Епідемії можна протидіяти

Френсіс О’Донелл звернув увагу на те, що подібна презентація доповіді, присвяченої профілактиці ВІЛ, в Україні проводиться вперше, але є зовсім не випадковою подією. Саме СНД має один з найвищих показників рівня епідемії, яка завдала шкоди життю та здоров’ю вже мільйонів людей і ставить його за частотою захворюваності на третю позицію після Центрально-Східної Африки та Карибського регіону, де ситуація найскладніша. Росія має величезну за масштабами епідемію у Європі, а в Україні — найшвидше загострення ситуації порівняно з рештою європейських країн. На думку експертів, вирішувати ці проблеми треба різнобічно і розглядати у контексті, передусім, молодих людей, бо в сучасному світі проблема ВІЛ/СНІДу постійно молодшає. Більш ніж 75% усіх випадків інфікування в СНД за 2000–2004 рр. було зафіксовано серед осіб до 30 років.

Незважаючи на профілактичні заходи з боку урядів та міжнародних організацій в усьому світі, протягом 2005 р. інфіковано майже 5 млн людей. Відносно загальної кількості ВІЛ-позитивних осіб показник уже перевищив 40 млн. Щодня реєструється близько 40 тис. нових інфікованих, з-поміж яких багато дітей та майже 50% — жінки. У 2005 р. від ВІЛ/СНІДу померло більше 3 млн, майже половина з них — діти до 15 років.

За даними експертів, з усіх хворих, які потребували антиретровірусного лікування, протягом 2005 р. його надали тільки 1 людині з 10 в Африці та 1 з 7 — в Азії. На Землі 1 особа з 5 має доступ до базових послуг з профілактики, тільки 1 з 10, що живуть з ВІЛ, пройшла тестування і знає про свій статус. Але в той же час завдяки поширенню масштабів лікування у 2005 р. вдалося уникнути від 250 до 350 тис. смертей.

На думку дослідників, треба вкладати кошти не лише у профілактику та лікування, але й в соціальну рекламу та просвітницькі кампанії. Було встановлено, що при відносно високому рівні освіти в країні, українська молодь недостатньо інформована про те, що таке СНІД і як уникнути зараження. Це ще раз підтверджує слабку організацію мас-медійних заходів, оскільки вона часто тримається на самому ентузіазмі окремих осіб.

Ларс Каллінгс прибув прямо із зустрічі з Президентом України і щиро привітав учасників презентації:

— Це мій перший візит до України, а сьогодні я вперше зустрічався з Президентом України Віктором Ющенком. За той час, відколи працюю посланцем, переконався, що боротьба ефективна тільки тоді, коли її підтримують уряди країн. Тож для мене було надзвичайним задоволенням зустрітися з Президентом. Він дуже стурбований масштабами епідемії як в Україні, так і у світі. Президент В. Ющенко тримає питання ВІЛ/СНІДу під своїм особистим контролем. Під час зустрічі мене супроводжував міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко, пані Саакашвілі та представник Спільноти людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, Володимир Жовтяк. У Східній Європі й Азії є мільйони людей, які очікують нашої допомоги. Сподіваюсь, що уряд України буде відданий забезпеченню ефективної політики боротьби з цим захворюванням. Вже сьогодні можна сказати, що створена в Україні Національна координаційна рада є важливим інструментом координації діяльності урядових та міжнародних організацій. Президент ще раз підтвердив, що готовий представляти Україну під час офіційної зустрічі в рамках Генеральної асамблеї у 2006 р. Вперше таке засідання, присвячене проблемам ВІЛ/СНІДу, відбулось у 2001 р. На той час ООН налічувала 179 країн-членів, зараз їхня кількість збільшилася.

Важко уявити собі реальний розмах епідемії та оцінити справжню чисельність інфікованих, а також прогнози щодо темпів можливого розповсюдження. Вірус поширюється по всій Землі, не тільки в Індонезії чи в Індії, але й, у першу чергу, в країнах пострадянського простору. Варто зауважити, що у Східній та Південній Азії, особливо в Індії та Китаї, відзначають зростаючу тенденцію. Наприклад, у Китаї кількість інфікованих становить приблизно 1,3 млн людей, як у 17 європейських країнах разом. Вражає кількість дітей і молоді, котрі інфіковані та живуть з ВІЛ/СНІДом. Дуже багато осіб інфіковано протягом останніх років.

Під час презентації щорічного звіту ООН

З основною доповіддю на презентації виступив Флавіо Мірелла. Він підкреслив, що дане зібрання — подія з найбільш значущих. Саме в СНД один з найшвидших темпів зростання епідемії, яка загрожує людству. У деяких місцевостях її було вже дещо призупинено, особливо в таких країнах, як Кенія, Зімбабве, а також в окремих секторах Гаїті та Буркіна-Фасо. Але кількість інфікованих у світі збільшується, за винятком Карибського регіону, де епідемію стабілізовано. Загалом же щодня близько 8 тис. помирає через ВІЛ/СНІД.

Якщо взяти до уваги статистику в Східній Європі та у Центральній Азії, то можна відзначити збільшення випадків нового інфікування на 25%. Більшість інфікованих проживає у Росії та в Україні. Незважаючи на всі заходи безпеки у цих країнах, епідемія продовжує поширюватись.

У доповіді по СНД зазначено, що ін’єкційне користування, а також гомосексуальні контакти все ще залишаються основними шляхами передачі вірусу. Багатовекторний і багатоплановий підхід до вирішення проблеми може мати позитивний результат, передусім завдяки зменшенню загального обсягу вживання наркотиків, як це відбулося у Сальвадорі та в інших країнах Латинської Америки.

На початку 90-х рр. Іспанія також стояла на порозі масштабної епідемії, але, запровадивши політику зменшення ризику й антивірусну терапію, швидко скоротила темпи розвитку епідемії. В СНД програми щодо зменшення ризику все ще використовують досить фрагментарно.

Доповідач відзначив, що практика запобігання таки спрацьовує. Приклад цього — Буркіна-Фасо та Кенія, де епідемія потроху спадає саме завдяки змінам у поведінці через пропагування якомога ширшого застосування контрацептивів.

Україна теж має значні здобутки, особливо щодо запобігання передачі вірусу СНІДу від матері до дитини. Тенденція розвитку цього шляху зараження зменшилася до 10%, що є одним з найкращих показників у Східній Європі та у всьому світі. Але, на жаль, лише 1 з 5 інфікованих має доступ до антиретровірусної терапії.

Потребує вирішення ще одне питання — недостатність замісної терапії, яку мають проводити на стратегічних засадах. Метадон досі залишається незаконним для обігу в більшості країн СНД, тому треба серйозно замислитися над необхідністю замісників опіатів у лікуванні. Потрібні кардинальні зміни: доречно швидше перейти від пілотних проектів до довготривалих програм і кампаній, які повинні охопити якомога більшу частину населення, особливо групи ризику.

Одна з важливих проблем — прояви замовчування та дискримінації в суспільстві. Вони призводять до того, що люди з ВІЛ/СНІДом не мають широкого визнання та доступу до тієї ж антиретровірусної терапії. А це зменшує ефективність протидії епідемії. Варто активніше працювати у напрямку викорінення будь-якої дискримінації, через яку люди не хочуть проходити тестування, не кажуть про свій позитивний статус людям, з котрими спілкуються. Отже, потенційно вони є поширювачами епідемії. Під час нещодавнього засідання Ради ООН було прийнято політично вагомий документ, який декларує єдиний План Дій для запобігання ВІЛ/СНІДу. Важливо трансформувати цей План Дій у справді дієву програму. В Україні буде введено посаду повноважного радника з питань ВІЛ/СНІДу, який представлятиме наші інтереси у співпраці з урядом. Без тісного контакту між усіма зацікавленими сторонами неможливо досягти успіху.

ВІЛ/СНІД — проблема, що не обмежується тільки юрисдикцією органів охорони здоров’я. Доповідач закликав усі уряди застосовувати «систему трьох одиниць», куди входять координаційна система, офіційні органи державної влади й люди, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Зазначив, що уряд України докладає зусиль у боротьбі з розвитком епідемії та намагається тримати її під контролем. Однак треба йти далі, підніматися на новий рівень. Уряд, ООН, приватні організації та особливо люди, котрі живуть з ВІЛ/СНІДом, мають шукати нові можливості співпраці, щоб віднайти спільні шляхи вирішення цієї проблеми.

Наступним взяв слово Віктор Весельський, який надав інформацію щодо ситуації в Україні. Він наголосив, що Україна віддана справі боротьби з однією з найжорстокіших хвороб в історії людства. Є рішення стосовно створення в Україні окремої структури — Спеціального комітету боротьби з соціально небезпечними хворобами (ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та наркоманією). Відповідно до сучасної ситуації, має бути переглянуто 5-ту Національну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекцій, лікування, догляду і підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004–2008 рр.

Заступник міністра відзначив, що презентація звіту в Україні є великою честю для держави. Презентований глобальний звіт — це аналіз ситуації у світі. Україна входить до епідемічного простору Східної Європи і за темпами розвитку епідемії займає в ньому одне з перших місць. Станом на 1 листопада 2005 р. в Україні зареєстровано понад 85 тис. ВІЛ-позитивних людей, серед них — 2,5 тис. дітей. Стрімко зростають темпи захворюваності на СНІД — більше 12,4 тис. осіб з клінічними проявами хвороби, в тому числі 450 дітей, що майже на 25% перевищує показники 2003 р. (10 тис.) та майже в 2 рази — 2000 р. За період з моменту першої реєстрації ВІЛ у 1987 р. до сьогодні померло майже 7 тис. осіб, з них — 117 дітей. Поширення інфекції значною мірою пов’язане з ін’єкційною наркоманією: приблизно 60% ВІЛ-інфікованих становлять споживачі наркотиків. Сьогодні в Україні щодня інфікується 39 осіб, помирає від СНІДу — 8 громадян.

Доповідач звернув увагу на те, що проблема ВІЛ/СНІДу виходить за суто медичні межі і набуває загальнодержавної соціальної ваги. Вона потребує консолідації громадськості, ВІЛ-позитивних людей, взаємодії державних, міжнародних та неурядових організацій. З цією метою урядом України було створено орган координації зусиль щодо відповіді на епідемію — Національну координаційну раду з питань запобігання поширення ВІЛ-інфекції і СНІДу. Рада, очолювана віце-прем’єр-міністром України з гуманітарних питань, здійснює роботу протидії епідемії у країні. До її складу входить 8 представників державних установ та 8 представників громадських і міжнародних організацій, передусім Спільноти людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом.

В. Весельський повідомив про зустріч професора Каллінгса з міністром охорони здоров’я Юрієм Поляченком, на якій йшлося про те, що Національна координаційна рада України є вагомою частиною національної структури у боротьбі з даною епідемією. Концентрація зусиль держави на протидію епідемії дала певні конкретні позитивні результати. Передусім, це зменшення показників вродженої ВІЛ-інфекції у дітей (з 27 до 8%), широке впровадження антивірусної терапії хворих (сьогодні антиретровірусну терапію в Україні отримують 3185 хворих). В країні досягнуто зниження смертності серед хворих, яким проводять терапію. Наприклад, лише по Донецькій області даний показник зменшився у 9,5 раза.

На завершення свого виступу заступник міністра сказав: «Нині ми усвідомлюємо, що СНІД існує поруч, що не одне десятиліття продовжуватимемо боротьбу з ним. Найголовніше — ми зможемо досягти позитивних зрушень, запобігти новим випадкам інфікування, поліпшити якість лікування і догляду за ВІЛ-позитивними людьми. Нашою потужною зброєю повинно стати партнерство, співпраця з усіма секторами суспільства, міжнародними організаціями та громадськими спільнотами, людьми, що живуть з ВІЛ. Ми сподіваємося, що презентація оновленого звіту щодо розвитку епідемії СНІДу, який сьогодні було оприлюднено, буде доброю нагодою засвідчити міжнародній спільноті лідерську позицію України в боротьбі з ВІЛ/СНІДом».

Підсумовуючи презентацію, пан Каллінгс запевнив присутніх, що UNAIDS не залишить Україну сам на сам з глобальною проблемою, оскільки вже 10 років ця організація проводить політику надання масштабної допомоги країнам з проблемним рівнем економіки. Важливо, щоб уряд України предметно демонстрував зацікавленість у боротьбі з небезпечною інфекцією, об’єднував усі ВІЛ-сервісні організації, бо лише спільні зусилля можуть дати реальний результат. n

Сергій Гордієнко, канд. мед. наук, фото надане представництвом UNAIDS в Україні