Державні закупівлі ліків. Формування очікуваної ціни, або МОЗ України відшукує всі можливі шляхи для подолання тендерної кризи

Відкриваючи засідання, О.С. Мусій зауважив: справді, на такому далекому від економічного оптимізму тлі, коли державний бюджет вимушено секвестровано вже двічі, а проти самої держави ведуться бойові дії, економити бюджетні кошти вкрай необхідно. Вкрай. Але! — з розумінням того, що останнім часом з’явилося додаткове поле: 7% ПДВ, який введено для лікарських засобів. Безумовно, при формуванні державного бюджету на поточний рік у нього жодним чином не закладалося цих додаткових коштів, — і щодо тих заявок, які МОЗ України отримувало і закладало у відповідні цільові програми, ніяк не передбачалося збільшення ціни на 7%, зумовлених ПДВ. Другим фактором, що вкрай ускладнює ситуацію, є девальвація національної валюти: ще донедавна цей показник не перевищував 50%, а нині вже сягає 53–54%, і, на жаль, курс продовжує змінюватися не на краще. Враховуючи те, що 70–80% позицій, за якими МОЗ України здійснює державні закупівлі в рамках тендерних торгів, припадає на препарати зарубіжного виробництва, а також те, що переважна більшість вітчизняних лікарських засобів виготовляється з імпортної сировини, імпортзумовлений чинник підвищення цін є абсолютно об’єктивною причиною того, що станом на сьогодні ціни на медикаменти зросли приблизно на 65%. Зокрема, після розкриття пропозицій практично за всіма державними програмами (17 програм і 40 напрямків) виявилося, що лише близько 20 лотів (2% від загальної кількості) продемонстрували ціни, які залишились на рівні 2013 р. (що дає право Комітету з конкурсних торгів МОЗ України їх акцептувати й укласти відповідні угоди з поставок). Інші перевищення ціни становлять 50–60%, а сумний рекорд поставила вакцина БЦЖ російського виробництва, яка раніше коштувала 1,5 грн., а нині пропонується за 5,5 грн. (перевищення ціни на 366%).

«Загальне перевищення цін на ліки сягає понад 50%. На сьогодні із 40 позицій ситуація з 7 позиціями є критичною. Їх залишків вистачить менше ніж на місяць, а наприклад, для хворих на гемофілію — на 2 тиж. Якщо ми не зможемо акцептувати лоти за такими лікарськими засобами через те, що ціни на них не співпадають навіть на 10–15%, почнуться проблеми вже з іншого боку. Ситуація перейде з площини боротьби МОЗ України з корупцією у площину боротьби правоохоронних органів з МОЗ України — за те, що ми не забезпечуємо медикаментами пацієнтів за державними програмами (адже це є ще більш неприйнятним, ніж навіть корупція). Ми готові взяти на себе певну відповідальність щодо цін на ліки (проте — в розумних межах і враховуючи такі абсолютно об’єктивні фактори, як девальвація гривні та 7% ПДВ), але допустити таку ситуацію, що пацієнти не отримують життєво необхідні їм ліки, ми не маємо права. З огляду на це і враховуючи зазначені реальні чинники, ми хотіли б з вами порадитися, і навіть попросити вашої допомоги у даній ситуації — щоб розробити ургентні механізми, які дозволять нам не затягувати ще на місяці проведення тендерів з державних закупівель, а якнайшвидше придбати препарати і лікувати людей, які їх потребують. На жаль, новий Закон України «Про здійснення державних закупівель» не дає змоги зробити це належним чином. Саме тому нам потрібно спільно з вами вийти на ефективне консолідоване рішення», — закликав головуючий присутніх представників міністерств та відомств.

Урядовець також повідомив про нещодавнє рішення Кабінету Міністрів України, яке надає МОЗ України можливість не проводити перезбір заявок: якщо раніше при перевищенні ціни хоча б на відсоток Міністерство було зобов’язане перезбирати заявки по регіонах (що затягувало тендери ще на один місяць), то тепер воно може автоматично перераховувати кількість у зв’язку зі зміною ціни (що дасть змогу додатково скоротити процедуру державних закупівель).

Р.В. Салютін дещо деталізував поточну ситуацію з індексами перевищення цін у сфері державних закупівель: найнижчий рівень (близько 7,5%) — припадає не більше ніж на 2–3 лоти, натомість 75–80% лотів перевищують ціну 2013 р. на 55–65%. Це підтверджує твердження міністра стосовно того, що підвищення ціни зумовлено об’єктивними факторами — лише коливанням валютного курсу та 7% ПДВ. На користь цього свідчить і лист Міністерства фінансів у відповідь на запит депутата В.М. Нечипоренка: цим листом МОЗ України було поінформоване, що вже станом на травень 2014 р. підвищення вартості ліків викликано саме девальвацією гривні на 56% — плюс 7% ПДВ: тобто практично вже у травні перевищення цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення становило 61% порівняно з рівнем 2013 р. У зв’язку з вищенаведеним, Міністерством було розроблено концепцію (дещо інтегрований алгоритм) формування очікуваної вартості закупівель у 2014 р., яку і представлено на розгляд учасників наради. Звертаючись до колег з інших міністерств та відомств, перший заступник міністра нагадав, що МОЗ України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику в сфері охорони здоров’я, і не може займатися політикою фінансовою, фіскальною, гуманітарною тощо. А оскільки дуже багато питань є суміжними, необхідна саме міжвідомча дискусія та міждисциплінарна експертиза запропонованого МОЗ України виходу з патової ситуації, що складається нині з державними закупівлями лікарських засобів. «Ми запросили вас до себе, щоб ви нам пояснили і розтлумачили: чи можливо нам в даний час провести індексування або формування очікуваної ціни закупівель у 2014 р., враховуючи ціну 2013 р., яка помножена на індекс валютних коливань у сумі з 7% ПДВ (за нашими розрахунками, на сьогодні ця сума становить 59–61%). Можемо ми так робити чи ні? Чи це не є порушенням якихось норм чи правил? Якщо так — скажіть, яких. Якщо ні — скажіть, згодні ви чи ні, та які у вас будуть побажання чи зауваження до наших пропозицій?», — ці підсумкові запитання поклали початок дискусії та обміну експертними поглядами.

Так, за словами О.Г. Насонова, заступника директора Департаменту державних закупівель та державного замовлення — начальника відділу моніторингу процедур закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Закон України «Про здійснення державних закупівель» не регулює та не регламентує систему та шляхи індексування цін чи формування очікуваної вартості, — тобто запропонований варіант не є порушенням цього закону. Однак, сьогодні не існує жодного нормативного документа, що регулює формування очікуваної вартості. У той же час, якщо заявки, подані учасниками торгів, перевищують очікувану вартість, яка вказана Міністерством у річному плані, то МОЗ України як замовник не несе зобов’язання відхиляти їх на основі того, що їх сума перевищує очікувану ціну. Навпаки, замовник має право акцептувати пропозицію, яка перевищує очікувану ним вартість, але з одним застереженням: укладається угода на суму, що вказана у пропозиції, і у той же день укладається додаткова угода, якою замовник зменшує суму основної угоди до тієї, що вказана у річному плані (передбачена бюджетними асигнуваннями), — природно, що кількість ліків, яку планувалося при цьому закупити, доведеться відповідно (симетрично) зменшити, оскільки вартість за одиницю буде вища, втім загальна сума угоди не може перевищувати бюджетних асигнувань. «Таким чином, МОЗ України як замовник має право і без індексації та формування очікуваної ціни акцептувати пропозиції з більшою ціною, ніж первісно закладена. Але індексація цін все одно не збільшить обсягів бюджетних асигнувань. Ви ж розумієте: грошей у вас більше не стало, а ціна за одиницю збільшилася. Тобто, звісно, вам доведеться зменшити кількість ліків, які ви планували закупити. Але у будь-якому випадку треба акцептувати пропозицію з найменшою ціною», — впевнений економіст.

Таке суто юридичне бачення і сухо бюрократичне тлумачення ситуації викликало гостру реакцію з боку медиків, зокрема в.о. директора Департаменту медичної допомоги О.В. Терещенко зауважила: «Іншими словами, за ті ж гроші буде забезпечена менша кількість хворих, які потребують лікування. Може тоді нам підкажуть, за якими принципами та ознаками їх диференціювати на «білих та чорних» — хто з них отримає необхідну терапію, а хто ні?! Ми, звичайно, можемо знизити ціну договору, але ми не можемо зменшити обсяг лікарських засобів і, відповідно, кількість хворих, що мають ними лікуватися в рамках державної програми. Ми не маємо права дискримінувати пацієнтів. Адже наше завдання — охорона здоров’я населення України». Її підтримав перший заступник міністра: «Ви спробуйте таке сказати, коли бачите очі матері, яка віддала своїй дитині власну нирку, а без необхідної імуносупресивної терапії ця нирка відторгнеться і дитина загине, — емоційно запропонував він. — Особисто в мене тоді не виникає запитання, є закон про закупівлі чи його нема. Нам потрібна лише одна відповідь: пропонований нами варіант забороняється чи дозволяється? Справді, індексація не збільшить бюджет, — але річ у тому, що індексація і формування очікуваної вартості, які ми пропонуємо і які прописані в наших нормативних документах, дозволять нам фактично в один тур вирішити питання державних закупівель (враховуючи факт їх проведення за скороченою процедурою, це займе місяць)».

«Насправді, треба «по своєму ліжку простягати ніжки». Адже виходячи з наведених міркувань, ми взагалі нічого не встигнемо закупити і гроші залишаться невикористаними. Є така загроза? Є. Тому, на мій погляд, нам необхідно негайно освоювати хоча б ті кошти, які є в наявності. А тим часом дзвонити в усі дзвони і голосно попереджувати: у нас залишилося стільки-то лікарських засобів. І спільно з Урядом шукати шляхи вирішення цієї проблеми. Бо інакше взагалі залишимося без ліків», — вважає В.В. Лазоришинець.

Г.Р. Берадзе, перший заступник голови Державної фінансової інспекції України (висловивши подив щодо формату дискусії, коли економічні питання обговорюються, ґрунтуючись на виразі очей хворих) із сумом констатував, що державний бюджет не передбачає (не тільки на медикаменти, а й на всі інші видатки) всю необхідну суму на все, що свого часу зазначили головні розпорядники бюджету, у тому числі МОЗ України, у своїх заявках. Міністерство фінансів виділило лише ті кошти, яке змогло, а потім двічі секвеструвало. Стосовно процедури вже надало відповідь Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Функції Державної фінансової інспекції України (колишнього Контрольно-ревізійного управління), які чітко регламентовані, полягають в контролі документально зафіксованої в нормативно-правових рішеннях «знаменитої» 10% надбавки. Ця надбавка стосується всіх медикаментів, закуплених за бюджетні кошти. Але якщо Державна фінансова інспекція буде перевіряти правильність процедури проведення тендеру, то виникає великий сумнів з приводу висновку, винесеного Міністерством економіки щодо можливості коригування за алгоритмом, запропонованим МОЗ України. Дійсно — можна акцептувати пропозицію, а потім укласти додаткову угоду на зменшений обсяг закупівлі, але на визначений обсяг бюджетних коштів, — і тільки після цього (закупивши стільки медикаментів, на скільки вистачає коштів: купити менше, але все ж таки купити!) вимагати від Міністерства фінансів та Уряду в цілому збільшення бюджетних асигнувань на придбання тих обсягів, на які коштів не вистачило. «Такий алгоритм можливо передбачити в широкому розумінні. А безпосередньо перевірка правильності закупівель буде здійснена у тому разі, якщо закупівля буде проведена не за стандартами, визначеними Законом України «Про здійс­нення державних закупівель». Адже цей закон — це процедура. А якщо процедура буде порушена і фігуруватиме ціна, визначена якоюсь додатковою розрахунковою формулою чи іншою моделлю, яка не передбачена відповідними нормативно-правовими актами, — вибачте, на мій особистий погляд, це буде порушенням. У той же час, саме для того, щоб пропозиції формувалися виробниками на основі ринкової ціни (для визначення цієї ринкової ціни і, відповідно, унеможливлення неправомірного «заробітчанства» учасників торгів на бюджетних коштах) і розроблено процедуру тендерних торгів: коли в конкурсі беруть участь декілька виробників, посередників або інших учасників і пропонують замовникові в особі МОЗ України той самий лікарський засіб за різними цінами. І замовник сам визначає (для того Тендерний комітет і створений) при розкритті пропозицій, яка ціна підходить найбільше, — звісно, за умови виконання технічних умов та інших спеціальних параметрів, за якими визначається відповідність препарату. Отже, — як у будь-якому випадку бюджетної організації (даруйте, навіть у сімейному бюджеті), — ви купуєте те, на що вистачає грошей… Курс змінився. Видатки бюджету були обчислені на початок року, умовно кажучи, по 8 грн., зараз — 12 грн. Прем’єр-міністр сказав — 60%; він розуміє зміну курсу — він не розуміє надмірного рівня надбавки. От рівень надбавки ми і будемо контролювати. У мене все», — підсумував посадовець Державної фінансової інспекції.

На думку І.М. Осадчого, начальника відділу державних закупівель МОЗ України, питання визначення і правильного формування очікуваної вартості стоїть справді гостро, втім з точки зору перевіряючих органів (зокрема Державної фінансової інспекції, прокуратури тощо) воно є здебільшого процедурним питанням. Оскільки вся сутність перевірок підводиться під відповідність Закону України «Про здійснення державних закупівель», у статті 11 якого записано, що члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення. Процедурно закон не забороняє формування очікуваної ціни, але неминучі зауваження на кшталт таких: чому МОЗ України акцептував пропозицію за ціною вищою, ніж, наприклад, у Болгарії? Тому нині на порядку денному все актуальніше постає питання референтного ціноутворення.

У цьому контексті Л.А. Мельниченко, начальник відділу внутрішнього аудиту МОЗ України, додала до переліку названих попередніх оратором контролюючих органів Рахункову палату України та повідомила, що у практичній площині МОЗ України постійно відчуває на собі перебіг контрольних перевірок, особливо в царині тендерних закупівель, тому поле для маневрування, у тому числі цінового, тут досить вузьке. «Протягом нашої плідної дискусії і завдячуючи порадам представників дружніх суміжних державних інституцій, я для себе чітко переконалася: тендерний комітет приймає рішення, акцептує пропозицію по найнижчій ціні, укладає угоду на передбачену бюджетним асигнуванням суму, укладаємо додаткову угоду — і звертаємося до Міністерства фінансів за додатковим фінансуванням, якщо така можливість у держави буде. Ключові слова від Державної фінансової інспекції я почула», — зазначила оратор.

У залі лунали міркування, що якщо Міністерство (наприклад з метою формування очікуваної вартості, превентивного зниження ціни пропозицій тощо) почало б контактувати з постачальниками з приводу пропонованих ними цін (як додатково запропонував у ході дискусії представник Міністерства економіки), то неминуче виникне ризик звинувачення з боку правоохоронних органів на адресу Міністерства у проведенні перемовин ще до моменту закупівлі з метою змови тощо. Адже очікувана вартість — це перша процедура, яку розглядатиме прокуратура: теоретично тут можливе закладення корупційної схеми і цілком очікуваним буде запитання на кшталт «чому ви поставили таку ціну, а не таку?». Щоправда, Г. Берадзе розвіяв такі побоювання: «Кажу вам як представник контролюючої інстанції: тут йдеться про розрахункові показники, експертні оцінки, а на них не можна спиратися у кримінальних справах. Якщо буде чітко зазначено, що така-то позиція вартувала стільки-то на той момент, коли ви її закуповували, — жодних проблем не виникне. Безперечно, прокуратура перевірятиме. І ми перевірятимемо — а як же інакше, коли проходять такі обсяги коштів! Але якщо все робиться згідно з чинним законодавством, то які наслідки цих перевірок? Лише ті, що ми у вас «сидимо на голові» 60 днів — ну то й що? Адже одне з головних завдань МОЗ України, яке полягає у медикаментозному забезпеченні населення, не повинно «упертися» у якісь процедурні моменти. Формування ціни не є процедурним питанням: в результаті розкриття тендерної пропозиції все відбувається прозоро — ось вона ціна і всім її видно. Що ж до процедурних порушень закону, то вони неможливі, якщо процедуру закону дотримано, — тоді жодна претензія жодного ревізора буде безпідставною, а отже неможливою».

В.А. Куіч, начальник відділу організації та надання висновків щодо економічної обґрунтованості витрат на продукцію фармацевтичного ринку Державної інспекції України з контролю за цінами, підкреслив, що ситуація стосовно формування цін, у якій знаходиться країна в цілому, безпосередньо зумовлена тим, хто задекларував ціни: «Державна інспекція з контролю за цінами обстоює (і завжди обстоювала) чітку позицію: ми маємо реєструвати ціну виробника, а не, вибачте, перекупника. Адже у Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, який розроблено до Постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240 «Щодо референтного ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів», міститься гранично чітке визначення: «Декларування оптово-відпускних цін на лікарські засоби здійснюється з використанням механізму визначення порівняльних (референтних) цін, установлених у країні їх походження, Республіці Болгарія, Республіці Молдова, Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Угорщині і Республіці Сербія (далі — референтні країни) та в Україні.» Тобто йдеться про країну виробника або заявника лікарського засобу. Тож якщо заявник не має жодного стосунку до виробництва лікарського засобу, його розробки тощо, то він ставить ціну, яка йому заманеться (при фактичній ціні препарату 10 грн. може виставити 50). А щоб це унеможливити, на жаль, прямих контрактів з виробниками бракує, бо в заявники часто-густо йдуть ті організації, які лише купляють і перепродають. Так, під час проведення перевірок Державною інспекцією з контролю за цінами виявлено випадки, коли учасниками торгів є компанії з офшорних зон. А загалом я згоден з позицією Міністерства економіки і торгівлі: нині потрібно хоч щось робити, тому треба купувати на ті кошти, які зараз наявні, — нехай менше, але краще допомогти частині людей, аніж взагалі нічого не купляти. А паралельно — з приводу «захмарних» цін — звертайтеся до нас, до Державної фінансової інспекції, і ми вже будемо розбиратися», — закликав доповідач.

Є.Г. Мельниченко, фахівець Антимонопольного комітету України, також підтримав позицію Міністерства економіки та Державної фінансової інспекції: все треба робити за законом. З точки зору свого відомства, він оцінив запропонований механізм формування очікуваної ціни як не проконкурентний: «Фактично такий принцип формування ціни є монопольним. Це не більше ніж один із варіантів індексації підвищення вартості, якому, вочевидь, бракує стримувальних факторів. Тому я майже впевнений, що Антимонопольний комітет його не підтримає, і рекомендував би пристати на рекомендації Міністерства економіки. У цих рекомендаціях закладено найбільш для вас правильний та швидкий шлях. Адже у цій проблемі дуже важливий фактор часу. Закуповувати за найнижчою ціновою пропозицією — це буде хоча б у рамках законодавства. Справді, це зменшить обсяги закупівель, але ж пропонований вами коефіцієнт також їх зменшує», — нагадав виступаючий.

Отже, пошуки шляхів виходу з тендерної кризи і недопущення медикаментозної катастрофи тривають. Головне, аби ці зусилля не потонули у багатоголосому розмаїтті експертних поглядів та не тріснули у цупких лещатах різнобарвних нормативних актів. Адже година «Ч», коли запас «бюджетних» ліків вичерпається і пацієнта не буде чим лікувати, наближається. Наближається невпинно і невблаганно…

ПРОЕКТ

План дій ( алгоритм ) щодо формування очікуваної ціни державних закупівель лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), виробів медичного призначення за бюджетні кошти

1. Індексація очікуваних цін на лікарські засоби та медичні вироби (далі — очікувані ціни) здійснюється за номенклатурними позиціями, за якими проведено розкриття конкурсних пропозицій учасників торгів.

2. Якщо пропозиції учасників конкурсних торгів не перевищують очікуваної вартості предмету закупівлі — приймається рішення про акцепт найбільш економічно вигідної пропозиції (у разі якщо така ціна не перевищує задекларовану оптово-відпускну ціну, враховуючи торговельно-збутову надбавку).

3. Якщо пропозиції учасників конкурсних торгів перевищують очікувану вартість предмету закупівлі — Постійною робочою групою МОЗ України з питань профільного супроводу приймається рішення щодо зміни очікуваної ціни закупівлі та переоголошення процедури закупівлі.

3.1. Індексація очікуваної ціни закупівлі здійснюється за формулою:

Ціна індексована (2014) = Ціна фактична (2013) х коефіцієнт девальвації національної валюти (за період «01.01.2014» (початок бюджетного року) — «дата прийняття рішення» згідно з інформацією Нацбанку України) х 1,07 (ставка ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення).

3.2. При зміні очікуваної ціни закупівлі в бік збільшення (порівняно з фактичною ціною закупівлі у 2013 р.) пропорційно зменшується кількість одиниць предмету закупівлі.

3.3. Якщо ціна пропозиції учасників конкурсних торгів перевищує очікувану ціну закупівлі ( ціна фактична (2013)), але є меншою за ціну індексовану (2014) та не перевищує задекларовану оптово-відпускну ціну, враховуючи торговельно-збутову надбавку, то зазначається мінімальна ціна пропозиції учасників конкурсних торгів або друга знизу ціна (при необхідності створення конкурентного середовища).

3.4. Якщо ціна пропозиції учасників конкурсних торгів перевищує очікувану ціну закупівлі (ціна фактична (2013), а також перевищує ціну індексовану (2014), то зазначається ціна індексована (2014). При цьому МОЗ України (Постійна робоча група МОЗ України з питань профільного супроводу) може звертатися до уповноважених державних органів щодо надання інформації стосовно рівня цін зазначеного лікарського засобу згідно з торговою назвою в інших країнах.

4. Якщо за результатами розкриття пропозицій конкурсних торгів за окремими номенклатурними позиціями не подано пропозицій — то очікувана ціна закупівлі даного лікарського засобу не змінюється (не індексується), оскільки відсутнє підтвердження факту зміни рівня цін на даний лікарський засіб. Постійною робочою групою приймається рішення щодо переоголошення закупівлі даного лікарського засобу за незміненою ціною.

Якщо в результаті повторного оголошення процедури закупівлі не подано жодної пропозиції учасника конкурсних торгів, Постійна робоча група приймає рішення щодо доцільності подальшої закупівлі даного лікарського засобу.

5. Якщо за результатами розкриття конкурсних пропозицій двічі було подано менше 2 пропозицій учасників конкурсних торгів, і процедуру закупівлі двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, то може застосовуватися переговорна процедура закупівлі. У разі необхідності зміни очікуваної ціни при проведенні переговорної процедури закупівлі обов’язковим є урахування індексованої ціни закупівлі та здійснення аналізу референтних цін такого лікарського засобу (ДП «Державний експертний центр МОЗ України»).

6. Якщо за результатами повторного розкриття пропозиції конкурсних торгів перевищують Змінену очікувану ціну закупівлі (див. п. 3.4), то Постійною робочою групою приймається рішення щодо доцільності подальшої закупівлі даного лікарського засобу або переоголошення закупівлі даного лікарського засобу за ціною індексованою (2014). При цьому МОЗ України (Постійна робоча група МОЗ України з питань профільного супроводу) може звертатися до уповноважених органів державної влади щодо надання інформації стосовно рівня цін зазначеного лікарського засобу згідно з торговою назвою в інших країнах.

7. При зміні очікуваної ціни закупівлі в Додатку до «Інформації щодо предмету закупівлі» зазначається інформація щодо задекларованої зміни оптово-відпускної ціни відповідно до торгової назви лікарського засобу, який було запропоновано для закупівлі та використано при розрахунку ціни індексованої (2014).

8. Рішення щодо зміни очікуваної ціни приймається у наступній послідовності:

8.1. Постійною робочою групою МОЗ України з питань профільного супроводу оцінюються медико-технічні вимоги щодо предмету закупівлі пропозицій учасників конкурсних торгів. Висновок щодо відповідності медико-технічним вимогам предмету закупівлі передають у Тендерний комітет МОЗ України.

8.2. У разі якщо ціна пропозицій учасників конкурсних торгів перевищує очікувану ціну закупівлі, Тендерний комітет МОЗ України звертається до Постійної робочої групи МОЗ України з питанням щодо прийняття рішення про зміну очікуваної ціни закупівлі та доцільність переоголошення процедури закупівлі.

8.3. Постійною робочою групою приймається рішення про зміну очікуваної ціни закупівлі, доцільність подальшої закупівлі та вносяться відповідні зміни в «Інформацію про предмет закупівлі».

8.4. Тендерним комітетом МОЗ України приймається рішення про переоголошення закупівлі.

Додаток до «Інформації щодо предмету закупівлі» щодо зміни очікуваної ціни закупівлі

Пилип Снєгірьов, фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!