Прозорість закупівель за державні кошти є одним із чинників, що забезпечує ефективність використання цих коштів. Важливим елементом, який дозволяє дотримуватися належного рівня прозорості і відповідно контролю за здійсненням закупівель, є право учасників процедур на оскарження дій замовника. Саме зацікавлений контроль повинен викривати всі негаразди при проведенні державних закупівель.
За словами Миколи Бараша, розгляд скарг Колегією здійснюється в рамках квазісудової адміністративної публічної процедури, яка передбачає отримання пояснень від обох сторін, а в разі необхідності — залучення спеціалістів або експертів; опрацювання матеріалів; підготовку проектів рішень; запрошення замовників державних закупівель та скаржників на розгляд скарг; безпосередньо розгляд скарг по суті.
Загалом за 9 міс 2014 р. до АМКУ надійшло більше 700 скарг на дії замовників при проведенні державних закупівель. Колегією прийнято до розгляду 595 скарг. За 187 скаргами було прийнято рішення про відмову в їх задоволенні. 282 скарги задоволено повністю або частково. 15 скарг повернено без розгляду. За 165 скаргами Колегією прийнято рішення про залишення їх без розгляду та припинення розгляду.
Станом на 10 жовтня 2014 р. Колегією прийнято до розгляду близько 130 скарг щодо порушень замовником проведення процедур державних закупівель фармацевтичної продукції. З них щодо лікарських засобів — 84 скарги, щодо виробів медичного призначення — 46.
У тому числі на адресу Колегії надійшло 36 скарг на дії МОЗ України, з яких 34 скарги прийняті до розгляду, у 2 випадках скарги були залишені без розгляду на початковому етапі через невідповідність їх вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель». Стосовно 27 скарг Колегією прийнято наступні рішення по суті:
- у 10 випадках відмовлено в задоволенні скарг;
- 7 скарг задоволено частково;
- 1 скаргу задоволено повністю;
- стосовно 9 скарг були прийняті рішення припинити їх розгляд (5 з яких — через те, що профільне міністерство прийняло рішення відмінити відповідні торги, в інших 4 випадках скаржники відкликали свої скарги). Тобто фактично замовник усунув виявлені порушення шляхом відміни торгів або досягання згоди зі скаржником щодо предмету спору, що в подальшому призвело до відкликання скарг.
Ще 7 скарг станом на 10.10.2014 р. знаходяться на розгляді Колегії, з них розгляд 4 скарг було призначено на 13.10.2014 р.
Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» розгляд скарг має здійснюватися протягом 30 робочих днів з дня реєстрації скарги в органі оскарження. Розуміючи складність ситуації із забезпеченням хворих лікарськими засобами та важливість стислих термінів розгляду скарг, АМКУ робиться все, щоб цей процес був максимально швидким. М. Бараш навів фактичні строки розгляду Колегією скарг щодо порушень МОЗ України проведення процедур державних закупівель. Як показав аналіз результатів розгляду скарг, 50% рішень було прийнято Колегією протягом 1 робочого дня після надходження від замовників відповідних документів. Окремі рішення були розглянуті протягом 6–14 днів у зв’язку з тим, що або скаржник розширював свої вимоги під час розгляду, або питання потребувало додаткових роз’яснень, експертних висновків.
«Останнім часом завдяки налагодженій співпраці між МОЗ України та АМКУ, коли запити на інформацію направлялися не тільки до тендерного комітету, але й до керівництва Міністерства, час надходження відповідних пояснень вдалося суттєво скоротити», — зазначив М. Бараш. Причому пояснення стали носити ґрунтовний, а не формальний характер, що, у свою чергу, дозволило скоротити час розгляду скарг.
Загальний обсяг закупівель фармпродукції за розглянутими процедурами, за якими прийнято рішення, становить понад 1,2 млрд грн.
Євген Мороз подякував АМКУ за оперативність у прийнятті рішень за скаргами і зазначив, що, завдячуючи проведеній роботі АМКУ, профільне міністерство продовжить процедуру закупівлі лікарських засобів. Але, на жаль, досі через розгляд Колегією скарг зупиненими таким чином є процедури закупівель на суму близько 500 млн грн.
За словами заступника міністра, в основному скарги, що надходять до АМКУ, стосуються закупівлі соціально важливих лікарських засобів, зокрема протитуберкульозних та антиретровірусних препаратів, ліків для хворих на вірусні гепатити, для лікування цукрового діабету, дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями, для лікування пацієнтів із серцево-судинними і судинно-мозковими захворюванням. «Я вам скажу більше — ці закупівлі блокуються не один раз. Як тільки АМКУ розглядає скаргу і виносить по ній рішення, розблоковується процедура закупівлі. Однак до органу оскарження надходить нова скарга», — констатував Є. Мороз.
МОЗ України також розглядається питання щодо звернення до одного з центральних органів виконавчої влади, який має право здійснювати державні закупівлі за переговорною процедурою. Відповідаючи на питання журналістів, яке саме відомство мається на увазі, Є. Мороз повідомив, що процедури державних закупівель можуть проводити силові структури, зокрема Державна служба України з надзвичайних ситуацій, діяльність якої спрямовується і координується Урядом через міністра оборони України.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у виняткових випадках може застосовуватися переговорна процедура закупівлі. Тобто це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Як виняток можна застосувати нагальну потребу у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме: пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, з особливим періодом, якщо замовником виступає Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
Можливий і варіант звернення МОЗ України до виробників та постачальників лікарських засобів з проханням пришвидшити процес поставки закупленої ним продукції на склади. МОЗ України, в свою чергу, бере зобов’язання у найкоротші строки направити препарати до регіонів.
Загалом на сьогодні оплачено рахунки на суму 104 млн грн., укладено договорів на суму близько 500 млн грн., на стадії підписання — на 140 млн грн., в процесі здійснення процедури закупівель (оголошення, розкриття пропозицій) — на 879 млн грн. Загальна сума коштів, виділена на державні закупівлі у 2014 р., становить 2,1 млрд грн.
Дмитро Шерембей, голова правління Благодійного фонду «Пацієнти України», виступив у підтримку варіанту рішення проблеми з державними закупівлями ліків, озвученого Є. Морозом, а саме: скасувати торги і передати заблоковані скаргами до Колегії лоти в Державну службу України з надзвичайних ситуацій. «Ця структура має мандат прямих переговорів за пришвидшеною процедурою, за якою протягом невеликого проміжку часу можна отримати позитивний результат при мінімальній вартості лікарських засобів. На сьогодні АМКУ завалений скаргами різних конкуруючих фірм. І ми точно знаємо, що ця тактика буде продовжена, щоб завалити всі закупівлі медикаментів. МОЗ України у даному випадку є заручником ситуації», — зазначив Д. Шерембей в інтерв’ю представникам ЗМІ ще перед початком прес-конференції. На жаль, на сьогодні немає гарантії того, що МОЗ України вкладеться у надані очільником Уряду строки і вчасно завершить процедури закупівлі лікарських засобів, оскільки до Колегії можуть продовжувати надходити скарги, які блокують процедуру проведення закупівель. М. Бараш, у свою чергу, запевнив, що у взаємодії з МОЗ України АМКУ зробить усе необхідне, щоб розглянути скарги, що надходять, у найкоротші строки. Він визнав, що є недобросовісні скаржники, і гарантії того, що, наприклад, завтра не надійдуть нові скарги, немає. «Перед нами стоїть завдання — протягом тижня цю проблему вирішити. Отже, треба встигнути», — підкреслив М. Бараш.
Присутні звернули увагу заступника міністра на проблему формування замовником лотів. Світлана Мороз, державний уповноважений, голова Колегії, підтвердила, що мали місце випадки, коли лот формувався з декількох позицій лікарських засобів, які мали різні дозування, що, у свою чергу, створювало дискримінаційні умови при проведенні торгів, а саме — звужувало коло потенційних учасників до однієї компанії, яка могла поставити всі зазначені дозування препарату. Тому, за словами доповідача, ще на початку цього року у МОЗ України була нарада, під час якої профільному міністерству було рекомендовано зробити окремі лоти по кожній позиції препарату з тим, щоб можна було на прозорих конкуруючих умовах провести державні закупівлі. Однак, як показала практика, ці рекомендації АМКУ до уваги не було взято, хоча, на думку державного уповноваженого, державні закупівлі препаратів були б проведені набагато раніше і швидше. Є. Мороз зі свого боку запевнив, що наступного року всі виявлені недоліки будуть враховані.
Експертна оцінка
Пропонуємо увазі читачів експертну думку Вікторії Пташник, адвоката, партнера юридичної фірми «Дроіт», яка також проаналізувала проблеми централізованих закупівель МОЗ України.
Безперечно, АМКУ відіграє ключову роль у забезпеченні конкуренції під час здійснення державних закупівель. Він є органом оскарження, який розглядає скарги про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Незважаючи на наданий законодавством строк у 30 робочих днів для розгляду відповідних скарг, комітет намагається розглядати скарги, пов’язані із закупівлею лікарських засобів, у суттєво скорочені строки.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» встановлює право АМКУ призупинити процедуру закупівлі за власною ініціативою або за заявою суб’єкта оскарження. Хочеться наголосити, що на практиці АМКУ призупиняє переважно процедуру закупівлі, коли порушення, про яке йде мова у скарзі, стосується тендерної документації. Таке порушення може бути усунено замовником тільки до моменту розкриття пропозицій. Після розкриття, очевидно, порушення усунути вже неможливо, що призводить до необхідності визнання тендеру недійсним. Саме тому АМКУ в скаргах, що стосуються тендерної документації, часто користується своїм правом і призупиняє процедуру закупівлі з метою забезпечення можливості усунення порушення замовником в рамках тендеру й унеможливлення визнання його результатів недійсними в майбутньому.
Як повідомили фахівці АМКУ, в ситуації, що склалася із закупівлею лікарських засобів, поряд із виявленими дискримінаційними умовами тендерної документації (встановлення вимог, яким відповідає продукція лише одного виробника, необґрунтоване об’єднання не пов’язаних між собою товарів в один лот тощо) наявні численні випадки отримання скарг від «недобросовісних скаржників». Маючи намір затягнути процедуру закупівель, окремі суб’єкти господарювання подають скарги і роблять це, як правило, за декілька днів до розкриття пропозицій.
Якщо говорити про подолання цієї проблеми на законодавчому рівні, то слід, по-перше, обмежити строк для подачі скарг в АМКУ, передбачивши, що такі скарги мають бути подані не пізніше, ніж за певну кількість днів до передбаченого розкриття пропозицій; по-друге, встановити більш чіткі вимоги до скарги, що уникнути випадків, коли скарги подаються суб’єктами, що навіть не мають ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами.
У той же час зрозуміло, що жодні законодавчі зміни не здатні самі по собі подолати існуючі проблеми. В ситуації, що склалася навколо лікарських засобів, мають розібратися правоохоронні органи. Мова йде вже не про конкуренцію на торгах, а про життя й здоров’я людей, які ризикують не отримати необхідні для них ліки.
Так, на спільному брифінгу АМКУ та МОЗ України директор ВГО «Зупинимо гепатит» Дмитро Коваль звернув увагу присутніх на те, як блокується закупівля лікарських засобів проти гепатиту. За його словами, друга скарга, що надійшла в АМКУ, в багатьох моментах дублювала першу, вже розглянуту АМКУ раніше, в той час як ці скарги подавалися різними виробниками і, відповідно, різними учасниками, що конкурують на тендері. Чи може це свідчити про наявність змови на тендері цих виробників? Це питання належить до компетенції АМКУ, який повноважний проводити перевірку наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема у вигляді спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. І тут мова йде вже не про процедуру оскарження, а про окреме розслідування, яке АМКУ розпочинає у разі наявності ознак відповідного порушення. Нагадаємо, що законодавством передбачений штраф до 10% річного обороту суб’єктів господарювання за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, в тому числі у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів).
Крім того, Законом України «Про здійснення державних закупівель» передбачена неможливість суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за спотворення результатів торгів (тендерів), протягом 3 років брати участь у торгах. Може, це вихід? Можливо, застосування цієї норми принесе позитивний ефект у забезпеченні прозорості на державних закупівлях? Однак щоб дана норма запрацювала на прозорих недискримінаційних засадах, необхідно законодавчо встановити порядок перевірки замовником тендеру наявності факту притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за вказане порушення, що планують брати участь у торгах. Наразі такий порядок законодавством не встановлений.
Враховуючи ситуацію, що склалася із закупівлею лікарських засобів, очевидно, що часу на проведення закупівель в загальному порядку вже немає. Тому хочеться сподіватися, що найближчим часом буде вирішено питання про можливість здійснення закупівлі за переговорною процедурою. І завдання всіх представників органів державної влади — не обґрунтовувати неможливість застосування вказаної процедури, а зробити все, щоб закупівля відбулася (не виключено, що і шляхом оперативного прийняття відповідного рішення у Верховній Раді України).
Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим