Фармацевтичний бізнес. Проблеми та перспективи розвитку

На сьогодні впевнено можна стверджувати, що в Україні вже є певні складові економічного діалогу між учасниками фармацевтичного ринку, проте він поки ще не набув належного рівня та цілісності. Досі найбільш розвиненою формою діалогу між суб’єктами фармацевтичних відносин є соціальний діалог. Але навіть економічний діалог повинен ґрунтуватися на трьох базових принципах, які мали б бути відкрито задекларовані та документально закріплені всіма сторонами:

• фармацевтичний бізнес повинен бути соціально відповідальним;
• соціальний діалог має враховувати необхідність створення сприятливих умов для функціонування бізнесу та розвитку нових технологій в системі охорони здоров’я;
• держава має бути гарантом стабільних та прозорих умов, в яких працює та отримує прибуток фармацевтичний бізнес.

Саме економічний діалог дозволить надати об’єктивне економічне підґрунтя процесу консолідації учасників фармацевтичного ринку при дотриманні відповідної кадрової політики органами державної влади, призначеними регулювати фармацевтичний ринок.

На відміну від багатьох інших засобів підтримки розвитку фармацевтичного бізнесу, економічний діалог не пов’язаний безпосередньо ні з бюд­жетними, ні з податковими витратами. Натомість удосконалення інституційного середовища, організаційної структури взаємодії фармацевтичних підприємств між собою, оптимізація державної фармацевтичної політики дозволять помітно підвищити ефективність діяльності учасників фармацевтичного ринку, їхню стійкість проти різного роду негативних чинників, а реалізація суб’єктами господарювання своїх суспільних функцій — поліпшити якість життя громадян, сприяти соціальній та політичній стабільності в країні.

Окремим питанням у сучасному фармацевтичному ринку є якість управління ін­новаційними процесами як визначальний фактор не лише підвищення якості життя громадян, а й конкурентоспроможності суб’єктів господарювання у галузі охорони здоров’я. Саме тому основою державної інноваційної політики має стати формування комплексу заходів державної підтримки інноваційної активності на всіх стадіях інноваційного процесу та їх безумовне виконання.

Усі ці питання й стали предметом розгляду на семінарі та викликали жваву дискусію серед його учасників — 58 фахівців — представників не лише аптечного бізнесу, а й науковців. Організаторами семінару традиційно в рамках вищезазначеного проекту стали компанія «УкрКомЕкс­по», Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів Інституту гігієни та медичної екології (ІГМЕ) ім. О.М. Марзєєва та Полтавська обласна громадська організація (ПОГО) «Асоціація працівників фармацевтичної галузі».

Слід відзначити, що у ході проведення семінару учасники мали змогу відвідати аптечні заклади. Деяким учасникам кидалась у вічі наявність у першостольника сучасної комп’ютерної техніки з можливістю виходу в інтернет-простір.

Не залишилися поза увагою учасників заходу історичні місця та пам’ятки культури. Це й величезні архітектурні споруди, релігійні храми та ін. ОАЕ — унікальне місце, де можна знайти все необхідне: сонце, хвилі Перської затоки та Індійського океану, пісок пустелі, неповторний шопінг, суперсучасний гірськолижний курорт під дахом, величезні аквапарки з штучними хвилями та рукотворними річками, найбільша вежа у світі (понад 360 поверхів) «Бурж Дубай», набережна затоки Дубай-Крік, єдині у світі 2 семизіркових готелі в Абу-Дабі та Дубаях «Бурдж Аль Араб», штучні острови у Дубайській затоці, траса для змагань «Формула-1» в Абу-Дабі, повністю автоматизоване Дубайське метро, Велика мечеть в Абу-Дабі та історична й релігійна спадщина в Шардже тощо.

Але повернемося до фармацевтичних питань.

Після слів привітання з боку організаторів, відкрив семінар директор Інституту підвищення кваліфікації фахівців фармації Національного фармацевтичного університету (НФаУ, Харків) доктор фармацевтичних наук Олександр Пімінов, який у своєї доповіді на тему «Нанотехнології у медицині та фармації» проінформував присутніх про можливі новації у сфері охорони здоров’я, пов’язані зі застосуванням нанотехнологій. Можливими напрямками використання нанотехнологій у медицині та фармації є:

• гігієна — антибактеріальні покриття з наночасток та нанотрубок;
• генетика — вивчення впливу нанопрепаратів на генетичний код організму;
• протеоміка — ідентифікація білків-маркерів та білків-мішеней;
• кардіологія — лікування ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, відновлення судинної функції;
• догляд за шкірою — сонцезахисні креми на основі ZnO;
• токсикологія — дослідження впливу наночасток на організм людини та навколишнє середовище;
• гематологія та трансфізіологія — створення штучних елементів крові;
• хірургія — застосування наночасток у нано­покритті хірургічних інструментів, лазерні наноінструменти;
• діагностика — наночастки та дендрометри в діагностиці різних захворювань;
• фармакологія — швидкорозчинні вітамінні препарати у вигляді нанокапсул, наночастки срібла як дезинфікуючий агент, нанокремній для доставки ліків;
• фармація — доставка лікарських засобів до місця патологічного процесу, вивчення біодоступності та біоеквівалентності лікарських засобів за допомогою клітинних технологій; скринінг потенційних лікарських засобів з використанням реєстрації потоку через іонний канал.

За останні роки у світі створено більше ніж 1600 нанотехнологічних компаній та наукових центрів, кількість яких кожні півтора–два роки подвоюється.

До основних сфер застосування нанотехнологій в медицині належать: доставка активних діючих речовин; медичні імплантати; діагностика in vivo; нові методи лікування та засоби лікування на нанометричному рівні; діагностика in vitro. На сьогодні нанотехнології дозволяють ставити питання про перетворення людського організму, зокрема про заміну тканин та цілих органів, а також відновлення та розширення можливостей сприйняття (нейро­імплантати та біоінжинірінг). Відновлення слуху та зору, а також створення протезів, приєднаних до нер­вових закінчень, штучні імунні клітини, аналоги еритроцитів та тромбоцитів, мікро­капсули для доставки діючих речовин в організмі людини, біотипи тощо. Вже сьогодні є випадки лікування інфаркту міокарда за допомогою нанотехнологій. Активно використовують нанотехнології у косметології.

Сучасний стан дослідження нано­технологій характеризується розробкою норм, вимог, методологій та стандартів. Їх застосування в ході досліджень фізико-хімічних, фармако­токсикологічних властивостей продуктів нано­технологій дозволить отримати науково обґрунтовані та об’єктивні результати.

Валентина Кириченко, провізор вищої категорії (Донецьк), у доповіді «Роль та значення біологічно активних добавок (БАД) у харчуванні сучасної людини» поінформувала присутніх про модифіковану класифікацію основних харчових речовин, а також зробила порівняний аналіз основних продуктів харчування. Вона розповіла про розвиток нового напрямку у сучасній охороні здоров’я — мікронутрієнтології і, як наслідок, обґрунтувала лікувально-профілактичне застосування мікронутрієнтів у складі БАД.

Перелік основних фізіологічних функцій мікронутрієнтів дозволяє в іншому вимірі розглянути роль БАД у забезпеченні гомеостазу та функціонального стану не лише травного тракту та печінки, а й інших органів та систем. За участі бактеріальної флори кишечнику створю­ються вторинні мікронутрієнти та важливі ендогенні регулятори різних функцій організму. І роль мікронутрієнтів і БАД з великим профілактичним та оздоровлю­ючим потенціалом лише збільшується. При цьому в світі постійно збільшується споживання БАД — 12 млрд дол. США у США, 10 млрд дол. в Японії, 2 млрд дол. у РФ і лише 0,1 млрд дол. в Україні.

Наталія Останіна, завідувач лабораторії Інституту гігієни та медичної екології ім. А.М. Марзєєва АМН України, кандидат економічних наук, у доповіді на тему «Деякі питання державного контролю якості в Україні» ознайомила присутніх з порядком використан­ня інформаційного ресурсу Держлікінспекції, зокрема на електронному сайті та порядку проведення досліджень сумнівної фармацевтичної продукції.

У процесі обговорення цієї доповіді модератор Сергій Гершкович, директор ТОВ «Юнсон», озвучив питання, що виникають в процесі роботи уповноважених осіб, які повинні передавати сумнівні ліки на аналіз за рахунок суб’єкта господарювання, що є економічно не вигідно та нормативно не обґрунтовано. Наталія Останіна повідомила, що велика кількість препаратів, які за приписами Держлікінспекції визнані сумнівними, за результатами лабораторних досліджень визнаються якісними, і такі випадки, на жаль, відбуваються останнім часом.

З цього приводу виступив Олександр Гризодуб, директор ДП «Науково-експертний фармацевтичний центр», який висловив свою точку зору щодо проблем у фармації, пов’язаних з відсутністю чітко вираженої концепції державного контролю якості лікарських засобів.

Олег Баранецький, регіональний директор компанії «Софтінформ», у доповіді на тему «Новий підхід до автоматизації аптек» ознайомив з новинками та можливостями програмного комплексу «Аптека».

Програмний комплекс, який має зручний та зрозумілий інтерфейс, об’єднує ключові функції, що необхідні для автоматизації роботи аптек.

Серед ноу-хау програмного продукту можна виділити «інформаційне забезпечення». Так, у системі щоденно поновлюються:

• еталонний каталог лікарських засобів;
• довідкова інформація щодо препаратів (інструкції із застосування);
• регуляторні списки (заборони реалізації, дозволи, розпорядження);
• INN, синоніми;
• класифікації ATC, NFC;
• дані про реєстрацію організацій, їх атрибутів і корпоративної приналежності;
• приналежність до нормативних документів («ЦРГ», «відпуск без рецепта», «реалізація за бюджетні кошти» і т.д.).

Програма надає приголомшливі можливості для формування замовлення:

• імпорт дефектури аптек, створення звідної дефектури;
• оптимізація замовлення, у тому числі з урахуванням ставки кредитування;
• відправка замовлення постачальникам у зручній для них формі (автоматична обробка замовлення) з урахуванням адрес доставки.

У програмі вперше на ринку реалізовано один з найбільш сучасних напрямків ведення бізнесу — онлайн-документообіг з постачальниками медикаментів.

Завдяки цьому функціоналу реалізується отримання прайс-листів постачальників з індивідуальними умовами натисненням одніє­ї клавіші. Замовлення миттєво обробляється і в разі виникнення відмов повертається для подальшого замовлення у іншого постачальника. Отримання накладних від постачальників також відбувається в автоматичному режимі.

Модуль маркетингу й аналізу забезпечує можливість отримання аналітичних даних, які вкрай важливі для планування роботи аптек.

У рамках доповіді неможливо охопити всі можливості та ноу-хау програмного комплексу «Аптека», тому всім бажаючим отримати більш докладну інформацію О. Баранецький запропонував звернутися на сайт проекту pharmbase.com.ua.

Ольга Хмельницька, співробітник кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, кандидат фармацевтичних наук, у доповіді «Організація медикаментозного забезпечення за договорами медичного страхування» повідомила наступне.

Ситуація, що склалася в Україні у сфері охорони здоров’я громадян, потребує вжиття невідкладних заходів, спрямованих на підвищення її рівня.

На думку доповідача, важливе значення у зв’язку з цим мають впровадження системи обов’язкового медичного страхування (ОМС), яка забезпечила б право кожного громадянина на одержання гарантованої й якісної медичної допомоги, а також подальший розвиток добровільного медичного страхування (ДМС).

Правові підстави впровадження медичного страхування — Конституція України, стаття 49, в якій зазначено: «Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування». Законом України «Про страхування», введеним в дію Постановою Верховної Ради України від 7 березня 1996 р., передбачено здійснення ОМС та ДМС. Однак, Закон про медичне страхування в Україні не прийнято.

Страховики можуть отримати ліцензію на 2 види медичного страхування, що проводяться в добровільній формі:

• страхування здоров’я на випадок хвороби;
• безперервне страхування здоров’я.

(Інструкція «Про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення страхової діяльності на території Украї­ни. Умови і правила її здійснення та контроль за їх дотриманням» від 15 липня 1996 р.).

Місце ДМС в структурі додаткового страхового бюджету України (у 2007 р. він становив 10 млрд грн.):

• бюджетні кошти — 55%;
• фонди ОМС — 35%;
• ДМС — до 7%;
• інші надходження — до 3%.

Зміст ДМС

Страхування здоров’я на випадок хвороби передбачає страхування медичних витрат на випадок конкретної недуги, яка зазначає­ться в договорі страхування.

Безперервне страхування здоров’я передбачає поліклінічне обслуговування застрахованого (включаючи й аптечне), стаціонарне обслуговування, послуги невідкладної медичної допомоги, а також стоматологічну допомогу.

Умови роботи страхових компаній з аптеками

Правила ДМС розробляються і затверджую­ться кожною страховою компанією відповідно до вимог Закону України «Про страхування» та інших законодавчих актів України.

У договорах між страховими компаніями та аптеками передбачається при обслуговуванні застрахованих осіб використовувати рецепт, виписаний лікарем лікувального закладу на бланку страхової компанії, який відрізняє­ться від форми, затвердженої МОЗ України, та інші документи.

Відпуск лікарських засобів проводиться аптекою у кількості, зазначеній у рецепті, без урахування в договорі вимоги МОЗ щодо недопущення порушення первинної упаковки.

Страховик має право контролювати якість ліків без визначення змісту та обсягу контрольни­х засобів.

Загрози та ризики для аптеки за умов існуючих договорів

Доповідач зазначила, що існуючі договори страхових компаній з аптеками часто не відповідають вимогам чинного законодавства та несуть загрози та ризики для аптек, серед яких можна підкреслити наступні.

Фінансові:

• несвоєчасне відшкодування страховиками вартості відпущених аптекою ліків;
• припинення діяльності страхових компаній.

Порушення вимог Ліцензійних умов:

• порушення Порядку відпуску лікарських засобів : форма рецептурних бланків не відповідає Правилам виписування рецептів;
• загроза втрати ліцензії при встановленні повторного порушення Порядку відпуску лікарських засобів.

Зважаючи на те, що аптеки виступають учасниками страхових відносин в системі ДМС, а також те, що якість обслуговування застрахованих осіб — перспективний напрямок в конкурентній боротьбі за ринок, можна виокремити наступні завдання:

• оптимізувати процес страхового відшкодування вартості відпущених препаратів за страховими рецептами шляхом гармонізації взаємних відносин між страховими компаніями та суб’єктами господарської діяльності в межах вимог МОЗ Украї­ни до діяльності аптек;
• розробити методичні рекомендації для страхових компаній щодо організації відпуску лікарських засобів з аптек особам, застрахованим за договорами ДМС;
• внести зміни в укладені договори зі страховими компаніями щодо відпуску ліків застрахованим особам за рецептами лікарів, виписаними згідно з Правилами, затвердженими МОЗ України.

Юрій Чертков, директор Агенції медичного маркетингу, у доповіді на тему «Активні аптечні продажі» висвітлив проблеми само­освіти працівників роздрібної аптечної мережі. Він звернув увагу на розвиток управлінської компетенції само­освітньої структури. При цьому завіду­вачі аптек є основою самоосвітньої структури. За кожним успішним завідувачем аптеки закріплені стандартні компетенції: аналізує та організовує, контролює виконання плану продаж, спостерігає за джерелами бізнесу (логістика, мотивація); використовує всі засоби для задоволення вимог клієнтів; поліпшує навички першостольників за індивідуальним планом коучин­гу; забезпечує дотримання високих стандартів якості роботи та відзначає результати. Серед основних напрямків, які потребують навчання працівників аптек, доповідач назвав уміння виявляти мотиви аптечних клієнтів, говорити мовою вигоди для клієнта тощо.

Юрій Ульшин, перший заступник голови правління ПОГО «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», у доповіді на тему «Участь громадських організацій у нормотворчості» довів, що Асоціація брала участь у розробці та обговоренні проекту Закону України «Про лікарські засоби»; у внесенні змін та доповнень до проекту Ліцензійних умов, підготовлених на підставі постанови КМУ щодо утворення державних аптечних закладів у поштових відділеннях; у підготовці проекту висновку до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України постанов Кабінету Міністрів України: «Питання залучення державним українським об’єднанням «Політехмед» у 2009 р. іноземного кредиту під державну гарантію для реалізації інвестиційного проекту щодо закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги з метою посилення соціальної захищеності громадян України» від 26.11.2009 р. № 1256; «Питання залучення у 2009 р. під державну гарантію іноземного кредиту для реалізації інвестиційного проекту щодо закупівлі засобів реабілітації (автомобілів) для забезпечення інвалідів з метою посилення соціальної захищеності громадян України» від 26.11.2009 р. № 1270; в обговоренні та внесенні пропозицій до проекту Закону України «Про статус закладів охорони здоров’я»; в обговоренні та внесенні пропозицій до проекту Закону України «Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальн­е медичне страхування». Як наслідок було запропоновано: органи державного контро­лю якості лікарських засобів визнати структурним підрозділом МОЗ України; поняття «фармацевтична діяльність» викласти в іншій редакції як діяльність суб’єктів фармацевтичного ринку, а не безпосередньо фармацевтів, як це було запропоновано у проекті; реформувати всі державні та комунальні лікувально-профілактичні заклади як неприбуткові підприємства з метою поступового переходу від бюджетного фінансування до державного замовлення; привести у відповідність Ліцензійні умови в частині обов’язкового будівництва пандусів до вимог Закону України «Про захист прав інвалідів», який покладає вирішення цього питання на розгляд органів місцевого самоврядування. Крім того, протягом 2009 р. були винесенні правові рішення:

• по справі № 2а-45934/09/1670 Полтавським окружним адміністративним судом від 20.11.2009 р. винесена Постанова про визнан­ня неправомірними дій посадових осіб Полтавської обласної держлікінспекції в частині відмови погодити паспорт аптечного закладу;

• по справі № 4/2а-46720/09/1670 Полтавським окружним адміністративним судом від 20.11.2009 р. винесена Постанова про визнан­ня неправомірними дій посадових осіб Полтавської обласної держлікінспекції в частині проведення позапланового державного контролю якості лікарських засобів та відбору зразків продукції;

• по справі, що розглядалася Полтавським районним судом за позовом уповноваженої особи, в частині неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності посадовими особами Полтавської обласної держлікінспекції за виявлені неякісні лікарські засоби у зв’язку з тим, що Полтавська обласна держлікінспекція не має ніякого відношення до повноважень посадових осіб органів державного контролю прописаних у ст. 15 Закону України «Про лікарські засоби»;

• по справі № 4/2а-46728/09/1670 Полтавським окружним адміністративним судом від 20.11.2009 р. винесена Постанова про визнання неправомірними дій посадових осіб Полтавської обласної держлікінспекції в частині проведення позапланового державного контролю якості лікарських засобів та відбору зразків продукції;

• по справі № 7/2а-46891/09/1670 Полтавським окружним адміністративним судом від 25.12.2009 р. винесена Постанова про визнання неправомірними дій посадових осіб Полтавської обласної держлікінспекції в частині проведення планового державного контро­лю якості лікарських засобів та відбору зразків продукції;

• по справі № 2а-47146/09/1670 підготовлена апеляційна скарга на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 р. за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області в частині винесення рішення про застосування економічних санкцій за недотримання вимог постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», дія якої на той час була зупинена згідно з Указом Президента від 03.12.2008 р. «Про зупинення дії постанов Кабінету Міністрів Украї­ни від 10 вересня 2008 р. № 827 і № 837, від 17 жовтня 2008 р. № 955 та від 19 листопада 2008 р. № 1022».

Також підготовлено 6 заяв до експертно-апеляційної ради про порушення законодавства органом ліцензування — Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів, що повністю задоволені, а також скасовані рішення про анулювання ліцензій.

Далі учасники семінару ознайомилися з теле­репортажем Полтавського місцевого телебачення, в якому була висвітлена робота фармацевтичної спільноти та депутатського корпусу міської ради у січні 2010 р. в частині захисту чесного імені фармацевта, яке намагалися зганьбити деякі провладні структури та ЗМІ.

Олена Адамович, голова представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Полтавській області, у доповіді «Практика досудового вирішення спорів в сфері ліцензування господарської діяльності Експертно-апеляційною радою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва» поінформувала про нормативно-правову основу діяльності Експертно-апеляційної ради. Це Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (ст. 7), постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1669 «Положення про Експертно-апеляційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва», постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 667 «Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва», розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 363-р «Про затвердження складу Експертно-апеляційної ради при Держкомпідприємництва».

Експертно-апеляційна рада є постійно дію­чим колегіальним консультативно-дорадчим органом з питань ліцензування, створеним при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. У своїй діяльності рада керує­ться Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 1 ст. 7 Закону); рішення Експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків і є обов’язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (ч. 2 ст. 7 Закону). Метою діяльності Експертно-апеляційної ради є забезпечення рівності прав та законних інтересів усіх суб’єктів господарювання. Компетенція Експертно-апеляційної ради: експертиза проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування; розроблення рекомендацій з основних проблем державної політики у сфері ліцензування; надання попередніх висновків щодо пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян і підприєм­ців щодо доцільності запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності чи його скасування; розгляд заяв, претензій та скарг суб’єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування; аналіз стану та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення ліцензування. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Експертно-апеляційної ради здійс­нює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (Держкомпідприємництва). Проекти нормативно-правових актів, а також отримані радою пропозиції і звернення (апеляції) розглядаються протягом 20 робочих днів з дати їх реєстрації у Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва.

Скарга на рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії може бути подана до Експертно-апеляційної ради у строк 30 днів (календарних) з дня прийняття відповідного рішення органом ліцензування. Дія оскарженого рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування (ч. 4, 5 ст. 21 Закону). За наслідками розгляду скарги ліцензіата члени Експертно-апеляційної ради приймають рішення, на підставі якого Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва видає Розпорядження про усунення виявлених порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування. Позитивне рішення на користь надавача скарги означає, що ліцензії не було анульовано; рішення Експертно-апеляційної ради не може бути оскаржено у судовому порядку, оскільки вони вважаються лише експертними висновками і мають рекомендаційний характер.

Віталій Пашков, доцент кафедри спеціально-правових дисциплін Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, у доповіді на тему «Протидія корупції на фармацевтичному ринку» повідомив, що згідно з інформацією ВООЗ (джерело: Інформаційний бюлетень «Ліки: корупція в фармацевтичній галузі») в більшості країн система охорони здоров’я сприймається як найбільш корумпований інститут державного апарату. Щорічно у всьому світі витрати на охорону здоров’я становлять 4,1 трлн дол., з яких 750 млрд витрачається на глобальному ринку фармацевтичних препаратів. При цьому 10–25% витрат на державні закупівлі зникає у зв’язку з корупцією в галузі.

Необхідно констатувати, що проблема корупції це не лише проблема України, а й всього цивілізованого суспільства. З точки зору фахівців Світового банку, сума хабарів, які одержують щорічно посадові особи в Україні, адекватна приблизно розмірам 2-річного торгового обігу нашої держави.

Явище корупції в сучасній Україні розглядається як організоване та системне (Мельник М.І., 2000). За висновками Рахункової палати України, згідно з матеріалами «Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров’я України на забезпечення медичних заходів Державної програми «Онкологія», МОЗ України більше ніж за 2 роки виконання зазначеної програми не розроблено дієвого механізму її реалізації, внаслідок чого не забезпечено надання хворим на онкопатологію якісної та вчасної гарантованої державою безоплатної медичної допомоги.

Так, жодного із 9 розділів Державної програми «Онкологія» не було виконано в повному обсязі, а виконання окремих розділів, завершити які передбачалося у 2003 р., розпочалося лише у 2004 р. З одного боку, хворі на онкопатологію були забезпечені лікарськими засобами менше ніж на 1/3 від потреби і були змушені купувати значну частину необхідних лікарських засобів за власні кошти.

Усе це негативно впливає на соціально-демографічну ситуацію в Україні. У рішенні РНБО «Про стан соціально-демографічної ситуа­ції, охорони здоров’я і ринку праці в Україні» зазначено, що проявом демографічної кризи стало погіршення майже всіх демографічних показників. Унаслідок зростання депопуляції, що триває з 1991 р., чисельність населення України скоротилася більше ніж на 6 млн осіб.

За прогнозами Світового банку, в зв’язку з демографічною кризою Україні загрожує обвал економіки. За його прогнозами, в Україні найгірші демографічні показники серед країн колишнього Радянського Союзу та Східної Європи. Очікується, що до 2025 р. українців стане на 12 млн менше. І якщо не будуть проведені реформи, то в Україні 20% ВВП буде витрачено на пенсії, 10% — на систему охорони здоров’я, стільки ж на навчання та перекваліфікацію кад­рів та 4% — на догляд за особами похилого віку, що становитиме майже половину всього ВВП. Такого навантаження не витримає економіка жодної країни світу.

На думку експертів Світового банку, поліпшити ситуацію в Україні можна лише за рахунок збільшення витрат на соціальну допомогу, охорону здоров’я, освіту та пенсійне забезпечення, оскільки сьогодні кожному п’ятому українцю — за 60 років.

У рішенні РНБО серед іншого доручено КМУ:

• сприяти створенню умов для подальшого розвитку малого і середнього підприємництва та вдосконалення законодавства з метою зменшення надмірного державного втручання у сферу підприємництва;
• сприяти розвитку закладів охорони здоров’я різних форм власності;
• удосконалювати відповідну соціальну інфра­структуру;
• внести зміни до Закону України «Про лікарські засоби» щодо вдосконалення державного управління фармацевтичною галуззю та уточнення повноважень посадових осіб органів державного контролю за якістю лікарських засобів.

Дослідники із США М. Портер та О. Тайс­берг звертають увагу на те, що у більшості галузей незмінними супутниками конкуренції є підвищення ефективності та поліпшення якості, а у сфері охорони здоров’я цей принцип не спрацьовує і, більше того, зростання витрат не тягне за собою підвищення якості (Портер М., Тайс­берг О., 2007).

Враховуючи актуальність цієї проблеми, доповідь на тему корупції була дуже змістовною та заслуговує на окрему публікацію.

Усі виступи викликали живий інтерес серед учасників семінару, обговорювалися та виносилися пропозиції на адресу організаторів щодо активної участі в нормотворчості з питань регулювання фармацевтичного ринку України. За численними проханнями учасників семінару наступну подорож в рамках міжнародного проекту PHARMA TOUR заплановано на кінець жовтня 2010 р. до В’єтнаму з обов’язковим відвідуванням місцевого фармацевтичного виробника.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!