Адвокатське об’єднання «Arzinger»: Недоліки порядку реімбурсації лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою

Після опублікування 9 жовтня поточного року у виданні «Урядовий кур’єр», № 183 від 09.10.2012 р. набула чинності постанова КМУ від 05.09.2012 р. № 907 «Про затвердження Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» (далі — Порядок). Цей документ визначає механізм часткового відшкодування вартості таких препаратів суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування, аптечні заклади яких розташовані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до Порядку для отримання часткового відшкодування вартості препаратів зазначеної категорії суб’єкт господарювання повинен:

• здійснювати відпуск лікарських засобів за рецептами з оплатою споживачем різниці між фактичною роздрібною ціною, встановленою на момент придбання лікарського засобу, та референтною ціною, затвердженою МОЗ станом на 1 вересня 2012 р.;
• щомісяця до 5 числа складати реєстр відпущених лікарських засобів, у якому стосовно кожного препарату зазначаються його міжнародна непатентована та торговельна назви, дозування, форма випуску, кількість одиниць в упаковці, кількість відпущених упаковок, референтна ціна, зазначене в рецепті найменування закладу охорони здоров’я, сума, що підлягає відшкодуванню за звітний період відповідному суб’єктові господарювання;
• подавати реєстр до 10 числа місяця, що настає за звітним, до МОЗ АР Крим, управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які здійснюють відшкодування суб’єктові господарювання зазначеної в реєстрі суми протягом 30 днів з дня отримання реєстру.

Порядок не передбачає укладення жодних договорів між суб’єктами господарювання та управліннями охорони здоров’я.

Затверджений Порядок викликав з боку громадськості цілу низку зауважень та запитань стосовно практичної реалізації його положень, у тому числі щодо критеріїв, за якими визначатиметься перелік аптек, задіяних у відшкодуванні вартості препаратів, включених до пілотного проекту, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» (далі — пілотний проект).

Крім того, з тексту Порядку не зовсім зрозуміло, яким аптечним закладам здійснюватиметься відшкодування вартості ліків. На відшкодування їх вартості було виділено менше коштів, ніж необхідно для цього: Законом України від 06.09.2012 р. № 5236-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою в розмірі 40 млн грн., проте проектом постанови КМУ «Про затвердження Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою», винесеним на громадське обговорення у вересні поточного року, передбачалася субвенція в розмірі 154,4 млн грн.

У п. 2 Порядку сказано, що відпуск лікарських засобів здійснюється лише суб’єктами господарювання, визначеними МОЗ АР Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Отже, фактично обмежено коло суб’єктів (аптечних закладів), які зможуть отримати відшкодування вартості препаратів, включених до пілотного проекту. При цьому жодного порядку та критеріїв, якими названі органи керуватимуться при визначенні суб’єктів господарювання для внесення останніх до переліку, у Порядку не наведено, що створює підстави для ризиків порушення антикорупційного та конкурентного законодавства. Також на сьогодні відсутня інформація, чи визначено таких суб’єктів господарювання відповідними органами. Таким чином, питання щодо суб’єктів, які мають право на відшкодування вартості ліків, включених до пілотного проекту, потребує додаткових роз’яснень та опрацювання.

Варто зауважити, що згідно з п. 5 постанови КМУ № 340 уже з 1 жовтня 2012 р. здійснення оптового продажу лікарських засобів, включених до пілотного проекту, дозволяється лише за цінами, які не перевищують встановленого граничного рівня. Тобто суб’єкти господарювання вже несуть збитки внаслідок продажу препаратів за заниженими цінами. Разом з тим можливість того, що такі суб’єкти отримають відшкодування з державного бюджету, залишається досить сумнівною. Крім того, аптечний заклад може реалізовувати лише препарати, на які задекларовані зміни оптово-відпускних цін не перевищують граничного рівня, визначеного МОЗ України. У зв’язку з прийняттям наказу МОЗ України від 12.10.2012 р. № 793 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 8 жовтня 2012 року та внесення їх до реєстру» станом на 16 жовтня 2012 р. таких лікарських засобів нараховувалося 80.

Юристи Адвокатського об’єднання «Arzinger» вважають, що залучати суб’єктів господарювання до пілотного проекту потрібно було на добровільних засадах, визначивши кількість суб’єктів та виходячи з обсягів виділених бюджетних коштів та відповідно до чітко визначених критеріїв. Оскільки відшкодування вартості лікарських засобів отримають не всі суб’єкти господарювання, то для тих із них, хто його не отримає, необхідно було б залишити право продавати ліки, включені до пілотного проекту, за цінами, що перевищують встановлений граничний рівень.

На практиці склалася ситуація, коли держава не здатна самостійно профінансувати реалізацію пілотного проекту та в примусовому порядку перекладає витрати, пов’язані з цим, на суб’єктів господарювання. Більш того, обмеження кола суб’єктів, які можуть здійснювати відпуск ліків, включених до пілотного проекту, встановлене Порядком, є прямим порушенням Закону України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (далі — закон), оскільки є антиконкурентною дією в розумінні ст. 15 закону. Зокрема, до антиконкурентних дій органів влади та місцевого самоврядування відносяться:

1) надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

2) дії, внаслідок яких для окремих суб’єктів господарювання або груп суб’єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Більш того, відповідно до закону органи влади та місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління й контролю зобов’язані сприяти розвитку конкуренції, не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. На практиці ж усе відбувається навпаки.

Незважаючи на численні недоліки затвердженого Порядку, позитивним усе ж таки є те, що для хворих на гіпертонічну хворобу, серед яких багато пенсіонерів та людей, які живуть за межею бідності, лікарські засоби стануть більш доступними. Крім того, хочеться сподіватися, що цим пілотним проектом в Україні буде започатковано належну систему реімбурсації й для інших категорій лікарських засобів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!