Етичне просування ЛЗ: питання не втрачає актуальності

До поновлення роботи над Правилами належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів професіоналам охорони здоров’я та Етичним кодексом фармацевтичного працівника МОЗ України спонукало звернення Антимонопольного комітету України (АМКУ) до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко від 16.12.2009 р.

У ньому, зокрема, йдеться про те, що під час заходів, спрямованих на боротьбу із порушеннями конкурентного законодавства у фармацевтичному секторі, які проводилися наприкінці 2009 р., АМКУ зіткнувся з низкою явищ, які не входять до його компетенції, але є життєво важливими для населення країни. Ці явища стосуються методів, які використовують виробники ЛЗ, дистриб’ютори та аптечні заклади під час просування продукції, зокрема системної співпраці медичних представників вищезгаданих суб’єктів ринку та лікарів. В результаті лікар за певну винагороду призначає препарат заздалегідь визначеного виробника. При цьому такий ЛЗ може бути набагато дорожчим, а за ефективністю не поступатися дешевшим аналогам.

На думку фахівців АМКУ, така ситуація здатна спонукати лікаря до призначення окремих ЛЗ замість одного комбінованого, що теж може негативно вплинути на стан здоров’я пацієнтів.

Реакцією на це звернення стало доручення КМУ від 30.12.2009 р. № 73461/1/1-09 та наказ МОЗ України від 21.01.2010 р. № 12, відповідно до якого і було затверджено склад робочої групи.

Очолив її Костянтин Курищук, заступник міністра охорони здоров’я; до складу групи увійшли фахівці МОЗ України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, АМКУ, професійних громадських організацій та фахових ЗМІ.

Відкриваючи засідання, Костянтин Косяченко зазначив, що питання належної промоції неодноразово і не один рік обговорювалося професіоналами фармації. Свого часу було розроблено проект Правил належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів професіоналам охорони здоров’ я (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 1 (622) від 7.01.2008 р.), меморандум щодо приєднання до них підписали 32 фармацевтичні компанії. Цьому документу передував початок обговорення проекту Фармацевтичного етичного кодексу України, презентованого на шпальтах нашого видання ще у 2006 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 21 (542) від 29.05.2006 р.).

Слід зазначити, що положення нещодавно затвердженого Етичного кодексу лікаря України перед­бачають, що він не повинен займатися недобросовісною рекламою і дозволяти використовувати своє ім’я та висловлювання для поширення недостовірної медичної інформації; розповсюджувати з метою прибутку ЛЗ та вироби медичного призначення, за винятком окремих визначених законодавством обставин; брати участь у змові з лікарями, фармацевтами, представниками медичної та фармацевтичної промисловості, іншими фізичними чи юридичними особами для отримання незаконного прибутку; приймати винагороди від виробників і розповсюджувачів за призначення запропонованих ними ЛЗ, лікувальних, діагностичних і гігієнічних медичних виробів, продуктів дієтичного харчування.

Однак дієвих важелів впливу на деяких недобро­совісних медичних працівників та операторів фармацевтичного ринку так і не було знайде­но. Етичні норми продовжують порушуватися, що має сумні наслідки — поширення недоброякісної конкуренції, ошукування споживачів, яким не рідко під виглядом ЛЗ пропонуються продукти сумнівної якості та походження.

Отже перед учасниками робочої групи було поставлено нелегке завдання — знайти діючі механізми, за допомогою яких можна вже зараз сприяти зниженню недоброякісної конкуренції у сфері просування ЛЗ, а також, проаналізувавши вітчизняне законодавство та досвід розвинених країн світу, розробити проекти нормативних актів, які б унеможливили випадки неетичної поведінки у галузі охорони здоров’я.

Як відомо, у розвинених країнах правила промоції встановлюються професійними громадськими організаціями, і їх дотримуються, як правило, усі члени таких організацій.

Досить широко серед них представлені професійні самоврядні організації, які перебирають на себе частину повноважень державних органів і в той же час розділяють з ними відповідальність перед суспільством.

Юрій Савко, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків, враховуючи майже річну перерву, запропонував зробити це засідання установчим. На його думку, учасникам ринку необхідно оживити думки, наповнити співпрацю над цим питанням відповідним змістом.

Було запропоновано повторно звернутися до компаній, які раніше не підписали меморандуму щодо приєднання, прийняття, внесення змін і розгляду скарг у рамках Правил належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів професіоналам охорони здоров’я. Він наголосив, що виконання етичних норм залежить від рівня розвитку інституцій громадянського суспільства. Зокрема, у країнах ЄС суспільство само­регулюється, і подібні правила свідомо виконуються більшістю громадян.

Володимир Карасик, заступник директора Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції у системі охорони здоров’я, запропонував до складу робочої групи обов’язково включити фахівців Департаменту управління та контролю якості медичних послуг. Це необхідно з метою впливу на лікарів, які займаються поліпрагмазією, аж до притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством. Було зазначено, що в Україні напрацьована і почала діяти формулярна система, що дозволяє проводити аналіз випадків неналежного просування ЛЗ із залученням клінічних фармакологів.

В. Карасик також повідомив, що у США дозвіл на отримання ліцензії на медичну практику видає асоціація, і фахівець, який займається неналежною промоцією, може бути позбавлений ліцензії. Також він запропонував видати правила належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів для початку у вигляді настанови з метою надати цьому документу більш офіційного вигляду. Це дасть можливість, спираючись на настанову та формуляри, ефективніше виявляти випадки поліпрагмазії або неналежної промоції і повідомляти про них громадськість.

У результаті дискусії, активну участь у якій взяли представники громадських організацій із захисту прав пацієнтів, було прийнято такі рішення:

1. Розширити склад робочої групи, залучивши до її складу представників Департаменту управління та контролю якості медичних послуг МОЗ України, Асоціації захисту прав пацієнтів, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, ЗМІ, асоціацій рекламного бізнесу;

2. Затвердити план роботи;

3. Вивчити питання щодо можливості прийняття нормативних актів, які б регулювали відносини у сфері просування ЛЗ, медичної продукції та послуг.

Наше видання і надалі слідкуватиме за розвитком подій щодо дотримання Правил належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів професіоналам охорони здоров’я.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!