Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги»

ПОДАННЯ
проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги»

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде Дудка В.В.

Додатки:

Проект Закону — на 3 арк.

Порівняльна таблиця — на 4 арк.

Пояснювальна записка — на 3 арк.

Проект Постанови Верховної Ради України — на 1 арк.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання
домедичної допомоги»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Щороку в Україні помирає 755 тис. осіб. З них 259 тис. осіб працездатного віку. Серед осіб працездатного віку 130 тис. гине внаслідок захворювань серцево-судинної системи, травм, ДТП.

За статистикою середньомісячна заробітна плата в Україні складає 3000 грн. Тобто в середньому кожна працездатна особа створює продукції, (надає послуг, виконує робіт) на суму еквівалентну її заробітній платі. За десять років праці така особа могла б створити продукції на суму 360 тис. грн. Отже, щорічна втрата працездатного населення коштує державі щорічно77 млрд грн. Це не враховуючи витрат, пов’язаних з підготовкою (освітою) працівників, виплатою пенсій у зв’язку із втратою годувальника. Але усі ці витрати не порівняти з трагедією для родини померлої особи.

За підрахунками провідних експертів — за умови, коли 10% населення країни володіє правилами надання домедичної допомоги, летальність на до госпітальному етапі зменшується в середньому на 20%. При досягненні цього показника в Україні можливо щороку рятувати 26 тис. осіб. Це дасть можливість зберегти державі більш ніж 9 млрд. грн.

Надання домедичної допомоги особливо актуально для осіб, які мають серцево-судинні захворювання. А до таких осіб можна віднести близько дві третини населення України.

Середній час прибуття швидкої медичної допомоги на місце пригоди складає 10 хвилин. За статистикою, якщо допомога надається на 10-й хвилині, шанс на виживання людини при зупинці серця складає менш ніж 5%. В той же час, якщо такій людині надати домедичну допомогу на 1-й хвилині, її шанс на виживання збільшиться до 80%.

Крім того, 25-30% людських життів можна врятувати, якщо після отримання важких травм одразу надати постраждалому протишокову домедичну допомогу. 40% постраждалих в ДТП не доживають до приїзду швидкої через ненадання їм домедичної допомоги.

Разом з тим, у зв’язку з відсутністю в державі системи надання домедичної допомоги 82% громадян вважають, що не готові надати домедичну допомогу з причини відсутності необхідних знань та навичок, а 68% громадян — з причини боязні нашкодити постраждалому.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Законопроект розроблено з метою організації надання домедичної допомоги в Україні.

Завданням законопроекту є зменшення смертності серед населення шляхом навчання частини населення навичкам надання домедичної допомоги.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Законопроектом пропонується внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про екстрену медичну допомогу», зокрема передбачається:

• розширити коло осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу;
• покласти обов’язок на підприємства, установи, організації забезпечити осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, аптечкою домедичної допомоги;
• для створення серед населення ресурсу осіб, здатних надати домедичну допомогу, включити до стандартів середньої, професійно-технічної і вищої освіти набуття навичок надання домедичної допомоги учнями та студентами;
• встановити державний нагляд (контроль) за організацією надання домедичної допомоги відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
• розробити та затвердити правила домедичної допомоги.

4. Стан нормативно-правової бази для прийняття проекту акта

Нормативно-правова база для прийняття цього проекту складається з Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про екстрену медичну допомогу».

Реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребуватиме внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Підготовка осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, не є економічно обтяжливою для держави, оскільки середня вартість підготовки однієї такої особи складатиме у середньому 120 грн. Перепідготовка осіб проводитиметься відповідно до Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. №1115 строком один раз на п’ять років. Таким чином щорічні витрати на перепідготовку однієї особи складатимуть у середньому 24 грн.

Конкретна кількість на підприємстві, в установі, організації осіб, які зобов’язані надавати домедичину допомогу, визначатиметься за нормами та на умовах, що будуть встановлені Кабінетом Міністрів України.

Проте поряд з витратами слід врахувати той економічний ефект, який відбудеться від реалізації цього акта (наведено у розділі 1 цієї пояснювальної записки).

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Очікується, що у зв’язку із прийняттям акта буде створена стабільна система надання домедичної допомоги в Україні, завдяки якій суттєво зменшиться смертність населення.

Доопрацьований №2262а

Проект

вноситься народними депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Основи законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) доповнити статтею 25-1 такого змісту:

«Стаття 25-1. Домедична допомога

Організація надання домедичної допомоги здійснюється відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу».

Правила надання домедичної допомоги, зокрема норми, нормативи, а також показники (індикатори) якості її надання, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.».

2. Статтю 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (Відомості Верховної Ради, 2013 р., № 30, ст.340) викласти в такій редакції:

«Стаття 12. Організація надання домедичної допомоги

1. Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, є:

1) рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, працівники органів та підрозділів міліції, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, борт­провідники, інші категорії осіб, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги;

2) працівники підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування за нормами та на умовах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог частин другої і третьої цієї статті.

2. Якщо робота позмінна, особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, повинні бути присутніми в необхідній кількості в кожній зміні.

3. Якщо працівники підприємства, установи, організації розміщуються в кількох відокремлених місцях (інших будинках, відокремлених підрозділах, філіях тощо), що унеможливлює прибуття осіб, які надають домедичну допомогу, з одного відокремленого місця до іншого протягом трьох хвилин особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, повинні бути присутніми в необхідній кількості в кожному відокремленому місці.

4. Підготовка та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

5. Порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати, визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Кожна особа, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу, на своєму робочому місці забезпечується аптечкою домедичної допомоги. Аптечка комплектується лікарськими засобами та медичним обладнанням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів підприємств, установ і організацій.

7. Для створення серед населення ресурсу осіб, здатних надати домедичну допомогу, стандартами середньої, професійно-технічної і вищої освіти передбачається набуття теоретичних знань і практичних навичок учнями та студентами щодо надання домедичної допомоги.

8. Державний нагляд (контроль) за організацією надання домедичної допомоги здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та його територіальними органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

9. Посадові і службові особи підприємств, установ, організацій, в тому числі навчальних закладів, винні в порушенні встановлених законодавством вимог щодо організації надання домедичної допомоги несуть відповідальність згідно із законом.».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти і забезпечити прийняття нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема:

• передбачити можливість підготовки осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, на базі більш широкого кола навчально-тренувальних установ незалежно від форм власності та підпорядкування;
• забезпечити підготовку викладачів (інструкторів) домедичної допомоги та матеріально-технічну базу навчально-тренувального процесу, в тому числі обов’язкову наявність тренувальних манекенів, на рівні що відповідає сучасним європейським стандартам в зазначеній галузі;
• забезпечити розробку та затвердження правил домедичної допомоги;
• внести зміни до стандартів середньої, професійно-технічної і вищої освіти з надання домедичної допомоги, передбачивши початок навчання учнів та студентів за відповідними програмами з 1 вересня 2015 р.;
• щорічно передбачати в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для реалізації цього Закону.

Порівняльна таблиця
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги»

ВИСНОВОК

Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

від 23.10.2013 р.

Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий народними депутатами України Дудкою В.В., Бахтеєвою Т.Д. та Пазиняком В.С. проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги» (реєстр. № 2262а).

Законопроект розроблений з метою організації надання домедичної допомоги в України шляхом навчання частини населення відповідним теоретичним знанням та практичним навичкам.

Для досягнення цієї мети пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), Закону України «Про екстрену медичну допомогу», Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Так, пропонується доповнити КУпАП новою статтею 46-3, передбачивши за порушення встановлених законодавством вимог щодо організації надання домедичної допомоги адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Передбачається також внесення змін до статей 221 та 255 цього Кодексу, що визначають повноваження судів щодо розгляду справ цієї категорії та посадових осіб органів охорони здоров’я щодо складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення.

Змінами, які вносяться законопроектом до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та Основ законодавства України про охорону здоров’я, передбачається розширити коло осіб, зобов’язаних надавати домедичну допомогу, покласти обов’язок на підприємства, установи, організації, забезпечити вказаних осіб відповідними аптечками, включити до стандартів середньої професійно-технічної і вищої освіти набуття навичок надання домедичної допомоги учнями та студентами.

Проаналізувавши законопроект Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Ради України за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

Співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено народного депутата України – голову підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Дубового Олександра Федоровича.

Додаючи висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та проект постанови Верховної Ради України з цього питання, просимо розглянути.

ВИСНОВОК

Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров‘я

від 14.08.2014 р.

Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров‘я розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання медичної допомоги, (реєстр. № 2262а), поданий народними депутатами України В. Дудкою, Т. Бахтеєвою, В. Пазиняком, В. Литвином, О. Донієм, Р. Іликом, Ю. Благодирем, А. Шипком, Я. Москаленком, Ю. Шаповаловим, В. Бондарем.

Метою законопроекту є зменшення смертності серед населення України шляхом розширення встановленого законодавством кола спеціально підготовлених осіб, зобов’язаних надавати домедичну допомогу людині, яка знаходиться у невідкладному стані.

Змінами, які вносяться законопроектом до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» передбачається розширити визначене статтею 12 цього Закону коло осіб, зобов’язаних надавати домедичну допомогу, долучивши до нього працівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, та організувати коштом державного бюджету їх підготовку та підвищення кваліфікації.

Кількість працівників, яких роботодавець буде зобов‘язаний направити для проходження відповідної підготовки, визначатиметься за нормами та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. При цьому, законопроектом передбачено, що на період навчання за працівником має зберігатися займана посада за місцем роботи та середньомісячна заробітна плата.

Крім того, законопроектом пропонується покласти обов’язок на підприємства, установи, організації забезпечити вказаних осіб відповідними аптечками, а також включити до стандартів середньої професійно-технічної і вищої освіти набуття навичок надання домедичної допомоги учнями та студентами.

Комітет підтримує в цілому необхідність створення серед населення додаткового ресурсу осіб, здатних надавати домедичну допомогу, шляхом організації навчання та підвищення кваліфікації відповідних працівників, підготовки викладачів (інструкторів) домедичної допомоги, створення матеріально-технічної бази для організації навчально-тренувального процесу тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 29.08.2014 року рекомендує за результатами проведеної експертизи прийняти проект даного закону за основу за умов врахування наданих зауважень, що мають бути враховані при доопрацюванні законопроекту до другого читання.

З огляду на викладене та беручи до уваги актуальність даної законодавчої ініціативи Комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання медичної допомоги, (реєстр. № 2262а), поданий народними депутатами України В.Дудкою, Т.Бахтеєвою, В.Пазиняком, В.Литвином, О.Донієм, Р.Іликом, Ю.Благодирем, А.Шипком, Я.Москаленком, Ю.Шаповаловим, В.Бондарем, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як Закон.

Співдоповідачем із зазначеного питання при розгляді його на пленарному засіданні Верховної Ради України пропонується визначити – Голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров‘я, народного депутата України Бахтеєву Т.Д.

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління ВРУ на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання медичної допомоги» (реєстр. № 2262а від 04.07.2014 р.)

від 29.08.2014 р.

У доопрацьованомузаконопроекті пропонується внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про екстрену медичну допомогу», які мають на меті визначити вимоги до організації надання домедичної допомоги.

Концепція цих змін в цілому є ідентичною тим змінам, які містяться у попередній редакції цього законопроекту від 07.06.2013 р., тому Головне управління змушене повторити деякі із своїх зауважень.

1. У законопроекті пропонується викласти у новій редакції статтю 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», за змістом якої на працівників підприємств, установ і організацій покладається обов’язок надавати домедичну допомогу, проходити підготовку і перепідготовку з надання домедичної допомоги за нормами та на умовах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зазначене не узгоджується з відповідними нормами Основ законодавства України про охорону здоров’я (абз. 10 ч. 1 ст. 3), Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (п. 4 ч. 1 ст. 1), згідно з якими домедична допомога надається особами, які за своїми службовими обов’язками мають володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії. Відповідно до чинної редакції статті 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» «особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, працівники органів та підрозділів міліції, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги».

Крім того, слід звернути увагу на те, що згідно із статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) взаємовідносини між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою регулюються трудовим договором, тобто угодою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. При цьому власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпПУ). Тим часом, за змістом законопроекту, на працівників пропонується покласти виконання функцій, які не входять до їх обов’язків відповідно до трудового договору, не відповідають отриманій ними спеціальності.

2. Законопроект має недоліки техніко-юридичного характеру. Зокрема, у статті 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (далі – Закон), пропонується одночасно врегулювати різні за своєю природою питання, що не відповідає вимогам законодавчої техніки, згідно з якими в одній статті мають міститися змістовно об’єднані норми права.

Окремі положення законопроекту сформульовані недостатньо чітко, що ускладнює їх розуміння і допускає довільне тлумачення. Наприклад, оновленою редакцією частини першої статті 12 Закону передбачається, що «особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, є …інші категорії осіб, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги». Зі змісту цитованої норми неможна встановити, які конкретно особи у ній маються на увазі.

Згідно з частинами другою, третьою статті 12 законопроекту «якщо робота позмінна, особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, повинні бути присутніми в необхідній кількості в кожній зміні. Якщо працівники підприємства, установи, організації розміщуються в кількох відокремлених місцях (інших будинках, відокремлених підрозділах, філіях тощо), що унеможливлює прибуття осіб, які надають домедичну допомогу, з одного відокремленого місця до іншого протягом трьох хвилин особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, повинні бути присутніми в необхідній кількості в кожному відокремленому місці», однак незрозуміло, за якими критеріями визначатиметься кількість зазначених осіб.

Зауваження викликає термінологія законопроекту. Зокрема, використані у змінах до Основ законодавства України про охорону здоров’я слова «норми» і «нормативи» (п. 1 розд. І проекту) виглядають синонімічними.

Деякі формулювання законопроекту з редакційної точки зору виглядають невдалими (невластивими для норм закону). Наприклад: «інші категорії осіб» (ч. 1 ст. 12 проекту); «умови, що встановлюються Кабінетом Міністрів України»; «аптечка комплектується…медичним обладнанням» (ч. 6 ст. 12 проекту); «ресурс осіб, здатних надати домедичну допомогу» (ч. 7 ст. 12 проекту).

3. В пункті 1 Прикінцевих положень законопроекту зазначається, що «цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування», однак не враховано, що для виконання передбачених цим законом вимог потрібен певний час.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Кабінет Міністрів України повинен «в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом…передбачити можливість підготовки осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, на базі більш широкого кола навчально-тренувальних установ незалежно від форм власності та підпорядкування; забезпечити підготовку викладачів (інструкторів) домедичної допомоги та матеріально-технічну базу навчально-тренувального процесу, в тому числі обов’язкову наявність тренувальних манекенів, на рівні, що відповідає сучасним європейським стандартам в зазначеній галузі» (п. 2 розд. ІІ).У зв’язку з цим звертаємо увагу, що Верховна Рада України Конституцією України не уповноважена доручати Кабінету Міністрів України виконання такого роду завдань.

4. Вважаємо недостатнім (зокрема, з огляду на вимоги ст. 27 Бюджетного кодексу України, ст. 91 Регламенту Верховної Ради України) фінансово-економічне обґрунтування законопроекту, яке обмежується тезою про те, що «підготовка осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, не є економічно обтяжливою для держави, оскільки середня вартість підготовки однієї такої особи складатиме у середньому 120 грн….щорічні витрати на перепідготовку однієї особи складатимуть у середньому 24 грн.». Пояснювальна записка не містить інформації щодо джерел покриття видатків із Державного бюджету України, які необхідні, наприклад, для реалізації вимог частини четвертої статті 12 законопроекту, відповідно до яких «підготовка та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати». Також потребує вирішення питання щодо джерел покриття видатків із Держбюджету, які необхідні для забезпечення підприємств, установ, організацій аптечками домедичної допомоги (ч. 6 ст. 12).

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

ВИСНОВОК

щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта

від 16.09.2014 р.

Назва проекту акта: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги.

Реєстр. № 2262а (доопрацьований) від 4 липня 2014 р.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: народні депутати України Дудка В.В., Бахтеєва Т.Д. та інші

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань охорони здоров’я.

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 16 вересня 2014 р., протокол № 49).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!