V Національний конгрес ревматологів України: сучасне та майбутнє вітчизняної ревматології

На початку жовтня відбулася визначна подія у вітчизняній ревматології — V Національний конгрес ревматологів України (далі — конгрес), організаторами якого виступили: МОЗ України, АМН України, Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска», Інститут травматології та ортопедії, Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка, Інститут педіатрі­ї, акушерства та гінекології АМН України, Національна медична академія післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, Асоціація ревматологів України. Захід проходив 7–9 жовтня у Будинку кіно (Київ). У доповідях провідних вітчизняни­х та зарубіжних фахівців були представлені передові здобутки світової та української ревматології, що сприятимуть подальшому вдосконаленню терапії ревматичних захворювань в Україні.

На цю подію, непересічну в науковому медичному просторі, з’їхалося чимало гостей з усіх куточків нашої країни. У заході також взяли участь представники країн ближнього (Росія, Білорусь) та дальнього (Німеччина,Чехія, Литва, Австрія, Туреччина) зарубіжжя. Програма включала пленарні та секційні засідання, лекції відомих спеціалістів, семінари, симпозіуми, майстер-класи, стендові доповіді. У рамках цього заходу також було проведено конкурс молодих вчених.

Роботу конгресу відкрив Володимир Коваленко, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, президент Асоціації ревматологів України, директор Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України. Звертаючись до присутніх він нагадав, що цей захід проводиться кожні 4 роки і надає можливість фахівцям в області ревматології з різних регіонів України ознайомитися з новітніми досягненнями світової та вітчизняної ревматології. Також доповідач зазначив, що серцево-судинні захворювання відіграють важливу роль у розвитку ревматичних захворювань і пов’язані з ними. Тому важливим серед широкого кола фахівців з ревматології є знання сучасних підходів до вирішення проблем, які стосуються серцево-судинної патології.

В. Коваленко висловив подяку МОЗ та АМН України за відповідальне ставлення до розвитку медичної науки в Україні.

Від імені МОЗ України учасників заходу привітав Василь Лазоришинець, перший заступник міністра охорони здоров’я. Він підкреслив, що конгрес — визначна наукова подія у галузі охорони здоров’я Украї­ни. Він став місцем зустрічі фахівців з різних країн світу.

Доповідач зазначив, що для досягнення успіху в боротьбі з ревматичними захворюваннями необхідно сприяти розвитку профілактики захворювань та їх ускладнень на державному рівні. Він також звернув увагу на відсутність в Україні сучасної ефективної системи реабілітації пацієнтів з такими захворюваннями. Створення останньої, за словами В. Лазоришинця, повинно стати одним з першочергових завдань МОЗ України.

Після привітань учасників конгресу відбулася церемонія вручення нагород фахівцям у галузі ревматології за вагомий внесок у розвиток науки: медаль АМН України Агапіта Печерського отримала Валентина Насонова, професор, академік Російської академії медичних наук (РАМН); медаль ім. акад. М.Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я» отримали: Микола Сорока, доктор медичних наук, професор, голова Білоруського республіканського наукового медичного об’єднання ревматологів, завідуючий кафедрою внутрішніх хвороб № 2 Білоруського державного медичного університету, Микола Корж, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка АМН України, президент Українсько­ї асоціації ортопедів-травматологів, Людмила Омельченко, професор, заступник директора Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН Украї­ни, Олександр Волосовець, доктор медичних наук, професор, головний дитячий кардіо­ревматолог МОЗ України, заступник директора департаменту кадрової політики, освіти та нау­ки МОЗ Украї­ни, В’ячеслав Бережний, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою педіатрії № 2 НМАПО ім. П.Л. Шупика, Владислав Поворознюк, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, президент Української асоціації остеопорозу, президент Української асоціації менопаузи, андропаузи і захворювань кістково-м’язової системи.

За значний внесок у розвиток ревматологічної науки та практики, багаторічну співпрацю з Українською асоціацією ревматологів почесними членами Асоціації ревматологів України було обрано: М. Сороку, В. Насонову, Є. Насонова, професора, академіка РАМН, директора Інституту ревматології РАМН.

Переходячи до виконання наукової програми конгресу, В. Коваленко запропонував увазі слухачів доповідь, в якій висвітив актуальні проблеми фармако­терапії у ревматології. Він зазначив, що в Украї­ні відзначається чітка тенденція до зниження рівня захворюваності на ревматизм у той час, коли кількість пацієнтів з захворюваннями сполучної тканини та кістково-м’язової системи, навпаки, збільшується. Доповідач наголосив на доцільності впровадження генетично детермінованої терапії, яка передбачає індивідуальний підхід у виборі препаратів для кожного хворого. У майбутньому це допоможе уникнути появи побічних реакцій та дозволить лікарю обирати найбільш ефективний (у кожному конкретному випадку) лікарських засіб.

В. Коваленко нагадав про існування великого арсеналу лікарських засобів для лікування ревматичних захворювань, хвороб сполучної тканини, їх ускладнень. Це саліцилати — нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), глюкокортикостероїди, препарати золота, цитостатики, біологічні та хінолінові препарати, а також для симптоматичного лікування: анальгетики, хондропротектори, ензимо­препарати. Також було зазначено, що біологічні агенти повинні ширше застосовуватися у лікувальній практиці, оскільки вже доведена їх висока терапевтична ефективність. Вони представлені такими групами лікарських засобів: антагоністи туморнекротичного фактору- , антагоністи інтерлейкіну-1, anti-CD-20, анти-В-клітинні препарати, які наразі вже проходять процес реєстрації в Україні.

Як зазначив доповідач, лікарю-ревма­тологу не слід забувати про можливу появу побічної реакції після прийому лікарських засобів, що застосовуються в ревматології. Так, при біологічній терапії можливе загострення туберкульозного процесу, активізація опортуністичних інфекцій; при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів виникає ризик утворення або загострення виразкових захворювань травного тракту; при прийомі хондро­протекторів може підвищуватися рівень цукру в крові, особливо у хворих з метаболічним синдромом, цукровим діабетом, порушеною толерантністю до глюкози. Тому регулярний нагляд за пацієнтами, який включає обстеження різних систем організму, моніторинг загальних та біохімічних показників крові — необхідна умова терапії таких пацієнтів.

Георгій Дзяк, доктор медичних наук, професор, академік АМН України, ректор Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, зазначив, що ревматизм — основна причина розвитк­у набутих вад серця, втрати працездатності та швидкої інвалідизації. Він розповів про феномен молекулярної мімікрії та генетичну схильність до розвитку ревматичної лихоманки. Також доповідач поінформував присутніх про розробку з метою профілактики вакцини до специфічного М-протеїну  -гемолітичного стрептокока групи А, який є збудником ревматизму.

Далі слово було надано Сергію Герасименку, доктору медичних наук, професору, головному лікарю Інституту травматології та ортопедії АМН України. Він представив комплекс заходів по ортопедичному лікуванню ревматоїдного артриту. До нього входять: базисна терапія, пульс-терапія, пункція суглоба з видаленням ексудату та введенням гормонального препарату, застосування лангет, гіпсових пов’язок, ЛФК, електростимуляції у якості профілактики та лікування суглобових контрактур, коригуюча остеотомія, синов­ектомія, тотальне ендопротезування суглоба, синовкапсулектомія і т.д.

Цікавою була доповідь професора Карела Павелка (Чехія) стосовно нових напрямків біологічної терапії в ревматології. Він представив дані щодо більш успішного лікування ревматичної патології на ранніх етапах за допомогою комбінованої терапії біо­логічними препаратами. Головна мета всіх лікувальних заходів — досягнення тривалої ремісії з регулярною оцінкою активності ревматичного процесу, використовуючи при цьому спеціальні шкали.

Професор Агне Баранаускаі­те (Литва) представила інформацію щодо особливостей лікування анкілозуючого спондилоартриту (хвороби Бехтєрєва), а також результати досліджень стосовно успішного застосування інфлексімабу у ревматичних хворих на пізніх стадіях хвороби з такими ускладненнями, як нічний біль та порушення сну. Також позитивна динаміка після прийому цього препарату відзначалась у хворих з супутньою патологією — псоріазом та увеїтом.

Неоніла Шуба, доктор медичних наук, професор кафедри терапії та ревматології НМАПО ім. П. Л. Шупика, віце-президент Асоціації ревматологів України, розповіла про особливості проведення хондропротекторної терапії у пацієнті­в з остеоартрозом, зокрема за допомогою такого препарату, як хондроітинсульфат. Основні ефекти цього лікарського засобу: зупинка деструкції та подальше відновлення хрящової тканини. Доповідач коротко нагадала про механізм запального процесу (основної ланки в патогенезі ревматичних захворювань), роль цитокінів (інтерлейкінів 17, 18), простагландинів, субстанції Р, оксиду азоту, суперактивних вільних радикалів кисню як медіаторів запалення. Також вона зазначила, що при цих хворобах відзначається зниження рівня факторів росту — цитокінів з анаболічним ефектом, у результаті чого уповільнюється синтез матриксу (складової мітохондрій клітини), активується апоптоз хондроцитів (руйнування їх ядер) і розвивається остеоартроз. На думку Н. Шуби, не менш важливу роль у запуску процесів запалення відіграє відносно нещодавно відкритий нуклеарний фактор карра-В — тригер і пролонгатор реакцій запален­ня. Він контролює експресію генів запалення, імунну відповідь та апоптоз (розпад) клітин хрящової тканини. Доповідач також зазначила, що хондроітинсульфат ефективний при наявності супутньої патології, і не лише остеоартрозу. Так, застосування цього препарату дає позитивні результати при лікуванні не лише основної ревматичної патології (шляхом пригнічення всіх запальних процесів, залежних від нуклеарного фактора карра-В), а й сприяє уповільненню прогресування супутньої патології: атеросклерозу (в експерименті), остеопорозу, псоріазу, зменшує запалення в гепатоцитах, чинить нейропротекторну дію при хворобі Альцгеймера, постінсультному стані.

Професор Людмила Алексєєва (Росія) також розповіла про позитивний ефект після прийому ревматичними хворими хондроітинсульфату, препаратів гіалуронової кислоти, інгібіторів інтерлейкіну-1 та металопротеаз. Так, хондроітинсульфат сповільнює деструкцію хрящової тканини, а також призначається при лікуван­ні станів незавершеного остеогенезу.

М. Сорока продовжив наводити аргументи на користь ефективності хондроітинсульфата у хворих згаданого профілю: він зменшує потребу у НПЗП; ефект після його відміни залишається протягом 3–4 міс, а співвідношення ризик/користь значно перевищує такий при застосуванні НПЗП. Основний гарант сповільнення прогресування ревматичного процесу — початок прийому хондроітинсульфата на ранніх стадіях захворювання.

Далі В. Коваленко вказав на основні компоненти лікування супутнього остеопорозу при ревматичних захворюваннях. До обов’язкового призначення протиревматичних препаратів повинна додаватися імунобіологічна терапія, бісфосфонати, стронцію ранелат, що має анти­резорбтивну дію та прискорює регенерацію кісткової тканини.

У ході обговорення були виділені найбільш актуальні завдання, виконання яких повинно стати головним пунктом у стратегічному плані ревматологічної служби. Піднімалися питання щодо створення усталеної і більш прогресивної державної програми по вдосконаленню діагностики та лікування ревматичних хвороб. Декларувалося, що особлива увага має бути зосереджена на лікуванні ангіни та стрептококового фарингіту, підвищенні толерантності до всіх інфекцій у дітей, адже ревматизм, який досі залишається актуальним для України, в першу чергу є загрозою саме для дітей. Ще раз спеціалісти наголосили на необхідності створення ефективної системи реабілітації пацієнтів з ревматичною патологією та повернення до їх звичного способу життя. Одностайними учасники конгресу виявилися у думці про те, що таким пацієнтам варто частіше призначати санаторно-курортне лікування.

Основні науково-практичні напрямки конгресу:

• ревматичні захворювання суглобів (ревматоїдний артрит, серонегативний спондило­артрит, метаболічна артропатія);
• хвороби сполучної тканини та системний васкуліт;
• остеопороз;
• сучасні можливості та проблеми ранньої діагностики у ревматології;
• актуальні напрямки фармакотерапії ревматичних хвороб: ефективність та безпека;
• дитяча ревматологія;
• профілактика та реабілітація у ревматології;
• ревмоортопедія;
• експериментальна ревматологія та фундаментальні дослідження;
• ревматичні хвороби та супутня патологія внутрішніх органів.

Можна із впевненістю сказати, що V Національний конгрес ревматологів України став новою яскравою сторінкою у вирішенні проблеми захворюваності на ревматичну патологію, запропонував ефективні та дієві варіанти реалізації поставлених завдань і втілення стратегічних планів у практичну медицину. Робота конгресу охопила найважливіші напрямки ревматології, а виступи провідних ревматологів, як вітчизняних, так і зарубіжних, сприятимуть подальшому розвитку ревматології, а також удосконаленню надання спеціалізованої допомоги хворим цього профілю.

Під час конгресу відбулася прес-конференція за участю провідних українських та білоруських фахівців у галузі ревматології: М. Сороки, В. Коваленка, Н. Шуби, Г. Дзяка та О. Борткевича, доктора медичних наук, професора, наукового співробітника Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України.

Увага учасників заходу була прикута до вирішення питань профілактики ревматичних захворювань, необхідності зміни способу життя та впливу на фактори ризику цих недуг. Дуже важливою залишається санітарно-просвітницька робота серед населення (особливо дітей). Спеціалісти порадили слідувати принципам превентивного підходу та постановки діагнозу на ранніх стадіях розвитку патології. Вони підкреслили перспективність імунобіологічної терапії, а також з’ясування генетичної толерантності до вищезазначених препаратів, таким чином буде реалізован­о індивідуалізований підбір лікарських засобів для кожного пацієнта. Отже, стане можливим в найкоротший період досягти стійкої ремісії — основного показника успішного лікування ревматичних захворювань.

Під час конгресу в фойє Будинку кіно працювала експозиція новітніх досягнень у ревматології українських та зарубіжних фармацевтичних компаній—виробників лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!