За даними МОЗ України, станом на 06.11.2009 р. загальна кількість хворих на грип, ГРЗ та їх ускладнення в Україні становила 762 835 випадків (з них 112 534 — за останню добу), госпіталізовано 33 979 пацієнтів, зареєстровано 109 смертельних випадків. У коментарі Василя Князевича, міністра охорони здоров’я України, сказано, що групами ризику щодо розвитку захворювання є люди працездатного віку, вагітні, діти та особи похилого віку. Вони, як правило, не уражаються масово, але мають високий ризик виникнення ускладнень та смертності.
Перебіг грипу чи ГРЗ ускладнюється у разі наявності супутніх захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, цукрового діабету, послаблення імунної системи, ожиріння тощо. Серед особливостей також названий блискавичний перебіг захворювання: від початку до розвитку нетипової пневмонії, яка у разі виникнення дуже важко піддається лікуванню.
Клінічні ознаки грипу типу А (H1N1) універсальні для гострих респіраторних вірусних інфекцій — головний, м’язовий біль, біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель, нежить, закладання носа, в окремих випадках — блювота і пронос.
Вірусом грипу типу А (H1N1) можна заразитися від хворої людини повітряно-крапельним і повітряно-пиловим шляхами (вірусні частки переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані ближче 2 м).
Інфекційний період (коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі А (H1N1) може тривати протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються — то до їх зникнення.
Як повідомляє ВООЗ, оскільки пандемічний вірус швидко стає домінуючим штамом грипу у світі, можна припустити, що більшість випадків грипу в Україні викликані вірусом грипу А (H1N1).
За даними щотижневого звіту (від 30.10.2009 р.), запровадженого Європейською мережею спостереження за грипом (European Influenza Surveillance Network — EISN), 17 держав повідомляє про тенденцію до зростання цього захворювання, серед них Ісландія, Великобританія, Швеція, Мальта, Болгарія, Нідерланди та інші.
ВООЗ також наполегливо рекомендує якомога раніше розпочинати лікування противірусними препаратами (призначення озельтамівіру чи занамівіру) всіх пацієнтів з тяжкою формою захворювання чи його прогресуючим перебігом — навіть за відсутності лабораторного підтвердження H1N1 інфекції. Згідно з даними Центра по контролю і профілактиці захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), противірусна терапія названими засобами може знизити тяжкість та зменшити тривалість захворювання на грип, а також ризик ускладнень, пов’язаних з ним. До останніх належить пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром, септичний шок, поліорганна недостатність. Ефективність антивірусних препаратів залежить від вірусних мутацій і може бути втрачена при змінах вірусу (Bermejo-Martin J.F. et al., 2009).
У первинній настанові ВООЗ від 21.05.2009 р. щодо лікування інфекційного захворювання, спричиненого вірусом грипу А (H1N1), сказано, що у пацієнтів з наявною пневмонією антибіотикотерапію слід проводити згідно з рекомендаціями, розробленими для лікування позагоспітальної пневмонії. У розширеній версії настанови ВООЗ від 20.08.2009 р. зазначається, що практикуючим лікарям слід враховувати національні настанови щодо використання антибіотиків при пневмонії.
Згідно із цитокіновою гіпотезою, аутозапалення — головна причина розвитку респіраторного дистрес-синдрому при тяжких випадках грипу. Гіперпродукція цитокінів та хемокінів (цитокіновий шторм) — наслідок порушення імунної відповіді на вірус (Jong M.D. et al., 2006).
Макроліди володіють не лише антибактеріальною активністю, але й значними протизапальними та імуномодулюючими властивостями (Parnham M.J., 2005).
Фахівці Національного центру грипу Іспанії (National Centre of Influenza), Університету охорони здоров’я Торонто (University of Health Network Toronto), Міжнародного інституту інфекцій та імунітету Китаю (International Institute of Infection and Immunity) пропонують при лікуванні грипу А (H1N1) застосовувати макроліди у комбінації з антивірусними препаратами для зменшення системної запальної відповіді, що призводить до розвитку пневмонії та смерті (Bermejo-Martin J.F. et al., 2009).
У Бангкоці описаний випадок ефективного лікування озельтамівіром та кларитроміцином (представником групи макролідів) пневмонії з блискавичним перебігом, спричиненої вірусом грипу A (H1N1) у 82 річного пацієнта (Leelarasamee A. et al., 2008).
Кларитроміцин має виражену антибактеріальну активність по відношенню до типової та атипової мікрофлори. У той же час декілька клінічних випробувань продемонстрували протизапальні властивості кларитроміцину, які базуються на попередженні продукції прозапальних медіаторів та цитокінів (Darkes M., Perry M., 2003; MacLeod C.M. et al., 2001). Імуномодулюючі властивості макролідів відомі давно — вже понад 20 років вони визнані сприятливими при лікуванні панбронхіоліту (Amsden G.W., 2005; Shinkai M. et al., 2008).
Протягом останніх років проводилися дослідження in vivo, результати яких свідчать про те, що кларитроміцин може виступати в якості імуномодулятора при інфекції, спричиненій вірусом грипу (Tsurita M. et al., 2001; Kido H. et al., 2007).
Не менший інтерес викликають також результати іншого дослідження, в якому було продемонстровано, що кларитроміцин in vitro виявляє противірусний ефект, впливаючи на відтворення збудника вже після його адсорбції на клітини організму — це призводить до пригнічення реплікації вірусу в інфікованих клітинах. Для аналізу використовувалися віруси грипу А (включаючи субклас H1N1).
Автори дослідження дійшли висновку, що це свідчить на користь можливого застосування кларитроміцину в якості противірусного хіміотерапевтичного засобу при грипі (Miyamoto D. et al., 2008).
Вчені фармацевтичної компанії «Абботт», заснованої наприкінці XIX ст., синтезували кларитроміцин, який був виведений на ринки багатьох країн у 1990 р. В Україні він відомий під торговою назвою КЛАЦИД. Сьогодні в нашій країні зареєстровані такі форми цього лікарського засобу: КЛАЦИД В.В. — порошок ліофілізований для приготування розчину для інфузій по 500 мг у флаконах; КЛАЦИД СР — таблетки пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг, № 5, 7, 14; КЛАЦИД® — таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг, № 10; КЛАЦИД® — гранули для приготування суспензії для внутрішнього застосування по 125 мг/5 мл або 250 мг/5 мл у флаконах по 100 мл.
Слід зазначити, що кларитроміцин внесений до затвердженого МОЗ України переліку препаратів, що можуть закуповуватися закладами та установами охорони здоров’я, які повністю або частково фінансуються з Державного бюджету (постанова КМУ від 05.09.1996 р. № 1071 з усіма внесеними змінами). Сьогодні КЛАЦИД В.В. — єдиний зареєстрований в Україні лікарський засіб кларитроміцину для парентерального застосування.
Рекомендований курс лікування КЛАЦИДОМ В.В. — 2–5 днів залежно від тяжкості стану хворого (може виникати потреба у застосуванні від 4 до10 флаконів лікарського засобу), а потім, при можливості, переходять на лікування препаратом для перорального застосування (наприклад, КЛАЦИД СР по 500–1000 мг 1 раз на добу). Індивідуальна тривалість терапії визначається лікарем.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим