Державні закупівлі та медична допомога учасникам АТО у фокусі уваги громадськості

Відкриваючи захід, Роман Ступницький, в.о. голови Громадської ради при МОЗ України — куратор пацієнтського напрямку, відзначив, що не є прибічником того, аби Громадська рада при МОЗ України завжди знаходилася в опозиції до профільного міністерства. Необхідно, щоб її члени налагоджували комунікації та співпрацювали з представниками МОЗ України, і це дозволить зробити діяльність дорадчого органу більш ефективною.

Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України, головний редактор науково-популярного журналу «Діабетик», голова Комісії з питань захисту прав пацієнтів, висловила обурення з приводу того, що жодна посадова особа, відповідальна за проведення тендерів, не з’явилася на засідання Громадської ради при МОЗ України. Цього року склалася неприпустима ситуація з проведенням тендерних процедур закупівлі життєво необхідних ліків, яка потребує негайного реагування з боку Громадської ради. Л. Петренко закликала присутніх 24 вересня підтримати пікет під стінами КМУ, організований активістами та батьками хворих дітей, з вимогою до Уряду покарати винних за зірвані державні тендери та терміново знайти спосіб провести закупівлю. На її думку, представники громадськості та пацієнтських організацій мають активніше долучатися до контролю роботи органів влади та співпрацювати з ними.

Олена Євстігнеєва, заступник голови Громадської ради при МОЗ України — куратор профілактичного напрямку, заступник голови Правління Благодійного фонду «Третє Тисячоліття», радник міністра охорони здо­­ро­­в’я України, на­­го­­­лоси­­ла, що цього року вперше МОЗ України включило до складу всіх тендерних та номенклатурних комісій по 2–4 представники громадських організацій. Чиновники профільного міністерства останнім часом дорікають, що ці представники нерідко не з’являються на засіданнях та не надають своїх пропозицій, що, у свою чергу, також не сприя­є пришвидшенню процесу державних закупівель за браком кворуму. Проте, на жаль, міністерство несвоєчасно інформує про час та місце засідання комісій, через що громадськість фізично не в змозі бути присутньою на них.

Лариса Лавренюк, голова Комісії Громадської ради при МОЗ України з питань благодійності в сфері охорони здо­­ров’я, керівник благодійного фонду допомоги онко­­хворим дітям «Краб», висвітлила ситуацію щодо закупівель препаратів для дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями.

Загалом за цим напрямком заплановано придбати 87 позицій лікарських засобів, 19 — виробів медичного призначення вартістю 272,4 млн грн. Станом на початок вересня відповідно до рішень Комітету з конкурсних торгів МОЗ України акцептовано 10 позицій ліків на суму 28,3 млн грн.

До складу робочої групи, яка несе відповідальність за рекомендовані до закупівель препарати з цього напрямку, входять фахівці з дитячої онкології та онкогематології, економісти, спеціалісти з питань запобігання та виявлення корупції, раціональної фармакотерапії та супроводу державної формулярної системи, обігу лікарських засобів, представники громадських організацій, що працюють з такими дітьми.

Л. Лавренюк зазначила, що тендерні закупівлі для дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, були затримані на 2 міс через дії 2 вітчизняних фармацевтичних компаній, які надіслали скарги до Антимонопольного комітету України. Внаслідок цього було заблоковано розкриття конвертів до з’ясування ситуації. Проте, як зазначила доповідач, лоти цих компаній, які начебто зазнають дискримінації в ході торгів, не можна допускати до участі в закупівлях через відсутність досвіду використання препаратів у педіатрії. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини (пп. 1та 3 ст. 24), внесення до номенклатури лікарських засобів, які плануються для централізованих закупівель МОЗ України, можливе лише за умови доведеної ефективності та безпеки та/або позитивного досвіду використання медикаментів під час лікування дітей. Підвищення вартості препаратів та, відповідно, зменшення обсягів їх закупівлі — набагато менша проблема у порівнянні з тим, що в тендері беруть участь ліки, щодо яких немає досвіду застосування у дітей.

Виступи доповідачів викликали жваві дискусії в залі, за результатами яких члени Громадської ради при МОЗ України прийняли наступні рішення:

• терміново підготувати відкрите звер­­нення на ім’я міністра охорони здоров’я та Прем’єр-міністра України із закликом особисто вплинути на проведення тендерів з метою їх пришвидшення;
• створити при Громадській раді робочу групу з удосконалення законодавчої бази у сфері державних закупівель.

Деякі учасники засідання пропонували у зверненні до глави Уряду підняти питання щодо звільнення Р. Салютіна, через некомпетентність якого зірвано державні закупівлі, проте більшість присутні висловила думку, що заміна одного чиновника на іншого не матиме позитивного ефекту, оскільки тендери блокують у першу чергу фармацевтичні компанії.

Наступне питання, яке обговорювалося під час засідання Громадської ради при МОЗ України, — актуальні організаційні, науково-медичні та правові проблеми медичного забезпечення учасників АТО. Сьогодні наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни з Російською Федерацією, і громадськість не може залишатися осторонь цієї проблеми.

Всеволод Стеблюк, начальник медичної служби батальйону «Миротворець», доктор медичних наук, заслужений лікар України, подякував волонтерським та громадським організаціям, які взяли на свої плечі вирішення більшості проблем, пов’язаних із забезпеченням наших бійців. Він також детально зупинився на питанні медичної реабілітації, адже після закінчення бойових дій війна за життя та здоров’я їх учасників буде продовжуватися багато років. На жаль, сьогодні в країні відсутня комплексна система медичної реабілітації. Незважаючи на те, що в МОЗ України створено відділ медичної реабілітації та паліативної допомоги, фахівці, які увійшли до нього, не мають вчених ступенів з медичної реабілітації. Крім того, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Фізіотерапія, медична реабілітація», за фахом є дитячим невропатологом. І це незважаючи на те, що відповідних спеціалістів готують декілька кафедр медичних ВНЗ.

Таким чином, як можна забезпечити ефективне відновлення здоров’я учасників АТО, коли кваліфіковані фахівці не задіяні в цьому процесі? В. Стеблюк також підкреслив, що основне завдання МОЗ України на сьогодні — забезпечення науково-методичного керівництва та розробка ефективних лікувально-реабілітаційних програми, які можна буде впровадити в діяльність санаторіїв, що займаються питаннями медичної реабілітації, незалежно від їх підпорядкування. Доповідач звернувся до членів Громадської ради при МОЗ України з проханням приділити цьому питанню максимум уваги.

Олег Хоменко, представник волонтерської організації «Медичний автомайдан об’єд­­на­­ний», розповів про проекти, якими займаються волонтери в зоні АТО. Це забезпечення бійців кровоспинними засобами, індивідуальними медичними аптечками стандарту НАТО та проведення тренінгів щодо користування ними; сприяння в проведенні медичної евакуації; надання гуманітарної допомоги для госпіталів та лікарень; розвиток та підтримка служби військових капеланів, які надають психологічну допомогу бійцям.

За словами Олександра Малиша, голови Все­української громадської організації ім. М.І. Пирогова «Військова медицина України», чле­­на Громадської ради при Міністерстві оборони України, для посилення взаємодії силових та цивільних медичних служб з во­­лонтерськими, громадськими та міжнародними організаціями в МОЗ України створено координаційний центр із надання медичної та гуманітарної допомоги. У цьому центрі буде зосереджуватися інформація про потреби госпіталів та цивільних закладів охорони здоров’я в тих чи інших лікарських засобах і виробах медичного призначення та дані про осіб, які потребують високоспеціалізованої медичної допомоги. Це дуже допоможе в роботі волонтерів, яка досі була хаотичною.

На сьогодні потрібна допомога не лише в зоні АТО, а й у лікувальних закладах, також належну увагу необхідно приділити навчанню медичних працівників. Якщо вони знатимуть обсяг медичної допомоги на їх етапі, то будуть надавати точну інформацію в координаційний центр про потреби госпіталів та закладів охорони здоров’я. Також складовою частиною координаційного центру, на думку доповідача, має стати міжвідомча робоча група, до якої потрібно включити цивільних фахівців охорони здоров’я, спеціалістів військово-медичної служби. О. Малиш запросив усіх бажаючих відвідати засідання Громадської ради при Міністерстві оборони України, де будуть розглянуті питання медичного забезпечення.

Також виступаючі неодноразово підкреслювали необхідність співпраці громадськості з владою, і в першу чергу з Комітетом Верховної Ради з питань охорони здоров’я.

У результаті одностайного голосування було прийнято рішення щодо створення нової комісії при Громадській раді з питань сприяння у вирішенні проблем медичного забезпечення учасників АТО. Вона стане своєрідним громадським штабом. Уже найближчими днями відбудеться перше засідання цієї комісії (час та місце буде обов’язково повідомлено членам Громадської ради при МОЗ України), на якому буде обрано голову та членів.

Цього дня на порядку денному стояло питання обрання голови Громадської ради при МОЗ України. Учасниками засідання було запропоновано 2 кандидатури на цю посаду:

• Романа Ступницького, в.о. голови Громадської ради при МОЗ України, члена Правління Всеукраїнської спілки громадських організацій «Рух протидії наркоманії та наркокорупції»;
• Радмилу Гревцову, заступника голови Громадської ради при МОЗ України — куратора правового напрямку, директора НДІ медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, експерта з медичного права, кандидата юридичних наук.

Р. Гревцова зняла свою кандидатуру з розгляду, пояснивши це браком часу для належного виконання обов’язків голови цього дорадчого органу.

Практично одноголосно члени Громадської ради при МОЗ України, що були присутні на засіданні, проголосували за кандидатуру Р. Ступницького (4 особи утрималися). Він подякував присутнім за довіру та підкреслив: основне завдання кожного члена Громадської ради при МОЗ України — не просто відвідувати загальні засідання раз у квартал, а постійно працювати в рамках комісій. Завдяки ініціативі Олега Мусія за часів його головування у Громадській раді кілька років тому в приміщенні МОЗ виділено кабінет для роботи дорадчого органу, в якому можна працювати, а також організовувати засідання комісій.

Зокрема, на сьогодні працюють наступні постійні комісії Громадської ради при МОЗ України з пацієнтського напрямку:

• з питань захисту інтересів пацієнтів (голова — Л. Петренко);
• з питань подолання проблем залежностей та соціально небезпечних хвороб (голова — Р. Ступницький);
• з питань розвитку медичного туризму (голова — Віолетта Янишевська).

До правового напрямку входять наступні комісії:

• правова (голова — Олена Беденко-Зваридчук);
• з міжнародних відносин (голова — Олег Крайнюк);
• з питань благодійності у сфері охорони здоров’я (голова — Л. Лавренюк);

Профілактичний напрямок включає наступні комісії:

• з питань профілактики захворювань та пропаганди здорового способу життя (голова — О. Євстігнеєва);
• з питань відновлення та реабілітації (голова — Марина Гуляєва);

За медико-фармацевтичним напрямком створено комісії:

• з питань реформування системи охорони здоров’я (голова — Зоряна Черненко);
• з питань захисту інтересів медичних працівників, освіти, науки та кадрової політики в охороні здоров’я (голова — Віктор Олійничук);
• з питань діяльності фармацевтичної галузі (голова — Тамара Литвиненкова).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!