Перш за все, Наталія Сандуленко ознайомила присутніх з останніми змінами, пов’язаними з реалізацією Пілотного проекту. Вона нагадала, що постановою КМУ від 12.06.2013 р. № 554, яка набула чинності 22.08.2013 р., розширено перелік міжнародних непатентованих найменувань (далі — МНН) лікарських засобів, на які поширюється дія Пілотного проекту. Так, крім 7 МНН лікарських засобів (у формі таблеток та капсул), до Пілотного проекту також включено фіксовані комбінації діючих речовин: еналаприл (комбінація з гідрохлоротіазидом); лізиноприл (комбінація з гідрохлоротіазидом); амлодипін (комбінація з лізиноприлом). Документом також встановлено, що препарати для лікування осіб з гіпертонічною хворобою в межах кожної МНН з урахуванням відповідного дозування поділяються на 3 групи залежно від їх вартості з урахуванням граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок, встановлених постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340:
- І група — ті, вартість яких підлягає частковому відшкодуванню (90%);
- ІІ група — ті, вартість яких підлягає частковому відшкодуванню (менше 90%);
- ІІІ група — ті, вартість яких не підлягає відшкодуванню.
Відповідно до вимог постанови КМУ № 554 МОЗ затвердило наказ від 15.08.2013 р. № 726, яким внесено зміни до Порядку розрахунку граничного рівня оптово-відпускних і порівняльних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.
Наказом МОЗ України від 10.09.2013 р. № 794 затверджено оновлений реєстр граничного рівня оптово-відпускних цін і порівняльних (референтних) цін на 323 позиції лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Н. Сандуленко звернула увагу присутніх на те, що якщо в графі колонки «Референтна ціна за упаковку, грн.» реєстру ціна не зазначена, це означає, що відповідний лікарський засіб відшкодуванню не підлягає і він віднесений до ІІІ групи. Наразі з 323 наявних у реєстрі позицій відшкодуванню підлягають 164 найменування лікарських засобів, тобто ті, які мають сертифікат підтвердження відповідності вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP), і ціни на які задекларовані на рівні граничного рівня оптово-відпускних цін або не перевищують його.
За її словами, профільним міністерством сформовано аналітично-інформаційні матеріали для аптечних закладів, які вони зможуть використовувати в рамках реалізації Пілотного проекту, а також для пацієнтів. Наразі ці матеріали надіслані до Держлікслужби України для подальшого їх розповсюдження керівникам суб’єктів господарювання.
Постановою КМУ № 554 внесено зміни й до Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, затвердженого постановою КМУ від 05.09.2012 р. № 907. Починаючи з 11 вересня часткове відшкодування вартості препарату здійснюється на рівні затвердженої МОЗ України референтної ціни з урахуванням граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок, визначених постановою КМУ № 340, але не вище фактичного розміру роздрібної ціни упаковки препарату, що відпускається аптечним закладом.
Суб’єкти господарювання здійснюють відпуск лікарських засобів за рецептами (виписаними закладами охорони здоров’я на бланках форми № 1) з оплатою споживачем різниці між фактичною роздрібною ціною, встановленою на момент придбання лікарського засобу, та референтною ціною, затвердженою МОЗ України.
Разом з тим в аптечних працівників виникає питання щодо алгоритму дій у разі, коли фактичний розмір роздрібної ціни на лікарський засіб нижчий за референтну ціну. Експерт, відповідаючи на це питання, зазначила, що в такому випадку лікарський засіб відпускається пацієнту безкоштовно, а відшкодування його ціни здійснюється на рівні 100%. При цьому в реєстрі відпущених лікарських засобів, який щомісяця складається суб’єктом господарювання, у графі «референтна ціна» необхідно вказувати фактичну ціну на лікарський засіб.
У зв’язку з цим виникає питання технічного характеру: багато хто з суб’єктів господарювання використовують реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО), які запрограмовані таким чином, що в чеку на відпущений лікарський засіб зазначається сума відшкодування за той чи інший препарат. Усе ускладнюється тим, що в реєстрі містяться позиції лікарських засобів, роздрібна ціна яких нижча за референтну ціну. Тобто, існує необхідність перепрограмування РРО з урахуванням нового реєстру. Це, у свою чергу, потребує певного часу, а існуючий на сьогодні перехідний період для суб’єктів господарювання, передбачений постановою КМУ № 554, швидше має умовний характер, оскільки порядок часткового відшкодування вартості зазначених лікарських засобів, починаючи з 11 вересня 2013 р., працює по-новому.
Що стосується реалізації залишків лікарських засобів, включених до Пілотного проекту, які були поставлені в аптечну мережу за оптово-відпускними цінами, що перевищують їх граничні рівні, то її можна здійснювати протягом 2 міс (з 11 вересня по 11 листопада 2013 р.) з дня оприлюднення МОЗ України граничних рівнів оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.
Василь Нетяженко висловив сподівання, що у зв’язку з новим етапом реалізації Пілотного проекту, розширенням переліку лікарських засобів, включених до нього, ще більше українців долучаться до системного лікування.
Експерт зазначив, що в серпні Раїса Богатирьова, міністр охорони здоров’я України, ознайомившись з ходом реалізації Пілотного проекту, доручила сформувати комісії для проведення перевірок стану його перебігу в тих регіонах України, де попередні результати реалізації є невтішними (Донецька, Львівська, Одеська та Київська області). Так, персональний склад комісії для проведення такої перевірки в Київській обл. затверджено наказом МОЗ України від 23.08.2013 р. № 751. До його складу входить 15 осіб, у тому числі Людмила Коношевич, голова комісії, начальник Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України, Віктор Чумак, радник міністра охорони здоров’я України, Василь Нетяженко.
Звіт про проведення перевірки стану реалізації Пілотного проекту у цьому регіоні необхідно було подати до профільного міністерства до 16 вересня 2013 р.
Наводячи дані щодо освоєних державних коштів на відшкодування вартості антигіпертензивних препаратів станом на 30 серпня, В. Нетяженко зазначив, що серед регіонів України лідирують Харківська, Полтавська і Миколаївська області. Найменше ж коштів на відшкодування вартості таких препаратів у рамках Пілотного проекту серед регіонів освоєно у Волинській, Львівській і Донецькій областях.
Відповідаючи на питання щодо причин такого нерівномірного виконання в різних регіонах завдань у рамках Пілотного проекту, В. Нетяженко вказав на недоліки в роботі територіальних органів Держлікслужби України й обласних управлінь охорони здоров’я. На його думку, неналежним чином проводиться роз’яснювальна робота серед суб’єктів господарювання, які беруть участь у Пілотному проекті, і залучення до нього нових аптечних закладів, повноцінно не забезпечується належне інформування населення.
Недосконалою є робота й аптечних закладів, залучених до участі в Пілотному проекті, — неналежним чином ведуться збір та облік рецептів, які підлягають відшкодуванню, реєстр відпущених лікарських засобів. Асортимент антигіпертензивних препаратів на аптечних полицях не завжди відповідає потребі пацієнта, внаслідок чого він не може обрати відповідний лікарський засіб у прийнятному для нього ціновому діапазоні.
На підставі наданих профільному міністерству звітів комісій з проведення перевірок стану реалізації Пілотного проекту та з урахуванням останніх нововведень у цьому напрямку МОЗ України планує розробити алгоритм дій щодо усунення зазначених недоліків. Доповідач підкреслив, що для цього у першу чергу необхідно посилити контроль з боку Держлікслужби України щодо наявності в аптечних закладах даного сегменту лікарських засобів і дотримання дисципліни цін на них, про що оперативно інформувати МОЗ. Необхідно посилювати й інформаційну кампанію для аптечних закладів з подальшим залученням їх до участі в Пілотному проекті.
Важливим є проведення роз’яснювальної роботи з медичними працівниками, проведення навчальних заходів із залученням представників обласних управлінь охорони здоров’я. Як наслідок, надання медичними працівниками рекомендацій з визначення оптимальних для пацієнта схем лікування з урахуванням препаратів, включених до Пілотного проекту, виписування рецептів, інформаційна робота з пацієнтами з системного лікування артеріальної гіпертензії сприятиме збільшенню кількості українців, залучених до участі в проекті.
Необхідно також посилити моніторинг та контроль за виконанням усіх заходів, передбачених Пілотним проектом на всіх рівнях.
фото Сергія Бека
Коментарі