ПОДАННЯ
проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони ввезення і використання
деяких харчових добавок)»
Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 11, 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони ввезення і використання деяких харчових добавок)».
Представляти проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України буду особисто.
Додатки:
Проект Закону України на 2 арк.
Проект постанови Верховної Ради України на 1 арк.
Пояснювальна записка на 3 арк.
Порівняльна таблиця на 15 арк.
Електронна версія зазначених документів.
| Народний депутат України | Г.Б. Бобов |
Пояснювальна записка
до проекту Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо заборони ввезення і використання
деяких харчових добавок)»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони ввезення і використання деяких харчових добавок)» розроблено з метою заборони ввезення на територію держави і використання у виробництві харчових продуктів, які використовуються в якості замінників цукру і підсолоджувачів.
За даними експертів, останні 5 років на територію України почала імпортуватися значна кількість харчових добавок, які використовуються в якості замінників цукру і підсолоджувачів, які активно використовуються в харчовій промисловості при виробництві харчових продуктів.
Існує багато наукових досліджень, підтверджених експериментально, які доводять, що використання цих речовин може негативно вплинути на стан здоров’я. Зокрема, деякі з цих речовин здійснюють вплив на роботу серцево-судинної системи, нирок, системи травлення, збільшення кількості онкозахворювань. Окремі з них починають негативно впливати на людину в результаті взаємодії з іншими харчовими добавками або при певному температурному режимі.
У багатьох країнах світу, в першу чергу, в ЄС, США, Австралії, Новій Зеландії на використання деяких замінників цукру і підсолоджувачів накладена заборона або обмеження щодо використання при виробництві певних продуктів. Українське законодавство є більш лояльним до використання цих харчових добавок. Таким чином, Україна в перспективі може перетворитися на один із найбільших ринків споживання цих харчових добавок у Європі.
За підрахунками експертів, на сьогоднішній день в Україні споживається на рік така кількість замінників цукру і підсолоджувачів, яка відповідає 300 тисячам тонн цукру. Це близько 17% від загального рівня споживання цукру на внутрішньому ринку щороку. Використання харчових добавок замість цукру загрожує цукровій галузі. Сьогодні на ринку виробництва цукру спостерігаються кризові явища, що можуть спричинити закриття цукрових заводів і скорочення робочих місць. Заборона використання у виробництві харчових продуктів цих харчових добавок дозволить зберегти в цукровій і суміжних галузях близько 15 тисяч робочих місць.
2. Цілі і завдання прийняття законопроекту
З метою зняття загрози збільшення захворюваності громадян України через неконтрольоване вживання продуктів харчування, при виробництві яких були використані цукрові замінники і підсолоджувачі, а також для створення умов по зменшенню впливу кризових явищ на ринок виробництва цукру і задля збереження робочих місць пропонується заборонити до ввезення на територію України і використання при виробництві харчових продуктів 13 харчових добавок. 5 з них не мають дозволу для використання на території України, 8 — входять до затвердженого КМУ «Переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах».
Водночас, задля забезпечення прав громадян, які потребують спеціального харчування,законопроектом пропонується дозволити використання восьми харчових добавок при виробництві харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Для захисту прав цих громадян на інформацію пропонується також затвердити спеціальне маркування відповідної продукції.
3. Загальна характеристика і основні завдання законопроекту
Проектом Закону України пропонується внести зміни до таких законодавчих актів України: Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», а саме: статтю 27 доповнити двома новими пунктами, якими передбачити, що для забезпечення безпечності харчових продуктів, вироблених в Україні, забороняється: використання при виробництві харчових продуктів (окрім використання при виробництві харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я) наступних харчових добавок: Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 965, Е 967; використання при виробництві харчових продуктів наступних харчових добавок: E 956, E 959, E 961, E 962; E 966. Також пропонується: внести зміни до статті 38 даного Закону, а саме після частини другої доповнити новою частиною, в якій передбачити, що відомості щодо вмісту харчових добавок, які використовуються в харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування, наносяться на зовнішню поверхню однієї сторони етикетки і займають не менше 15 відсотків від її загальної площі; доповнити вищезазначений Закон України статтею 40-1, якою забороняється ввезення на територію України харчових добавок Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 956, Е 959, Е 961, Е 962, Е 965, Е 966, Е 967.
Даним законопроектом пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій передбачити, що інформація про продукцію також повинна містити і відомості щодо вмісту харчових добавок, які використовуються в харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування.
4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання
Основу нормативно-правової бази в даній сфері становлять Конституція України, Закони України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист прав споживачів», «Про дитяче харчування».
Для реалізації положень запропонованого законопроекту немає потреби вносити зміни до інших законодавчих актів України, окрім змін, передбачених у цьому проекті.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту
Прийняття законопроекту: заборонить ввезення на територію України харчових добавок Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 956, Е 959, Е 961, Е 962, Е 965, Е 966, Е 967; заборонить використання при виробництві харчових продуктів (окрім використання при виробництві харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я) наступних харчових добавок: Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 965, Е 967; заборонить використання харчових добавок E 956, E 959, E 961, E 962, E 966 при виробництві харчових продуктів; передбачить, що відомості щодо вмісту харчових добавок, які використовуються в харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування, наносяться на зовнішню поверхню однієї сторони етикетки і займають не менш 15 відсотків від її загальної площі.
Також це дозволить уникнути загрози збільшення захворюваності громадян України на хвороби серцево-судинної системи, системи травлення, нирок, а також збільшення кількості онкозахворювань. Прийняття законопроекту дозволить впорядкувати ситуацію на ринку цукру в Україні, а також зберегти в цукровій і суміжних галузях близько 15 тисяч робочих місць.
| Народний депутат України | Г.Б. Бобов |
ПРОЕКТ (реєстр. № 2643 від 28.03.2013 р.)
вноситься народним депутатом України
Бобовим Г.Б. (посв. № 418)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України
(щодо заборони ввезення і використання
деяких харчових добавок)
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 19, ст. 98):
частину другу статті 27 після пункту 2 доповнити двома новими пунктами такого змісту:
«3) використання при виробництві харчових продуктів (окрім використання при виробництві харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я) наступних харчових добавок: Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 965, Е 967;
4) використання при виробництві харчових продуктів наступних харчових добавок: E 956, E 959, E 961, E 962; E 966;»
У зв’язку з цим пункти 3-6 вважати пунктами 5-8.
2) статтю 38 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
«3. Відомості щодо вмісту харчових добавок, які використовуються в харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування наносяться на зовнішню поверхню однієї сторони етикетки і займають не менше 15 відсотків від її загальної площі.»
У зв’язку з цим частини третю — восьму вважати відповідно частинами четвертою — дев’ятою;
3) доповнити Закон статтею 40-1 такого змісту:
«Стаття 40-1. Ввезення на територію України деяких харчових добавок Забороняється ввезення на територію України харчових добавок Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 956, Е 959, Е 961, Е 962, Е 965, Е 966, Е 967.»
2. У Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 30, ст. 379):
частину першу статті 15 після пункту 3 доповнити новим пунктом 4 такого змісту:
«4) відомості щодо вмісту харчових добавок, які використовуються в харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування;»
У зв’язку з цим пункти 4-12 вважати 5-13.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо заборони ввезення і використання при виробництві деяких харчових добавок)
| Зміст (положення) законодавчих актів України, до яких вносяться зміни | Зміст (положення) законодавчих актів України з урахуванням запропонованих змін |
|---|---|
|
Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 19, ст. 98) |
|
| Стаття 27. Вимоги до виробництва харчових продуктів | Стаття 27. Вимоги до виробництва харчових продуктів |
| 1. Харчові продукти, вироблені в Україні, повинні бути безпечними, придатними до споживання, правильно маркованими та відповідати санітарним заходам і технічним регламентам. | 1. Харчові продукти, вироблені в Україні, повинні бути безпечними, придатними до споживання, правильно маркованими та відповідати санітарним заходам і технічним регламентам. |
| 2. Для забезпечення безпечності харчових продуктів, вироблених в Україні, забороняється: | 2. Для забезпечення безпечності харчових продуктів, вироблених в Україні, забороняється: |
| 1) використання харчових добавок, які не зареєстровані для використання в Україні; | 1) використання харчових добавок, які не зареєстровані для використання в Україні; |
| 2) використання ароматизаторів та допоміжних матеріалів для переробки, які не зареєстровані для використання в Україні; | 2) використання ароматизаторів та допоміжних матеріалів для переробки, які не зареєстровані для використання в Україні; |
| 3) використання дієтичних добавок, які не зареєстровані для використання в Україні; | 3) використання при виробництві харчових продуктів (окрім використання при виробництві харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я) наступних харчових добавок: Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 965, Е 967; |
| 4) використання допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які не дозволені для прямого контакту з харчовими продуктами; | 4) використання при виробництві харчових продуктів наступних харчових добавок: E 956, E 959, E 961, E 962; E 966; |
| 5) використання допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які за своєю природою та складом можуть передавати забруднюючі речовини харчовим продуктам; | 5) використання дієтичних добавок, які не зареєстровані для використання в Україні; |
| 6) використання харчових продуктів як інгредієнтів для виробництва, включаючи сільськогосподарську продукцію, якщо вони містять небезпечні фактори на рівнях, що перевищують обов’язкові параметри безпечності. | 6) використання допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які не дозволені для прямого контакту з харчовими продуктами; |
|
7) використання допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які за своєю природою та складом можуть передавати забруднюючі речовини харчовим продуктам; 8) використання харчових продуктів як інгредієнтів для виробництва, включаючи сільськогосподарську продукцію, якщо вони містять небезпечні фактори на рівнях, що перевищують обов’язкові параметри безпечності. |
|
| 3. Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, зобов’язані погодити технологію виробництва з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. | 3. Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, зобов’язані погодити технологію виробництва з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. |
| 4. Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, зобов’язані погодити технологію виробництва з центральним органом виконавчої влади у сфері аграрної політики. | 4. Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, зобов’язані погодити технологію виробництва з центральним органом виконавчої влади у сфері аграрної політики. |
| Стаття 38. Вимоги до етикетування харчових продуктів | Стаття 38. Вимоги до етикетування харчових продуктів |
| 1. Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про: | 1. Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про: |
|
1) назву харчового продукту; 2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера; 3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм або поштучно); 4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві; 5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту; 6) кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності; 7) номер партії виробництва; 8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості; 9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров’я при його споживанні; 10) наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом «з ГМО» чи «без ГМО» відповідно. |
1) назву харчового продукту; 2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера; 3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм або поштучно); 4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві; 5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту; 6) кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності; 7) номер партії виробництва; 8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості; 9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров’я при його споживанні; 10) наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом «з ГМО» чи «без ГМО» відповідно. |
| 2. Для деяких категорій харчових продуктів відповідними технічними регламентами можуть встановлюватися специфічні обов’язкові вимоги до етикетування, крім тих, що передбачені у цій статті. | 2. Для деяких категорій харчових продуктів відповідними технічними регламентами можуть встановлюватися специфічні обов’язкові вимоги до етикетування, крім тих, що передбачені у цій статті. |
| 3. Етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому технічними регламентами для певних харчових продуктів. | 3. Відомості щодо вмісту харчових добавок, які використовуються в харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування, наносяться на зовнішню поверхню однієї сторони етикетки і займають не менше 15 відсотків від її загальної площі. |
| 4. Забороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. | 4. Етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому технічними регламентами для певних харчових продуктів. |
| 5. Текст для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов’язковому затвердженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. | 5. Забороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. |
| 6. Етикетки харчових продуктів, на яких використовуються символи, повинні містити тільки такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації. | 6. Текст для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов’язковому затвердженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. |
| 7. Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як «повністю натуральний», «органічний», «оригінальний», «без ГМО» (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону. | 7. Етикетки харчових продуктів, на яких використовуються символи, повинні містити тільки такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації. |
| 8. Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | 8. Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як «повністю натуральний», «органічний», «оригінальний», «без ГМО» (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону. |
| 9. Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | |
| Відсутня | Стаття 40-1. Ввезення на територію України деяких харчових добавокЗабороняється ввезення на територію України харчових добавок Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 956, Е 959, Е 961, Е 962, Е 965, Е 966, Е 967. |
| Закон України «Про захист прав споживачів»(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 30, ст. 379) | |
| Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію | Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію |
| 1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. | 1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. |
| Інформація про продукцію повинна містити:1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; | Інформація про продукцію повинна містити:1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; |
| 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; | 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; |
| 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування — про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; | 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування — про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; |
| 4) відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; | 4) відомості щодо вмісту харчових добавок, які використовуються в харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування; |
| 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; | 5) відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; |
|
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6–1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; |
6) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; |
| 7) дату виготовлення; | 7) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; |
| 7–1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; | |
| 8) відомості про умови зберігання; | 8) дату виготовлення; |
| 9) гарантійні зобов’язання виробника (виконавця); | 9) відомості про умови зберігання; |
| 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; | 10) гарантійні зобов’язання виробника (виконавця); |
| 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; | 11) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; |
| 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. | 12) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; |
| 13) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. | |
| Інформація про послуги, пов’язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору. | Інформація про послуги, пов’язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору. |
|
Стосовно продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію. Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров’я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання). Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови. |
Стосовно продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію. Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров’я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання). Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови. |
|
2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку. Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження. |
2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку. Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження. |
|
3. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння. Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції. На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару. Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки — за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару. У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо: 1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну — ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо; 2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості. |
3. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння. Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції. На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару. Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки — за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару. У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо: 1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну — ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо; 2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості. |
|
4. Вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов: 1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання; 2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу; 3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни. |
4. Вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов: 1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання; 2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу; 3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни. |
|
5. Вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов: 1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів; 2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі; 3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни. |
5. Вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов: 1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів; 2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі; 3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни. |
| 6. Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку. | 6. Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку. |
|
7. У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: 1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, — споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; 2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням — споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; 3) заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача — споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором. |
7. У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: 1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, — споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; 2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням — споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; 3) заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача — споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором. |
|
8. Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі. Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар. |
8. Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі. Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар. |
| 9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває. | 9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває. |
| Народний депутат України | Г.Б. Бобов |
ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони ввезення і використання деяких харчових добавок)
У проекті вносяться зміни до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», відповідно до яких пропонується заборонити: а) «використання при виробництві харчових продуктів (окрім використання при виробництві харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я) харчових добавок: Е 420, Е 950, Е 951, Е 952, Е 953, Е 954, Е 965, Е 967)»; б) «використання при виробництві харчових продуктів наступних харчових добавок: Е 956, Е 959, Е 961 Е 962, Е 966»; в) ввезення на територію України зазначених вище добавок. Пропонується також при етикетуванні встановити вимоги стосовно нанесення відомостей про вміст харчових добавок у харчових продуктах спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування (зміни до цього Закону та до Закону України «Про захист прав споживачів»).
Головне управління, проаналізувавши законопроект, вважає за доцільне висловити до нього наступні зауваження.
Насамперед варто зазначити, що внесення до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» індексів харчових добавок (Е 420, Е 420, Е 950, Е 951 тощо) без надання їх найменувань стане незрозумілим для більшості споживачів, що порушить основний принцип формування правової норми – її визначеності, конкретності та ясності. І тільки з Пояснювальної записки до проекту можна зрозуміти, що мова йде про замінники цукру та підсолоджувачі. Крім того, до сфери цього Закону не входить регулювання окремих харчових продуктів (у тому числі й харчових добавок). Відповідно до частини першої статті 27 харчові продукти мають відповідати санітарним заходам і технічним регламентам. Стосовно харчових добавок стаття 30 Закону визначає загальні вимоги до їх реєстрації та використання в Україні, а конкретизація здійснюється на підзаконному рівні. Так, у Переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. № 12, визначаються індекси та найменування харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, серед яких визначаються й деякі харчові добавки, що передбачені у проекті.
Слід також зазначити, що частина друга статті 27 Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів», яку пропонується доповнити двома новими пунктами (пп. 1. п. 1 розділу І проекту), у цілому має на меті «забезпечення безпечності харчових продуктів, вироблених в Україні», а не досягнення будь-яких інших цілей, таких, наприклад, як «створення умов по зменшенню впливу кризових явищ на ринок виробництва цукру і задля збереження робочих місць» (Пояснювальна записка до законопроекту). Тому з такими доповненнями погодитись не можна. Так, у новому пункті 3 частини 2 статті 27 Закону мова йде про заборону до використання при виробництві харчових продуктів вже офіційно зареєстрованих харчових добавок, що мали пройти всі процедури перевірки на їх безпечність відповідно до законодавства. Ці харчові добавки передбачені й у зазначеному вище Переліку харчових добавок. А до харчових добавок, які за проектом у даному випадку становлять виняток (при виробництві харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування), навпаки, мають бути встановлені більш жорсткі вимоги.
У новому пункті 4 ч. 2 ст. 27 Закону пропонується заборонити до використання при виробництві харчових продуктів низку харчових добавок, які офіційно не зареєстровані. Проте чинною нормою Закону вже встановлена заборона використання харчових добавок, які не зареєстровані для використання в Україні (п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів»), що виключає дублювання відповідного положення.
Неможливо погодитися також із доповненням цього Закону статтею 40-1, що стосується заборони ввезення на територію України деяких харчових добавок (пп. 3. п. 1 розділу І проекту). Пропонується, зокрема, заборонити ввозити на територію України як офіційно затверджених для використання в Україні харчових добавок, так і тих, що не зареєстровані, що вносить неузгодженість у нормативно-правове регулювання. Зазначимо, що відповідно до статті 40 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється імпорт харчових продуктів, які є небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не відповідають технічним регламентам або санітарним заходам. Ці вимоги мають застосовуватись і до імпорту харчових добавок. А більш конкретизовані вимоги визначаються, як зазначено, у технічних регламентах або санітарних заходах.
Вважаємо недоцільним також встановлювати окремі вимоги й до етикетування харчових продуктів спеціального дієтичного споживання і функціонального дитячого харчування щодо вмісту в них харчових добавок ((пп. 2. п. 1; п. 2 розділу І проекту), оскільки відповідно до чинного законодавства на етикетці будь-якого харчового продукту має бути інформація про склад харчових добавок, що використовувались у його виробництві (п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»; п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»). Крім того, відповідно до частини 5 статті 38 Закону «Про захист прав споживачів» порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і функціональних харчових продуктів встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні проект доцільно відхилити.
| Керівник Головного управління | В.І. Борденюк |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим