Тендери. Від участі до перемоги

В середині червня 2005 р. в Інституті соціології НАН України відбувся семінар «Тендери за державні кошти. Від участі до перемоги», організатором якого виступило Консалтингове агентство з питань державних закупівель. Учасники семінару мали нагоду інтерактивно спілкуватися з фахівцями Міністерства економіки України, які ознайомили присутніх учасників з широким колом питань, що виникають під час підготовки та участі у тендерних закупівлях, при оскарженні результатів і правовому забезпеченні. Програма семінару була розроблена із врахуванням змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (далі — Закон) від 18.11.2004 р. № 2188-IV, що набули чинності на початку 2005 р.

Тетяна Колісник

Тетяна Колісник

Будь-який тендер для майбутнього учасника торгів розпочинається з підготовки та подання тендерної пропозиції. Докладну характеристику цієї процедури дала головний економіст-фінансист департаменту з питань координації державних закупівель та державного замовлення Міністерства економіки України Тетяна Колісник. Саме якісна документальна підготовка до тендерної пропозиції, відповідність документів вимогам чинного законодавства та вимогам замовника є одним із найважливіших факторів на шляху до перемоги в торгах.

Перше, що необхідно зробити учаснику торгів, — зіставити власні можливості з вимогами, наведеними замовником в інформації про проведення торгів (тендерів). Прогнози щодо обсягу закупівлі та фінансування на предмет закупівлі можна зробити, враховуючи розмір плати за тендерну документацію (часто плата за тендерну документацію прямо пропорційна обсягу фінансування — чим більший обсяг фінансування, тим більша плата за тендерну документацію). Крім того, слід врахувати терміни підготовки та подання тендерної пропозиції, адже часто при проведенні торгів (тендерів) замовники використовують скорочений термін подання тендерних пропозицій, який у свою чергу може бути недостатнім для підготовки необхідного пакета документів. Якщо замовник встановлює вимогу щодо тендерного забезпечення (форма, розмір) або інші додаткові вимоги (наприклад, кваліфікаційні), учасник має оцінити відповідність своїх ресурсів для виконання вимог замовника.

Після прийняття рішення про участь у тендері слід отримати від замовника тендерну документацію. Згідно з роз’ясненням Міністерства економіки України № 55-36/645 від 31.03.2005 р. у разі якщо замовник встановлює плату за тендерну документацію, повинні бути зазначені способи і місце отримання тендерної документації та розмір плати за неї (ст. 19 Закону). Якщо замовник встановив вимогу щодо оплати вартості тендерної документації, то згідно зі ст. 20 Закону вона надається (надсилається) учаснику торгів протягом 3 робочих днів з моменту її оплати. Документ для оплати тендерної документації надсилається чи надається учаснику в 3-денний термін з дня отримання від нього відповідного запиту (згідно зі змінами до Закону від 18.11.2004 р. № 2188-IV).

Лариса Бойко

Лариса Бойко

Ст. 21 Закону містить обов’язковий перелік складових тендерної документації для підготовки тендерної пропозиції. Саме замовник визначає, що необхідно і що бажано чітко зазначити у тендерній документації. Тендерна документація обов’язково повинна містити перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції. Замовник може вимагати від учасника надання інформації щодо його відповідності таким кваліфікаційним вимогам. Якщо кваліфікаційних вимог небагато, вони можуть міститися в оголошенні про процедуру торгів, що дає постачальникам можливість вирішення на початковому етапі питання щодо своєї спроможності чи неспроможності брати участь у торгах. Оцінка спроможності, насамперед при проведенні процедури відкритих торгів, є першим кроком процедури оцінки. Вона здійснюється закупівельною організацією згідно з положеннями щодо документального підтвердження відповідності учасників торгів вимогам, встановленим у тендерній документації. Подані постачальниками пропозиції, що не відповідають кваліфікаційним вимогам, не оцінюються замовником.

Додаткові вимоги, не передбачені тендерною документацією, мають бути заздалегідь доведені до всіх учасників тендерного процесу, замовник не має права доповнювати вимоги після надання тендерних пропозицій. Слід зауважити, що вимоги до виконавців не повинні носити дискримінаційного характеру з метою вилучення з тендерного процесу свідомо кваліфікованих виконавців.

Одним з обов’язкових розділів тендерної документації є технічна специфікація. Вона не повинна містити посилань на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію чи тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. За необхідності такого посилання специфікація повинна містити вираз «або еквівалент».

Згідно з положеннями ст. 4-1 Закону (у редакції від 18.11.2004 р.), замовник зобов’язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет. Замовник оприлюднює інформацію принаймні на одному сайті. Будь-який примус щодо вибору тієї чи іншої системи не допускається, у тому числі під час прийому оголошень для друку у бюлетені «Вісник державних закупівель». На сьогодні в Україні відсутня офіційно підтверджена інформація про наявність відповідних сайтів, які повністю відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Андрій Кондратов

Андрій Кондратов

Ст. 36 Закону визначає право будь-якого учасника тендеру, який вважає, що він зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедур закупівлі, на оскарження дій замовника. Головний спеціаліст відділу методології, правового та нормативного забезпечення державних закупівель Міністерства економіки України Лариса Бойко розповіла про зміст скарги, порядок її подання та розгляду, а також типові порушення замовників при здійсненні процедур закупівель. Необхідно враховувати, що оскарженню не підлягає вибір процедури здійснення закупівлі, застосування замовником преференційної поправки, рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій. Скарга подається учасником процедури закупівлі, який зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедури закупівлі і який на момент подання скарги набув статусу учасника процедури закупівлі. Слід звернути увагу на те, що скарга має бути подана до моменту укладання договору про закупівлю, оскільки Міністерство економіки України (уповноважений орган) не має юридичних підстав і важелів впливу на договори, що укладені.

Скарга може бути подана на розгляд як безпосередньо замовнику, так і до уповноваженого органу (Міністерства економіки). При надходженні скарги до замовника процедура закупівлі повинна бути призупинена на термін до 15 робочих днів. Таким чином строк розгляду скарги і винесення рішення не повинен перебільшувати зазначеного терміну. Результати розгляду скарги надсилають усім учасникам торгів, самому скаржнику та уповноваженому органу. У разі якщо скаржник не задоволений винесеним замовником рішенням, він має право повторно звернутися зі скаргою до уповноваженого органу чи суду.

Розгляд скарги уповноваженим органом здійснюється відповідно до ст. 36 і 37 Закону та наказу Міністерства економіки України від 04.12.2000 р. № 264. Скарга має бути подана протягом 15 календарних днів з моменту появи підстави для її подання — допущення замовником порушення (дата отримання тендерної документації, дата протоколу розкриття, дата отримання відповідних листів-повідомлень). У разі якщо скарга була подана пізніше цього терміну, вона може не прийматись до розгляду. Згідно зі змінами до Закону у разі надходження скарги уповноваженому органу процедура закупівлі призупиняється за його вимогою на термін до 20 робочих днів.

Договір, укладений у період зупинення процедури закупівлі внаслідок подання скарги, відповідно до ст. 34 Закону вважається недійсним. Спори, що виникають після укладання договору, вирішуються в судовому порядку.

У разі, якщо скаржник не погоджується з рішенням замовника чи уповноваженого органу щодо розгляду скарги, відповідно до ст. 37 Закону він має право оскаржити рішення у судовому порядку. Якщо протягом 15 календарних днів скаржник або замовник не звернувся до суду, рішення уповноваженого органу є остаточним.

Про деякі аспекти щодо питань судових розглядів розповів начальник відділу правового супроводження питань державних закупівель, оборони і безпеки Міністерства економіки України Андрій Кондратов. Він зазначив, що на сьогодні практика судових розглядів перебуває в стадії формування і її офіційних узагальнень досі не зроблено. З огляду на активну нормотворчість у сфері державних закупівель і на очевидну складність розуміння та застосування цього законодавства існує багато проблем при вирішенні спорів, пов’язаних із порушенням законних прав та інтересів учасників процедур закупівель.

Специфіка більшості категорій спорів у цій сфері пов’язана із встановленим порядком витрачання державних коштів, і головним завданням комерційної структури, яка бажає захистити свої права, є чітке розуміння зазначеного порядку і правових наслідків здійснення процедури закупівлі, що дає можливість вирішувати питання про доцільність звернення до суду взагалі або про застосування інших механізмів правового захисту, крім судового.

Найчастіше позивач не в змозі чітко сформулювати суду, які з його прав та інтересів порушені і якими нормами вони закріплюються. У позові часто відсутнє обгрунтування причинного зв’язку між окремими порушеннями при проведенні процедури та неправомірністю рішень. Не завжди розрізняються права та обов’язки замовника при формулюванні позовних вимог (особливо вимог про примушення до виконання певних дій); відсутні акценти на найбільш істотних порушеннях при доказуванні тощо.

Зважаючи на викладене вище, роз’яснення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг або виклик в судове засідання посадової особи цього органу для надання пояснень набувають серйозного (а інколи й вирішального) значення в процесі доказування. При цьому дуже важливими для реального захисту інтересів позивача є правова коректність і своєчасність вжиття вищезазначених процесуальних заходів.

Міністерство економіки України підготувало проект нової редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», яким передбачене врегулювання проблемних питань чинної редакції Закону. Законопроект узгоджено з відповідними міністерствами і в кінці березня схвалено на засіданні уряду та передано до Верховної Ради України для прийняття як невідкладного. З ним можна ознайомитися на офіційному сайті Міністерства економіки України: www.me.gov.ua n

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*