Кадри вирішують все

10 грудня у Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) відбувся круглий стіл на тему «Стан, перспективи та проблеми підготовки інженерів-технологів фармацевтичної галузі». У заході взяли участь: Олег Волков, ректор КНУТД, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України; Владислав Страшний, доктор фармацевтичних наук, професор, завідуючий кафедрою промислової фармації КНУТД, заслужений діяч науки і техніки України, голова ради директорів Асоціації міжнародних фармацевтичних компаній-виробників в Україні, голова медичного комітету Американської торговельної палати; представники фармацевтичних виробництв України: ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», корпорація «Артеріум», ВАТ «Фармак», ЗАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»; керівники кадрових агентств, завідуючі профільними кафедрами ВНЗ України.

Відкриваючи роботу круглого столу, Олег Волков зазначив, що для співробітників університету вкрай важливо з перших вуст дізнаватися про вимоги потенційних роботодавців до випуск­ників, а також нагальні потреби промисловості і фармацевтичного ринку. Це дозволить визначити, на яких аспектах підготовки майбутніх фахівців доцільно сконцентрувати увагу в першу чергу. Він зауважив, що КНУТД зацікавлений у плідній співпраці з представниками фармацевтичної галузі щодо розробки нових навчальних планів та їх безпосередній участі у навчальному процесі, що сприятиме у подальшому гарантованому працевлаштуванню випускників ВНЗ.

О. Волков розповів, що кілька років тому КНУТД отримав ліцензію на підготовку фахівців за напрямком «Промислова фармація». Він нагадав, що цей ВНЗ має давні традиції і потужну технологічну базу. Це і є науково-практичний фундамент для кузні інженерно-технологічних кадрів для вітчизня­ної фармацевтичної промисловості. Доповідач також підкреслив, що чим швидше буде налагоджено якісну фахову підготовку спеціалістів, тим швидше вітчизняне фармацевтичне виробництво відповідатиме стандартам GMP та ISO.

З метою ознайомлення з кафедрою промислової фармації КНУТД увазі присутніх була запропонована добірка слайдів. Це дозволило здійснити віртуальну екскурсію навчальними лабораторіями органічної, аналітичної та фармацевтичної хімії з презентацією їх матеріально-технічного обладнання, на якому під час занять студенти відпрацьовують свої навички та вміння.

Про сучасний стан фармацевтичної галузі в Україні розповів Владислав Страшний. Він вказав на ключові рушійні фактори, що безпосередньо впливають на її стан як в Україні, так і в усьому світі: старіння нації (необхідність великих витрат на медичне обслуговування); збільшення кількості кваліфікованих кадрів і значно вимогливіших та освіченіших споживачів, частки населення з середнім рівнем доходів, кількості робочих місць, які вимагають від претендентів високого рівня освіти та навичок. В. Страшний звернув увагу присутніх на те, що при підвищенні рівня знань працівники стають активнішими, досвідченішими, рішучішими.

За відсутності висококваліфікованої робочої сили неможливо забезпечити кадрами робочі місця, що вимагають від претендента високого рівня знань та навичок. Необхідно пам’ятати, що саме ці кадри відіграють важливу роль у забезпеченні населення продукцією, що виробляється з використанням високих технологій.

В. Страшний назвав такі рушійні сили фармацевтичного бізнесу: споживачі (рушійна сила глобальної економіки); працівники системи охорони здоров’я (медичний персонал, лікарські організації, аптеки); страхові компанії.

Також доповідач окреслив основні завдання фармацевтичної галузі:

• удосконалення державного регулювання, вимог до дистриб’юції препаратів, освіти;
• збільшення витрат на розробку лікарських засобів;
• удосконалення умов конкуренції серед операторів ринку;
• сприяння вагомішому впливу споживачів на діяльність фармацевтичного ринку, зокрема громадських організацій, котрі займаються захистом прав споживачів.

Питання щодо відповідності рівня освіти сучасним вимогам виробництва у своїх доповідях висвітлили представники фармацевтичних підприємств України.

Григорій Костюк, заступник голови правління, технічний директор ВАТ «Фармак», вказав на те, що рівень освіти інженерів-технологів фармацевтичної галузі має відповідати вимогам сьогодення. Для спеціалістів важливо систематично відвідувати міжнародні конференції, на яких вони матимуть можливість ознайомитися з новітніми досягненнями науки і техніки у сфері фармації. На думку доповідача, студенти, які навчаються у профільних ВНЗ, зобов’язані самовдосконалюватися як під час здобуття освіти, так і протягом професійної діяльності.

Євген Черкас, заступник генерального директора ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», поділився з присутніми своїми уявленнями про те, яким повинен бути молодий спеціаліст. Він, у першу чергу, повинен володіти фундаментальними знаннями, котрі допоможуть працювати на високотехнологічному обладнанні. Доповідач зауважив, що важливим навчальним етапом є виробнича практика з упором на асептичне виробництво та виробництво імунобіологічних препаратів.

Тетяна Короленко, менеджер по виробниц­тву корпорації «Артеріум», розповіла про вимоги підприємства до майбутніх працівників. Пріоритетними, з її точки зору, є: комунікабельність; здатність до командної роботи і саморозвитку; наявність профільних знань і навичок; розуміння бізнесу; вміння планувати та управляти ресурсами. Доповідач зазначила, що молоді спеціаліс­ти до кінця навчання у ВНЗ повинні:

• оволодіти правилами поводження з виробничою апаратурою: мати навички роботи з обладнанням, яке здійснює змішування, зволоження, грануляцію і сушку субстанцій, таблетковими пресами;
• вміти правильно розробляти технологію виробництва, використовувати технологічні карти;
• проводити оптимізацію технології виробництва по різних параметрах, включаючи собівартість;
• мати достатній рівень знань управлінського бухгалтерського обліку, концепції змінної та постійної складових собівартості, фінансової звітності та вміння її побудувати на виробництві;
• вміти побудувати систему управління якістю фармацевтичного підприємства, базуючись на превентивності, а не контролі параметрів якості;
• проектувати організаційні структури;
• знати принципи і вимоги GMP.

Продовжуючи розкриття питань, що стосуються вимог до підготовки інженерів- технологів фармацевтичної галузі, Олена Карасьова, керівник відділу підготовки і розвитку персоналу ЗАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», зазначила, що того багажу знань (здебільшого теоретичних), який студенти отримують у ході навчального процесу, недостатньо для роботи на підприємстві. Адже кожна фармацевтична компанія має свої технології та устаткування. Здобуття специфічних знань, на думку доповідача, можливе лише під час проходження практики або роботи на підприємстві.

О. Карасьова розповіла про систему навчання кадрів в ЗАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Так, коли молодий спеціаліст розпочинає свій професійний шлях на підприємстві, протягом перших 2 тиж він проходить тренінг, після чого протягом 1–2 міс бере участь у первинному навчанні, під час якого знайомиться з інтегрованою роботою на підприємстві, розпорядком та правилами поведінки на робочому місці, особливостями стандартів GMP.

Серед вимог до інженерів-технологів О. Карасьова назвала:

• володіння технологічною базою, особлива увага має бути приділена стерильному виробництву;
• вміння поводитися із сучасним обладнанням, мати навички роботи на комп’ютері, а також з оргтехнікою;
• управлінські навички;
• широкий кругозір, комунікабельність, уміння працювати в команді, спрямованість на результат.

Доповідач представила пропозиції від підприємства, які, на її думку, варто реалізувати: курирування студента підприємством протягом усього періоду навчання у ВНЗ; узгодження тематики практичних занять між ВНЗ та підприємством; поглиблене опанування студентом певної технології виробництва, на якій у майбутньому він спеціалізуватиметься; впровадження спільно з ВНЗ конкурсів серед випускників, за допомогою яких виявлятимуться найуспішніші і найталановитіші з них.

Тетяна Крутських, декан факультету промислової фармації Національного фармацевтичного університету, доцент, кандидат фармацевтичних наук, закликала представників фармацевтичних підприємств робити цільові замовлення ВНЗ на підготовку певних спеціалістів. Так роботодавці отримають у кінцевому результаті кваліфікованих молодих спеціалістів тих профілів, які їм необхідні. При цьому студенти матимуть можливість проходити практику на цих підприємствах.

Т. Крутських зауважила, що підготовка інженерів-технологів готових лікарських засобів — перспективний напрямок розвитку фармацевтичної галузі.

На заході також були присутні керівники агентств фармацевтичного і медичного рекрутингу, які представили широкий спектр послуг щодо пошуку та підбору кадрів на вимогу фармацевтичних підприємств.

З метою підвищення якості підготовки інженерів-технологів для вітчизняних фармацевтичних підприємств-виробників, покращення співпраці останніх з ВНЗ, які здійснюють підготовку фахівців для фармацевтичної галузі, та удосконалення навчального процесу з урахуванням потреб вітчизняної промисловості учасники круглого столу погодилися підписати протокол спільних рішень та намірів щодо:

• удосконалення освітньої підготовки майбутніх фахівців з урахуванням потреб вітчизняної фармації й окремих підприємств;
• сприяння оновленню і розвитку матеріально- технічної та інформаційної баз профільних ВНЗ і кафедр;
• надання можливості для проведення практичної підготовки студентів на вітчизняних підприємствах на постійній основі;
• надання студентам можливості ознайомитися з сучасними вимогами до нормативно- правової документації на прикладі тієї, що існує на конкретному підприємстві;
• широке залучення провідних спеціалістів та експертів до навчального процесу;
• інформування випускаючих кафедр про новітні технології та обладнання зарубіжних і вітчизняних виробників;
• сприяння широкому впровадженню у навчальний процес інформаційних технологій;
• проведення профорієнтаційної роботи серед абітурієнтів;
• сприяння працевлаштуванню випускників ВНЗ.

Підбиваючи підсумки роботи круглого столу, можна впевнено сказати, що наука та освітяни готові запропонувати фармацевтичним підприємствам кваліфікованих спеціалістів. Проте виробництво, зі свого боку, повинне виявляти зацікавленість, виступати замовником та інвестором у цій справі. Лише за таких умов можна досягти ефективного функціонування, раціонального управління професійною освітою, а також повністю забезпечити населення доступними та якісними препаратами згідно з перспективами розвитку фармації в Україні на майбутнє.

Марина Малєй,
фото Любові Столяр

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!