Перспективи підвищення якості лабораторної діагностики в Україні

У роботі круглого столу взяли участь представники МОЗ України, громадських організацій, фахівці провідних вітчизняних лабораторій, лікарі та експерти. Відкриваючи його роботу, Віктор Сірман, заступник міністра охорони здоров’я, зазначив, що сьогодні проблема якісної лабораторної діагностики в Україні потребує якомога скорішого вирішення. Він підкреслив, що достовірні результати — один із найважливіших факторів ефективного лікування, адже помилкові дані, отримані під час лабораторної діагностики, ставлять під загрозу здоров’я та життя пацієнта. Тому, на думку доповідача, розробка та запровадження дієвої системи забезпечення достовірності лабораторних досліджень в Україні — важливий крок на шляху до якісного медичного обслуговування. Для досягнення цієї мети необхідні консолідовані зусилля уряду, фахівців лабораторної служби та громадськості.

Ганна Луньова, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю клінічна лабораторна діагностика, лабораторна імунологія та генетика, повідомила, що з метою покращання діяльності лабораторій в Україні, забезпечення наукового супроводу їх роботи та навчання фахівців лабораторній справі відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 р. № 96 «Питання організації лабораторної служби» фахівцями профільного міністерства було розроблено проект Концепції Державної цільової програми розвитку лабораторної служби на 2011–2016 роки, яким передбачається низка заходів зі створення єдиного лабораторного простору для забезпечення доступності та якості лабораторних досліджень. Основні положення проекту концепції:

• кадрове забезпечення лабораторної служби;
• створення сучасної мережі лабораторій у лікувально-профілактичних закладах;
• забезпечення належного лабораторного обладнання, реагентів, робочих приміщень та умов праці персоналу;
• розробка та впровадження нормативно-правової бази — стандартів діяльності лабораторій;
• наступність між державними та приватними лабораторіями;
• дооснащення експрес-лабораторій у реанімаційних відділеннях, блоках інтенсивної терапії;
• інтенсифікація діяльності спеціалізованих лабораторій у центрах СНІДу, туберкульозних, дерматовенерологічних та онкологічних диспансерах;
• розширення мережі референс-лабораторій (гематологічних, бактеріологічних, з трансплантації кісткового мозку тощо).

Доповідач наголосила, що лабораторні дослідження повинні здійснюватися виключно за направленнями лікарів, адже саме до їх компетенції належить інтерпретація отриманих результатів аналізів з урахуванням скарг пацієнта, особливостей патогенезу захворювання, призначеної терапії.

Вікторія Яновська, керівник Українського референс-центру з клінічної лабораторної діагностики та метрології, зазначила, що про належну якість лабораторного дослідження можна казати лише в тому випадку, коли доцільний та вчасно призначений пацієнту аналіз було виконано на високому аналітичному рівні і він супроводжується достатньою інформацією для інтерпретування.

На думку доповідача, проблема підвищення якості лабораторних досліджень є актуальною не тільки для України — національні програми із забезпечення контролю їх якості розроблені в багатьох країнах світу. В. Яновська нагадала присутнім, що за сприяння профільного міністерства в Україні були створені рефененс-лабораторії з клінічної лабораторної діагностики та метрології, діагностики СНІДу, туберкульозу, онкогематологічних захворювань, молекулярної діагностики інфекційних хвороб, молекулярної генетики. Також МОЗ України була розроблена і впроваджена система зовнішньої оцінки якості клінічних лабораторних досліджень — об’єктивна перевірка результатів лабораторних досліджень, що здійснюється шляхом порівняння результатів, отриманих в лабораторії, з атестованим контрольним зразком. Однією з форм зовнішньої оцінки якості клінічних лабораторних досліджень є обов’язкове міжлабораторне порівняння результатів (МПР), що проводиться не менше двох разів на рік.

У 2007 р. Український референс-центр з клінічної лабораторної діагностики та метрології та базовий відділ з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України разом з ДП «Укрметртестстандарт» розпочали спільну роботу із створення та відпрацювання моделі постійно діючої державної системи зовнішньої оцінки якості лабораторних досліджень. Для реалізації завдань, передбачених у рамках цієї роботи, був впроваджений пілотний проект проведення раундів МПР. Вищезазначеними установами було проведено перший загально­національний раунд МПР лабораторних досліджень у галузі клінічної біохімії за участю 106 лабораторій. Кількість задовільних результатів у першому раунді становила 69%, 3 лабораторії з усієї кількості отримали 100% задовільних результатів.

У 2008 р. у другому раунді МПР лабораторних досліджень з клінічної біохімії взяла участь 301 лабораторія. Кількість задовільних результатів становила 73%, 33 лабораторії отримали 100% задовільних результатів.

У 2009 р. у третьому раунді, який було проведено в 2 етапи, добровільно взяли участь 266 лабораторій. Кількість задовільних результатів сягнула 81%, 66 лабораторій отримали 100% задовільних результатів. Цей показник свідчив про те, що п’ята частина вимірювань, що проводилися лабораторіями — учасницями раунду, не могла розцінюватися як задовільна. Крім цього, у 2009 р. було проведено раунд МПР лабораторних досліджень з імунохімії, який надав можливість проконтролювати якість досліджень на визначення гормонів та онкомаркерів у 98 провідних лабораторіях країни. Кількість задовільних результатів становила 83%.

На початок 2010 р. українським лабораторія­м запропоновано взяти участь в одній з 7 програм зовнішньої оцінки якості клінічних лабораторних досліджень: клінічна біохімія, імунохімія, гематологія, визначення вірусних гепатитів, ВІЛ-інфекції, сифілісу, TORCH-інфекції.

Таким чином, участь у МПР лабораторних досліджень взяли понад 400 вітчизняних медичних лабораторій різних форм власності та адміністративного підпорядкування, здебільшого з Києва, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Волинської, Миколаївської, Сумської, Закарпатської обл.; найменш активними були лабораторії Львівської та Харківської обл. За словами В. Яновської, кількість достовірних результатів аналізів лабораторій-учасниць значно збільшилася, що вказує на важливу роль програми МПР у підвищенні якості роботи лабораторій та на доцільність подальшого впровадження системи зовнішньої оцінки якості клінічних лабораторних досліджень і надання їй статусу державної.

Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, зазначив, що одне з найголовніших завдань, які стоять перед кожною лабораторією, — участь у національній програмі контролю якості лабораторних досліджень та МПР. Він повідомив про започаткування акції «Громадський моніторинг достовірності лабораторної діагностики». Її координаторами виступають МОЗ України, Український референс-центр з клінічної лабораторної діагностики і метрології та ДП «Укрметртестстандарт». Моніторинг здійснюватиметься в кілька етапів. Кожен бажаючий матиме змогу оцінити достовірність даних лабораторних досліджень шляхом порівняння результатів, отриманих в 5 лабораторіях — учасницях акції.

На завершення В. Сердюк наголосив, що сьогодні в Україні настав час відновити довіру пацієнтів до вітчизняної лабораторної діагностики, а це, в свою чергу, видається можливим при впровадженні системи зовнішньої оцінки якості клінічних лабораторних досліджень.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!