Чи можлива достовірна медична лабораторна діагностика в Україні?

Відкриваючи прес-конференцію, Віктор Сердюк зазначив, що головним фактором, який впливає на безпеку та якість медичної допомоги, є достовірна лабораторна діагностика, оскільки саме з неї починається процес лікування, і вона підтверджує відповідність наданої медичної допомоги потребам і очікуванням пацієнтів та лікарів. За словами доповідача, останнім часом до Ради надходять численні звернення від пацієнтів щодо недостовірності результатів аналізів в клінічних лабораторіях України. У зв’язку з цим з травня 2009 р. за ініціативи Ради розпочато дослідження цього питання.

Як повідомив В. Сердюк, Рада запропонувала 5778 медичним клінічним лабораторіям України у добровільному порядку взяти участь у проекті «Достовірна клінічна лабораторна діагностика в Україні». З них до програми долучилися приблизно 300. Доповідач зауважив, що під час дослідження медичні лабораторії оцінювалися безпосередньо пацієнтами та медичними працівниками, які звертаються до них. Оцінювання із залученням пацієнтів дозволяє врахувати їх побажання та уніфікувати різні лабораторії: за формою власності, спектром досліджень, ступенем оснащення, інтер’єром тощо. Український пацієнт, який повністю або частково оплачує вартість медичних послуг, повинен мати можливість оцінювати та впливати на безпеку та якість медичної допомоги, а одним із завдань Ради, зі слів її голови, є оприлюднення таких оцінок.

У першому етапі дослідження взяли участь більше 750 осіб — користувачів інтернет-порталу Ради www.medpravo.org (найвища активність зареєстрована з боку мешканців Києва, Дніпропетровська, Харкова, Донецька), які оцінювали 60 медичних лабораторій. З них високий бал отримали 24. Після консультацій з фахівцями було відібрано 5 лабораторій, які відповідали усім необхідним та обов’язковим критеріям достовірності згідно з чинною нормативною базою.

В. Сердюк підкреслив, що підтвердженням якості та достовірності досліджень, які проводить лабораторія, є наявність таких документів: ліцензія МОЗ Украї­ни з повним пере­ліком медичних досліджень, які проводяться в лабораторії; свідоцтво про атестацію державного підприємства; розроблену політику якості; сертифікацію системи менеджменту якості ISO 9001:2000; сертифікацію на відповідність міжнародним стандартам для медичних лабораторій ISO 15189:2003; дозвіл санітарно-епідеміологічної служби; дозвіл режимної комісії (якщо лабораторія проводить діагностику інфекційних захворювань); повний перелік медичного обладнання лабораторії. Крім того, лабораторія повинна мати спеціалізоване медичне обладнання для взяття матеріалу для досліджень; одноразові медичні витратні матеріали; вакуумні системи забору крові для досліджень. Співробітники лабораторії повинні дотримуватися правил та умов зберігання і транспортування біологічного матеріалу, а також вести первинну документацію проведених досліджень щодо кожного пацієнта.

На думку В. Сердюка, одним із найголовніших завдань, які стоять перед кожною лабораторією, є саме участь у Національній програмі контролю якості лабораторних досліджень.

В. Сердюк вручив подяки 5 лауреатам першого етапу програми: Медичній лабораторії «ДІЛА», Українському референс-центру з клінічної лабораторної діагностики та метрології, лабораторії «Сінєво», Центру клінічної лабораторної діагностики Олександрівської клінічної лікарні (Київ) та Діагностичному центру медичної академії (Дніпропетровськ). Він поінформував, що дослідження продовжуватимуться; їх результати щоквартально оприлюднюватимуться на інтернет-порталі Ради, а напередодні Дня медичного працівника у 2010 р. знову буде підбито підсумки.

В. Сердюк зазначив, що Рада прагне залучати якомога більше пацієнтів та їх близьких до оцінювання і складання рейтингу вдячності за достовірність лабораторної діагностики, адже всі українці бажають отримувати лише якісні та безпечні медичні послуги в гідних умовах. Також він підкреслив, що Рада рекомендує медичним лабораторіям ввести цивільну правову гарантію відповідальності за можливі недостовірні результати лабораторних досліджень. Так, страхові компанії повинні розробити критерії щодо страхування на випадок недостовірності аналізів (кожен з яких повинен бути застрахованим у добровільному порядку).

Вікторія Яновська зауважила, що сьогодні лабораторна діагностика в Україні знаходиться в досить важкому становищі. На її думку, причинами цього стали:

• відсутність системи управління у сфері клінічної лабораторної діагностики;
• руйнування державної лабораторної служби через поступове заміщення її приватними лабораторними структурами;
• неадекватна вимогам сучасності система підготовки фахівців з клінічної лабораторної діагностики: технічне оснащення багатьох лабораторій значно випереджає теоретичні та практичні знання і рівень підготовки фахівців у той час, коли кафедри, на яких проводиться навчання з лабораторної діагностики, мають застаріле обладнання, викладацького складу не вистачає, більшість українських спеціалістів з клінічної лабораторної діагностики не можуть собі дозволити відвідувати як всеукраїнські, так і міжнародні конференції;
• активне витіснення із галузі деяких напрямків лабораторної діагностики (цитології, токсикології);
• відсутність нормативно-правової бази клінічної лабораторної служби, програми її розвитку; відсутність єдності серед провідних фахівців галузі;
• недооцінка керівниками більшості лікувально-профілактичних установ ролі медичних лабораторій у сучасному діагностичному процесі;
• фінансування лабораторій по залишковому принципу;
• недостатній аналітичний рівень вітчизняних реагентів, використання незареєстрованих в Україні реагентів зарубіжного виробництва (особливо це стосується трансплантології).

Однак з боку держави здійснюються певні кроки щодо вдосконалення лабораторної діагностики. В. Яновська нагадала, що 3 роки тому базовий відділ з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України та Український референс-центр з клінічної лабораторної діагностики та метрології почали розробку системи контролю якості лабораторної діагностики, в рамках якої проводяться інспекційні перевірки, а також атестація медичних лабораторій. Розроблена система зовнішньої оцінки контролю якості клінічних лабораторних досліджень, розширюється мережа референс-лабораторій.

Також В. Яновська повідомила, що найближчим часом на базі Національної дитячої спеціа­лізованої лікарні «ОХМАТДИТ» буде відкрито Центр дитячої токсикології.

Олександр Капшук звернув увагу присутніх на необхідність впровадження обов’язкового соціаль­ного медичного страхування в Україні, яке б дозволило ефективно контролювати діяльність медичних лабораторій.

Андрій Глєбов зазначив, що в Україні сьогодні відсутні затверджені на державному рівні вимоги до вимірювальної техніки, яка застосовується для проведення діагностичних досліджень, а також рекомендовані МОЗ України методики проведення лабораторних аналізів, немає вимог щодо їх похибок. Показники, отримані в результаті застосування різних методик, виражаються в різних одиницях виміру, внаслідок чого ускладнюється процес їх інтерпретації.

За його словами, всі медичні лабораторії повинні регулярно брати участь у програмах міжлабораторних порівнянь. Це сприятиме поступовому вдосконаленню лабораторної діагностики в Україні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!