Термін «Фармація» має давню історію. Вперше зустрічається в єгипетському папірусі як епітет бога Тота у вигляді «Фарма-кі», що означає «захисник, рятівник, охоронець, або той, що дарує зцілення». Греки, які навчалися у єгиптян мистецтву лікування, створили з цього кореня свій термін — «фармакон», що означало ліки або отрута. У Стародавньому Римі спеціалісти лікарської справи мали звання, в основі яких був корінь «фарма» (фармакеїс, pharmaceute, pharmacopole та багато інших).
Подальший розвиток фармації тісно пов’язаний з розвитком суспільства і наповнюється новим змістом. Зазвичай усі різнопланові напрямки науки і практики фармації пов’язані з ліками, а тому в основі назв мають корінь « фарма » або « фармако », наприклад, фармакогеноміка, фармакогнозія, фармакоекономіка, фармакодинаміка, фармакокінетика, фармацевтична хімія, фармакоангіографія, фармацевтична технологія, фармакологія, фармакотерапія, фармакопея та багато інших, а спеціалісти в галузі фармації називаються фармацевтами.
Фармацевтична галузь — це заводи, компанії, лабораторії, що виготовляють фармацевтичну продукцію, лабораторії з контролю якості ліків; установи, що вирощують, збирають і переробляють лікарські рослини на лікарську рослинну сировину; наукові центри, науково-дослідні інститути, навчальні заклади, дистриб’юторські компанії, аптеки, аптечні склади (бази) тощо.
Фармація завжди мала особливе значення у виробничій діяльності людства, розглядалася як комплекс наук, передусім хімічного та медико-біологічного напрямків, адже розвивалася разом з ними, використовуючи їх надбання. Вона завжди була чутливою до нових соціальних сплесків, які виникали при започаткуванні нових наукових напрямків і дозволяли краще зрозуміти питання, пов’язані з виробництвом та підвищенням ефективності фармакотерапії. Впродовж століть фармація і медицина формувалися як взаємозалежні складові охорони здоров’я, загальної історії культури різних народів, тому вимагають узагальнення й осмислення у світлі новітніх наукових надбань.
Незважаючи на багаті традиції й давню історію, фармація в напрямку теорії і практики виробництва ліків протягом минулого століття пережила другу молодість і характерний для цього періоду бурхливий розвиток, зумовлений створенням власної виробничої та науково-дослідної бази.
Створення мережі наукових фармацевтичних інститутів, наукових фармацевтичних шкіл у Санкт-Петербурзі, Москві, Харкові, Києві та інших містах, запровадження вчених звань і ступенів фармацевтичних наук, упровадження в медичну практику високоактивних фармацевтичних субстанцій і широкої номенклатури допоміжних речовин, використання високоточної й чутливої аналітичної апаратури, відкриття феномену терапевтичної нееквівалентності ліків сприяло формуванню нових наукових напрямків (біотехнологія, нанотехнологія, фармакогеноміка, хронофармакологія, фармакотерапія, фармакокінетика, промислова екологія тощо), які докорінно змінили погляд на ліки та їх фармакотерапевтичну дію, наповнили біологічним змістом технологічні процеси їх виробництва, дозволили досліджувати вплив різних чинників на рівень доступності та ефективності фармацевтичної допомоги населенню. Усе це разом обумовило необхідність створення не тільки сучасної потужної фармацевтичної промисловості, незалежної від хімічної індустрії, але й високопродуктивного обладнання та науково-дослідної аналітичної апаратури, яка починає вироблятися безпосередньо на фармацевтичних підприємства. Розвивається законодавча база фармації — основа всебічної стандартизації виробництва продукції відповідно до міжнародних стандартів; зміцнюються зв’язки з іншими країнами та ВООЗ. Це свідчить про становлення фармації як самостійної фармацевтичної галузі в системі охорони здоров’я. Найбільш успішно розвиваються напрямки фармацевтичної промисловості, які використовують новітні економічні (енергозберігаючі, безвідходні) та інформаційні технології, що базуються на логістичних підходах управління ресурсами та переходом до всебічного впровадження систем управління якістю фармацевтичної продукції і послуг, а також технологій, що запобігають забрудненню повітряного та водного басейнів шкідливими промисловими викидами.
Останнім часом на фармацевтичному просторі відбуваються закономірні зрушення, а саме: вплив на виробництво лікарських засобів нових наукових напрямків, наприклад, нанотехнології, біотехнології, фармакогеноміки. Особливо активізується напрямок покращення якості ліків і уникнення ризиків при їх виробництві та застосуванні як на міжнародному, так і на регіональному рівнях; злиття компаній — виробників лікарських засобів у великі концерни та одночасне зменшення кількості оптових компаній з їх реалізації; зростання ринку безрецептурних ліків і дієтичних добавок, а також ринку ветеринарних препаратів, на який все активніше виходять авторитетні світові виробники препаратів.
Інтенсивне розширення номенклатури лікарських засобів на фармацевтичному ринку сприяє розвитку організаційно-економічних досліджень, маркетингу і менеджменту та способів надання інформації. Попит на препарати, який постійно підвищується, зумовлює розвиток їх виробництва, стимулює збільшення інвестицій в наукові дослідження та модернізацію виробничої бази підприємств, що, зі свого боку, поставило питання підготовки і наповнення фармацевтичних підприємств кадрами.
Фармація дуже давно посідає гідне місце в суспільстві. Сьогодні вона залишається найстабільнішою галуззю, яка динамічно розвивається в українській економіці, що визначається соціальною значущістю фармацевтичної продукції. Можна впевнено прогнозувати: ринок фармацевтичної продукції і в майбутньому збереже свої позиції. І не в останню чергу тому, що підготовку висококваліфікованих кадрів для галузі здійснює Національний фармацевтичний університет — флагман вітчизняної фармацевтичної освіти.
Студенти фармацевтичного факультету, крім обов’язкових дисциплін, вивчають 25 предметів за вибором з метою розширення знань. Складовою частиною навчального процесу є практика з профільних дисциплін загальною тривалістю 22 тижні. Щорічно студенти проходять навчально-практичну підготовку в Україні та за кордоном (Росія, Болгарія, Німеччина, США, Польща, Словаччина, Словенія, країни Балтії та інші).
Уже з першого курсу чимало студентів факультету активно працюють у студентських наукових гуртках, де опановують різноманітні методики, роблять перші кроки в науці. Наші студенти щорічно беруть участь у предметних олімпіадах різного рівня, виступають на науково-практичних конференціях студентів і молодих учених міського та міжнародного рівнів, беруть участь у щорічних конкурсах «Найкращий молодий науковець Харківщини», «Молода людина року», «Лідер року», де отримують дипломи, грамоти, нагороди. Студенти Олексій Андріяненков та Наталія Хохлова на Всеукраїнському конкурсі студентських робіт отримали дипломи І ступеня НАМН МОЗ України. У 2012 р. студенти факультету Костянтин Атдаєв, Галина Григорів та Микола Комісаренко взяли участь у роботі Фармацевтичного інтернаціонального табору інновацій — ФІЛІН (Росія, м. Ярославль). У таборі щорічно збираються студенти 30 ВНЗ Росії, Білорусі, Казахстану, які мають нагоду взяти участь у спеціалізованих тренінгах, відвідати виробничі майданчики компаній-спонсорів, прослухати лекції провідних спеціалістів та експертів ринку.
З 1991 р. в Україні щорічно проводиться Всеукраїнська олімпіада зі спеціальності «Фармація». На базі Харківського фармацевтичного інституту республіканські та всеукраїнські олімпіади за фахом «Фармація» почали проводитися з 1986 р. Близько 60 студентів факультету щорічно беруть участь у І турі олімпіади, яка проходить у НФаУ.
У 2004 р.на базіНФаУ проведено І етап Всеукраїнської студентської олімпіади серед студентів І–ІV курсів фармацевтичного факультету з фармакології та іноземних мов (німецької, англійської, французької).
Чимало наших студентів стали переможцями та учасниками всеукраїнських студентських олімпіад зі спеціальності «Фармація»: Павло Шинкаренко, Владислав Василін, Вікторія Кравцова, Ольга Куц, Анна Андронова, Віктор Гусаров, Ігор Комарицький, Інна Гриб, Дмитро Троцько, Ольга Горяча, Олександр Очкур, Тетяна Белан, Лідія Булига, Ірина Наконечна, Вадим Цивунін, Роман Дейко, Галина Григорів, Микола Шаравара.
З 2011 р. студенти факультету беруть участь у Всеросійській студентській фармацевтичній олімпіаді, яку проводить Асоціація російських фармацевтичних виробників, де посідають призові місця (Лідія Булига, Ігор Комарицький — ІІ командне місце).
30 студентів факультету протягом 2003–2012 рр. отримували іменні стипендії: стипендію Президента України — Тетяна Цапко, Наталя Губанова, Ольга Куц, Олександр Здорик, Ольга Баранська, Оксана Белозьорова, Віктор Гусаров, Дмитро Троцько, Катерина Хохлова, Кристина Куликовська, Дмитро Лега, Вадим Цивунін, Ірина Наконечна, Ольга Кулик, Ігор Комарицький, Галина Григорів, Максим Тимофєєв, Сергій Дмитренко; Кабінету Міністрів України — Лідія Булига, Олена Деревенченко, Марія Тімофєєва;Верховної Ради України — Владислав Василін, Наталя Сапегіна, Ольга Солоха, Ольга Баранська, Дмитро Троцько, Євгенія Андрощук, Дмитро Лега, Марія Змисля; міського голови «Обдарованість» — Ілля Подольський; стипендії ім. М.А. Валяшка — Катерина Мішнєва, Ірина Зарудко, стипендію ім. О.С. Масельського — Катерина Прокоф’єва, Ігор Комарицький. З 2010 р. 36 студентів факультету контрактної форми навчання отримували заохочувальні стипендії від аптечної мережі «ГАММА-55».
Магістранти та випускники НФаУ мають можливість навчатися, проходити стажування, працювати за кордоном. Цією можливістю скористалися: Роман Редькін (стажування у Німеччині), Ольга Балаховець (стажування за магістерською програмою у Швеції), Олександра Кисличенко (стажування за магістерською програмою «Медична біологія» у Швеції); Владислав Василін (навчання на фармацевтичному факультеті в Німеччині), Олег Кошовий (стажування у Швеції), Олександр Здорик (стажування в Американській Фармакопеї, штат Меріленд), Юлія Прокопенко (стажування в Американській Фармакопеї, штат Меріленд), Катерина Хохлова (стажування в Американській Фармакопеї, штат Меріленд), Мілена Михайленко (навчається у Норвегії, Університет м. Осло).
Щорічно дипломи з відзнакою отримують близько 30 випускників НФаУ. Найкращі з них навчаються в магістратурі, аспірантурі, докторантурі, захищають дисертаційні роботи, працюють викладачами на різних кафедрах університету.
З 2012 р.на факультетіпочали видаватидодатки до диплому європейського зразка.
Проте в історії фармацевтичного факультету ще достатньо місця для нових яскравих сторінок.
Випускники НФаУ зі спеціальності «Фармація» мають широкий вибір місця роботи — аптеки, фармацевтичні компанії, аптечні бази, склади, контрольно-аналітичні, наукові та судово-медичні експертні лабораторії, підприємства хіміко-фармацевтичної, біотехнологічної, мікробіологічної та парфумерно-косметичної галузей, служби санітарно-епідеміологічного контролю, митна служба, економіко-маркетингові структури підприємств.
Провізор володіє широким спектром професійних можливостей і не має проблем із працевлаштуванням у будь-якій країні світу. Провізор — одна з найпотрібніших і найгуманніших професій, заслужені престижність і шляхетність якої підтверджуються стрімким розвитком фармації у світі і, зокрема, в Україні, високою концентрацією капіталовкладень у галузь, мільярдними прибутками фармацевтичних компаній. Значна кількість адміністративних керівних посад у фармацевтичній галузі дозволяє реалізувати найсміливіші плани та задовольнити будь-які творчі амбіції, надає широкі можливості для професійного зростання провізорів. Декан фармацевтичного факультету — Лілія Іванівна Вишневська , доктор фармацевтичних наук, професор, тел./факс факультету: (057) 706-21-08; (057) 706-18-46; е-mail:
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим