Про реформування охорони здоров’я та цінову ситуацію на фармринку: за матеріалами наради у Прем’єр-міністра України

Відкриваючи нараду, Арсеній Яценюк зазначив, що загалом існуюча система охорони здоров’я не влаштовує ані лікарів, ані пацієнтів. Лікарські засоби в Україні не відповідають європейській якості і при цьому ціна їх вища, ніж у сусідніх країнах. Для вирішення цих проблем необхідний чіткий план дій. Прем’єр-міністр України запитав, чи має його МОЗ.

Олег Мусій зауважив, що нині необхідно негайно приймати політичне рішення на рівні Президента, Уряду і Парламенту України, яке чітко визначить, яка саме система охорони здоров’я будуватиметься в Україні. «До кінця року ми визначимося з концепцією і відповідною програмою побудови нової системи охорони здоров’я», — зазначив міністр. За словами О. Мусія, вона має базуватися на трьох китах. Перший — це демонополізація управління в системі охорони здоров’я. Нині більшість керівних функцій належить МОЗ та регіональним управлінням охорони здоров’я. Міністерство пропонує передати частину цих функцій професійній спільноті, яка представлена фахівцями-практиками, через прийняття відповідних законів про самоврядування (лікарське, фармацевтичне, медсестринське). Це відповідає європейським підходам та передбачає передачу дозвільних функцій, які нині виконують чиновники (ліцензування, акредитація тощо), професіоналам охорони здоров’я.

Другий кит — це побудова нової фінансово-економічної основи функціонування медичної галузі. На сьогодні в Україні фінансування медичних послуг, що надаються закладами охорони здоров’я, здійснюється переважно за рахунок бюджетних коштів. Левова частка коштів, що виділяються з державного бюджету, витрачається на виплату заробітної плати співробітникам установ, що працюють у системі охорони здоров’я, оплату комунальних послуг тощо. При цьому участь держави в медикаментозному забезпеченні населення незначна, і пацієнти вимушені оплачувати ліки з власної кишені. Цю проблему, на думку міністра, можна вирішити через запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування.

Важливо також змінити статус закладів охорони здоров’я, які нині працюють як державні та комунальні підприємства. Вони повинні отримати статус неприбуткових підприємств і мати можливість автономно вирішувати питання внутрішньої організації роботи, раціонального використання коштів. Разом з запровадженням загальнообов’язкового медичного страхування в Україні необхідно зберегти державне фінансування, яке повинно становити не менше ніж 6% ВВП. Такий рівень фінансування відповідає рекомендаціям ВООЗ. Ці кошти необхідно спрямувати на забезпечення медичної допомоги тим верствам населення, які не можуть сплачувати страхові внес­ки, — дітям, інвалідам тощо.

Третій кит — це зміни в системі фахової підготовки спеціалістів охорони здоров’я. Нині українські студенти неприпустимо мало спілкуються з пацієнтами. Значну чистину часу вони проводять за вивченням теоретичних основ лікувального процесу. Цю проблему можна вирішити через побудову університетських клінік та створення єдиного медичного простору.

На думку Михайла Радуцького, президента медичної клініки «Борис», Україна має якомога швидше запровадити страхову модель медицини, а кошти страхового фонду необхідно спрямовувати на оплату медичних послуг.

Віктор Рибчук, директор Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг», зазначив, що девальвація гривні, на фоні якої запроваджується 7% ставка ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення, збільшує кількість громадян, для яких медична допомога стає недоступною. Відповідно, у перспективі збільшиться кількість хронічних хворих, а відтак і витрати на їх лікування. При цьому в умовах, що склалися, держава при збереженні минулорічного рівня фінансування зможе закупити менше ліків та медичних виробів у натуральному вираженні, ніж минулого року. Для виправлення ситуації, на думку В. Рибчука, необхідно якомога швидше надати закладам охорони здоров’я статус неприбуткових підприємств з можливістю автономного визначення потреб у ліках і медичних виробах. На думку доповідача, кошти, які надаватимуться лікувальним установам, повин­ні формувати глобальний бюджет. Лікарня має самостійно визначати обсяги фінансування оплати медичних послуг та закупівлі ліків, медичних виробів, обладнання тощо.

Також В. Рибчук зазначив, що страхова модель медицини не є панацеєю. Багато країн ефективно застосовують бюджетну модель охорони здоров’я, якою задоволено населення. Україна не зможе швидко перейти до страхової медицини, адже вона передбачає збільшення податкового навантаження. А систему необхідно змінювати вже сьогодні. При цьому для багатьох необхідних змін не обов’язково мати страхову медицину. Статус закладів охорони здоров’я можна змінити в рамках існуючого правового поля. Це ж стосується запровадження ефективного механізму відшкодування вартості ліків з боку держави і децентралізації закупівель.

Іван Сорока, радник віце-прем’єр міністра України з гуманітарних питань, відзначив важливість підготовки та ухвалення закону про єдиний медичний простір. Також, за його словами, особливу увагу слід приділити профілактичній медицині. На сьогодні актуальною проблемою є стан сільської медицини, яка потребує відродження. Оснащення амбулаторій не відповідає потребам суспільства, і цю ситуацію необхідно виправляти, адже в окремих амбулаторіях немає навіть електрокардіографа.

Також у ході наради виступили керівники регіо­нальних управлінь охорони здоров’я, які розповіли про проблеми, що існують на місцях. Мова йшла про дефіцит кадрів, зокрема в первинній ланці, недосконалість фахової підготовки лікарів, брак фінансування тощо. Із пропозиціями щодо подальших шляхів реформування галузі виступили керівники державних та приватних закладів охорони здоров’я, а також експерт Світового банку.

Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів, поінформував щодо цінової ситуації на фармацевтичному ринку України. Зокрема, він зазначив, що девальвація гривні (з 1 січня 2014 р. до теперішнього часу офіційний курс долара США зріс з 7,993 до більше ніж 13,0 грн. за 1 дол. США), а також запровадження ПДВ сформували передумови для зростання цін на лікарські засоби. У першу чергу це стосується імпорту. Хоча підвищення цін на фармринку відмічали завжди. Зокрема, за останні 6 років в умовах фактично фіксованого валютного курсу середньозважена ціна на лікарські засоби в середньому по ринку підвищилася більше ніж на 60%. Це, на думку доповідача, свідчить про неефективність діючої системи державного регулювання цін на лікарські засоби, що орієнтована на регулювання оптових і роздрібних надбавок, а не ціни виробника.

На думку очільника відомства, невідкладно необхідно зробити наступне:

• відмовитися від практики функціонування в країні 4 переліків лікарських засобів, ціни на які регулюються державою, на користь єдиного переліку рецептурних лікарських засобів, зокрема тих, що закуповуються за бюджетні кошти;
• запровадити європейський підхід щодо ціноутворення на лікарські засоби на основі використання зовнішніх порівняльних (референтних) цін;
• запровадити реімбурсацію на соціально значущі препарати, наприклад, інсулін, антиретровірусні препарати, тобто ті, щодо яких передбачено відповідне державне фінансування;
• забезпечити вільний доступ на внутрішній ринок та внесення до Державного реєстру лікарських засобів, що ліцензовані (зареєстровані) Європейським медичним агентством за централізованою процедурою;
• скасувати процедуру перереєстрації лікарських засобів. Зокрема, пропонується підтримати законопроект народного депутата Анатолія Диріва, що зареєстрований 4 квітня, реєстр. № 4624-1, що передбачає запровадження безстрокової реєстрації на ліки, як у країнах ЄС.

У найближчій перспективі О. Соловйов запропонував серед іншого розглянути проект постанови КМУ щодо запровадження європейського підходу до ціноутворення на лікарські засоби на основі використання зовнішніх порівняльних (референтних) цін, а також підготувати нову редакцію закону про лікарські засоби на основі Директиви ЕС 2001/83.

Щодо зростання цін на ліки висловився представник митниці. На його думку, це пов’язано з тим, що з року в рік на ринку збільшується частка фармпродукції, яка ввозиться суб’єктами, що мають контракти з офшорними компаніями.

Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, зазначив, що запровадження ПДВ на ліки та медичні вироби відбулося миттєво. Після ухвалення закону № 1166-VII, внаслідок неузгодженості його окремих положень з діючим законодавством, митні органи встановили при розмитненні ліків та медичних виробів ставку ПДВ 20%. Внаслідок цього імпорт фармацевтичної продукції було паралізовано. Протягом тижня ліки не розмитнювалися. Крім того, аптечні заклади не отримали адекватного роз’яснення від органів влади щодо порядку нарахування ПДВ на ліки, що підлягають державному регулюванню. Аптечні заклади не встигли пристосуватися до нових вимог законодавства. Не менш складна ситуа­ція склалася з медичними виробами внаслідок відсутності затвердженого КМУ переліку виробів медичного призначення, щодо яких застосовується 7% ставка ПДВ.

Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», зазначив, що система охорони здоров’я в Україні державна, а фармацевтичний ринок вже 20 років представляють підприємства приватного сектору. І поки представники державної системи охорони здоров’я розподіляють бюджет, суб’єктів фармацевтичного ринку непокоїть питання щодо забезпечення фізичної та економічної доступності лікарських засобів для населення. Якщо сьогодні Уряд і особисто Прем’єр-міністр України не вживуть термінових заходів для розблокування поставки ліків, вже через 7–10 днів більше половини життєво-необхідних препаратів стануть фізично недоступними для пацієнтів у лікарнях.

Директор ТОВ «МОРІОН» звернувся з проханням до керівників регуляторних органів читати роз’яснення, які надають операторам ринку їх підлеглі, адже, наприклад, листи Міністерства доходів і зборів України від 04.04.2014 р. № 7860/7/99-99-19-04-02-17 та № 7822/7/99-99-19-05-01-17 жодним чином не прояснюють ситуацію щодо нарахування ПДВ на лікарські засоби та медичні вироби суб’єктам ринку. Доповідач звернувся до Прем’єр-міністра України з проханням сприяти вирішенню проблемних питань, що турбують операторів фармацевтичного ринку, який можна вважати найзарегульованішим серед інших галузей економіки. Постановами КМУ передбачено обмеження дистриб’юторської націнки, п’ять рівнів роздрібних націнок на регульовані ліки. Крім того, в Україні діють декілька переліків препаратів, які підлягають державному регулюванню цін, визначено перелік антигіпертензивних препаратів, що включені до пілотного проекту. І це не пов­ний перелік нормативно-правових актів, які визначають правила регулювання фармацевтичного ринку. Цілу низку документів необхідно приводити у відповідність із законом, який запроваджує ПДВ на лікарські засоби. І робити це необхідно якомога швидше, адже ліки — це соціальний товар.

Коментуючи інформацію представника митниці, щодо збільшення на ринку частки фармпродукції, яка ввозиться суб’єктами, що мають контракти з офшорними компаніями, І. Крячок запропонував оприлюднювати митні декларації, адже нині митниця цього не робить. Прозорість у діяльності митниці усуне всі питання щодо діяльності імпортерів.

Заслухавши цю інформацію, А. Яценюк піддав критиці розробників Закону України № 1166-VII, а саме Міністерство фінансів України та Міністерство доходів та зборів України. Він запевнив, що докладатиме максимум зусиль для того, щоб 10 квітня урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» (№ 4645) було включено до порядку денного пленарного засідання та ухвалено Парламентом України.

Зазначимо, що Прем’єр-міністр України виконав цю обіцянку і дійсно доклав значних зусиль, щоб народні обранці 10 квітня ухвалили урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» (№ 4645), який, крім іншого, встановлює 7% ПДВ при ввезенні ліків на митну територію України. Крім того, А. Яценюк дав доручення Мінекономрозвитку в найкоротший термін підготувати роз’яснення щодо нарахування ПДВ на ліки, що підлягають державному регулюванню цін. Таке роз’яснення було підготовлено на запит ТОВ «МОРІОН».

Також він пообіцяв, що після ухвалення Парламентом вищезгаданого законопроекту оператори ринку отримають нове роз’яснення від органів влади, у якому буде надано змістовні та зрозумілі відповіді на гострі питання, які нині їх хвилюють. Крім того, Прем’єр-міністр України повідомив, що 9 квітня поточного року Уряд ухвалив постанову, якою затверджено перелік виробів медичного призначення, щодо яких застосовується 7% ставка ПДВ. Але на даний час ця постанова КМУ не оприлюднена.

А. Яценюк надав доручення зацікавленим органам влади разом із суб’єктами ринку підготувати пропозиції щодо спрощення умов ведення фармацевтичного бізнесу шляхом зниження регуляторного навантаження на суб’єктів ринку. Щодо оприлюднення митних декларацій А. Яценюк запитав: «Якщо нині оприлюднюватиметься інформація щодо відшкодування ПДВ, то чому інформація щодо цін на імпортовані ліки повинна бути закритою?». Він доручив представникам митних органів вивчити це питання та доповісти про результати.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!