Українська ендокринологія: напередодні змін

24–25 листопада 2005 р. в Харківському державному медичному університеті відбулася науково-практична конференція «Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення». Її організаторами стали Академія медичних наук, Міністерство охорони здоров’я України, Управління охорони здоров’я Харківської державної обласної адміністрації, Інститут проблем ендокринної патології (ІПЕП) ім. В.Я. Данилевського АМН України й Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків (ІОЗДП) АМН України. В роботі конференції взяли участь 515 лікарів (ендокринологів, у т.ч. дитячих ендокринологів, сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, хірургів, невропатологів), науковців та представників фармацевтичної індустрії з усіх областей України, зокрема АР Крим, а також Києва і Севастополя. Програму конференції склали 54 доповіді та знайомство з виставкою, яку організували фармацевтичні компанії, що пропонують на українському фармацевтичному ринку ендокринологічні препарати.

Перспективи розвитку медичної допомоги хворим з ендокринною патологією в нашій державі розглянув головний ендокринолог МОЗ України Володимир Паньків. Він зауважив, що ендокринологічна служба України сьогодні представлена 1631 спеціалістом медичного профілю. Покращилося виявлення ендокринної патології. Серед негативних тенденцій, котрі спостерігаються останнім часом, вказані такі: надзвичайно велике навантаження на лікарів (що зумовлено виконанням функцій, які не входять до обов’язків ендокринологів інших країн); складні умови праці в регіонах; зменшення кількості спеціалізованих ендокринологічних закладів — за десять минулих років число диспансерів зменшилося з 16 до 7.

Президія конференції

Президія конференції

Зростання ролі Асоціації ендокринологів України та її обласних осередків — один зі шляхів виходу галузі з кризи. Фахівцям на місцях, які стикаються з проблемами впритул, видніші шляхи їх подолання. На початок 2007 р. заплановано проведення з’їзду ендокринологів України. Результати його роботи стануть визначальними для формування подальшої стратегії розвитку ендокринологічної галузі.

Серед напрямків реформування головний ендокринолог МОЗ виділив удосконалення положення про ендокринологічну службу. Нове положення має обгрунтувати кількість медичних працівників, навантаження на лікаря і організацію його роботи. Необхідно розробити стандарти лікування хворих з ендокринною патологією, створити ендокринологічні центри, яких сьогодні не вистачає. Акцент у роботі ендокринологів повинен припадати на ефективне лікування та профілактику ендокринної патології, адже проведенню останньої сьогодні надається недостатньо уваги.

У своїй доповіді про стан медичної допомоги дітям з ендокринними захворюваннями Микола Коренєв, директор ІОЗДП АМН України, підкреслив, що функціонування ендокринної системи в дитячому віці відіграє важливу роль у формуванні майбутньої особистості, тому поширення цієї патології серед дітей викликає велике занепокоєння. Він зауважив, що у структурі ендокринної захворюваності переважає хронічна патологія, розвиток якої призводить до інвалідизації. Доповідач звернув увагу на проблему зростання захворюваності дітей на гіпотиреоз. Її вирішення потребує стандартизації діагностичних та лікувальних заходів, а для цього необхідне проведення масштабних досліджень, їх аналіз і узгодження. Хвилює зростання захворюваності на ожиріння, що відповідає світовим тенденціям. Це переважно зумовлено особливостями харчування та малорухливим способом життя. Відомо, що ожиріння може призводити до розвитку іншої патології. Один зі шляхів вирішення даної проблеми — просвітницька робота з батьками хворих дітей.

Існує ще ряд питань: недостатнє забезпечення спеціалістами дитячої ендокринологічної служби; відсутність адекватної співпраці між ендокринологами та сімейними лікарями; недостатня державна медико-психологічна підтримка хворих з ендокринною патологією, яка є важливим компонентом їх реабілітації.

Слухацька ложа

Слухацька ложа

Директор ІПЕП Юрій Караченцев докладно описав вплив вікового чинника на поширеність, структуру й перебіг тиреопатології. За його словами, серед ендокринної патології в нашій державі захворювання щитоподібної залози домінують. З-поміж причин зростання такої захворюваності набуває актуальності погіршення екологічного стану довкілля.

Олена Большова, кандидат медичних наук, керівник відділу дитячої ендокринної патології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, присвятила доповідь проблемі затримки росту. Зокрема, вона поділилась результатами власного досвіду використання соматропіну у дітей та підлітків, хворих на різні форми хондродистрофії, а також із синдромом Шерешевського — Тернера, найбільш відомою формою дисгенезії гонад.

Поряд із проблемою затримки та порушень статевого розвитку, у доповіді професора Алли Гладкової було розглянуто роль батька як можливого носія генетичної схильності нащадків до дії несприятливих факторів. Представленими даними експериментального дослідження доведено, що стрес може бути етіологічним фактором чоловічого безпліддя не тільки за умов прямого впливу на організм, але й стати фактором ризику безпліддя через передачу по батьківській лінії.

На конференції з доповідями виступило багато відомих, а також молодих учених, що свідчить про значний потенціал української ендокринології. А біля залу засідань відбулася виставка фармацевтичних препаратів, які застосовуються в ендокринологічній практиці, тому всі учасники мали можливість оновити свої професійні знання.

За результатами роботи конференції прийнято резолюцію, яку передадуть міністру охорони здоров’я України. Її положення буде враховано при формуванні стратегії охорони здоров’я населення.?n

Дмитро Гуцало, фото Ігоря Кривінського

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті