Фармацевтичні виробники пропонують встановити прозорі фінансові відносини з медичною спільнотою

Під час свого виступу Володимир Редько, виконавчий директор АПРАД, зазначив, що асоціація з 2012 р. є членом Європейської федерації фармацевтичної індустрії та асоціацій (EFPIA), яка, у свою чергу, об’єднує 33 європейські національні фармацевтичні промислові асоціації та 40 провідних компаній, які здійснюють наукові дослідження, розробку та виробництво лікарських засобів.

На сьогодні, за словами В. Редька, АПРАД нараховує 18 найбільших відомих компаній-лідерів у сфері розробки й виробництва інноваційних ліків, які присутні в Україні: «Абботт Лабораторіз ГмбХ», ТОВ «АстраЗенека Україна», ТОВ «Байер», «Берінгер Інгельхайм», «ГлаксоСмітКляйн», «Дельта Медікел», «Елай Ліллі», «Еббв Біофармасьютікалз ГмбХ», «Іпсен», «Серв’є», «Лундббек», «МСД Україна», «Новартіс Фарма», «Ново Нордіск», ТОВ «Пфайзер Україна», «Рош Україна», «Санофі-Авентіс Україна», «Янссен».

Серед основних завдань асоціації АПРАД є заохочення етичних принципів ведення комерційної діяльності, які відповідають європейським стандартам. Саме з метою підтримки європейських ініціатив було розроблено кодекс фармацевтичної маркетингової практики. АПРАД та її члени вважають своїм обов’язком дотримуватися всіх основних положень та етичних стандартів у тому, що стосується освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на користь пацієнтів», — зазначив В. Редько.

За його словами, необхідність розкриття такої інформації виникла через зростання інтересу суспільства до взаємин між фармацевтичними компаніями і фахівцями сфери охорони здоров’я. «Громадськість прагне мати впевненість у тому, що такі відносини не впливають на призначення і що можна довіряти рекомендаціям спеціалістів у сфері охорони здоров’я щодо призначеного лікування, яке має базуватися суто на клінічних даних та досвіді», — зауважив В. Редько. У відповідь на такий інтерес суспільства і було розроблено Етичний кодекс EFPIA, який зміцнить законні відносини фармацевтичних компаній зі спеціалістами та організаціями охорони здоров’я, створюючи прозорість у таких взаєминах, а також надасть можливість пацієнтам краще розуміти основи їх співпраці.

Зокрема, розкриттю підлягає інформація про ґранти або платежі за консультаційні послуги фахівцям. Згідно з кодексом, спеціалістами у сфері охорони здоров’я є: лікарі, стоматологи, молодший медичний персонал, провізори, які під час своєї професійної діяльності можуть призначати, закуповувати, поставляти або розпоряджатися лікарськими засобами.

В. Редько зазначив, що такі дані планується розміщувати на загальнодоступному відкритому ресурсі — офіційній сторінці фармацевтичної компанії та на сайті АПРАД. «Я впевнений, що за цими правилами найближчим часом працюватимуть усі фармацевтичні компанії, незалежно від того, зарубіжні вони чи вітчизняні. У нас є певні напрямки, за якими розвивається країна, і ми використовуємо найбільш передові формати фармацевтичного бізнесу, щоб рухатися в цьому напрямку», — зазначив доповідач. На його думку, вітчизняні фармацевтичні компанії не відрізняються за своєю структурою ведення бізнесу, а отже, і за форматом спілкування з лікарями. Він переконаний, що вони також приєднаються до цього кодексу найближчим часом.

При цьому В. Редько зазначив, що не може однозначно оцінити ставлення українських фармацевтичних виробників до ініціативи, спрямованої на формування прозорої взаємодії з медичними фахівцями. За його словами асоціація АПРАД відкрита до того, щоб обговорювати співпрацю й запрошувати до неї вітчизняних представників фармацевтичного ринку.

Юрій Савко зазначив, що ні для кого не є секретом, що більшість лікарів активно співпрацюють з фармацевтичними компаніями, виробниками медичного обладнання та ін. Він вважає доречним впровадження зазначеного нововведення з метою встановлення прозорого та відкритого інформування громадськості щодо фінансових відносин між фармацевтичними компаніями та лікарями. «Така ініціатива має поширюватися на всіх учасників фармацевтичного ринку, адже за цим стоїть захист прав пацієнтів», — зауважив доповідач.

У свою чергу, Марина Бучма, менеджер із зовнішніх зв’язків компанії «ГлаксоСмітКляйн» в Україні та регіоні БМК (Білорусь, Молдова, Кавказ), зауважила, що таку систему вже впроваджено в США з 2009 р. та поступово вона охоплює фармацевтичний ринок країн ЄС. Спікер повідомила, що компанії, які входять до складу АПРАД, повністю підтримують нововведення щодо розкриття фармацевтичними компаніями — членами EFPIA інформації про платежі та розмір гонорарів фахівців і організацій охорони здоров’я. «В Україні планується імплементувати таку ініціативу з 2016 р. Дані про здійснення платежів фармацевтичними компаніями медичним фахівцям за період 2015 р. будуть доступні на початку 2016 р.», — зазначила М. Бучма. Також вона пояснила, що в Україні зарубіжні фармацевтичні компанії оформляються угоди з фахівцями охорони здоров’я відповідно до вимог українського законодавства. «У зв’язку з тим, що всі витрати фармацевтичних компаній оподатковуються, лікарі отримують чистий гонорар», — зауважила вона.

Федір Лапій, головний дитячий імунолог м. Києва, погодився, що ініціатива АПРАД не суперечить українському законодавству, а має на увазі розкриття інформації про виплати гонорарів за укладеними договорами.

У цілому представники фармацевтичних компаній, що входять до асоціації АПРАД і були присутні на заході, висловили зацікавленість у прозорій співпраці з медичним товариством та дотримуватися європейських стандартів, закладених в Етичний кодекс EFPIA. За словами експертів, у деяких країнах Європи вимоги щодо розкриття фінансової інформації вже діють.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!