Королівство Камбоджа — серце могутньої імперії стародавніх кхмерів, екзотична країна з її восьмим чудом світу — давньою столицею Ангкор (нині містечко Сієм Реап).
Нам відомо не все, але багато про імперію стародавніх майя, піраміди Єгипту, Велику китайську стіну тощо, проте мало хто цікавився історією загубленого світу — імперією кхмерів.
Під час свого розквіту в IX–XIV ст., коли тільки будувався Київ і створювалася Київська Русь, імперія кхмерів була наймогутнішою державою, порівнянною за масштабами з Персією в зеніті своєї слави. Стародавня імперія кхмерів тягнулася з півдня В’єтнаму й Лаосу, займала всю Камбоджу й Сіам аж до Малайського півострова. Її давня столиця Ангкор була одним з найбільших міст світу. Потрібно приїхати сюди, щоб побачити приголомшливі, прекрасно збережені споруди храмового комплексу, який розкинувся серед джунглів на території 200 км2, щоб зрозуміти, що Ангкор за своєю масштабністю, грандіозністю та красою не має аналогів у світі!
Під час будівництва Ангкор-Вата древні кхмери примудрилися використати близько 10 млн кам’яних плит, при цьому вага деяких з них сягає 1,5 т. Учені вже давно виявили каменоломні, у яких видобувався цей будівельний матеріал, але й досі залишається незрозумілим, як саме його доставляли до місця будівництва.
Максимальний розквіт Ангкора припав на час правління короля Джаявармане VII, а після його смерті імперія почала занепадати. Жителі покинули Ангкор у XV ст., і повторно він був відкритий лише в 1861 р.
Величний і загадковий Ангкор був абсолютно випадково «відкритий» у 1864 р. французом Анрі Муо, натуралістом за професією, який перед цим, до речі, встиг попрацювати вчителем у Росії. Вивчаючи життя в камбоджійських джунглях, він раптово побачив руїни, які виявилися не залишками, а практично збереженим містом, у якому проживала невідома цивілізація. Кхмери створили цілу імперію, яка домінувала в усій Південно-Східній Азії в IX–XII ст.
Відкриття Ангкора названо найприголомшливішою археологічною подією рубежу століть. Місіонери навіть побачили в ньому обриси Атлантиди.
Ангкор приголомшує всім: своїми неймовірними розмірами (його площа становить близько 200 км2), фантастичними храмами — дивовижними зразками індуїстської архітектури, часто з буддійської символікою, а головне — нереальністю того, що відбувається. Уся справа в тому, що храми спочатку не стали очищати від джунглів, і ніде, мабуть, у світі неможливо побачити, як коріння одного велетенського дерева обвивають, обплітають, як щупальці, «душать» відразу кілька храмів.
Місто Ангкор (багато хто говорить, що воно більше схоже на мережу міст, пов’язаних між собою) будувалося 400 років. У ньому були храми, лікарні (не менше сотні!), бібліотеки, мости, дороги, унікальна іригаційна система, що дозволяла збирати 4 врожаї рису на рік. Була величезна імперія. І були, звичайно, війни з народами тямамі і таямі. Що вони не поділили — ніхто вже точно не може сказати. Але сіамські війська повністю захопили місто. І велика цивілізація загинула. Пішли будівельники, пішли жителі, пішли служителі храмів і навіть завойовники. Чому? Існують різноманітні думки: традиційні післявоєнні епідемії, а, може, жителі вирішили, що місто збезчещено, хто знає? Давалися й містичні пояснення: мовляв, якийсь проект був уже просто виконаний.
Ангкор несе в собі й таємницю — таємницю знань стародавніх математиків і астрономів. Вид з космосу на Ангкор дає дивну картину зоряного неба, але того зоряного неба, яке існувало 10 500 років до н. е.! І це ніяк не можна пояснити. Жорж Коде — французький археолог — назвав деякі храмові ансамблі містичним центром зниклої імперії.
Саме ця країна стала місцем реалізації в рамках міжнародної подорожі проекту «PHARMA TOUR», організаторами якого виступили ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», Полтавська обласна громадська організація (ПОГО) «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України за інформаційної підтримки «Щотижневика АПТЕКА».
Королівство Камбоджа знаходиться в Південно-Східній Азії, на півдні Індокитайського півострова. На заході й північному заході ця країна межує з Таїландом, на півночі — з Лаосом, на сході — з В’єтнамом; південно-західний берег омивається водами неглибокої Сіамської затоки. Площа Камбоджі — 181 тис. км2. Це переважно рівнинна країна. Велику частину її поверхні займає Камбоджійська рівнина, розташована по нижній течії р. Меконг і майже з усіх боків оточена горами. На заході — гори Кравань (висота — до 1813 м), р. Ораль. Основна річка — Меконг з притокою Тонлесап. Велике озеро — Тонлесап.
Половину території Камбоджі займають листопадні й вічнозелені тропічні ліси й чагарники. Морське узбережжя місцями зайняте манграми. У лісах збереглися крупні ссавці — слони, буйволи, дикі бики гаури, тигри, пантери, леопарди, дикі кішки, мавпи. Є крокодили, багато отруйних змій.
Пномпень — столиця Камбоджі, розташована на захід від місця злиття річок Тонлесапа і Меконг. Історія Пномпеня почалася в 1372 р., коли легендарна кхмерська вдова Пень на березі Меконгу знайшла 5 статуеток Будди. Це було розцінено як добрий знак, і на цьому місці збудували маленький храм. Пагорб, на якому поставили храм, почав називатися Пном-пень, звідки й пішла назва села Пномпень, яке було побудовано навколо храму і згодом розрослося до міста. Пномпень, що був столицею країни кхмерів у XV ст., зруйновано тайцями в 1834 р. Потім його було відновлено, і це місто знову стало столицею Камбоджі в 1866 р. (при французах). Воно процвітало протягом французького періоду, але з отриманням незалежності стало центром кривавої політичної боротьби. Ідеологія червоних кхмерів заперечувала саме існування міст, тому Пномпень повністю обезлюдів, багато будівель було зруйновано. Тільки у 1979 р., після поразки червоних кхмерів, люди почали повертатися в спустошене місто. Поступово столиця повернула собі минулу велич — і в наші дні Пномпень є найбільшим містом країни, центром її суспільної, культурної й економічної діяльності. Контраст між сучасною столицею й рештою країни, де живе більшість кхмерів, дуже великий.
На перший погляд Пномпень — безладний лабіринт вулиць, що лише подекуди уривається пагодами й невеликими парками. Головні вулиці постійно заповнені автотранспортом і обрамлені будинками, що явно знали кращі часи. Проте серце Пномпеня — старий район, що знаходиться на березі річки, є достатньо привабливим. Колоритні будинки й магазинчики з очевидним французьким впливом перемежовуються тут величними будівлями в кхмерському стилі. Найбільш цікавими місцями вважаються: комплекс Королівського палацу з тронним залом, павільйоном Слона, павільйоном Чан-Чайя, Королівським казначейством і ажурним павільйоном Наполеона III; Срібна Пагода — Пре-віхер-кео-моракот («Храм Діамантового Будди») — отримала свою назву завдяки 5329 срібним плиткам, що покривають половину її першого поверху, із золотою статуєю Будди у натуральну величину (прикрашена 9584 алмазами); статуя короля Нородома (подарунок Франції вагою 1875 г) і Королівські сади.
Медична допомога в державних лікувально-профілактичних закладах є безоплатною, проте на практиці лікування платне. І хоча аптек дуже багато, місцеве населення лікується переважно у знахарів.
Семінар на тему «Реформування фармацевтичної діяльності: досвід та перспективи» відбувався з 3 до 17 листопада 2012 р. (з урахуванням часу на переїзд). Основним місцем проведення заходу був готель «Koh Kong Resort 4*», розташований у провінції Кох Конг. У семінарі взяли участь 26 осіб. Вони відвідали всі історичні місця Королівства Камбоджа, ознайомилися з роботою аптек. Також учасники заходу побували в містах Паттайя та Бангкок в Таїланді.
Відкрили семінар Олександр Гризодуб — директор ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», доктор хімічних наук, професор, та Юрій Ульшин, перший заступник голови правління ПОГО «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», які привітали присутніх. Олександр Гризодуб акцентував увагу на деяких позитивних моментах реалізації проекту «PHARMA TOUR». Зокрема, він звернув увагу на проблему розповсюдження дієтичних добавок, що дозволило в рамках вищезазначеного проекту поставити питання стосовно підготовки окремого розділу Державної Фармакопеї України, присвяченого цій продукції.
Свою доповідь на тему «Сторічний ювілейний Конгресу Всесвітньої федерації фармацевтів в Амстердамі: майбутнє фармації» О. Гризодуб розпочав з інформації про проведення цього заходу, що проходив з 3 до 12 жовтня 2012 р. У роботі Конгресу взяли участь близько 3 тис. осіб із 114 країн світу. Україну представляли 13 учасників, серед яких: О.І. Гризодуб, М.В. Дмітрієва, Р.А. Маркін, І.Р. Дідух тощо.
Основними напрямками роботи Конгресу були: 1) дослідження аптечної практики (Pharmacy practice research). Аналіз ефективності впливу фармацевтів у різних країнах на поліпшення застосування лікарських засобів пацієнтами та групами пацієнтів; 2) належна аптечна практика (Good pharmacy practice — GPP). Роль FIP щодо запровадження GPP на регіональному та міжнародному рівнях; 3) звернення уваги на багатофункціональність освіти — майбутнього фармації; 4) забезпечення якості лікарських засобів у рамках інтегрованої мережі поставок (Integrity of the global supply chain — IGSC); 5) збільшення витрат на регулювання обігу лікарських засобів; 6) біовейвери — доступ до доступних та якісних лікарських засобів; 7) питання нанотехнологій у фармації.
У рамках наради світових фармакопей обговорювалися такі питання: 1) міжнародна гармонізація фармакопей; 2) належна фармакопейна практика (Good Pharmacopoeial Practice — GPP); 3) контроль домішок в субстанції; 4) стандартизація лікарської рослинної сировини. Розглядалися також й інші питання.
У доповіді на тему «Сфери діяльності уповноваженої лабораторії контрою якості лікарських засобів на сьогодні», Наталія Останіна, завідуюча лабораторією Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України, кандидат економічних наук, повідомила про критерії якості лікарських засобів, встановлені ВООЗ, про створення системи якості в підпорядкованому підрозділі, а також про основні завдання підрозділу тощо.
Ірина Діденко, співробітник лабораторії Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України, у доповіді на тему «Проблеми візуального контролю лікарських засобів на українському ринку» проінформувала присутніх про методики контролю лікарських засобів, передбачені чинним законодавством України. Вона привела конкретні приклади виявлення неякісних препаратів, зокрема при візуальному контролі.
Олена Кузнєцова,співробітник лабораторії Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України, у доповіді на тему «Створення додаткового розділу «Дієтичні домішки» Державної Фармакопеї України — шлях до забезпечення населення України якісною продукцією» розповіла про шляхи співпраці в напрямку підготовки окремого розділу Державної Фармакопеї України щодо дієтичних добавок. За останні 5 років у лабораторії було здійснено контроль 138 дієтичних добавок, серед яких 41 не відповідала вимогам. Причому ці вимоги не стосувалися показників безпеки згідно з діючим законодавством України. Було виявлено, що частина дієтичних добавок не містить зовсім або містить у значно меншій кількості активний компонент, а деякі дієтичні добавки для схуднення містять у своєму складі незаявлений сильнодіючий компонент сибутрамін. А деякі дієтичні добавки взагалі не містять тих складових, про які сказано в інструкціях.
Залежно від складу дієтичні добавки поділяють на групи згідно з додатком 1 до Тимчасових гігієнічних нормативів вмісту контамінантів хімічної і біологічної природи у біологічно активних добавках № 4.4.8.073-2001. Потім відповідно до групи проводять контроль необхідних показників безпеки, характерних для кожної групи дієтичних добавок (враховуючи нормування, наведене в Додатку 1 до Тимчасових гігієнічних нормативів вмісту контамінантів хімічної і біологічної природи у біологічно активних добавках).
Доповідач повідомила, що за походженням основних компонентів дієтичні добавки поділяють на: рослинні екстракти, цільні частки рослин; продукти бджільництва; морепродукти; тваринні витяжки; мінеральні компоненти; продукти ферментації; продукти біотехнології; синтетичні аналоги природних харчових речовин.
Багатокомпонентні дієтичні добавки, які містять 5–6 рослинних інгредієнтів, як правило, не досліджують на предмет кількісного визначення кожного інгредієнта, оскільки таку процедуру неможливо провести. Зазвичай у таких умовах виникає необхідність дослідження складових на ефективність (в умовах експерименту).
Таким чином, розробка нових та вдосконалення існуючих методів ідентифікації й кількісного визначення активних складових для різних типів дієтичних добавок дасть можливість проводити належний контроль їх якості та безпеки. Введення розділу «Дієтичні добавки» в Державну Фармакопею України дозволить не тільки проводити контроль якості дієтичних добавок, а й гарантувати їх безпеку.
Анатолій Череменко, співробітник лабораторії Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України, у доповіді на тему «Розрахунок невизначеності вимірювань у лабораторії контролю якості лікарських засобів» проінформував про проведення оцінки невизначеності вимірювань. Лабораторії повинні мати можливість проводити оцінку невизначеності вимірювань для того, щоб оцінювати невизначеність вимірювань при проведенні випробувань/калібрувань, а також надавати цю інформацію у тому вигляді й тоді, коли це необхідно, або як того вимагають замовники.
Вадим Брязкало, співробітник лабораторії Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України, у доповіді на тему «Характеристика забруднення навколишнього середовища і залежності від нього захворюваності населення окремих областей України» проінформував про структуру інтернет-порталу, присвяченого навколишньому природному середовищу, — МедЕкоПорталу. Зазначена інформаційна система дозволяє отримувати динамічну інформацію про можливе забруднення навколишнього природного середовища тощо.
Василь Дорошенко, співробітник Національного фармацевтичного університету, у доповіді на тему «Актуальні питання контролю ліцензійних умов здійснення фармацевтичної діяльності» проінформував про колізії вимог законодавства, що стосуються ліцензування аптечної діяльності та розповів про своє бачення розвитку подій на ринку України. Цікавою була інформація стосовно динаміки кількості видів діяльності, що підлягають ліцензуванню взагалі та у фармацевтичній галузі зокрема.
Так, у фармацевтичній галузі ліцензуються: роздрібна й оптова торгівля лікарськими засобами; виробництво препаратів в умовах аптеки; промислове виробництво лікарських засобів; діяльність з розробки, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; діяльність з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них медикаментів; виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова й роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами та препаратами.
Усі доповіді викликали живий інтерес серед учасників семінару, активно обговорювалися. Також виносилися пропозиції до організаторів щодо активної участі в нормотворчості стосовно регулювання фармацевтичного ринку України.
Окрім офіційної частини, учасники семінару із задоволенням (у вільний від роботи час) брали участь в екскурсіях на острови, водоспади та в Національний парк Королівства Камбоджа. На закінчення організатори заходу обговорили з його учасниками місця проведення наступних міжнародних подорожей з метою проведення семінарів і відвідування зарубіжних виробників та аптечних закладів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим