Одразу зазначимо, що, на думку міністра, головною проблемою в галузі охорони здоров’я є корупція, а шляхи її вирішення включають відставку керівництва Держлікслужби, реорганізацію цього відомства, яке нині є центральним органом виконавчої влади, і повернення до інспекції, що діяла у складі МОЗ. Зокрема, Олег Мусій зазначив: «Загальновідомо, що на фармацевтичному ринку нашої країни існує свій регулятор — Державна служба України з лікарських засобів. Тема нашої зустрічі торкатиметься головним чином саме її діяльності. Якщо заглибитися в історію, у свій час цей орган було створено з благими намірами — і цілком правильно — організовано як державну інспекцію з контролю якості ліків. Протягом подальшого періоду функціонування цього центрального органу виконавчої влади він — у рамках загальної корупційної системи, що існувала в нашій державі протягом останнього часу, — набув не притаманних йому функцій і абсолютно не властивих повноважень.
Практично, з інспекції Держлікслужба спочатку переросла в дозвільний орган, а останнім часом стара влада мала намір передати їй і функції реєстрації ліків. Український фармацевтичний ринок дуже ємний — за експертними даними, його загальний обіг становить близько 4,5 млрд дол. США, — відповідно, він був ласим шматком для попередньої влади. Тож було б дивно, якби вона пропустила повз увагу такий величезний обсяг коштів і не скористалася можливістю побудувати на ньому ті корупційні схеми, які було нею введено практично в усіх галузях».
За оцінками, оприлюдненими міністром та його співдоповідачем з антикорупційного відомства, загальна «фінансова продуктивність» корупційних схем Держлікслужби сягала 3 млрд грн. на рік, або 7 млн на день — і ця вартість закладалася у вартість медикаментів: «Саме такі суми — додаткові 5% — викладали зі своєї кишені пацієнти та пересічні громадяни у кишеню корупціонерів, аби придбати ліки. І це тільки через один орган — Держлікслужбу (а ще є багато інших)», — впевнені обидва спікери. Міністр також висловив нерозуміння того факту, чому українські спеціалісти мають перевіряти на наявність GMP провідні світові фармацевтичні заводи, препарати яких давно й успішно маркетуються на найрозвинутіших ринках світу, насамперед ЄС та США. «Звідки в Україні такі високі фахівці, що беруть на себе таку сміливість?», — дивується він. Олег Мусій звернувся через присутніх на брифінгу представників ЗМІ до Генерального прокурора України з проханням вирішити питання про притягнення керівництва Держлікслужби до кримінальної відповідальності. А відповідаючи на запитання одного з журналістів щодо бачення міністром подальшої долі самого органу, зазначив: «Мною було підписано відповідного листа до Міністерства юстиції та Кабінету Міністрів України про передачу (точніше, повернення) функцій Держлікслужби до Міністерства охорони здоров’я України. Це було б, напевно, правильним. Єдине що — функції інспекції мав би здійснювати незалежний орган. Адже навіть Міністерство не повинне монополізувати всі функції, оскільки, як правило, це призводить до створення чергової замкненої системи, що, знову ж таки, створює родючий ґрунт для тієї самої корупції».
У зв’язку з тезами, які пролунали у виступі міністра, виникає низка суттєвих питань, а саме:
- який орган продовжуватиме розвиток системи стандартизації у сфері обігу лікарських засобів після реорганізації Держлікслужби, яка нині займається розробкою стандартів та подає їх на затвердження МОЗ;
- який орган займатиметься сертифікацією фармацевтичних виробництв та постачальників;
- чи потрібно втрачати членство у міжнародній системі співробітництва фармацевтичних інспекцій (РІС/S), до якої нині входить Держлікслужба?
Зауважимо, що стратегічний вектор розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України визначено ще наприкінці минулого сторіччя, і ось уже скоро 20 років, на щастя, він залишається незмінним — це гармонізація вимог до обігу лікарських засобів з такими у Європейському Союзі.
Багаторазово змінювалися влада й економічна ситуація, але крок за кроком в країні розроблялися і впроваджувалися стандарти обігу лікарських препаратів, гармонізовані зі стандартами ЄС. Цей шлях був, м’яко кажучи, звивистим, але «петляти» і є українською національною стратегією. Сьогодні ми кращі серед країн, які не входять до ЄС, у всьому, що стосується обігу ліків: від формату досьє (CTD) на препарат до системи стандартизації та сертифікації, визнаної PIC/S. Нарешті цього місяця розпочато роботу з підготовки нової редакції Закону України «Про лікарські засоби», гармонізованої з відповідною Директивою 2001/83/ЄС, щоб безповоротно закріпити досягнення фармсектору України у сфері євроінтеграції на законодавчому рівні.
Підписання угоди про асоціацію з ЄС поставило всі галузі, у тому числі й охорону здоров’я, перед необхідністю переглянути функціонування галузевих систем і підсистем під новим кутом зору. Фрагментарне реформування охорони здоров’я за останні роки не змогло забезпечити базис для швидкого руху вперед до цивілізованих стандартів забезпечення тривалості здорового життя. Очевидна необхідність проведення рішучих заходів з реформування охорони здоров’я, але поки навіть стратегія такої реформи не визначена. А ще належить обрати модель, розробити та імплементувати механізми її реалізації…
Тобто, насправді система охорони здоров’я України застаріла та, можна сказати, незаймана реформою. У той же час фармацевтичний сектор, який давно обрав європейський шлях і впевнено крокує ним, значно випереджає за розвитком систему охорони здоров’я. Не можна допустити стратегічної помилки та зруйнувати систему, що ефективно працює. Це призведе до повернення української фармації на 10 років назад, коли було проголошено необхідність запровадження системи стандартизації у сфері обігу лікарських засобів та розпочався довгий шлях України до PIC/S.
Відповідаючи на питання щодо корупції у системі державних закупівель лікарських засобів, міністр у якості прикладу навів ПРаТ «Індар». Але всі розуміють, що корупція завжди має щонайменше два боки, одним з яких є чиновник.
Зазначимо, що корупцію можна викорінити, але не рухаючись шляхом Росії, відкидаючи всі міжнародні стандарти і пропонуючи національні «експертні» рішення. Відповіді на болючі питання, пов’язані з необхідністю подолання корупції та реформування галузі охорони здоров’я, можна знайти лише в широкому галузевому діалозі.
Коментарі