Пілотний проект: питання подальшої реалізації (ОНОВЛЕНО)

На нараді зазначалося, що реалізація Пілотного проекту сприяла вирішенню трьох його головних завдань: запобігання самолікуванню (тобто збільшення кількості хворих, що постійно приймають ефективні гіпотензивні препарати за рекомендацією лікаря); зниження вартості препаратів для лікування артеріальної гіпертензії; гарантування наявності доступних та ефективних гіпотензивних препаратів на фармацевтичному ринку. Також було відзначено, що завдяки впровадженню Пілотного проекту частка звернень хворих на артеріальну гіпертензію до лікарів збільшилася до 75%, з них 44% отримували антигіпертензивні засоби впродовж 3 міс (до впровадження Пілотного проекту останній показник становив лише 15%). Крім того, підвищення економічної доступності антигіпертензивних препаратів сприяло збільшенню їх споживання, а це, в свою чергу, призвело у 2013 р. до зменшення кількості викликів швидкої медичної допомоги з приводу гіпертонічних кризів на 16%, інсультів на 6,4%. Кількість аптечних закладів, залучених до реалізації Пілотного проекту, нині перевищила 12 тис.

У центрі першочергової уваги учасників наради постали насамперед дві тези з протокольного доручення Уряду, а саме щодо:

• застосування механізму часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування гіпертонічної хвороби лише на лікарські засоби вітчизняного виробництва;
• фокусування даного механізму на категорії хворих із малозабезпечених верств населення.

Руслан Салютін оприлюднив позицію МОЗ України, яка зводиться до незгоди з цими двома нововведеннями і базується на низці професійних аргументів. Зокрема, було повідомлено, що МОЗ України інформувало Уряд щодо недоцільності обмеження контингенту пацієнтів із гіпертонічною хворобою або можливості надання такої допомоги виключно особам з малозабезпечених сімей лікарськими засобами, які підлягають частковому відшкодуванню їх вартості, та просило сприя­ти продовженню реалізації Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою у 2014 р.

Фахову аргументацію розширив професор Василь Нетяженко, який зауважив, що в номенклатурі віт­чизняних виробників деякі монопрепарати чи комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби представлені в обмеженій кількості або взагалі відсутні (наприклад, ніфедипін, амлодипін + лізиноприл). Тому він вбачає серед негативних наслідків звуження Пілотного проекту шляхом застосування препаратів лише віт­чизняного виробництва, зокрема:

• недостатню ефективність Пілотного проекту,
• зниження прихильності хворих до лікування,
• значне зменшення можливостей комбінованого антигіпертензивного лікування.

З огляду на це головний терапевт країни виступив з наступними пропозиціями щодо реалізації Пілотного проекту в 2014 р.:

• продовжити застосування лікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва;
• поширити інформацію серед фармацевтичних компаній щодо необхідності термінової розробки віт­чизняних комбінованих антигіпертензивних препаратів;
• запровадити щомісячний контроль за використанням коштів у рамках Пілотного проекту;
• активно розпочати роз’яснювальну роботу серед лікарів та пацієнтів щодо продовження Пілотного проекту.

Стосовно вилучення іноземних виробників із числа суб’єктів господарювання, які беруть участь у реалізації Пілотного проекту, також висловилася Тетяна Думенко, директор департаменту раціональної фармакотерапії та супроводження державної формулярної системи ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Вона зазначила, що норма Постанови КМУ від 25.04.2012 р. № 340 передбачає запровадження двох механізмів регулювання цін — граничних оптово-відпускних цін та референтних цін (цін відшкодування). У разі скасування можливості відшкодування ціни лікарських засобів зарубіжного виробництва створюються нерівні конкурентні умови для вітчизняних та зарубіжних виробників на користь лобіювання інтересів вітчизняних. Також було висунуто пропозицію щодо зменшення витрат на реалізацію Пілотного проекту за умови рівного конкурентного середовища — наприклад, здійснити перегляд відсотків відшкодування у сторону їх зменшення стосовно першої та другої груп відшкодування.

Характерно, що протягом подальшого обговорення висловлена з боку МОЗ України чітка позиція одержала широку підтримку учасників наради та «обросла» сутнісною аргументацією з боку не лише фахівців медико-фармацевтичного напрямку, але й з вуст представників непрофільних відомств. За результатами обговорення учасники наради наголосили на актуальності продовження дії Пілотного проекту, що матиме особливе соціальне значення в умовах економічної ситуації з тотальним підвищенням цін на ліки, яка створює ризик відмови пацієнтів від обов’язкового щоденного лікування та викликає негативний резонанс серед населення. У той же час усі виступаючі зійшлися на думці, що будь-які обмеження контингенту хворих на гіпертонічну хворобу, — як і контингенту виробників відповідних лікарських препаратів, які підлягають частковому відшкодуванню їх вартості, — матимуть дискримінаційний характер, знач­но ускладнять роботу лікарів первинної ланки надання медичної допомоги, а також створять додаткову складову для виникнення корупційних схем.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!