Парламентські слухання: чи виправдалися сподівання?

Відкриваючи засідання Володимир Рибак нагадав, що за ініціативою Віктора Януковича, Президента України, у 2011 р. запроваджено пілотне реформування системи охорони здоров’я у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та Києві. З початку реформування у пілотних регіонах минуло 3 роки. Голова парламенту висловив сподівання, що під час слухань буде надано точну оцінку стану системи охорони здоров’я, а також рекомендації щодо прискорення реформування медичної галузі без помітного збільшення витрат населення.

Раїса Богатирьова зазначила, що досвід, набутий у ході реформи у пілотних регіонах, дозволить надалі впроваджувати системні зміни відповідно до потреб та специфіки кожної області. Вона повідомила, що в першу чергу зміни відбулися на рівні первинної та екстреної медичної допомоги. У результаті протягом 2011–2012 рр. в пілотних регіонах майже повністю створена мережа закладів первинної ланки. У 2012 р. сформовано 167 центрів первинної медико-санітарної допомоги, для оснащення амбулаторій цих центрів держава виділила 327 млн грн. Там, де запрацювали нові, належним чином оснащені та забезпечені кадрами, амбулаторії, відмічено збільшення кількості звернень з профілактичною метою на 17% і зменшення викликів екстреної медичної допомоги на 15%.

Досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в 2013 р. буде поширено й на інші регіони. До кінця року заплановано створити 548 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Для забезпечення підтримки реформування первинної ланки охорони здоров’я у непілотних регіонах на 2013 р. необхідно 1 млрд грн.

Міністр зупинилася на важливій частині процесу реформування, що відбувається у галузі охорони здоров’я, — впровадженні нової системи екстреної медичної допомоги на основі Закону України «Про екстрену медичну допомогу». Як приклад було наведено впровадження автоматизованої системи управління роботою швидкої медичної допомоги у Харківській обл. Вона дозволяє за допомогою сучасного програмного продукту та навігаційного обладнання контролювати роботу бригад швидкої медичної допомоги, в тому числі використання паливно-мастильних матеріалів, та скорочувати термін прибуття бригад на місце події. У Дніпропетровській обл. весь наявний рухомий склад швидкої медичної допомоги обладнаний GPS-навігацією. У Києві з 2012 р. функціонує сучасна єдина оперативна диспетчерська служба, транспортні засоби на 60% обладнані GPS-навігацією.

Під постійним контролем МОЗ України знаходиться питання оновлення парку автомобілів швидкої допомоги. Протягом 2012 р. для потреб пілотних регіонів за кошти Державного бюджету було закуплено 286 сучасних автомобілів. У Донецькій обл. замінено 167 автомобілів швидкої медичної допомоги, у Києві оновлено близько 70% автопарку. Також оновлюється рухомий склад у Вінницькій та Дніпропетровській областях.

Р. Богатирьова виокремила питання гідної оплати праці медичних працівників та необхідності підвищення їх соціального статусу. Не секрет, що рівень заробітної плати у медичній галузі — один з найнижчих порівняно з іншими галузями народного господарства. Разом з тим, вона повідомила, що в 2012 р. у пілотних регіонах заробітна плата медичних працівників, зокрема фахівців центрів первинної медичної допомоги у Він­ницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях, Києві була підвищена в середньому на 50%.

Щодо формування якісного вторинного рівня медичної допомоги Р. Богатирьова повідомила, що під патронатом В. Януковича в Україні впроваджується проект «Нове життя, нова якість охорони материнства і дитинства», який передбачає створення мережі перинатальних центрів. На сьогодні їх відкрито 10, а на 2013 р. заплановано відкриття другої черги перинатальних центрів у Волинській, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та місті Київ.

Міністр не оминула увагою й Пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Його реалізація принесла позитивні результати, тому Прем’єр-міністр України Микола Азаров дав доручення МОЗ поширити умови Пілотного проекту на препарати для лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та онкологічних захворювань.

Тетяна Бахтеєва підкреслила, що реформа системи охорони здоров’я вкрай необхідна. За показниками стану здоров’я населення наша країна посідає останні місця у міжнародних рейтингах. І причина такої ситуації, за словами голови профільного комітету, не в реформі, а в багаторічній бездіяльності. Вона зауважила, що важливо зробити правильні висновки з пілотних проектів, врахувати позитивний досвід та виправити допущені помилки.

Народний депутат зазначила, що завдяки реформі почала працювати первинна ланка. Важливо і те, що зросла заробітна плата працівників первинної ланки. Т. Бахтеєва повідомила, що сьогодні в пілотних регіонах вона в середньому становить 4–5 тис. грн. Вирішується питання забезпечення медиків житлом, транспортними засобами, засобами зв’язку тощо.

Стосовно пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою голова комітету рекомендувала МОЗ розширити номенклатуру препаратів, на які розповсюджуватиметься референтне ціноутворення.

За словами Т. Бахтеєвої, у поточному році стартує третій, останній етап реформи, який передбачає створення умов для введення системи державного медичного страхування.

Андрій Сердюк звернув увагу на необхідність прийняття змін до закону про трансплантацію. Наші сусіди — Білорусь та Росія — вже давно змінили презумпцію незгоди на презумпцію згоди, як це зроблено майже у всіх європейських країнах.

Науковець також повідомив, що служба крові знаходиться в критичному стані. А це питання національної безпеки. За 20 років кількість донорів зменшилася в 2,5 раза. Серед потенційних донорів зростає поширеність ВІЛ-інфекції, гепатитів В і С. Фахівцями академії опрацьовано проект відповідної державної програми, яка обговорювалася в комітеті Верховної Ради. А. Сердюк висловив сподівання, що в рішеннях парламентських слухань знайде відображення необхідність розробки та прийняття закону про трансфузіологію.

Лідія Діденко, директор Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації, повідомила, що в області за час реалізації реформи створено 33 центри первинної медико-санітарної допомоги, покращено умови, в яких ведеться прийом лікарями. За час Пілотного проекту проведено ремонтних робіт закладів первинної ланки на суму більше 22 млн грн. Відремонтовано 57% закладів первинного рівня. Оновлено автомобільний парк в кількості 252 одиниці. Вперше підвищено зар­плату сімейному лікарю за кількість і обсяг виконаної роботи, яка становить сьогодні близько 5 тис. грн. Вдвічі збільшені загальні видатки та втричі — видатки на лікарські засоби на первинному рівні. Майже на 4% зменшилася кількість викликів швидкої медичної допомоги. На 10% зменшилася кількість випадків направлень пацієнтів сімейними лікарями на консультацію до вузьких спеціалістів. Реорганізація закладів області відбулася без їх закриття, без порушення закону, із збереженням медичного персоналу, який хоче і може працювати.

Валентина Гінзбург, директор Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, повідомила, що за 2 роки реформи в області відкрито 254 амбулаторії, максимально наближені до місць проживання населення. Поліпшуються умови роботи медичних працівників та перебування пацієнтів, відремонтовано лікарські амбулаторії, стовідсотково амбулаторії оснащено транспортними засобами й обладнанням, збільшено видатки на відшкодування медикаментів за пільговими рецептами. Майже в усіх амбулаторіях та фельдшерсько-акушерських пунктах здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами. На сьогодні сімейними лікарями обслуговується 47% населення, в тому числі 90% — у сільській місцевості.

Медичним працівникам первинного рівня з 2012 р. виплачується надбавка за обсяг виконаної роботи, що привело до підвищення рівня заробітної плати в середньому на 72%. За час реформування забезпечено житлом 227 медичних працівників.

Олена Петряєва, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, начальник Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації, як і її колеги, зосередила увагу на позитивних результатах реформи, які полягають у збільшенні кількості амбулаторій сімейного типу на території області зі 142 у 2010 р. до 446 у поточному році, розширенні мережі аптечних закладів, підвищенні престижу праці медичних працівників.

Віталій Мохорєв, директор департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), повідомив, що оскільки Київ — мегаполіс, то реалізацію реформи було розпочато у двох районах міста. І лише на початку 2013 р., врахувавши виявлені проблеми, реформування розповсюджено на інші райони столиці. За останні 2 роки в Києві створена розгалужена мережа амбулаторій сімейної медицини, це більше 100 амбулаторних закладів по всьому місту. Заробітна плата лікарів Києва, за словами В. Мохорєва, у середньому становить 5,5–6,5 тис. грн. Крім того, статус комунального неприбуткового підприємства дозволив лікувальним закладам Києва гнучко визначати свою організаційну структуру, встановлювати оптимальну чисельність працівників, керуючись нормами Господарського кодексу.

Юрій Поляченко, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, запропонував звернутися до Президента України з пропозицією створити експертно-аналітичну групу, яка за участю незалежних експертів, громадських організацій та профспілок в найкоротший термін підготує всебічний та ґрунтовний аналіз ходу реформи, а також надасть рекомендації щодо подальших кроків у сфері охорони здоров’я. Народні обранці також звертали увагу на вкрай низький рівень державного фінансування галузі охорони здоров’я.

Святослав Ханенко, народний депутат України, зауважив, що в першу чергу необхідно визначитися з тим, яку систему охорони здоров’я ми будуємо. Це має бути відображено у концепції державної політики в сфері охорони здоров’я. Він також зосередив увагу на необхідності вирішення проблем у сфері державних закупівель.

Олег Мусій, голова Громадської ради при МОЗ України, президент Всеукраїнського лікарського товариства, зупинився на двох найболючіших питаннях, які турбують лікарську громадськість, — це оплата праці і статус лікаря в Україні.

Реформа медичного обслуговування має бути спрямована в тому числі й на ефективне заохочення медичних працівників. За словами О. Мусія, тарифна зрівнялівка, яка діє у бюджетній сфері, це символ безініціативності та байдужості держави до людей. Україна втрачає молоді кад­ри, адже рівень оплати праці медичних працівників залишається на низькому рівні.

О. Мусій зазначив, що інформація, надана у звітах щодо значного підвищення оплати праці медичних працівників у пілотних регіонах, не відповідає дійсності. Навіть навпаки, на думку голови Громадської ради при МОЗ, у рамках реформи передбачена вкрай неефективна система мотивації лікаря до підвищення якості роботи. При такому механізмі заохочення не можна очікувати на позитивне сприйняття реформи медиками.

Доповідач запропонував передбачити у рішеннях парламентських слухань суттєвий перегляд постанови КМУ від 5 березня 2012 р. № 209 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я, що є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я». У цьому документі слід передбачити незалежне формування оплати праці медичних працівників, а також лібералізувати підходи до визначення надбавок за якість та обсяг роботи і надати право вирішувати це питання трудовим колективам безпосередньо.

Андрій Стогній, голова Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), зупинився на таких питаннях системи охорони здоров’я — запровадження обов’язкового медичного страхування та механізму реімбурсації, розвиток клінічних випробувань в Україні, гармонізація технічних регламентів для виробів медичного призначення та медичної техніки із вимогами ЄС.

А. Стогній відзначив позитивні зрушення у вирішенні питання щодо запровадження відшкодування вартості ліків з боку держави. У цьому контексті він згадав пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.

Доповідач зауважив, що нині необхідно продовжувати роботу над спрощенням умов доступу на український ринок препаратів для лікуванні онкологічних та рідкісних захворювань, ВІЛ-СНІДу, туберкульозу та інших соціально значимих захворювань. За словами представника ЄБА, держава також має сприяти здешевленню імпорту ліків, слід розглянути можливість скасування процедури перереєстрації препаратів в Україні. Щодо розвитку клінічних випробувань в Україні А. Стогній запропонував створити відповідну державну стратегію.

На завершення заходу Ігор Калетник повідомив про те, що комітетом ВР України з питань охорони здоров’я розроблено проект рішень парламентських слухань. Оскільки не всі бажаючі мали змогу виступити під час слухань, заступник голови Парламенту запропонував учасникам надати у профільний комітет ВР України письмові пропозиції, які знайдуть своє відображення у цьому документі.

Підбиваючи підсумки парламентських слухань, хотілося б зазначити, що у доповідях учасників та в інформаційно-аналітичних матеріалах, наданих МОЗ, поки що не знайшли відображення розрахунки витрат, які дозволили досягти поліпшення деяких показників стану здоров’я населення країни. Зокрема, жодний з доповідачів не надав дані щодо вартості медичної послуги, яка включає профілактичні, діагностичні та лікувальні заходи, оплату праці медичного персоналу тощо. Без таких розрахунків неможливо адекватно оцінити ефективність реформи та спрогнозувати подальші витрати. Крім того, представники органів влади звертали увагу на суттєве підвищення розміру заробітної плати медичних працівників у пілотних регіонах. З цього приводу хотілося б почути думку медичних працівників.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!