Стрес і серцево-судинні захворювання

Стрес — невід’ємна частина життя сучасної людини. Проте сьогодні до стресу, що ми отримуємо вдома й на роботі, додається тривога за майбутнє нашої держави. Яким воно буде? Які наслідки принесе складна соціально-політична ситуація в країні? Ці питання турбують сьогодні кожного українця. Наразі із підвищенням рівня стресу в житті населення України рівень серцево-судинних захворювань також зростає.

Нестабільність політичної ситуації призводить до виникнення стресу, що негативно впливає на стан здоров’я населення України в цілому і загострення серцево-судинних захворювань зокрема. Тому за ініціативою президії Асоціації кардіологів України 12 березня 2014 р. у приміщенні ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України було проведено прес-конференцію. Її мета — показати, як стрес впливає на стан серцево-судинної системи людини.

Володимир Коваленко, академік НАМН, Президент Асоціації кардіологів України, директор ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН УкраїниПривітавши всіх присутніх, Володимир Коваленко, академік НАМН, Президент Асоціації кардіологів України, директор ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, наголосив, що Асоціація кардіологів України й лікарі-кардіологи завжди знаходилися на передових позиціях стосовно вдосконалення надання медичної допомоги населенню нашої держави. Сьогодні, коли Україна знаходиться в складному соціально-політичному становищі й навіть існує небезпека її розколу, у наших співгромадян формується як гострий, так і хронічний стрес, що негативно впливає на стан їх здоров’я. Зовсім недавно було започатковано ініціативу, яка стосується участі медичної спільноти в русі за єдність і цілісність нашої держави, а також її суверенність. Сьогодні відбувається поширення даного руху. Зокрема, в його рамках проведено цю конференцію. На жаль, наслідки подій, які відбувалися й продовжують відбуватися в нашій країні, люди відчуватимуть ще багато років, бо наразі є багато доказів того, що стрес має прямий зв’язок із виникненням і подальшим розвитком серцево-судинних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серці, аритмія тощо.

Далі В. Коваленко представив свою доповідь на тему «Стрес як нагальна медико-соціальна проблема кардіології України». Він дав визначення поняття «стрес», а також розповів про його види.

Стрес — неспецифічна реакція організму у відповідь на сильну дію подразника ззовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Існують такі види стресу: інформаційний, емоційний, фізіологічний та посттравматичний. Останній наразі є дуже актуальним. Посттравматичний стрес — це психологічний стан, що виникає в результаті ситуації, перебування в якій виходить за межі повсякденного досвіду, загрожує фізичній цілісності суб’єкта або інших людей і травмує психіку людини. Цей вид стресу може бути пов’язаний із воєнними діями, природними катастрофами, деякими тяжкими захворюваннями.

Активність симпатичної нервової системи у період стресу характеризується збільшенням виділення «стресових» гормонів, підвищенням частоти серцевих скорочень, артеріального тиску. При цьому виникають органічні зміни в серці, можливо виникнення аритмії та ішемії. Також складаються умови для розвитку тромбозу, появи/прогресування атеросклерозу, ішемічної хвороби серця. Такий комплекс фізіологічних та патоморфологічних змін приводить до розвитку й прогресування більшості серцево-судинних захворювань. Встановлено прямий зв’язок між рівнем стресу, показниками середньодобового артеріального тиску й частотою серцевих скорочень.

Доповідач виділив також стрес-індуковану артеріальну гіпертензію — це гостре підвищення артеріального тиску під впливом психоемоційних факторів. Вона може виникати у людей з нормальними показниками артеріального тиску й у тих, хто має артеріальну гіпертензію. Тому поширення і загострення проблеми виникнення артеріальної гіпертензії є актуальною проблемою сьогодення. Найбільш типовими серцево-судинними захворюваннями, що виникають в результаті адаптації організму до стресових чинників, є гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця.

За словами президента Асоціації кардіологів України, нині актуальним для населення країни посттравматичний стресовий розлад, що включає сукупність психічних порушень, які виникають після травматичної дії факторів зовнішнього середовища. Основними проявами даної патології є стійке підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, м’язовий тремор, підвищена чутливість до зовнішніх подразників, що нагадують про перенесену травму. Є багато даних, згідно з якими посттравматичний стресовий розлад напряму впливає на розвиток серцево-судинних захворювань, а також призводить до їх загострення.

В. Коваленко також підкреслив, що наслідки стресу, який громадяни отримали в останні декілька місяців можуть мати негативний вплив на їх здоров’я протягом наступних років їх життя. Також страждають і діти, що знаходяться в середовищі стресу, й через батьків, телебачення або інший соціальний вплив, на жаль, залучені до надзвичайних подій, що відбуваються в нашій країні.

Наразі із впливом хронічного стресу пов’язують також розвиток депресії. За даними ВООЗ депресія посідає 4-е місце серед всіх захворювань за поширеністю в світі, а в 2020 р. вона посідатиме 2-е місце в структурі головних причин інвалідизації та смерті, поступаючись лише ішемічній хворобі серця.

Юрій Сіренко, головний кардіолог МОЗ України, завідуючий відділом симптоматичних гіпертензій ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, професорЮрій Сіренко, головний кардіолог МОЗ України, завідуючий відділом симптоматичних гіпертензій ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, професор, представив доповідь на тему «Стрес і артеріальна гіпертензія». Сучасне оточення людини відрізняється від того, яке було декілька тисяч років тому й навіть сто років тому, але не варто думати, що створення більш комфортних умов для проживання або роботи сприяє усуненню негативного впливу факторів зовнішнього середовища. Так, психологічний і фізичний стрес, стрес на роботі, забруднення навколишнього середовища впливають на стан здоров’я людини загалом і на стан серцево-судинної системи зокрема, призводять до стійкого підвищення артеріального тиску.

Доповідач представив інформацію про те, як відбувається підвищення артеріального тиску й змінюється стан серцево-судинної системи під впливом стресу. Так, при стресі відбуваються зміни деяких фізіологічних параметрів: зростає частота серцевих скорочень, прискорюється дихання, виникають зміни тонусу гладких м’язів, в тому числі шлунково-кишкового тракту, змінюється діаметр зіниць, підвищується артеріальний тиск і вміст глюкози у крові. Все це призводить до того, що організм переходить у стан готовності до виживання в екстремальній ситуації. Але коли це відбувається щодня, настає виснаження механізмів, які відповідають за функціонування серцево-судинної системи у стані стресу, а також відбуваються патологічні зміни (в будь-яких органах, пов’язаних із регуляцією кровообігу). Це все може привести до хронізації процесу підвищення артеріального тиску.

Олександр Пархоменко, завідуючий відділом реанімації та інтенсивної терапії ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, член-кореспондент НАМННаступним свою доповідь представив Олександр Пархоменко, завідуючий відділом реанімації та інтенсивної терапії ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, член-кореспондент НАМН.

Він підкреслив, що, за попередніми даними, за останні 3 міс (грудень, січень, лютий) відмічено збільшення кількості випадків розвитку гострого інфаркту міокарда, що в свою чергу напряму пов’язано із соціальною напругою і довготривалим стресом, в якому знаходяться громадяни нашої країни.

Фактори, які викликають стрес, впливають на поведінку людини, а також на патофізіологічні механізми її організму, що призводить до загострення ішемічної хвороби серця внаслідок прогресування атеросклерозу. В більшості випадків це стосується впливу хронічного стресу.

О. Пархоменко наголосив, що, не зважаючи на те, яким чином було отримано стрес (на роботі, вдома), із підвищенням кількості стресових ситуацій у житті зростає ризик виникнення гострого інфаркту міокарда.

Також наслідком хронічного стресу є психоемоційний розлад поведінки, депресивний синдром та стан тривоги. Було зазначено, що у людей із такими розладами ризик розвитку інфаркта міокарда зростає на 56%. Згідно зі статистичними даними у 25–75% людей, які перенесли гострий інфаркт міокарда, відзначалися симптоми психоемоційного розладу.

Михайло Лутай, завідуючий відділом атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, професорМихайло Лутай, завідуючий відділом атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, професор, представив доповідь стосовно того, як стрес впливає на загострення хронічної ішемічної хвороби серця.

За статистичними даними гострий стрес викликає ішемію у 30–60% пацієнтів з ішемічною хворобою серця, провокує раптову стенокардію, а також знижує ефективність антиангінального лікування. Епідеміологічні дані підтверджують, що у вразливих осіб і пацієнтів з ішемічною хворобою серця гострий стрес може призвести до виникнення інфаркту міокарда, аритмії і раптової смерті. Але більш негативний вплив на стан серцево-судинної системи має хронічний стрес або дистрес. Слід також враховувати індивідуальні особливості людини, оскільки є дуже вразливі до дії стресу особи, а є й такі, хто реагує на стрес більш спокійно.

Довготривалий стрес викликає виснаження компенсаторних механізмів в організмі людини, внаслідок чого виникає патологічна реакція на стрес, що призводить до прогресування атеросклерозу коронарних артерій і пришвидшеного розвитку ішемічної хвороби серця. Також призводить до розвитку ішемічної хвороби серця й більш тяжкого її перебігу депресивний стан людини. Відомо, що депресія підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця в 1,2–4,5 раза.

Так, психологічні фактори, які призводять до появи хронічного стресу або депресії, можуть бути пов’язані з розвитком ішемічної хвороби серця та її перебігом.

Є також дані, що контроль стресу у пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда на 50% знижує ризик смерті та виникнення повторного інфаркту міокарда протягом року. У свою чергу 4-місячна програма по контролю стресу знизила ризик виникнення серцево-судинних ускладнень на 74%.

М. Лутай наголосив, що найкращим інструментом у боротьбі зі стресом є фізичні навантаження.

Олег Сичов, завідуючий відділом аритмій серця ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, професорЗавершив конференцію Олег Сичов, завідуючий відділом аритмій серця ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, професор, розповівши про те, як стрес впливає на розвиток аритмії й призводить до збільшення кількості випадків раптової смерті.

Оскільки під дією стресу збільшується кількість відповідних гормонів, під їх впливом відбувається підвищення частоти серцевих скорочень, спазм периферичних судин, розлад ендотеліальної функції та активація системи згортання крові, що призводить до розвитку тромбозу, ішемії, патологічної збудливості міокарда і, як наслідок, — до виникнення фатальної аритмії.

О. Сичов наголосив, що в період підвищеного стресу важлива медикаментозна профілактика фатальної аритмії, а також корекція серцево-судинних патологічних станів, терапія тривоги й депресії.

Наприкінці конференції президент Асоціації кардіологів подякував усім присутнім за участь і наголосив, що тільки об’єднавши зусилля інформаційних структур, лікарів і громадськості, сформувавши так званий національний комплаєнс, ми зможемо подолати непросту соціально-політичну ситуацію, яка склалася в нашій державі.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті