Розвиток державно-приватного партнерства в Україні: рекомендації експертів

Програма розвитку державно-приватного партнерства (U.S. Agency for International Development — USAID) та Американська торгівельна палата в Україні в рамках роботи Експертного центру з питань державно-приватного партнерства та інфраструктури 10 жовтня 2014 р. провели круглий стіл на тему: «Чи є місце державно-приватному партнерству у сфері охорони здоров’я в Україні». Основну увагу учасників зустрічі було зосереджено на вдосконаленні законодавства України, забезпеченні фінансування та залученні приватних інвестицій у сферу охорони здоров’я. У заході взяли участь Віталій Гордієнко, співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, Наталя Лісневська, заступник міністра охорони здоров’я України, Тетяна Коротка, директор з підготовки пілотних проектів USAID, Марина Антонова, голова правління Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», Ірина Акімова, директор аналітичного центру «Нова соціальна та економічна політика», Кріс Шугарт, міжнародний експерт USAID, спеціалісти медичної та фармацевтичної галузі, представники громадських організацій та ін.

Основну увагу учасників зустрічі було сфокусовано на необхідності створення нової націо­нальної системи охорони здоров’я, що неможливо без удосконалення законодавства України та залучення приватних інвестицій у сферу охорони здоров’я. Окрім цього, експерти та представники бізнесу висловили конкретні пропозиції та рекомендації стосовно подальшого розвит­ку системи охорони здоров’я в Україні.

Впровадження державно-приватного партнерства, яке базується на довгостроковій угоді про співробітництво між організацією публічного сектору та приватною компанією стосовно надання комунальних послуг та покращення інфраструктури, зможе задовольнити інтереси як установи, так і держави через залучення приватних інвестицій, технологій та досвіду для надання якісних послуг за рахунок відкритої конкуренції.

Тетяна Коротка наголосила на актуальності проведення такого заходу, зважаючи на складну економічну ситуацію в Україні внаслідок політичних подій. На її думку, використання механізму державно-приватного партнерства у галузі допоможе не лише модернізувати систему охорони здоров’я, але й суттєво підвищить якість надання медичних послуг. За словами доповідача, керівники багатьох обласних та місцевих адміністрацій готові долучатися до проектів державно-приватного партнерства та укладати відповідні контракти. Зокрема, Т. Коротка повідомила про існування такого у Запоріжжі. «Це невеликий пілотний проект, у рамках якого планується провести тендер стосовно залучення приватного партнера для надання медичних послуг, що дозволить покращити їх якість на локальному рівні. Найближчим часом очікується його впровадження», — зазначила експерт.

Під час свого виступу Віталій Гордієнко представив ключові ідеї програми стратегічного розвитку галузі — проекту «Vision 2020», що може слугувати дорожньою картою реформування системи охорони здоров’я в Україні та покращити інвестиційну привабливість галузі. Він наголосив на проб­лемі недостатнього обсягу фінансування галузі охорони здоров’я в Україні. На його думку, саме від цього залежить здоров’я громадян, адже в Україні відмічають негативні показники якості охорони здоров’я, зокрема тривалості життя та дитячої смертності порівняно з країнами — членами ЄС.

Після зустрічі з керівниками держави та уряду спеціалістами Американської торговельної палати в Україні були підготовлені пропозиції стосовно покращення економічної ситуації, зокрема в галузі охорони здоров’я. Серед них необхідно виділити способи забезпечення достатнього обсягу фінансування галузі, надання відповідних медичних послуг, систему інформування пацієнтів, переваги використання державно-приватного партнерства як для держави, так і для представників бізнесу тощо.

На думку В. Гордієнка, необхідно використовувати досвід реформування системи охорони здоров’я таких країн, як Польща, Туреччина, Латвія та Чехія, рівень розвитку яких ближчий до України, ніж, наприклад, Німеччини чи Франції. Державна політика цих країн була спрямована на реформування всіх елементів системи охорони здоров’я. Однак доповідач зазначив, що джерела фінансування медичної галузі можуть бути різними. Наприклад, у Туреччині та Польщі існує обов’язкова програма медичного страхування, тому система охорони здоров’я зосереджена саме на цьому напрямку. Латвія реалізує свою політику у напрямку приватного фінансування та співплатежів. Незважаючи на деякі розбіжності, вектор перелічених країн був спрямований на гармонізацію сфери охорони здоров’я з аналогічними нормами ЄС.

Серед ключових показників ефективності успішного проведення реформування системи охорони здоров’я В. Гордієнко назвав збільшення тривалості життя населення, в деяких країнах він збільшився з 4 до 7 років. Такий результат, на думку співголови комітету, підтверджує необхідність проведення реформ, особливо з огляду на встановлення партнерства між урядом та приватним сектором.

Окремо доповідач озвучив переваги політики впровадження інноваційних лікарських засобів: значне збільшення прибутковості медичної галузі (до 70%) та збільшення тривалості життя (2–7 років). За словами В. Гордієнка, кількість інноваційних ліків, які реєструють в Україні, досить низька порівняно з країнами ЄС. Таку ситуацію можна пояснити низькою привабливістю українського ринку для крупних зарубіжних фармацевтичних компаній.

Закінчуючи свій виступ, В. Гордієнко підкреслив, що при вдалому проведені реформування медичної галузі, залучаючи кращі міжнародні практики, можна досягти значних успіхів. До основних пріоритетів розвитку галузі належать питання покращення системи клінічних випробувань, реєстрації лікарських засобів, ціноутворення та реімбурсації, зміни системи державних закупівель лікарських засобів, вдосконалення медичної освіти та інші напрямки, що можуть стати корисним прикладом державно-приватного партнерства в системі охорони здоров’я у контексті «Vision 2020».

«Для забезпечення конкурентоспроможності фармацевтичного сектору в Україні, поліпшення здоров’я громадян та збільшення прибутку країни за рахунок розвитку державно-приватного партнерства ми готові надати рекомендації платформи «Vision 2020» для експертів, які задіяні в роботі стратегічної групи, що займається реформуванням системи охорони здоров’я», — підсумував В. Гордієнко.

Під час свого виступу Ірина Акімова зазначила, що реформи в медичній галузі розпочато в Україні вже давно, та, на жаль, вони не були головними на порядку денному урядовців.

За словами директора аналітичного центру, в Україні немає вдалого прикладу впровадження державно-приватного партнерства, зокрема в медичній сфері. Разом з тим, на думку І. Акімової, за відсутності такого партнерства важко собі уявити покращення економічної складової медичної галузі.

Перевагою впровадження державно-приватного партнерства І. Акімова назвала залучення іноземних інвесторів, адже з огляду на останні події в Україні держава не зможе собі дозволити вкладати великі кошти в розвиток будь-якої сфери, зокрема медичної. Також державно-приватне партнерство надасть змогу пацієнтам отримувати медичне обслуговування високої якості. На думку доповідача, для модернізації надання медичної допомоги необхідні кваліфіковані спеціалісти, а саме — медичні менеджери. «Залучення іноземних фахівців сприятиме розвитку лікувально-профілактичних закладів завдяки впровадженню сучасних ефективних систем управління медичними закладами», — зауважила І. Акімова.

Однак, окрім переваг державно-приватного партнерства, директор аналітичного центру повідомила про існування бар’єрів, які заважають його впровадженню. Так, в країні не гарантується безпека для приватних контрактів, у інвестора немає впевненості у реалізації контракту та держава не пропонує механізм, який би забезпечував виконання всіх складових контракту. Зокрема, медична установа може укласти угоду з приватною особою строком на 1 рік, оскільки невідомо, чи отримає вона і в якому обсязі бюджетні кошти на наступний рік для продовження партнерства. Також недосконалим в Україні, на думку І. Акімової, є захист приватної власності та відповідальність за можливі порушення виконання контракту в судовому порядку.

«Недоліком медичної галузі в Україні можна назвати систему фінансування медичних послуг. Необхідно позбутися фінансування медицини за рахунок сплати за ліжко-місце. Головною дійовою особою у галузі має стати не уявне поняття, і навіть не лікар, а пацієнт», — підкреслила І. Акімова. Вона також запропонувала долучити принцип державно-приватного партнерства до системи державних закупівель. Експерт висловилася за доцільність створення умов, за яких стане можливим здійснення довгострокових закупівель.

Ключовою передумовою успіху, на думку І. Акімової, є наявність політичної волі та єдиного «агента змін», який матиме необхідні інструменти та повноваження, а також зацікавленість у здійсненні медичної реформи. Зокрема, необхідно вдосконалити законодавчу базу в сфері фінансування, оподаткування, екології та інших напрямків, які задіяні в процесі розвитку інфраструктури державно-приватного партнерства. Гостро стоїть проблема стосовно вирішення земельного питання при укладанні угод, наприклад, із спорудженням медичного центру спільно з іноземними інвесторами. «На жаль, МОЗ України наразі ще не стало таким рушійним важелем», — зазначила вона.

Експерт підкреслила необхідність дотримуватися послідовної політики у сфері охорони здоров’я, поширити основні засади постанови КМУ від 25.04.2012 р. № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» (далі — Пілотний проект) на інші терапевтичні напрямки та вдосконалити закон про заклади охорони здоров’я.

У свою чергу, Наталя Лісневська, коментуючи виступи експертів, висловила вдячність всім представникам міжнародних організацій, компаній та спеціалістам, які активно беруть участь в процесах впровадження державно-приватного партнерства. Вона зазначила, що за останні 10 років видатки бюджету становили менше 60% загальної потреби у фінансуванні медичної галузі. Понад 40% надходжень у галузь забезпечуються через тіньові і напівтіньові платежі, зокрема за рахунок діяльності благодійних фондів.

«Грамотне впровадження державно-приватного партнерства за умови реформування системи охорони здоров’я може певним чином допомогти вивести кошти з тіньового обігу», — підкреслила Н. Лісневська.

За її словами, українська медична система має значною мірою застарілий технологічний потенціал і не дозволяє забезпечити громадян якісною медичною допомогою. Натомість галузь має відповідати вітчизняним реаліям, сучасним міжнародним стандартам і викликам часу. Оновлення системи охорони здоров’я слід широко обговорювати серед урядових організацій, міжнародних агенцій, медичної спільноти, наукової громади та представників бізнесу. Тому необхідно проаналізувати шляхи ефективного державно-приватного партнерства, професійного самоврядування, грантової та інвестиційної підтримки, а також громадської моделі управління галуззю.

На думку заступника міністра, для впровадження державно-приватного партнерства, в першу чергу, необхідно вдосконалити законодавчу базу, зокрема звернутися до Конституційного суду стосовно тлумачення ст. 49 Конституції України, згідно з якою кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (медична допомога надається безоплатно). «Необхідно нарешті розуміти, що безкоштовної медицини не існує: лікування можливе за рахунок держави або страхової компанії. У будь-якому випадку медична послуга має бути оплачена», — стверджує Н. Лісневська. Також заступник міністра вважає за необхідне збільшити обсяги фінансування медичної галузі, надати можливість закладам охорони здоров’я самостійно розпоряджатися коштами, укладати господарські угоди, а також запровадити укладання довгострокових контрактів з іноземними компаніями, зокрема стосовно придбання та обслуговування медичного обладнання.

«МОЗ України зацікавлене в якісних змінах медичної галузі задля добробуту України та її громадян. Я впевнена, наша співпраця з представниками бізнесу неодмінно дасть свої результати в майбутньому та допоможе сформувати демократичне суспільство, якого ми прагнемо», — зазначила Н. Лісневська.

Кріс Шугарт детально зупинився на міжнародних перспективах державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я. Він зазначив, що державно-приватне партнерство передбачає довгострокову співпрацю між державною владою та приватною компанією. Головна відмінність державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я від надання послуг виключно державними закладами — це вільна господарська діяльність приватних лікарень у конкурентному ринку медичних послуг. Серед країн, де за останні 10 років відмічено зростання ринку державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я — Великобританія, Італія, Іспанія, Португалія, Німеччина, Франція, Канада, Мексика, Туреччина та Індія.

К. Шугарт зазначив, що послуги, які можуть охоплюватися проектами державно-приватного партнерства, стосуються як сфери управління інфраструктурою (комунальні послуги, охорона, прибирання та ін.), так і медичного напрямку (лабораторні аналізи, стерилізація, протезування суглобів, первинні медико-санітарні послуги, невідкладна та спеціалізована допомога тощо). При цьому оплата базується на наданні специфічних послуг, кількості вилікуваних пацієнтів у співвідношенні до кількості населення в обраному регіоні, де здійснюється діяльність провайдера.

Потенційними перевагами використання державно-приватного партнерства К. Шугарт назвав надання та мобілізацію фінансування з боку приватного сектору, підвищення ефективності витрат, концентрацію на окремих клінічних послугах, скорочення терміну проведення будівництва та ін. На думку К. Шугарта, важливо мати 5–10 проектів, щоб зацікавити надійних учасників державно-приватного партнерства, а також досконало готуватися до впровадження найбільш передових практик. За його словами, найбільш успішним варіантом такого партнерства може стати співорганізація інфраструктури з управлінням виробничими послугами. Однак він зауважив, що трудові правовідносини та управління персоналом можуть становити проблему в уже існуючих відомствах охорони здоров’я. На його думку, кредитори менше мотивовані ризикувати, якщо їх діяльність пов’язана з наданням медичних послуг.

Як приклад міжнародний експерт запропонував розглянути іспанську модель, де були інтегровані як первинні, так і вторинні медичні послуги, К. Шугарт зауважив, що компанія платила фіксовану суму за мешканця відповідного географічного регіону за визначений перелік медичних послуг. Деякі спеціальні послуги оплачувалися окремо. Конкурсною умовою була сплата провайдером вартості послуги у разі, якщо пацієнт отримував лікування за межами зазначеного регіону. В результаті такого впровадження вартість медичних послуг на 1 особу знизилася на 25%.

При підготовці до впровадження державно-приватного партнерства необхідно впевнитися, що такий вид діяльності підходить існуючій національній системі охорони здоров’я та може адаптуватися в процесі потенційних політичних змін. Слід визначитися із включенням первинних медичних послуг, з основними показниками продуктивності, від яких залежить своєчасна оплата, та максимально зменшити появу нерентабельних ініціатив. Також важливо встановити основні показники ефективності впровадження державно-приватного партнерства. Зокрема, розмір платежів, штрафів, перелік запропонованих медичних послуг, анкету для пацієнтів тощо.

Завершуючи свій виступ, К. Шугарт підкреслив, що оптимальне впровадження державно-приватного партнерства в Україні зможе привабити та залучити іноземних інвесторів.

Марина Антонова розповіла присутнім про досвід впровадження та процес реалізації прикладу державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я.

Починаючи з 2005 р., міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» спів­працює з 26 лікарнями країни, по 1 з кожної області, закуповуючи обладнання спільно з іноземними компаніями. Одним з резонансних проектів фонду, за словами доповідача, стала «Дитяча лікарня майбутнього». «На жаль, через політичну складову цей проект так і не був втілений в життя. У 2010 р. фонд отримав офіційного листа від державного управління справами з вимогою припинити будівництво», — зазначила М. Антонова.

Наприкінці 2010 р. фонд використав заощад­жені кошти на закупівлю сучасного технологічного обладнання для неонатологічного відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН Украї­ни». Наразі все обладнання технічно знаходиться на балансі фонду, але при цьому використовується медичними фахівцями в зазначених медичних закладах.

Враховуючи те, що проект «Дитяча лікарня майбутнього» поки не може бути втілений у життя, після закупівлі обладнання на кошти, які здебільшого надійшли від благодійних фондів, фізичних та юридичних осіб, фонд спрямував залишок на створення одного модуля дитячої лікарні, а саме —діагностичного центру. Слід зазначити, що при розробці такого проекту стало зрозуміло, що лікарня не зможе функціонувати за рахунок бюджетних коштів. Отже, фонд зосередив увагу на створені державно-приватного партнерства. І одразу отримали чимало пропозицій від американських та канадських лікарень та компаній, які були готові долучитися до спільної справи за умови надання урядових гарантій.

Створення такого центру спочатку планувалося у Києві. «Враховуючи те, що столиця перенасичена різними діагностичними закладами, шляхом конкурсного відбору за низкою критеріїв була обрана Львівська міська дитяча клінічна лікарня. Заклад виділив частину свого приміщення, де після проведення ремонтних робіт на початку листопада 2014 р. розпочне роботу «Центр медичних інновацій NOVO».

У цьому закладі, за словами М. Антонової, пацієнти отримають можливість пройти комплекс рекомендованих обстежень на новому обладнанні останнього покоління, аналогів якому в Західній Україні немає.

Центр NOVO є недержавною неприбутковою установою. Це перший в Україні медичний заклад такого рівня, який працюватиме за цим принципом. Варто зазначити, що робота багатьох медичних закладів США, Канади та країн Європи організована саме так. Обладнання, встановлене у Центрі, за словами М. Антонової, навіть через 10 років експлуатації вважатиметься надсучасним. Зокрема, мова йде про магнітно-резонансний томограф GE Healthcare; комп’ютерний томограф на 160 зрізів (пошарові сканування) за хвилину; 3 ультразвукові сканери: 2 експертного класу з технологією 4D та 1 портативний.

«Завдяки цій апаратурі пацієнти із Західного регіону України отримають можливість проходити складні обстеження, не вирушаючи, як раніше, до Києва чи за кордон. У подальших планах — встановлення наступної черги сучасного медичного обладнання: рентгенодіагностичного комплексу, мамографа, денситометра та інших апаратів, які дозволять розширити спектр консультативно-діагностичної допомоги, зокрема гінекологічного профілю, що їх надаватиме Центр», — зауважила голова правління Фонду.

Стосовно оплати послуг М. Антонова зазначила, що вартість їх буде нижчою за середньоринкову ціну. Крім того, 20% всіх послуг будуть надаватися безкоштовно за вимогою лікарні та у разі потреби дітям, батьки яких загинули або постраждали під час бойових дій у зоні АТО. Також на безоплатній основі планується обслуговувати дітей-сиріт та дітей з родин переселенців.

Високотехнологічні діагностичні медичні послуги дозволять швидко і якісно проводити діагностику різних дитячих захворювань. На думку доповідача, наявність центру такого рівня виводить діагностування у Львові на світовий рівень. «Тепер завдяки наявності відповідного обладнання та висококваліфікованих спеціалістів можливо заощадити час і таким чином підвищити якість надання медичних послуг жителям не тільки регіону, а й всієї держави», — підсумувала М. Антонова.

Слід зазначити, що після доповідей присутні взяли активну участь у дискусії, ставлячи запитання експертам. Жваво обговорювалася проблема відсутності чітко визначеної вартості медичних послуг. Зокрема, Михайло Радуцький, заступник голови Київської міської державної адміністрації, зауважив, що спочатку необхідно визначитися й обрати систему охорони здоров’я в Україні та розробити методику тарифікації медичних послуг на державному рівні.

На думку експертів, втілення нової моделі фінансового забезпечення надасть можливість:

  • залучити позабюджетні кошти на охорону здоров’я;
  • забезпечити прозорі механізми реалізації державно-приватного партнерства;
  • збільшити довіру до держави в цілому та органів влади зокрема.

Як зазначають експерти, залучення інвестицій, використання провідного досвіду та технологій приватного сектору, які будуть мобілізовані через державно-приватне партнерство, можуть допомогти у вирішенні наявних проблем у галузі охорони здоров’я, а також підвищити якість надання медичних послуг. Серед першочергових кроків у заданому напрямку, які визначили експерти та представники влади у ході круглого столу, — вдосконалення законодавства України (Бюджетного кодексу та низки законів та підзаконних актів). Зокрема, йшлося про взяття пуб­лічним партнером довгострокових бюджетних зобов’язань та їх виконання в рамках договорів про державно-приватне партнерство, відповідно до яких публічні партнери могли б брати на себе зобов’язання з оплати (прямі або умовні), які виходять за межі поточного бюджету. Також важливим є врегулювання питання надання справедливої та реальної компенсації приватному партнеру за рахунок публічного партнера у разі дострокового припинення договору державно-приватного партнерства з метою відшкодування обґрунтованих збитків приватного партнера (виходячи з підстав для припинення). Необхідно також переглянути механізм надання та забезпечення гарантій органами місцевого самоврядування та Урядом України приватним компаніям щодо виконання відповідних фінансових зобов’язань за договором державно-приватного партнерства.

На думку експертів, у першу чергу необхідно вдосконалити законодавчу базу. Зокрема прийняти зміни до закону про заклади охорони здоров’я та переглянути окремі положення урядової концепції реформування місцевого самоврядування. Деякі експерти висловили думку стосовно запровадження фінансування охорони здоров’я на рівні області, щоб усунути надмірну роздрібненість та неефективне використання ресурсів.

Євгенія Бочерикова, фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті