Правовий захист медичних і фармацевтичних працівників

26–27 квітня 2013 р. у Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Захист прав медичних і фармацевтичних працівників як запорука захищеності прав пацієнтів». Організатором заходу виступила Академія адвокатури України, що вже протягом 6 років разом з партнерськими організаціями проводить форуми, присвячені медичному і фармацевтичному праву. Конференція відбулася за підтримки Всесвітньої асоціації медичного права, Всесвітньої асоціації юристів, Українського відділення міжнародної мережі відділень Кафедри ЮНЕСКО з біоетики, Громадської рада при МОЗ України, Спілки юристів України, Всеукраїнського лікарського товариства, Української медико-правової асоціації та Інформаційного центру з біоетики.

У роботі пленарного і секційних засідань та інших заходів конференції взяли участь понад 200 представників медико-правової спільноти з України, Бразилії, Ізраїлю, Латвії, Молдови, Росії, Угорщини, Хорватії. Серед учасників форуму були адвокати та практикуючі юристи, керівники й співробітники державних, комунальних і приватних закладів охорони здоров’я.

Неабияку зацікавленість щодо конференції виявили представники медичних та юридичних ВНЗ, науково-дослідних установ, в тому числі: Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Росія), Першого Московського державного медичного університету імені М.В. Сєченова (Росія), Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Національної школи суддів України, Національної академії прокуратури України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Одеська юридична академія», Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Івано-Франківського національного медичного університету тощо.

Захід розпочався з привітання Предстоятеля Української православної церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, яке виголосив архідиякон Сергій Косовський, голова Синодального відділу благодійності та соціального служіння Української православної церкви.

Учасників заходу привітала начальник відділу реформування охорони здоров’я Головного управління з питань реформування соціальної сфери Адміністрації Президента України Марина Максимчук, яка зазначила, що розвиток соціального капіталу, на який спрямовані реформи, стане можливим лише за умови забезпечення здоров’я населення загалом і кожної людини зок­рема. Право людини на охорону здоров’я є одним з основних, тому цьому питанню приділяється все більше уваги як в Україні, так і в усьому світі. Проте дбати про здоров’я пацієнта, захист його права на здоров’я медичний працівник може лише тоді, коли відчуває захищеним і себе.

Святослав Ханенко, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реформування системи охорони здоров’я, медичної освіти та науки Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народний депутат України, наголосив на тому, що проведення медичної реформи вимагає визначення моделі системи охорони здоров’я, яку буде запроваджено в нашій країні, розробки системних, концептуальних підходів до її реалізації.

Учасників форуму також привітали: начальник управління з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Хоменко; президент Спілки юристів України, президент Всесвітньої Асоціації юристів, голова Всесвітнього конгресу українських юристів, професор Валерій Євдокимов; віце-президент Всесвітньої асоціації медичного права, професор, адвокат Едуардо Дантас (Бразилія); виконавчий віце-президент Всесвітньої асоціації медичного права, доцент університетів Цфату і Хайфи, адвокат Орен Асман (Ізраїль); представник Національної асоціації медичного права Росії Станіслав Кузьмін; заступник голови Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України Катерина Коваль; президент Всеукраїнського лікарського товариства, голова Громадської ради при МОЗ України Олег Мусій; ректор Академії адвокатури України, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України, адвокат Тетяна Варфоломеєва.

Із вступною доповіддю «Правова охорона та захист прав медичних і фармацевтичних працівників: сучасний стан і перспективи вдосконалення» виступила директор Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, керуючий партнер київського офісу консалтингової компанії «Yurkraft Medical», член ради директорів Всесвітньої асоціації медичного права, кандидат юридичних наук Радмила Гревцова. Вона висвітлила причини недостатньої захищеності прав медичних і фармацевтичних працівників, серед яких: відсутність чітких законодавчих механізмів реалізації цих прав; низький рівень правової культури громадян по відношенню до системи охорони здоров’я; незнання і невміння медичних працівників відстоювати свої права; наявна в суспільстві тенденція до штучного протиставлення прав та інтересів пацієнтів, з одного боку, і медичних та фармацевтичних працівників — з іншого.

Доповідач також зупинилася на заходах, необхідних для покращення ситуації щодо захисту прав медиків. У першу чергу необхідно удосконалити законодавство. За підрахунками фахівців, відносини у сфері охорони здоров’я нині регулюються більш ніж 5,5 тис. нормативно-правових актів. Невипадково сьогодні широко обговорюється ідея створення Медичного кодексу України, який має систематизувати відповідне законодавство. Водночас, на думку Р. Гревцової, цей документ не варто приймати під час проведення реформи системи охорони здоров’я. Натомість слід прийняти засадничі спеціальні закони, які допоможуть вирішити конкретні проблеми, в тому числі щодо наповнення реальним змістом прав і гарантій медичних та фармацевтичних працівників. Визначаючи права пацієнта, необхідно одночасно визначити і його обов’язки, а також механізми їх реалізації. Для ефективного захисту прав суб’єктів правовідносин у сфері охорони здоров’я слід реформувати й інститут судово-медичної та судово-психіатричної експертизи, що має забезпечити дотримання світових стандартів незалежності експертів. Крім того, необхідно запровадити альтернативну медичну експертизу. Як зазначила Р. Гревцова, за 19 років існування в Основах законодавства України про охорону здоров’я норми про можливість проведення альтернативної медичної експертизи, порядок та умови реалізації якої визначаються КМУ, відповідної постанови так і не було видано.

Ще одним важливим заходом, що допоможе захистити права медиків і фармацевтів, а відтак — і пацієнтів, має стати запровадження професійного самоврядування в охороні здоров’я, яке існує в усіх розвинених країнах світу.

Питання розвитку охороноздоровчого права в контексті захисту прав пацієнтів і медичних працівників висвітлили зарубіжні учасники конференції — Е. Дантас та О. Асман.

Своїм поглядом на колізії, що виникають у професійній діяльності лікарів, та досвідом їх вирішення поділилися президент Асоціації неонатологів України, доктор медичних наук, професор Тетяна Знаменська та директор Інституту паліативної та хоспісної медицини МОЗ України, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Губський.

Інструменти захисту прав медичних і фармацевтичних працівників та пацієнтів, одним з яких є медико-технологічні документи, розроблені на засадах доказової медицини, були проаналізовані у доповіді представника ДП «Державний експертний центр» МОЗ України Олени Шилкіної.

Проблемні питання юридичної відповідальності медичних працівників та проведення судово-медичної експертизи висвітлили професор Московського державного університету імені М.В. Ломоносова, доктор медичних наук Ірина Перепечіна (Росія) та партнер адвокатської компанії «Sokolova, Rozkalns & Magne Attorneys at Law», адвокат Рональдс Розкалньш (Латвія).

Світлана Пустовіт, професор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктор філософських наук, зупинилася на взаємодії біоетики, медичної етики та медичного права, а також їх ролі у забезпеченні захисту прав пацієнтів, медичних і фармацевтичних працівників. Важливі аспекти захисту прав дослідників були висвітлені у доповіді Анатолія Єгоренкова, доцента Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, відповідального секретаря комісії з біоетики цього ВНЗ.

У другий день конференції під час секційних засідань учасники обговорили актуальні проблеми захисту професійних і соціальних прав медичних та фармацевтичних працівників, правові й етичні аспекти якості надання медичної допомоги, а також медичних послуг, питання викладання та підвищення кваліфікації з охороноздоровчого права медичних і фармацевтичних працівників, юристів.

Так, про процес акредитації у системі конт­ролю якості медичної допомоги розповіла юрисконсульт Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Софія Калустова. Доповідач зазначила, що метою проведення зазначеного заходу є ідентифікація й аналіз показників, які характеризують якість медичного обслуговування. На жаль, в Україні нормативно-правове регулювання процесу акредитації є недосконалим, що перетворює його на формальність. Підготовка до проходження акредитації потребує оформлення закладом охорони здоров’я великої кількості документів. Крім цього, відсутність належного контролю за проходженням акредитації закладами охорони здоров’я у передбачені законодавством строки та незабезпечення відповідальності за її непроходження або несвоєчасне проходження, що може бути виявлено лише під час позапланових та/або планових перевірок, ускладнюють систематичний і комплексний зовнішній кон­т­роль якості медичної допомоги й обслуговування методом акредитації закладів охорони здоров’я. Необхідно внести такі зміни до законодавства, які зроблять акредитацію не лише формою інспекції, а й засобом підтримки високої якості медичного обслуговування.

Іван Демченко, доцент кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, кандидат юридичних наук, виступив з доповіддю стосовно самоврядування і саморегулювання у сфері охорони здоров’я. Він висвітлив позитивні та негативні сторони кожного з цих видів самоорганізації лікарського співтовариства та поділився власними думками щодо того, який з них краще використовувати у сфері охорони здоров’я України. Доповідач звернув увагу присутніх на необхідності законодавчого закріплення цього публічно-правового інституту, якому має бути надано право офіційного представництва інтересів медичних працівників у відносинах з іншими суб’єктами, а також передбачена можливість участі в акредитації та ліцензуванні закладів охорони здоров’я.

Про страхування відповідальності перед третіми особами розповів Сергій Антонов, кандидат юридичних наук, науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Він звернув особливу увагу на те, що страхувати краще лікувальний заклад, а не медичних працівників, адже претензії стосовно якості медичного обслуговування пред’являють лікувальному закладу, а не його співробітнику. При цьому слід зауважити, що у більшості випадків страхова компанія компенсує лише шкоду, завдану життю або здоров’ю пацієнта, а не досягнення конкретного лікувального чи лікувально-естетичного результату, яке звичайно виключається із покриття, якщо тільки воно не пов’язане із зазначеною шкодою. Доповідач також надав декілька порад, виконання яких дозволить знизити ризик виникнення страхових випадків, зокрема це: обмеження кількості ризикованих втручань, постійний контроль за рівнем кваліфікації фахівців, суворе дотримання стандартів і протоколів лікування.

Про медіацію як спосіб захисту прав та інтересів суб’єктів правовідносин у сфері охорони здоров’я розповіла Катерина Наровська, науковий співробітник Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України. Вона звернула увагу на те, що перевагами даного способу вирішення спорів є, насамперед, швидкість та відсутність фінансових витрат. За допомогою медіації вирішують конфлікти між лікувальними закладами та пацієнтами, що можуть привести до виникнення судових спорів. Тобто медіація надає пацієнту і медичному працівнику можливість знайти компроміс без подання позову до суду. Також цей спосіб захисту прав та інтересів суб’єктів правовідносин у сфері охорони здоров’я використовують при вирішенні спорів між постачальниками лікарських засобів та фармацевтичними компаніями тощо.

Про правовий режим таємниці щодо стану здоров’я розповіла Олена Чабан, здобувач кафедри цивільного та трудового права Київського університету права НАН України. Також вона звернула увагу на прогалини в законодавстві щодо цього питання, виділивши відсутність єдиного поняття «лікарська таємниця». З огляду на це доповідач запропонувала використовувати досвід європейських країн стосовно визначення цього терміна.

Про досвід, отриманий пацієнтами у рамках реалізації Всеукраїнського соціального проекту «60+КАРДІО», ініційованого Асоціацією превентивної та антиейджинг медицини, розповіла Ольга Барна, професор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук.

Про підвищення рівня правових знань і навичок медичних та фармацевтичних працівників, а також керівників закладів охорони здоров’я розповіли Борис Муслов, завідуючий кафедрою охороноздоровчого права Російського нового університету, кандидат юридичних наук, і Олексій Тиртишний, науковий керівник Центру медико-правової освіти некомерційного партнерства «Право в охороні здоров’я», доцент. Вони провели аналіз 145 курсів, семінарів і тренінгів медико-правового спрямування, проведених у Москві, Санкт-Петербурзі, Сибірському федеральному окрузі та інших регіонах Росії протягом 2010–2012 рр., а також представили заходи, заявлені на 2013 р. Темами, яким була присвячена найбільша кількість освітніх програм, виявилися: правові аспекти ліцензування та контролю, загальні медико-правові питання та досудове врегулювання спорів. Чимало програм стосувалися правових питань у репродуктології, анестезіології, стоматології та косметології.

У рамках конференції було проведено відкрите засідання Громадської ради при МОЗ України, присвячене законодавчому забезпеченню проведення реформи вітчизняної системи охорони здоров’я. Як зазначив Олег Перетяка, член Громадської ради при МОЗ, член правління Асоціації лікарів Луганської області, результати соціологічного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна (вересень 2011 р.), показали, що 93,3% громадян України вважають за необхідне проведення реформи національної системи охорони здоров’я. Доповідач звернув увагу на те, що її реалізацію слід починати «знизу», виходячи з потреб та інтересів основних суб’єктів — пацієнтів та медичних працівників. Крім того, О. Перетяка акцентував увагу присутніх на тому, що адекватне реформування потребує відповідних змін у суміжних галузях.

У рамках форуму в Академії адвокатури України О. Асман провів майстер-клас, присвячений зарубіжному досвіду захисту прав медичних працівників, який викликав надзвичайний інтерес серед присутніх.

По закінченню конференції її учасники прийняли резолюцію, у якій окреслено подальші дії медико-правової спільноти щодо сприяння захисту прав пацієнтів, медичних і фармацевтичних працівників.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті