Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування податком на додану вартість»

Повідомлення
про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування податком на додану вартість»

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі — проект закону) підготовлено на виконання пункту 98.1 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128/2013, та пункту 20 Плану заходів щодо підвищення показників України у рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 30.01.2013.

Метою зазначеного проекту Закону України є внесення комплексних змін до Податкового кодексу України щодо порядку нарахування та сплати податку на додану вартість та спрощення порядку ведення обліку цього податку, зокрема:

• з метою зниження податкового навантаження з податку на додану вартість зниження базової ставки податку з одночасним запровадженням компенсаційних механізмів шляхом запровадження додаткової (окремої) ставки податку від бази оподаткування;
• наближення правил визначення доходів та витрат з правилами нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом відміни правила «першої події» та запровадження методу нарахувань;
• скорочення переліку пільг, що передбачають звільнення від оподаткування податком на додану вартість;
• уніфікація первинних документів бухгалтерського обліку з документами податкового обліку (податковою накладною);
• створення передумов для спрощення форми та порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість.

Досягнення цілей державного регулювання відбувається у спосіб прийняття проекту закону.

Зауваження та пропозиції до проекту закону приймаються упродовж одного місяця з дати його оприлюднення на адресу розробника: поштову — 04655, МПС, м. Київ — 53, Львівська площа, 8, Міністерство доходів і зборів України, Департамент координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування; електронну — [email protected].

Обговорення проекту проводиться у рубриці «Консультації з громадськістю» на урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада» (civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/consult/poll/projects).

Проект

оприлюднено на офіційному сайті

Міністерства доходів і зборів України

23.07.2013 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення оподаткування податком на додану вартість

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13—17, ст. 112) такі зміни:

1. У підпункті 3 пункту 180.1 статті 180 абзац четвертий виключити.

2. У статті 187:

а) пункт 187.1 викласти в такій редакції:

«Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів вважається дата переходу покупцеві права власності на такий товар, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу»;

б) у пункті 187.5 слова «або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше» виключити;

в) в абзаці третьому пункту 187.8 слова «списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата» та слова «, залежно від того, яка з подій відбулася раніше» виключити.

3. У пункті 189.7 статті 189 слова «а за процентними векселями — така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя» виключити.

4. У пункті 192.1 статті 192 слова «або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг» виключити.

5. Статтю 193 викласти в такій редакції:

« Стаття 193. Розміри ставок податку

193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 9 відсотків;

б) 0 відсотків.

193.2 Платники податку на додану вартість додатково (окремо) сплачують податок у розмірі:

а) 2 відсотки від бази оподаткування;

б) 1 відсоток від бази оподаткування».

6. У підпункті 194.1.1. пункту 194.1 статті 194 цифри «17» замінити цифрою «9»:

7. Доповнити новою статтею 1941 такого змісту:

«Стаття 1941. Операції, що підлягають оподаткуванню за додатковою (окремою) ставкою

1941.1. Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, та операцій, до яких застосовується додаткова (окрема) ставка, зазначена у підпункті «б» пункту 193.2 статті 193 цього Кодексу оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.2 статті 193 цього Кодексу, яка є додатковою (окремою).

1941.1.1. Податок становить 2 відсотки бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг».

1941.2. Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, до яких застосовується нульова ставка, крім операцій з вивезення товарів за межі митної території України, якщо стороною такої операції є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «б» пункту 193.2 статті 193 цього Кодексу, яка є додатковою (окремою).

1941.2.1. Податок становить 1 відсоток бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг».

8. У статті 196:

а) абзац перший підпункту 196.1.6, підпункти 196.1.8, 196.1.11, 196.1.15 пункту 196.1 виключити;

б) доповнити новими пунктами 196.2-196.5 такого змісту:

«196.2. Не є об’єктом оподаткування операції з постачання на безоплатній основі послуг, гарантованих державою, які надаються державними та/або комунальними закладами та забезпечуються державним фінансуванням (утримуються за рахунок бюджетних коштів), а саме:

196.2.1. із здобуття дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на їх постачання, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв;

196.2.2. з медичного обслуговування громадян закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства;

196.2.3. з:

а) утримання дітей у дошкільних навчально-виховних закладах, школах-інтернатах;

б) утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах, реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

в) харчування та облаштування на нічліг та надання інших соціальних послуг бездомним особам у центрах обліку, закладах соціального захисту для бездомних осіб, а також особам, звільненим з місць позбавлення волі, у центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

г) харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров’я. Порядок надання таких послуг затверджується Кабінетом Міністрів України;

ґ) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме:

• харчування, у тому числі приготування їжі;
• забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами;
• користування кімнатами тривалих побачень;
• послуги поштового та телефонно-телеграфного зв’язку;
• постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності;
• ремонт взуття та одягу;
• додаткове медичне обслуговування;
• банно-пральні послуги;
• прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи;

д) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими соціальними послугами за рахунок державних коштів, що надаються особам, які утримуються в реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг), установах, підприємствах, організаціях всеукраїнських громадських організацій інвалідів та їх спілок, які займаються реабілітацією, оздоровленням та фізкультурно-спортивною діяльністю, центрах обліку та закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіях для ветеранів та інвалідів, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів, психоневрологічних та спеціалізованих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах;

196.2.4. з реєстрації актів цивільного стану.

196.3. Не о об’єктом оподаткування операції з безоплатної:

196.3.1. приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок;

передачі працівникам радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, що приватизуються, та прирівняним до них особам частки державного майна (акцій) відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Перелік підприємств, які підлягають приватизації, визначається Кабінетом Міністрів України;

196.3.2. передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку;

196.3.3. передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.

196.4. Не о об’єктом оподаткування операції з:

196.4.1. постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом з такими особами. Порядок реалізації зазначеної норми встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі подальшого постачання (продажу) на митній території України транспортних засобів, що відповідно до норм цього підпункту не оподатковувались при ввезені, податок сплачується особою, зазначеною у третьому абзаці підпункту 3 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу не пізніше дня такого постачання;

196.4.2. ввезення на митну територію України майна як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу»;

196.4.3. на період проведення військових навчань на території України, які проводяться в рамках програми «Партнерство заради миру», операції з поставки на митній території України пально-мастильних матеріалів, що придбаваються нерезидентами для передання учасникам спільних з підрозділами Збройних Сил України військових навчань.

Порядок, перелік підприємств та обсяги поставки пально-мастильних матеріалів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

196.5. Не є об’єктом оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням)».

9. Статтю 197 виключити.

10. У статті 198:

а) у пункті 198.2:

абзац перший викласти в такій редакції:

«Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною;

абзаци другий та третій виключити.

Абзаци четвертий — сьомий вважати абзацами другим — п’ятим відповідно.

б) у пункті 198.4 слова «або звільняються від оподаткування» виключити;

в) у пункті 198.5:

підпункт а) після слів «не є об’єктом оподаткування» доповнити словами «відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод)»;

підпункт б) виключити.

11. У статті 199:

а) абзац другий пункту 199.4 виключити;

б) абзац четвертий пункту 199.6 виключити.

12. У статі 200:

а) пункт 200.1 після слів «податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду» доповнити словами «нарахованого за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу,»;

б) пункт 200.3 викласти у такій редакції:

«200.3. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу — підлягає бюджетному відшкодуванню в частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій грошовими коштами отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України — дорівнює сумі нарахованого податку, включеного відповідно до статті 208 цього Кодексу до складу податкових зобов’язань декларації за попередній звітний (податковий) період»;

в) пункт 200.4 викласти у такій редакції:

«200.4. Залишок від’ємного значення зменшений на суму податку на додану вартість, задекларовану до бюджетного відшкодування, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду »;

г) пункт 200.6 викласти у такій редакції:

«200.6. Платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних (податкових) періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів»;

ґ) пункт 200.7 викласти у такій редакції:

«200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника в обслуговуючому банку, подає відповідному контролюючому органу разом з податковою декларацію заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті»;

д) пункт 200.8 викласти у такій редакції:

«200.8. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (у разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території, здійснювалося у паперовому вигляді)».

е) пункт 200.9 викласти у такій редакції:

«200.9. Форма заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, що містить розрахунок суми бюджетного відшкодування, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику»;

є) у пункті 200.11 цифри «30» замінити цифрами «60»;

13. Доповнити новою статтею 2001 такого змісту:

«Стаття 2001. Порядок визначення суми податку, що додатково (окремо) підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків

2001.2. Сума податку, нарахованого за ставкою, встановленою пунктом 193.2 статті 193 цього Кодексу, додатково (окремо) підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України у строки, встановлені цим розділом»;

14. У статті 201:

а) у пункті 201.1 підпункт «ї» виключити;

б) пункт 201.5 викласти у такій редакції:

«У податкових накладних, складених для оподатковуваних операцій, суми податку на додану вартість, нараховані за різними ставками, встановленими цим Кодексом, зазначаються окремо»;

в) у першому абзаці пункту 201.7 кому та слова «, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)» виключити;

г) у абзаці одинадцятому пункту 201.10 після слів «має право» доповнити словами «протягом трьох звітних податкових періодів, включаючи період, в якому така накладна була складена (мала бути складена)».

ґ) пункт 201.11 доповнити підпунктом «в» такого змісту:

«первинний документ бухгалтерського обліку, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, форма якого затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та містить реквізити, обов’язкові для податкової накладної, за умови реєстрації у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

д) у пункті 201.14 слова «та звільнені від оподаткування» виключити;

е) абзац перший пункту 201.15 викласти у такій редакції:

«201.15. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, де окремо зазначається сума податку на додану вартість, що згідно зі статтею 2001 додатково (окремо) підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету. Форма таких декларацій встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

До податкової декларації платником податків додається реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який платник податку веде в електронному вигляді. В такому реєстрі зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку — продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу».

Абзаци другий та третій вважати абзацами третім та четвертим відповідно.

15. У статті 206:

а) у пунктах 206.2, 206.3 та підпункті 206.10.3 пункту 206.10 слова та цифри «ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194» замінити словами «ставками, визначеними підпунктом «а» пункту 193.1 та підпунктом «а» пункту 193.2 статті 193»;

б) підпункт 206.2.1 пункту 206.2 виключити;

16. У статті 209:

а) пункт 209.2 статті 209 викласти у такій редакції:

«209.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, не підлягає сплаті до бюджету та залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Залишок такої суми податку, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість, що подається сільськогосподарським підприємством — суб’єктом спеціального режиму оподаткування, як позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду, нарахованого за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду:

у розмірі 90 відсотків — акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та використовуються для власних виробничих цілей;

у розмірі 10 відсотків — сплачуються до Державного бюджету України»;

б) пункти 209.14 та 209.18 виключити.

17. Доповнити новою статтею 2091 такого змісту:

«Стаття 2091. «Стаття 2091. Спеціальний режим оподаткування у сфері видавничої справи.

2091.1. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері видавничої справи (складовими частинами якої є: видавнича діяльність, виготовлення видавничої продукції, розповсюдження видавничої продукції), а саме діяльність з виробництва та/або постачання друкованих засобів масової інформації та книжок (крім еротичного характеру), підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної та іноземно української мови, учнівських зошитів вітчизняного виробництва (далі — суб’єкт видавничої справи), може обрати спеціальний режим оподаткування.

2091.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована суб’єктом видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, на вартість поставлених ним в результаті здійснення діяльності, визначеної у пункті 2091.1. цієї статті, товарів/послуг за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, не підлягає сплаті до бюджету та залишається в розпорядженні такого суб’єкта для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість придбаних товарів/послуг, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Залишок такої суми податку, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість, що подається суб’єктом видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, як позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду, нарахованого за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду:

у розмірі 90 відсотків — акумулюються на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та використовуються для власних виробничих цілей;

у розмірі 10 відсотків — сплачуються до Державного бюджету України.

2091.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) суб’єктом видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, постачальнику на вартість придбаних товарів/послуг, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання ним в результаті здійснення діяльності, визначеної у пункті 2091.1. цієї статті, товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При вивезенні таких товарів/послуг у митному режимі експорту суб’єктом видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу податкового кредиту. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

2091.4. Платник податку, який придбаває товари/послуги, визначені у пункті 2091.1. цієї статті в суб’єкта видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

2091.5. Суб’єкт видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

2091.6. Суб’єкт видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається таким суб’єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

2091.7. Суб’єкт видавничої справи, який обрав для себе спеціальний режим оподаткування, здійснює оподаткування операцій з постачання ним в результаті здійснення діяльності, визначеної у пункті 2091.1. цієї статті, товарів/послуг за ставками, визначеними статтею 193 цього Кодексу для відповідних випадків».

18. У підрозділі 2 Розділу ХХ «Перехідні положення»:

а) пункти 1, 2, 4-7, 12, 13, 15, 16, 23, 27 виключити;

б) у пункті 3:

в абзаці першому слова «звільняються від сплати податку» замінити словами «не є об’єктом оподаткування податком»;

в абзаці другому підпункту «а» слова «,який фактично скористався правом на податкову пільгу,» виключити;

абзац другий підпункту «б» викласти у такій редакції:

«У разі порушення визначених цим підпунктом умов постачання результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, а саме при їх постачанні для цілей, не передбачених зазначеним Договором, платник податку вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог закону»;

в) у пункті 10 слова та цифри «з 1 січня 2014 року — 17 відсотків» виключити;

г) у пункті 26:

в абзаці першому слова «звільняються від» замінити словами «не є об’єктом»;

в абзаці третьому слова «,який фактично скористався правом на податкову пільгу,» виключити;

ґ) у пункті 261 слова «звільняються від» замінити словами «не є об’єктом»;

д) у пункті 28:

в абзаці першому слова «звільняються від» замінити словами «не є об’єктом»;

в абзаці третьому слова «,який фактично скористався правом на податкову пільгу,» виключити;

е) доповнити новими пунктами 32 та 33 такого змісту:

«32. Суми податку на додану вартість, визначені за різними ставками, встановленими цим Кодексом, зазначаються в окремих полях платіжного доручення, яким здійснюється перерахування коштів постачальнику в оплату товарів/послуг покупцем/замовником.

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року, крім підпункту «а» частини 13, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Аналіз впливу регуляторного акта
до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування податком на додану вартість»

1. Визначення проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання

Прийняття зазначеного регуляторного акта обумовлено необхідністю забезпечення виконання пункту 98.1 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128/2013, стосовно внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду пільг зі сплати податку на додану вартість, а також пункту 20 Плану заходів щодо підвищення показників України у рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 30.01.2013, щодо зниження податкового навантаження з податку на додану вартість та удосконалення системи справляння та адміністрування податку, в тому числі шляхом:

• скасування режиму звільнення від сплати податку на додану вартість;
• зниження ставки податку на додану вартість;
• виключення втрат бюджету шляхом запровадження компенсаційного механізму у вигляді спрощеної форми непрямого оподаткування.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою зазначеного проекту Закону України є внесення комплексних змін до Податкового кодексу України щодо порядку нарахування та сплати податку на додану вартість та спрощення порядку ведення обліку цього податку, зокрема:

• з метою зниження податкового навантаження з податку на додану вартість зниження базової ставки податку з одночасним запровадженням компенсаційних механізмів шляхом запровадження додаткової (окремої) ставки податку від бази оподаткування;
• наближення правил визначення доходів та витрат з правилами нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом відміни правила «першої події» та запровадження методу нарахувань;
• скорочення переліку пільг, що передбачають звільнення від оподаткування податком на додану вартість;
• уніфікація первинних документів бухгалтерського обліку з документами податкового обліку (податковою накладною);
• створення передумов для спрощення форми та порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість.

3. Визначення альтернативних способів досягнення

Досягнути основної мети регуляторного акта можливо тільки шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Отже, інших альтернативних способів досягнення основної мети, крім прийняття зазначеного регуляторного акта, не існує.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Досягнення цілей державного регулювання в цьому випадку відбувається шляхом розробки проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування податком на додану вартість».

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Запровадження норм законопроекту сприятиме зниженню податкового навантаження на сумлінних платників податку, забезпеченню умов для формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави, дозволить збільшити надходження до бюджету, забезпечить покращення адміністрування податку на додану вартість, сприятиме забезпеченню додержання прав, законних інтересів та рівних умов в оподаткуванні платників податків під час застосування положень Податкового кодексу України з питань оподаткування податком на додану вартість.

Впливу будь-яких зовнішніх факторів на реалізацію зазначеного проекту не передбачається.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

7. Строки дії акта

Термін дії проекту Закону необмежений.

8. Показники результативності акта

1. Проект розроблено з метою внесення комплексних змін до Податкового кодексу України щодо порядку нарахування та сплати податку на додану вартість та спрощення порядку ведення обліку цього податку.

2. Збільшення розміру коштів та періоду часу, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта, не передбачається.

3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта — середній. З цією метою зазначений акт розміщено на офіційному web-сайті Міністерства доходів і зборів України (www.minrd.gov.ua).

4. Від впровадження проекту нормативного акта передбачається збільшення надходжень до бюджету близько на 22 млрд. грн.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результатів

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень до проекту та їх аналізу.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання чинності регуляторним актом шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта проводиться через кожні три роки, починаючи від дня виконання заходів із повторного відстеження.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів за допомогою проведення аналізу показників дії цього акта, такі моменти буде виправлено шляхом внесення відповідних змін.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!