної терапії можна виділити їх необізнаність про наявність захворювання та методи його лікування, економічну недоступність препаратів та ін.

Враховуючи значну поширеність цього захворювання та його велике соціально-медичне значення для нашої країни, Урядом було запроваджено державне регулювання цін на антигіпертензивні препарати, а також часткову компенсацію їх вартості, адже лікування таких пацієнтів триває все їх життя. Це сприятиме збільшенню загальної тривалості життя населення, зменшенню медико-соціальних втрат, викликаних тимчасовою й стійкою непрацездатністю.

Ю. Сіренко високо оцінив запровадження пілотного проекту, зазначивши, що він має багато позитивних сторін. У першу чергу це підвищення значущості рецептурної системи відпуску лікарських засобів. Крім того, пацієнт буде зацікавлений у регулярному відвідуванні лікаря. Це дасть йому можливість не лише отримати рецепт на препарат, але й дізнатися, чи ефективна терапія, та в разі потреби скоригувати схему лікування.

За останні місяці, протягом яких проводиться реалізація пілотного проекту, під егідою МОЗ України та Національної академії медичних наук триває освітня робота серед лікарів. Проведено більше 20 конференцій у різних регіонах країни, під час яких більше 10 тис. працівників охорони здоров’я проінформовано щодо особливостей запровадження пілотного проекту, детально висвітлено сучасні методи діагностики та лікування артеріальної гіпертензії, розібрано принципи призначення комбінованої терапії за участю молекул лізиноприлу, еналаприлу, бісопрололу, метопрололу, небівололу, ніфедипіну, амлодипіну, що включені до пілотного проекту.

Він також зазначив, що МОЗ України розроблено та затверджено Методичні рекомендації щодо виписування рецептів на лікарські засоби, на які поширюється дія пілотного проекту, призначені для лікарів та фельдшерів, які надають допомогу хворим на артеріальну гіпертензію та мають право виписувати рецепти. Наказом МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384 затверджено уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія», оновлена та адаптована клінічна настанова «Артеріальна гіпертензія».

Інна Демченко нагадала, що державне регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою запроваджено постановою КМУ від 25 квітня 2012 р. № 340, згідно з якою з 1 серпня 2012 р. надбавка на лікарські засоби, включені до пілотного проекту, не має перевищувати 37,5% граничної оптово-роздрібної ціни, яка встановлена згідно з наказом МОЗ України від 01.06.2012 р. № 419. Таким чином, ціна на вищезазначені ліки по всій країні встановлюватиметься за єдиними правилами.

Ще до 1 серпня поточного року аптеки зробили переоцінку вартості антигіпертензивних лікарських засобів і привели ціни на них у відповідність із пілотним проектом, про що було повідомлено представниками аптечних мереж під час відеонаради, що відбулася 2 серпня в Держлікслужбі України. Так, у деяких регіонах вартість вищезазначених препаратів в аптеках знизилася на 2–10%. У середньому асортимент антигіпертензивних ліків в аптеках становить 100–180 найменувань (загалом до пілотного проекту за торговельними назвами включено 249 препаратів).

Наступним етапом реалізації пілотного проекту стане впровадження системи реімбурсації лікарських засобів, тобто часткового відшкодування їх вартості. Часткову компенсацію вартості препаратів хворим з артеріальною гіпертензією планується розпочати восени, після прийняття Урядом відповідного рішення щодо фінансової складової цього процесу. Пацієнти з рецептами звертатимуться в аптеки за лікарськими засобами, де будуть сплачувати лише частину їх вартості, а решту буде відшкодовувати аптеці держава. Рецепт стане фінансовим документом, без якого відшкодування коштів не проводитиметься.

Інна Демченко повідомила, що сьогодні Держлікслужбою України розроблено рекомендації для аптечних працівників щодо реалізації пілотного проекту. Відповідно до них провізору (фармацевту) необхідно постійно та ввічливо проводити роз’яснювальну роботу серед відві­дувачів аптек щодо наявності в аптечних закладах препаратів, які підпадають під дію пілотного проекту, з однаковою діючою речовиною та дозуванням за різними цінами, а також інформувати пацієнтів про можливості взаємозамінності препаратів та їх комбінування в межах визначеного в проекті списку препаратів. Водночас у разі звернення пацієнтів з рецептами лікаря, де вказана міжнародна непатентована назва, провізору (фармацевту) необхідно повідомити в першу чергу про наявність лікарського засобу за найнижчою ціною.

Перший заступник голови Держлікслужби України звернула увагу, що на формування ціни негативно впливає також занадто велика кількість аптек у країні. На сьогодні в Україні 1 аптека обслуговує 2,27 тис. осіб, а в Києві показник ще вищий – 1,3 тис. (середній показник в країнах ЄС – 3,3тис. осіб на 1 аптеку; Греції — 1,3; в Португалії, Німеччині — 3,8; Великобританії — 4,7; Фінляндії — 6,6; Нідерландах — 8,3; Швеції — 10,4; Данії — 17,2).

Враховуючи, що аптеки отримують прибуток за рахунок націнки на препарат, стає зрозумілим, чому останнім часом в Україну повернувся давно забутий дефіцит лікарських засобів. Причина в тому, що при надзвичайно високій конкуренції, та, як наслідок, низькій рентабельності, для аптеки стає неможливим тримати на полицях широкий асортимент медикаментів. Ось чому працівники аптеки зацікавлені в реалізації більш дорогих лікарських засобів. Не слід забувати, що аптека також має сплачувати комунальні платежі, виплачувати зарплату та забезпечувати постійне підвищення кваліфікації персоналу, відповідні матеріально-технічні умови, адже минулого року в України було запроваджено норми належної практики зберігання (Good Storage Practice — GSP).

Усе це формує надання якісної фармацевтичної допомоги. Тому Держлікслужба України підтримала ініціативу аптечних асоціацій, які запропонували запровадити в Україні норму пішохідної доступності.

Профільним міністерством розроблено проект наказу щодо внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, яким пропонується встановити норму пішохідної доступності між аптеками, яка має бути не менше 300–400 м у містах з населенням від 1 млн і більше, а також 600–700 метрів у містах з населенням до 1 млн осіб. Проект наказу було погоджено Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, проте на сьогодні його відхилено Антимонопольним комітетом України.

Фахівці впевнені: запровадження такої норми сприятиме збільшенню оборотних коштів аптек та, як наслідок, — зростанню прибутків аптечних закладів, розширенню асортименту лікарських засобів різних цінових категорій.

Підсумовуючи свій виступ, перший заступник голови Держлікслужби України наголосила: уперше в Україні запроваджено модель державного регулювання ціни на лікарські засоби на всіх етапах його обігу — від виробника до роздрібної мережі. У разі успішної реалізації пілотного проекту така практика буде поширена й на інші групи препаратів для лікування соціально важливих захворювань.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Після завершення прес-конференції Інна Демченко надала коментар для читачів «Щотижневика АПТЕКА» стосовно того, яким чином аптека має формувати ціну на ліки, що підпадають під дію пілотного проекту:

— Відповідно до постанови КМУ від 30 липня 2012 р. № 707 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 р. № 340» з 1 серпня поточного року дозволено роздрібну реалізацію препаратів, включених у пілотний проект, без зареєстрованої оптово-відпускної ціни.

Отже, якщо препарат не має зареєстрованої оптово-відпускної ціни, гранична роздрібна ціна розраховується наступним чином: до базової ціни, яка має бути нижчою за граничний рівень оптово-відпускної ціни, встановлений наказом МОЗ України від 01.06.2012 р. № 419, додається 37,5% надбавки (10% оптової та 25% роздрібної).

У разі, якщо препарат має зареєстровану оптово-відпускну ціну, гранична роздрібна ціна розраховується наступним чином: до граничного рівня оптово-відпускної ціни, встановленого наказом МОЗ України від 01.06.2012 р. № 419, додається 37,5% надбавки.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті