Київський вітамінний завод відстояв свою правоту в суді!

8 квітня 2014 р. Вищий господарський суд України задовольнив касаційну скаргу Київського вітамінного заводу, у якій він, будучи власником торговельної марки Корвалмент, обстоював неправомірність використання компанією «Фарма Старт» торговельної марки Корментол.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 910/5552/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) — головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський вітамінний завод», м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р.

зі справи№ 910/5552/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Київський вітамінний завод» (далі — Завод)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Старт» (далі — Товариство), м. Київ,

Державної служби інтелектуальної власності України (далі — Служба), м. Київ,

Міністерства охорони здоров’я України (далі — Міністерство), м. Київ,

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг,

за участю представників сторін:

Заводу —Іщука М.М.,
Товариства —Коровіна А.А.,
Служби —Ресенчука В.М.,
Міністерства —не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

Завод як власник свідоцтва України від 15.01.2003 р. № 29410 на знак для товарів і послуг «Корвалмент» (дата подачі заявки на реєстрацію 16.11.2000 р.), зареєстрованого для товарів 5-го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі — МКТП): заспокійливі препарати; ліки для людини; фармацевтичні препарати, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:

  • визнання недійсним свідоцтва України від 25.10.2011 р. № 146798 на знак для товарів і послуг «Корментол» (дата подачі заявки — 17.11.2010 р.), зареєстрованого для товарів 5-го класу МКТП, власником якого є Товариство;
  • зобов’язання Служби внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну офіційну публікацію;
  • визнання недійсним наказу Міністерства від 09.07.2012 р. № 503 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів» (далі — Наказ) стосовно державної реєстрації лікарського засобу «Корментол», заявник — Товариство, реєстраційне посвідчення № UA/12345/01/01;
  • зобов’язання Товариства вилучити з комерційного обігу лікарський засіб, маркований позначенням «Корментол», та знищити упаковки та/або блістери лікарського засобу, марковані позначенням «Корментол»;
  • зобов’язання Товариства припинити використання у своїй господарській діяльності позначення «Корментол», зокрема, у торговій назві лікарського засобу «Корментол», а також шляхом нанесення позначення «Корментол» на упаковку цього лікарського засобу, вивіски, пов’язані з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару з вказаним позначенням з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

287551Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. (колегія суддів у складі: Бойко Р.В. — головуючий суддя, судді Бондарчук В.В., Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. (колегія суддів у складі: Шипко В.В. — головуючий суддя, судді Верховець А.А., Доманська М.Л.), позов задоволено частково: визнано недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 146798; зобов’язано Службу внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну офіційну публікацію; зобов’язано Товариство припинити використання у своїй господарській діяльності позначення «Корментол». У задоволенні іншої частини позов­них вимог відмовлено.

Прийняті стосовно справи судові рішення з посиланням на приписи статті 494 Цивільного кодексу (ЦК) України, статей 1, 5, 6,16, 19, 20 Закону України від 15.12.1993 р. № 3689 «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон № 3689) мотивовано: невідповідністю спірного позначення «Корментол» умовам надання правової охорони та необхідністю судового захисту виключних прав позивача як власника торговельної марки «Корвалмент» за чинним свідоцтвом України № 29410; виданням Міністерством Наказу з дотриманням встановленого порядку реєстрації лікарських засобів; невизначеністю позовних вимог Заводу в частині вилучення товару з комерційного обігу.

У касаційній скарзі Завод просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права в частині відмови у визнанні недійсним Наказу та прийняти нове рішення, яким разом з раніше задоволеними позовними вимогами задовольнити й вимогу щодо визнання недійсним Наказу.

Товариство подало відклик на касаційну скаргу, у якому зазначило про безпідставність її доводів та, пославшись на прийняття судових рішень зі справи з порушенням норм матеріального і процесуального права, просило оскаржувані рішення та постанову господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Інші відклики на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу (далі — ГПК) України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Заводу, Товариства та Служби, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір — господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (далі — ГК України).

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб’єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб’єктами господарської діяльності, а також спори, пов’язані, зокрема, з використанням у господарському обігу об’єктів інтелектуальної власності.

Таку правову позицію викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Наявний спір є спором стосовно захисту прав інтелектуальної власності Заводу, який у даному випадку не перебуває у відносинах адміністративного підпорядкування з Міністерством, має цивільний характер та не відноситься до сфери публічно-правових відносин, а тому підвідомчий господарським судам України.

Питання використання спірного позначення «Корментол» компанією К.О. Біофарм С.А. (Румунія) перебуває поза межами даного судового провадження.

Посилання на визнання торговельної марки позивача «Корвалмент» у встановленому порядку добре відомої за станом на 31.12.2011 р. не має правового значення для вирішення даного судового спору з огляду на видачу Товариству спірного свідоцтва України № 146798 до зазначеної дати, а саме — 25.10.2011 р. Проте, оскільки тотожному словесному позначенню позивача «Корвалмент» надано правову охорону за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг від 15.01.2003 р. № 29410, що є достатньою підставою для застосування приписів пункту 3 статті 6 Закону № 3689, то таке посилання не призвело до прийняття неправильного судового рішення зі справи, а тому й не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови господарських судів.

Отже, місцевий і апеляційний господарські суди, повно та всебічно дослідивши обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, яким дали належну оцінку, з наведенням у судовому рішенні зі справи необхідного мотивування, встановивши те, що спірне позначення Товариства «Корментол» є схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою «Корвалмент», раніше зареєстрованою на ім’я Заводу за свідоцтвом України від 15.01.2003 р. № 29410 для таких самих та споріднених з ними товарів 5-го класу МКТП (що підтверджується і висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.10.2013 р. № 7715/13–53/11278/13–53), дійшли обґрунтованих висновків стосовно невідповідності зареєстрованого за свідоцтвом України від 25.10.2011 р. № 146798 знаку для товарів і послуг «Корментол» умовам надання правової охорони (пункт 3 статті 6 Закону № 3689) та, беручи до уваги обсяг і зміст виключних прав Заводу як власника чинного свідоцтва України від 15.01.2003 р. № 29410 (стаття 16 Закону № 3689), правомірно задовольнили зазначені ними позовні вимоги Заводу.

При цьому попередні судові інстанції також правомірно відмовили Заводу в задоволенні його позову стосовно вилучення з комерційного обігу маркованого спірним позначенням лікарського засобу та знищення відповідної упаковки/блістерів через невизначеність кола зацікавлених осіб, наявності та належності відповідного товару.

Водночас, відмовивши Заводу у визнанні недійсним Наказу, як місцевий, так і апеляційний господарські суди помилково не врахували такого.

За змістом статей 494, 495 ЦК України та статей 5, 16 Закону № 3689: право власності на знак засвідчується свідоцтвом; права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки; свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом; свідоцтво надає його власнику: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти її використання; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки , у тому числі забороняти іншим особам використовувати без його згоди: позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Частиною І статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частина ІІ статті 20 ГК України як один із способів захисту прав і законних інтересів передбачає визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.

Згідно із статтею 20 Закону № 3689 будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачене статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Статтею 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) передбачено, що її члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині, передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушенням, та заходи, що стримують від подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар’єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти їх зловживань.

У свою чергу, Закон України «Про лікарські засоби» (у тому числі і стаття 9 цього Закону) не містить обмежень у застосуванні виключних прав власників зареєстрованих торговельних марок.

Таким чином, дотримання Міністерством передбаченої законодавством процедури реєстрації лікарського засобу, маркованого позначенням, право забороняти використання якого належить позивачеві, не може бути належною підставою для відмови у визнанні Наказу (у відповідній частині) недійсним, оскільки формальне дотримання Міністерством існуючої процедури реєстрації лікарських засобів за будь-яких умов не має домінувати над відповідним майновим правом особи та не повинно ставити під сумнів виключний характер прав на торговельну марку.

З огляду на наведене рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог Заводу про визнання недійсним Наказу стосовно державної реєстрації лікарського засобу «Корментол» підлягають скасуванню згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України, а позов Заводу в цій частині — задоволенню. У решті судові рішення зі справи мають бути залишені без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 1117, 1119 — 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський вітамінний завод» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. зі справи № 910/5552/13 скасувати в частині відмови у визнанні недійсним наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.07.2012 р. № 503.

3. Визнати недійсним наказ Міністерства охорони здо­ров’я України від 09.07.2012 р. № 503 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів» стосовно державної реєстрації лікарського засобу «Корментол», заявник — товариство з обмеженою відповідальністю «Фарма Старт», реєстраційне посвідчення № UA/12345/01/01.

4. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. зі справи № 910/5552/13 залишити без змін.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Старт» на користь публічного акціонерного товариства «Київський вітамінний завод» 852 (вісімсот п’ятдесят дві) грн. 60 коп. судового збору з касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Суддя Б. Львов
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті