Фокус на пацієнта: пацієнторієнтовані результати — провідна тематика 18-ї Світової зустрічі ISPOR

Що таке пацієнторієнтовані результати — модне слово чи реальність? Чому знову мова йде про фокус на пацієнта? Кожен з нас в якийсь момент життя був чи є пацієнтом і має свій досвід боротьби із захворюванням.

«Знайти пацієнта у процесі створення препарату та у політиці охорони здоров’я!» — саме під цим гаслом відбулася 18-та Світова зустріч Міжнародного товариства фармакоекономічних дослід­жень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research – ISPOR) у м. Новий Орлеан (США) 18–22 травня 2013 р.

На запрошення ISPOR у цьому форумі взяли участь Ольга Заліська, голова Українського відділу ISPOR — USPOR, завідувач кафедри організації та економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор фармацевтичних наук, професор, та Юлія Вадзюк, учасник студентського відділу USPOR, асистент кафедри клініко-лабораторної діагностики Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Українські фахівці отримали спеціальні гранти від ISPOR для участі та проведення усних доповідей під час форумів.

У рамках програми 18-ї Світової зустрічі ISPOR відбувся форум країн Центрально-Східно­європейського регіону (CEE Network). Модератором форуму виступила Ольга Заліська, в ньому взяли участь, зокрема, Павло Вороб’йов, голова відділу ISPOR Російської Федерації, професор; Мальвіна Головня, виконавчий секретар відділу ISPOR Російської Федерації; Золтан Кало, голова відділу ISPOR Угорщини; Імре Бонч, редактор періодичного видання «VIHRI CEEWAA»; Володимир Зак, голова відділу ISPOR Сербії, професор; Ліліана Тасік, професор Белградського університету; Віталій Омеляновський, голова Російської науково-технічної агенції відділу ISPOR, професор; Людмила Максимова, секретар Російської науково-технічної агенції відділу ISPOR; Юлія Вадзюк, заступник голови студентського відділу ISPOR України. Під час форуму обговорювалися стратегічні напрями діяльності у сфері співпраці східноєвропейських країн щодо розвитку наукових фармакоекономічних досліджень, їх публікацій у виданнях ISPOR, впровадження у практику охорони здоров’я медичного страхування з урахуванням національних особливостей, бюджетного фінансування.

З. Кало ініціював розгляд тематики ціноутворення на лікарські засоби і вироби медичного призначення у східноєвропейських країнах. Зокрема, він розповів про систему ціноутворення на ліки в Угорщині. О. Заліська представила систему ціноутворення на ліки в Україні з акцентом на Пілотному проекті щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. В. Зак висвітлив підходи до формування цін на ліки у Сербії, Боснії та Герцоговині. В. Омеляновський охарактеризував напрями ціноутворення на ліки залежно від програм медичного страхування у Російській Федерації. Також під час форуму розглядалися дискусійні питання ціноутворення на оригінальні та генеричні ліки, вакцини, безрецептурні препарати. Найбільший досвід диференційованих підходів до цін на ліки і вироби медичного призначення, в тому числі з використанням методу «розподіл ризику» для інноваційних препаратів, серед країн Східної Європи має Угорщина.

Традиційно у перші дні зустрічі ISPOR проводили курси та освітні симпозіуми для набуття знань і навичок у сфері фармакоекономіки та оцінки медичних технологій, моделювання та створення баз даних пацієнтів.

Слід зазначити, що керівництво ISPOR, зокрема Дебора Маршал, Президент ISPOR у 2012–2013 рр. доцент університету Калгарі (University of Calgary — Канада), приділяє велику увагу впровадженню освітніх технологій з фармакоекономіки — наукової дисципліни, яка активно та динамічно розвивається. Нині у розвинених країнах світу застосовуються нові підходи до оцінки лікарських засобів за показниками «витрати-ефективність», «витрати-користь», «аналіз впливу на бюджет». Для популяризації знань з фармакоекономіки та використання результатів фармакоекономічних досліджень у практиці охорони здоров’я на сайті ISPOR діють дистанційні програми (Distance Learning Programm — DLP) для навчання студентів, усіх зацікавлених осіб, які представлені англійською мовою, що обме­жує їх мовну доступність, особливо для слухачів зі слов’янських країн.

Радою директорів ISPOR було відзначено зусилля учасників українського відділу USPOR. Зокрема, О. Заліська підготувала перший дистанційний модуль «Введення у результати досліджень», який доступний на сайті українською мовою (www.ispor.org/DLP/Index.aspx). Кожен студент, аспірант, науковець, який хоче набути знань і навичок з фармакоекономіки має можливість безкоштовно ознайомитися з цим дистанційним модулем та отримати відповідний сертифікат ISPOR. Крім того, учасники USPOR завершують підготовку інших дистанційних модулів, а саме: «Методи фармакоекономічного аналізу «вартість захворювання»» (В.В. Толубаєв), «Вартість-ефективність» (Ю.В. Качерай), «Вивчення систематичних оглядів та метааналізів» (О.А. Мендрик). Вони також будуть розміщені для вільного доступу з метою забезпечення оволодіння знаннями і навич­ками з фармакоекономічної оцінки медичних технологій, які є актуальними в умовах реформування вітчизняної системи охорони здоров’я та впровадження пілотних проектів з відшкодування вартості ліків в Україні.

Під час одного з пленарних засідань 18-ї Світової зустрічі ISPOR Лорі Бурк (Laurie B. Burke), директор відділу розвитку кінцевих досліджень і маркування ліків Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA), нагадала, що у США триває реформування системи охорони здоров’я. Вона представила еволюцію термінів «результати, важливі для пацієнта», «результати, прозвітовані пацієнтом, — patient reported outcomes», які використовувалися у діяльності FDA з 2000 р.

На даний час у FDA впроваджується термін «пацієнторієнтовані результати» (patient-centered outcomes). Пацієнторієнтовані результати — це кінцеві результати, найбільш важливі для пацієнта у контексті виживання, функцій організму та відчуттів, що були ідентифіковані (підтверджені) пацієнтом або оцінені лікарями та опікунами в інтересах пацієнта у разі, коли він не може зробити це самостійно. Таке визначення терміну ввів вчений Дональд Патрік (Donald L. Patrick), професор Вашингтонського університету (University of Washington) США. Відповідно до пункту 21 Кодексу федеральних правил 314.126 (United States Code (U.S.C.), пацієнторієнтовані результати мають підтверджувати переваги лікування, коли чітко визначені й отримані надійні докази із використанням тестів щодо якісних і кількісних показників лікування, які були достовірно задокументовані, інших досліджень.

У США у 2010 р. був створений спеціальний інститут PCORI (Patient-Centered Outcomes Research Institute) для вивчення наслідків та результатів лікування на основі звітів пацієнтів. Інститут за останні роки отримав 51 грант на суму 88,6 млн дол. США для проведення порівняльних клінічних досліджень ефективності лікування. При цьому задіяні дві стратегії: дослідження націо­нальних пріоритетних напрямів (при найбільш поширених захворюваннях) та наукові розробки інноваційних ліків з урахуванням результатів їх застосування у пацієнтів.

Отримані фахівцями PCORI пацієнторієнтовані результати допомагають хворим та їх опікунам спілкуватися і приймати обґрунтовані рішення щодо медико-санітарної допомоги та сприяють врахуванню їх думки при проведенні оцінки витрат фахівцями, які приймають рішення щодо обсягів фінансування медикаментозного лікування. Такі дослідження відповідають на такі питання пацієнтів:

  • чи будуть враховані особливості організму і чого можна очікувати від заходів щодо профілактики діагностики, лікування;
  • чи існує альтернативний вибір медичних технологій і які їх потенційні переваги і недоліки;
  • що можна зробити, щоб поліпшити результати лікування, які є найважливішими для пацієнта;
  • чи можливо допомогти лікарям приймати кращі рішення з метою піклування про здоров’я пацієнта?

Пошуку відповідей на ці питання було присвячено низку заходів, що відбулися у рамках 18-ї Світової зустрічі ISPOR.

Особливу увагу учасників зустрічі викликала доповідь Мерилін Дікс Сміт, першого президента ISPOR, на тему «Які результати лікування найбільш важливі для пацієнта?». Зазначимо, що доповідач останній рік мужньо бореться з тяжкою недугою. Під час виступу вона розповіла про відчуття, якість свого життя та членів родини за час її перебування у 5 лікарнях США з метою встановлення діагнозу та проведення лікування. Мерилін Дікс Сміт, яка не зважаючи на хворобу брала активну участь в організації форуму, закликала його учасників до плідних дискусій з фокусом на пацієнта. Це дозволить знайти правильні рішення у питаннях, які охоплюють сферу обігу ліків — від їх розробки до допуску на ринок та прийняття управлінських рішень про фінансування технологій, що поліпшують якість життя пацієнтів та членів їх родин.

Другий день 18-ї Світової зустрічі ISPOR був присвячений науковим розробкам нових лікарських засобів з урахуванням пацієнторієнтованих результатів. Раніше на перших етапах процесу розробки дослідники зосереджувалися на створенні препаратів для лікування захворювання, вивчаючи механізм дії на молекулярному рівні. Проте на сучасному етапі розвитку медичних технологій актуальним є визначення якості життя, благополуччя пацієнта під час II або III фази клінічних досліджень для визначення пацієнторієнтованих результатів.

Лорі Бурк розповіла про те, як враховуються показники якості життя — благополуччя пацієнта на різних стадіях створення нового препарату. Про підходи до розробки нових препаратів доповіла Фріда Льюїс-Хол, провідний медичний спеціаліст компанії Pfizer (США).

У третій день зустрічі розглядалися напрями і перспективи роботи спільної ініціативи ІSPOR та Американського товариства клінічних фармацевтів (Academy of Managed Care Pharmacy — AMCP) щодо розробки і використання анкет для опитування з метою допомоги виробникам ліків ефективно застосовувати реальні результати щодо потреб пацієнтів. Підготовлені комплексні анкети фокусують увагу на оцінці доказів, отриманих у проспективних і ретроспективних дослідженнях, а також на моделюванні і непрямому порівнянні схем лікування з подальшим узагальненням. Фахівці ISPOR розробили інтерактивну версію вказаних видів досліджень. Про переваги і недоліки визначення пріоритетів у розробці ліків за результатами вказаних досліджень доповіли представники компанії Pfizer.

Слід відзначити насичену програму стендових доповідей, які відбулися у рамках зустрічі 20–22 травня. Протягом 5 стендових сесій було представлено близько 1000 результатів фармакоекономічних досліджень та оцінки медичних технологій. Крім іншого, вони охопили такі теми: дослідження в галузі медичної допомоги і політики у сфері охорони здоров’я; фармакоекономічні дослідження при серцево-судинних, онкологічних, шлунково-кишкових, психічних, ендокринних, урологічних, респіраторних захворюваннях.

Під час стендової сесії зацікавленість учасників викликали доповіді Ю. Вадзюк — про оцінку річних витрат на лікування тиреотоксикозу в Україні, та О. Заліської — про моделювання витрат на лікування вперше діагностованих хронічних обструктивних захворювань легень в Україні. Дискусії під час стендових доповідей запам’яталися щирим інтересом і продуктивним спілкуванням науковців.

На завершення слід підкреслити, що реформування системи охорони здоров’я вимагає використання нових підходів та впровадження сучасних методик оцінки пацієнторієнтованих результатів, зокрема, у контексті фармакотерапії – від створення препарату до його допуску на ринок і застосування у схемах лікування. І Україна — не виняток. Для вітчизняної системи охорони здоров’я ці завдання також актуальні.

Ольга Заліська,
фото надані автором
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті