Громадська організація «Миколаївська обласна фармацевтична організація ФармРада»
Виконуючому обов’язки Президента України
Голові Верховної Ради України
Турчинову О. В.
Шановний Олександре Валентиновичу!
Звертаємось до Вас від імені фізичних осіб-підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування (ФОП-спрощенців) та здійснюють роздрібний продаж лікарських засобів.
Протягом останніх двох років аптечні мережі ведуть активний наступ на малий фармацевтичний бізнес. Використовуючи лобізм адміністративного ресурсу та окремих депутатів, великі гравці фармацевтичного ринку роблять все заради ліквідації як явища ФОП-спрощенців. Причини цього явища полягають у тому, що саме ФОП створюють здорову конкуренцію і своєю ціновою політикою не дозволяють аптечним мережам робити узгоджені дії по отриманню надприбутків.
Як депутат Верховної Ради України, Ви обізнані про кількість проектів законів за останні роки, які були спрямовані саме на ліквідацію малого підприємництва у фармацевтичній галузі. Шляхів для ліквідації було чимало: уведення принципу 1 ФОП — 1 аптека, уведення для ФОП кваліфікаційних перепон для перебування на ринку, уведення для ФОП обов’язковості використання РРО; більш завуальовані спроби: у нових законодавчих актах, шляхом редакцій терміну «фармацевтичний працівник», передбачалось унеможливити укладання такими працівниками трудових відносин із ФОП і таке інше. При цьому ФОП було прийнято звинувачувати у всіх смертних гріхах, починаючи із несплати податків та закінчуючи торгівлею фальсифікатом.
Я, як голова Асоціації, яка об’єднує саме представників малого бізнесу, разом з іншими асоціаціями цієї спрямованості стійко витримали усі ці звинувачення та нападки. Ми доводили право існування ФОП на фармацевтичному ринку статистичними даними, практичними та логічними доводами. Показовою була статистика кількості виявлених фактів торгівлі фальсифікатом за 2010-2013 роки. Так у 2010-11 рр було надано 77 приписів про заборону обігу 111 серій 45 найменувань фальсифікованих лікарських засобів (Держлікслужба вих. № 2358-1.3/2.1/17-12 від 07.02.2012). З загальної кількості, виявлено у фізичних осіб підприємців 10 серій (9%) 10 найменувань (22,2%). Отже 91% фальсифікованих серій та 67,8% найменувань у зазначений період припадали на юридичних осіб. Показовим є співвідношення за результатами резонансних подій у Львівській області. Згідно листа Держлікслужби України (вих. № 8773-1.2/2.1/17-13 від 16.04.2013): на безліцензійних складах у Львівській області було виявлено 31 факт фальсифікації лікарських засобів, у товариств з обмеженою відповідальністю — 17, у фізичних осіб — підприємців — 7, у інших — 15. Отже аналіз Львівських подій свідчить, що з загальної кількості виявленого фальсифікату на долю ФОП припадало лише 10%.
31 березня 2014 р. у парламенті зареєстровано законопроекти «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування» (щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів)» (реєстраційний № 4611) та «Про внесення зміни до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів)» (реєстраційний № 4612). Ініціатором обох законопроектів є Т.Д. Бахтеєва, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.
Мета проектів — позбавлення ФОП-спрощенців права не застосовувати у діяльності РРО. Аргументація — юридична особа, володіючи 2–3 аптечними закладами, повинна встановлювати РРО і дотримуватися податкового законодавства, а інший суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець, у власності якого може бути до 10 аптечних закладів, користуючись згаданою пільгою, працює в рамках єдиного податку без встановлення РРО, приховуючи реальну кількість медикаментів та увесь товарообіг, що відповідно призводить до зниження надходжень до бюджету, у тому числі ПДВ на групи супутніх товарів, які реалізуються з ПДВ. Також наголошено, що відсутність РРО у фізичних осіб — підприємців ускладнює роботу контролюючих органів в частині виявлення шляхів розповсюдження неякісних, фальсифікованих лікарських засобів і запобігання поширенню такої продукції.
Таким чином, депутатом Бахтеєвою Т.Д., у якості підстав для примушування ФОП-спрощенців до РРО, використано старий та неправдивий міф щодо фальсифікату та дещо нові міфи про «потужність» та «обсяги» малого бізнесу на ринку, їх причетність до приховування ПДВ.
Документально підтверджена статистика по фальсифікату мною наведена, хочу розвіяти наступні аргументи. Понад 99% ФОП на фармацевтичному ринку відносяться до другої групи спрощеної системи оподаткування. При цьому Податковим Кодексом обмежено кількість найманих працівників для таких ФОП — по одному працівнику на кожен аптечний заклад, але це суперечить Ліцензійним умовам провадження такої діяльності, в аптеці повинні бути завідувач аптекою, відповідальна особа, провізор — первостольник, прибиральниця. Режим праці не дозволяє в аптеці працювати цілий день одному провізору. Отже, щонайменш, працює дві зміни, таким чином на 1 заклад припадає від 3 (ризикований мінімум) до 6 працівників. Залишається тільки здогадуватись, як ФОП-спрощенці, за інформацією Бахтеєвої Т.Д., утримують 10 аптечних закладів, не порушуючи закон! Мої висновки зможе підтвердити Держлікслужба України, достатньо взяти статистичні данні з Ліцензійного реєстру по кількості аптек у ФОП та юридичних осіб. Цікавим буде проаналізувати кількість юридичних осіб із трьома закладами. Їх кількість тяжіє до нуля, проте допускаю, що це юридичні особи, які також обрали спрощену систему оподаткування із певними обмеженнями (4-6 група). РРО не застосовується тільки другою групою ФОП-спрощенців, отже ніякої дискримінації у порівнянні з аптечними мережами та іншими юридичними особами просто не існує! Право не використовувати РРО — це державна підтримка виключно малого бізнесу. Податковий Кодекс (ст. 293, 297) звільняє ФОП-спрощенців від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість. Тому Бахтеєва Т.Д. знову вводить в оману, щодо приховування товарообігу ФОП-спрощенцями задля зниження надходжень до бюджету, у тому числі ПДВ. І останній міф: відсутність або наявність РРО не впливає на виявлення шляхів розповсюдження неякісних, фальсифікованих лікарських засобів і запобігання поширенню такої продукції. Головною ознакою фальсифікату є відсутність документів походження на нього. Відтак невідомим є виробник і постачальник. Наявність касового апарату не вирішує цю проблему, а видача фіскального чеку кінцевому покупцю не відкриває «шляхів» походження фальсифікату! На це Асоціація вказувала неодноразово, та пропонувала позбавляти ліцензії всіх без винятку (з РРО чи без) суб’єктів господарювання, які реалізують ліки без обов’язкових документів походження та якості, передбачених Ліцензійними умовами.
ФОП належить 1978 аптек в сільській місцевості, жодна аптечна мережа та їх сукупність не налічує такої кількості аптек на селі. Причиною є низькі надходження від торгівлі лікарськими засобами у місцях із незначною концентрацією населення. Отже, сільська місцевість є перспективою для освоєння саме ФОП-спрощенцями, для яких мінімальні доходи компенсуються відсутністю додаткових фінансових та податкових навантажень. Якщо увести РРО для ФОП, малі аптеки почнуть закриватися не тільки у містах, але і на селі. Це хибний шлях! Малий відсоток аптечних закладів ФОП на фармацевтичному ринку, не дасть очікуваних Бахтеєвою прибутків для бюджету навіть із примушуванням їх до РРО та сплати ПДВ. Натомість закриття таких аптек призведе до падіння надходжень з єдиного податку, податків з заробітних плат працівників, збільшить рівень безробіття та потягне додаткові витрати на допомоги по безробіттю працівникам ліквідованих аптек. Буде порушено баланс конкуренції на ринку, що призведе до підняття цін аптечними мережами. Але наголошую, жодна з них не буде відкривати аптеки на селі. У якості прикладу додаю свою статтю по діяльності ТОВ «Волиньфарм» та її прагненню ліквідації ФОП.
На підставі викладеного, прошу Вас, не допустити прийняття законопроектів реєстраційні № 4611, 4612. Вважаємо, що вказані законопроекти до розгляду Верховною Радою України повинні пройти громадське обговорення, як то передбачено Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Протягом передбаченого законом місячного терміну, ми готові надати статистику по фальсифікату за 2013 рік (через Держлікслужбу України), по кількості аптек у ФОП-спрощенців, їх листи, з місць щодо стану ведення бізнесу, рівня доходів та витрат, всю іншу необхідну інформацію. Ми просимо почути нас та допомогти вижити у нерівній боротьбі із аптечними мережами.
Не дайте зруйнувати малий бізнес у фармацевтичній сфері! При наявності ефемерних позитивних результатів, негативні ризики від прийняття законопроектів будуть катастрофічними, насамперед для сільської місцевості та споживачів.
| З повагою та надією, Голова ГО «МОФАФР» |
Олена Пруднікова |
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
(Держлікслужба України)
від 11.02.2014 р. № 2645-1.3/2.0/17-14
Громадська організація «Миколаївська
обласна фармацевтична асоціація
«ФармРада»
Держлікслужба України на ваш інформаційний запит від 31.01.2014 № 245 повідомляє наступне.
За період з 01.01.2014 по 06.02.2014 роки Держлікслужбою України надано 9 розпоряджень про заборону обігу 8 найменувань 10 серій фальсифікованих лікарських засобів, із них:
- 5 найменувань 7 серій фальсифікованих лікарських засобів було виявлено у Господарського товариства з обмеженою відповідальністю;
- 2 найменування 2 серій фальсифікованих лікарських засобів було виявлено на складах у Львівській області, які не мали відповідної ліцензії на торгівлю лікарськими засобами;
- 1 найменування 1 серії фальсифікованого лікарського засобу було заборонено на підставі інформації від правоохоронних органів.
| Заступник Голови | А.Д. Захараш |
Коментарі