Медична реформа в Україні: чого досягнуто і що далі?

2013 р. — це третій рік реформи, але слід розуміти, яким шляхом ішов процес реформування. У 2010 р. було проголошено програму економічних реформ Президента України, у 2011 р. відбувалося напрацювання і осмислення значної частини нормативної бази — прийняті основ­ні закони, за якими почала розвиватися галузь, що відкрило можливості для формування нових економічних механізмів, у 2012 р. фактично завершено формування нормативної бази для оновленої системи охорони здоров’я, а 2013 р. став фактично першим роком, який пройшов в умовах нової структури і нових фінансово-економічних механізмів, які застосовувалися конкретно в первинній ланці і частково — в екстреній медицині. Також протягом минулого року реалізовувалися національні проекти, зокрема «Нове життя» та «Вчасна допомога» (останній стосується екстреної медичної допомоги). Крім того, у 2013 р. впроваджено механізм відшкодування вартості антигіпертензивних ліків. Сьогодні вже можна оцінити деякі результати проведеної роботи.

Медична реформа в Україні:чого досягнуто і що далі?10 січня поточного року в МОЗ відбувся брифінг, присвячений результатам медичної реформи. Під час заходу Костянтин Надутий, начальник Управління реформ медичної допомоги МОЗ України, зауважив, що оптимізація мережі закладів охорони здоров’я супроводжується, з одного боку, укрупненням стаціонарних закладів, з іншого — наближенням первинної медичної допомоги до місця проживання пацієнта. «Нині пов­ністю сформована мережа закладів первинної ланки — центрів первинної медико-санітарної допомоги в пілотних регіонах», — наголосив він.

У цілому по Україні вже створено 662 центри первинної медико-санітарної допомоги, що становить 85% від запланованого на 2013 р. У 14 регіонах України (АР Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська, Чернігівська області та Київ) план створення центрів первинної медичної допомоги виконано на 100%.

З метою поліпшення доступності первинної медичної допомоги в регіонах розширюється мережа амбулаторій загальної практики — сімейної медицини. За 11 міс минулого року кількість амбулаторій збільшилася на 778 одиниць, з них — 558 амбулаторій у містах та 220 у сільській місцевості. Нині в Україні функціонує 5695 амбулаторій.

«Розбудова мережі амбулаторій та їх оснащення — це абсолютно необхідний, але водночас надзвичайно ресурсозатратний процес. Тому Міністерство охорони здоров’я підготувало проект урядової постанови, яким передбачається внесення змін до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 р., зокрема, передбачається виділити на будівництво нових амбулаторій у сільській місцевості за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам 1882,6 млн грн.», — підкреслив К. Надутий.

Щодо розвитку невідкладної медичної допомоги К. Надутий повідомив, що у 2013 р. у всіх регіонах створено центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. «Безперебійне функціонування центрів забезпечено шляхом отримання ліцензій на медичну практику та використання наркотичних засобів, перереєстровано спеціалізований санітарний автомобільний транспорт, оновлено дозволи на використання сирен та сигнальних маячків», — наголосив він.

На сьогодні в Україні функціонує 875 пунктів постійного базування та 247 пунктів тимчасового базування підрозділів системи екстреної медичної допомоги, їх кількість постійно збільшується. Це дозволяє виконувати норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта у містах на 90%, поза містом — на 91–92% (норматив у місті — до 10 хв, поза містом — до 20 хв).

Також К. Надутий повідомив, що завдяки виділенню субвенції з державного бюджету на закупівлю лікарських засобів усі бригади екстреної медичної допомоги територіальних центрів на 100% забезпечені препаратами для надання медичної допомоги. Крім того, минулого року проведено процедуру закупівлі 1423 сучасних автомобілів екстреної медичної допомоги на суму 922 млн грн.

Альона Терещенко, начальник Управління материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України, повідомила, що охорона материнства і дитинства та системні зміни в підходах до організації медичної допомоги матерям і дітям — це невід’ємна частина системи змін підходів до медичного обслуговування з переорієнтацією на первинну ланку.

Відомо, що основними індикативними показниками розвитку держави й ефективності будь-якої системи охорони здоров’я є показник материнської і малюкової смертності. У 2011 р., показник материнської смертності сягав 14,6 на 100 тис. народжених живими, а малюкової — 9,1 на 1000 народжених живими. За словами А. Терещенко, на сьогодні відмічено стійке зниження цих показників. Показник материнської смертності, за оперативними даними, на сьогодні сягає 11,6 на 100 тис. народжених живими, тобто знизився на 21%. Показник малюкової смертності на сьогодні становить 7,9 на 1000 народжених живими, знизившись на 13,2%.

Багато нарікань пов’язано зі зміною підходів до надання медичної допомоги дітям на первинній ланці, зокрема переходом від її надання дільничним педіатром до сімейного лікаря. При цьому в Основах законодавства про охорону здоров’я передбачено, що в перехідний період надання первинної медичної допомоги дітям можуть здійснювати сімейні лікарі, педіатри й акушери-гінекологи. Прикладом такої моделі є місто Київ та Дніпропетровська обл. Кожен регіон може застосовувати її до 2020 р.

Щодо подальших шляхів реформування медичної галузі висловилися керівники департаментів охорони здоров’я пілотних регіонів. Вони зауважили, що формування мережі закладів первинної ланки в пілотних регіонах не завершено. Для вирішення цієї проблеми необхідно запровадити спеціальну державну програму з метою підтримки розвитку мережі закладів охорони здоров’я, в яких має надаватися первинна допомога. Не слід забувати і про те, що оснащення нових закладів потребує витрат, тобто достатнього фінансування, а на рівні місцевих бюджетів коштів не вистачає.

У 2013 р. затверджені кваліфікаційні характеристики для лікаря загальної практики, і тепер необхідно переглянути їх для медсестри первинного рівня. У неї має бути більше повноважень. Медична сестра має брати на себе певну частину роботи, зокрема щодо профілактики. Потребує постійного вдосконалення система мотивації лікарів та медичних сестер.

Щодо перспектив розвитку вторинної ланки медичної допомоги К. Надутий повідомив, що програма з відшкодування вартості ліків з боку держави буде розширюватися. На сьогодні таке відшкодування здійснюється лише на препарати, що застосовуються для лікування артеріальної гіпертензії, але в подальшому цей механізм буде перенесено на препарати для лікування цукрового та нецукрового діабету і, можливо, бронхіальної астми.

Таким чином, за словами К. Надутого, на сьогодні в медичній галузі України створено платформу для подальшого реформування. Первинна ланка, працюючи по-новому, має розвантажити вторинну ланку. Оптимізація закладів охорони здоров’я первинної та вторинної ланки має надати можливість перенести певні обсяги медичної допомоги при тяжких захворюваннях (інсульт, інфаркт, хірургічні захворювання тощо) в лікарні, які можуть надати медичну допомогу в повному обсязі. На думку начальника Управління реформ медичної допомоги МОЗ України, хірургічні відділення, у яких здійснюється менше ніж 2 тис. хірургічних операцій на рік, або пологові відділення, у яких приймається менше ніж 500 пологів за рік, не можуть забезпечити належну кваліфікацію персоналу. Тому такі відділення слід закрити.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті