Протистояння Федерації роботодавців України та НБУ (оновлено)

29 жовтня 2014 р. Федерація роботодавців України провела прес-конференцію на тему «Постанова НБУ № 591 — оцінка впливу на промисловість та експортно-імпортні операції», у ході якої вказана організація разом з представниками різних галузей промисловості надали оцінку впливу постанови НБУ № 591 на господарську та зовнішньоекономічну діяльність підприємств.

Нагадаємо, 22 вересня набула чинності постанова НБУ № 591, яка, окрім обмеження продажу готівкової валюти населенню, передбачає заборону розрахунків в іноземній валюті без ввезення товарів на територію України, здійснення платежів за імпортними договорами, за якими продукція була ввезена на територію України та здійснено митне оформлення на підставі ввізної митної декларації, дата оформлення якої перевищує 180 днів. Окрім того, забороняються операції з повернення за кордон коштів, отриманих зарубіжними інвесторами за операціями з продажу корпоративних прав юридичних осіб, що не оформлені акціями, та з повернення за кордон зарубіжному інвестору дивідендів (крім випадків повернення дивідендів за цінними паперами, що обертаються на фондових біржах).

Метою прийняття даної постанови була стабілізація ситуації на валютному ринку та запобігання відтоку іноземної валюти з України. Минуло більше місяця з початку набрання чинності постановою № 591, і вже зараз можна підбити попередні підсумки її дії.

Як зазначив Дмитро Олійник, заступник голови Федерації роботодавців України, після місяця дії даної постанови спостерігається зовсім протилежний ефект від очікуваного НБУ. По-перше, обмеження з продажу готівкової іноземної валюти населенню призвело до процвітання чорного ринку в даній сфері. Окрім того, є всі ознаки того, що й безготівковий ринок валюти частково стає нелегальним, а банки, посилаючись на НБУ, використовують вказану постанову з метою отримання надприбуткiв. По-друге, спроба блокувати відтік валюти з країни створює суттєві перепони для ведення підприємствами господарської та зовнішньоекономічної діяльності та призводить до зриву контрактів з зарубіжними партнерами. Унаслідок цього суттєво підривається імідж України як надійного торговельного партнера та значно погіршується інвестиційний клімат в країні.

У цілому, за підрахунками Федерації роботодавців України, якщо дію цієї постанови не буде скасовано протягом тижня, то це може призвести до зниження ВВП до 2%, або близько 30 млрд грн.

Також спікер зазначив, що заборона на оплату безтоварних операцій в іноземній валюті унеможливлює здійснення передоплати, у тому числі за довгостроковими контрактами, а також проведення розрахунків за надання послуг за вже укладеними імпортними і експортними договорами. Блокуються й експортні операції для українських компаній, зокрема у фармацевтичному секторі.

За словами Д. Олійника, якщо протягом тижня НБУ не відмінить п. 2. постанови № 591, то Федерація роботодавців України разом з представниками бізнесу вимушені будуть звернутися до Адміністративного суду України з позовом до НБУ щодо скасування постанови № 591 в частині п. 2.

Про проблеми, створені дією постанови НБУ № 591, для компанії з зарубіжними інвестиціями розповів Володимир Цибульский, генеральний директор АТ «СКФ-Україна».

За його словами, на сьогодні підприємство не може здійснювати розрахунки за послуги. Воно отримує 7 їх видів, таких як пусконалагодження та ремонт обладнання, тренінги й навчання персоналу, маркетингові послуги за межами України тощо, але з усього переліку сьогодні може оплачувати лише транспортні. Також іноземні інвестори не можуть отримати дивіденди від результату фінансової діяльності своїх же компаній.

Наостанок спікер зазначив, що дія постанови № 591 ніяким чином не сприяла стабілізації ситуації на валютному ринку, а тільки повністю руйнує інвестиційний клімат України.

Наприкінці свого виступу В. Цибульський також наполягав на скасуванні її дії, бо в протилежному випадку компанія, якою він керує, буде змушена вирішувати це питання в судовому порядку.

Не оминула дія постанови й фармацевтичний сектор, про що розповіла Тетяна Печаєва, генеральний директор АТ «Лекхім».

Спікер зазначила, що експорт продукції фармацевтичного виробництва дозволяється лише за умови її попередньої державної реєстрації на території, куди планується ввозити такі товари. Умовою такої реєстрації є проведення клінічних і доклінічних досліджень, для чого українські компанії мають укладати оплатні договори з профільними зарубіжними компаніями. На сьогодні вихід вітчизняних препаратів на зовнішні ринки фактично заблоковано. У зв’язку з цим ринки, які зі значними зусиллями завойовано українськими виробниками, можуть бути втраченими. Вітчизняні фармацевтичні компанії експортують свою продукцію в держави СНД, Азії, ЄС, Південної та Північної Америки. Опрацьовуються питання щодо постачання продукції в краї­ни Африки. Але дія цієї постанови зупиняє все це.

Також важливим питанням є транзит. Компанія «Лекхім» є офіційним дистриб’ютором препаратів інсуліну в Туркменістані, але через норми постанови № 591 не може розрахуватися з виробником, що призводить до порушення зовнішньоекономічних контрактів та зриву поставок товару.

Норми постанови № 591 ставлять під загрозу й кінцеві розрахунки за контрактами з поставки імпортного високотехнологічного обладнання, необхідного для модернізації підприємств, термін виготовлення якого становить від 9 міс до 1 року, що перевищує дозволені постановою 180 днів на оплату. Тому фармація змушена відмовлятися від міжнародних стандартів.

На останок Т. Печаєва додала, що загальний обсяг експорту фармацевтичної продукції в 2013 р. складає понад 250 млн дол. США. Тому дія постанови № 591 перешкоджає надходженню валютної виручки в Україну.

Борис Тімонов, глава наглядової ради ПАТ «Черкаський шовковий комбінат», зазначив, що його підприємство зіткнулося з проблемою поставок сировини. Так склалося історично й кліматично, що Україна не вирощує бавовну, також у нашій державі не виробляють синтетичну нитку. Тому всю сировину замовляють за кордоном. Однак тільки на замовлення, виготовлення, транспортування сировини йде близько 3 міс, також 2–3 міс займає процес виготовлення тканини, тому поки компанія отримає прибуток від виробництва минає близько півроку. При цьому, зважаючи на нестабільну ситуацію в Україні, більшість зарубіжних постачальників вимагають передоплати за товар, а ті, що пішли назустріч і погодилися на відстрочку платежу, зараз не можуть отримати кошти.

Сьогодні ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» виробляє камуфляжну тканину для Міністерства оборони та Національної гвардії, але завдяки нормам постанови № 591 терміни поставок можуть бути зірвані. При цьому чиновники заявляють, що це не єдиний у світі виробник, і в разі зриву поставок вони будуть закуповувати тканину в Туреччині або Китаї.

Б. Тімонов зазначив, що терміново потрібно вирішувати питання щодо скасування постанови НБУ № 591 або керівництво НБУ має запровадити індивідуальні ліцензії для можливості здійснення розрахунків в іноземній валюті за міжнародними контрактами.

Обмеження вплинули й на нафтотрейдерів, на ринок міжнародних автомобільних перевезень. За словами Д. Олійника, проблеми з зарегульованістю ринку ведуть до погіршення інвестиційного клімату в країні і ставлять під сумнів необхідність інвестування в українську економіку.

Підбиваючи підсумки, він підкреслив непрофесійність працівників НБУ, які прийняли цю постанову, не оцінивши її вплив на господарську діяльність імпортерів та експортерів.

Також він зазначив, що представники бізнесу неодноразово направляли обґрунтовані звернення до керівництва НБУ та інших інстанцій щодо скасування постанови НБУ № 591. Однак відповіді на даний час не отримали. Тому в разі, якщо найближчим часом дію вказаної постанови не буде відмінено, українські промисловці вимушені будуть вирішувати це питання в судовому порядку.

(Прим. ред. – 30 жовтня поточного року, наступного дня після прес-конференції Федерації роботодавців України, на сайті НБУ з’явилася інформація щодо лібералізації вимог при проведенні деяких валютних операцій. Зокрема, скасовується тимчасове обмеження на проведення операцій в іноземній валюті зі здійснення розрахунків за імпортними операціями без увезення товару на територію України та зі здійснення платежів за імпортними договорами, за якими продукція була ввезена на територію України та здійснено митне оформлення на підставі ввізної митної декларації, дата оформлення якої перевищує 180 днів. Водночас з метою забезпечення належного контролю з боку уповноважених банків за операціями резидентів щодо оплати робіт, послуг, права інтелектуальної власності НБУ знизив поріг документального підтвердження відповідності контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору резидентів з нерезидентами, кон’юнктурі ринку зі 100 тис євро до 50 тис євро (зміни до постанови Правління НБУ від 30 грудня 2003 року № 597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями»). Зазначені вище рішення прийняті постановою Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 685 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набирає чинності з 3 листопада 2014 р.)

Денис Кірсанов, фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті