Проблемні аспекти НТА у східноєвропейських країнах: 17-й Європейський конгрес ISPOR

8–12 листопада 2014 р. в Амстердамі відбувся 17-й Європейський конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR), присвячений новим викликам для вдосконалення системи охорони здоров’я в Європі та застосування методів оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА). У заході взяли участь майже 5 тис. учасників з 92 країн світу, які представили 1950 усних та стендових доповідей. Основним предметом обговорення на конгресі став пошук відповіді на питання: як ми можемо перейти до систем охорони здоров’я з наданням доступних та максимально якісних послуг? У всіх країнах ЄС відмічено збільшення попиту на медичну і фармацевтичну допомогу, проте наявні такі проблеми, як повільне економічне зростання та значні відмінності систем охорони здоров’я у різних країнах ЄС.

Проблемні аспекти НТА у східноєвропейських країнах: 17-й Європейський конгрес ISPOR

Викладачі, студенти — члени Українського відділу ISPOR (USPOR, що діє в Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (ЛНМУ) на кафедрі організації й економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти (ФПДО) з 2008 р.) на запрошення оргкомітету ISPOR систематично беруть участь в різноманітних заходах. Цього року вперше українська делегація налічувала 17 осіб, які представляли Державний експертний центр МОЗ України (ДЕЦ), Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я, вищі медичні (фармацевтичні) університети Вінниці, Києва, Львова, Тернополя, Харкова.

10 листопада відбувся форум USPOR та Українського студентського відділу, який ініціювала професор Ольга Заліська, на тему «Стан і впровадження підходів НТА в охорону здоров’я та освітній процес в Україні». Надія Мальдонадо (Nadia Maldonado), виконавчий менеджер ISPOR з міжнародного розвитку в країнах Азії й Європі, зачитала привітання від нового генерального директора ISPOR Ненсі Берг (Nancy Berg).

На форумі USPOR розглядалися актуальні проблеми запровадження медичної стандартизації як бази для подальшої оцінки технологій охорони здоров’я — НТА, зокрема у доповіді Олени Лiщишиної, кандидата медичних наук, директора департаменту стандартизації медичних послуг ДЕЦ.

Про тенденції та розвиток наукових досліджень з НТА, які проводяться в ЛНМУ імені Данила Галицького, Національному фармацевтичному університеті (НФаУ) та інших медичних університетах Києва, Вінниці, Тернополя розповіла Ольга Заліська, професор, президент USPOR, керівник комітету з освіти Європейської мережі ISPOR CEENET на 2013–2015 рр. До речі, два учасники з України отримали тревел-грант на участь у цьому конгресі для представлення стендових доповідей.

Питання споживання інсулінів і пероральних цукрознижувальних засобів в Україні розглянула професор Лариса Яковлєва, завідувач кафед­ри фармакоекономіки НФаУ, а результати клініко-економічного аналізу лікування токсичного гепатиту в закладі охорони здоров’я представила Оксана Ткачова, доцент цієї кафедри.

В’ячеслав Толубаєв, віце-президент USPOR, кандидат фармацевтичних наук, продемонстрував доцільність застосування підходів НТА до оцінки інноваційних ліків в Україні. Цікавою була доповідь Марії Лелеки, доцента кафедри управління та економіки фармації Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, щодо розробки лікарських засобів для підвищення витривалості організму в екстремальних умовах. Про розвиток ініціатив студентського відділу для опрацювання методик НТА повідомила Юлія Вадзюк, асистент кафедри клініко-лабораторної діагностики Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, президент Українського студентського відділу USPOR.

Наприкінці першого дня 17-го Європейського конгресу відбулося засідання на тему «Побудова і розвиток можливостей навчальних технологій з фармакоекономіки та НТА у країнах Центральної та Східної Європи». Модератором його була професор О. Заліська, яка наголосила, що відповідно до Стратегічної програми ISPOR «Vision–2020» освітня діяльність ISPOR має окремий напрям. Розвиток навчальних програм, коротких курсів, дистанційних методів освіти є перспективним і вимагає координації спільних зусиль усіх учасників. Підготовка спеціалістів з фармакоекономіки та НТА потребує спеціальних підходів у східноєвропейських країнах. ISPOR значну увагу приділяє розвитку освітніх програм, зокрема дистанційні освітні модулі вже перекладені п’ятьма мовами, в тому числі українською, і доступні на сайті ISPOR (http://www.ispor.org/DLP/ Index.aspx?DLPLang=Ukrainian). Вони успішно використовуються для дистанційної підготовки слухачів передатестаційних циклів провізорів з фармакоекономіки на кафедрі організації й економіки фармації та технології ліків ФПДО. Професор О. Заліська, враховуючи результати проведеного нею огляду методів навчання з фармакоекономіки, продемонструвала, що фармакоекономіка як дисципліна включена до навчальних програм фармацевтів (провізорів) практично у всіх країнах Центральної та Східної Європи, а до програм підготовки лікарів — лише в Угорщині та Польщі, і викладається як частина клінічної фармакології (у Росії, Словаччині). Проте в умовах впровадження підходів до НТА студенти-лікарі повинні вивчати фармакоекономіку та НТА як окрему дисципліну, оскільки фармакоекономіка швидко розвивається і її результати впроваджуються у практику охорони здоров’я. Позитивно, що студенти економічних факультетів Угорщини, Польщі також вивчають фармакоекономіку та НТА. Слід відзначити, що курси і навчальні програми з фармакоекономіки вже діють на післядипломному етапі у країнах Центральної і Східної Європи. Найбільший досвід має Угорщина (фармакоекономіку магістри вивчають 120 год за 4 семестри), також наявні такі програми у Польщі та Словаччині. У Македонії, наприклад, впроваджено спеціальні курси — аналіз впливу на бюджет (Budget Impact Analysis) для керівників, які приймають управлінські рішення.

Цікавим було перше пленарне засідання на тему «Створення стабільних систем охорони здоров’я в Європі», де доповідачі Річард Саліван (Richard Sullivan, MD, PhD), директор Інституту раку і громадського здоров’я, Лондон, Великобританія, Морін Руттен-Ван-Молкен (Maureen Rutten-Van Molken, PhD, MSc), професор з економічної оцінки інноваційної охорони здоров’я для хронічних захворювань з Інституту оцінки медичних технологій в охороні здоров’я Університету Еразмусу (Роттердам, Нідерланди), Золтан Кало (Zoltan Kalo, MSc, MD, PhD), професор економіки охорони здоров’я, Департамент з політики охорони здоров’я, Університет ELTE, засновник і виконавчий директор дослідницького інституту Syreon (Будапешт, Угорщина), Лівен Аннеманс (Lieven Annemans), професор економіки охорони здоров’я, Університет Гента (Гент, Бельгія) довели, що сучасна медична допомога базується на 3 основних принципах: якості, солідарності та стійкості. При цьому необхідно досягнути певного затвердженого показника ефективності витрат на медичні технології.

Зокрема, професор з Угорщини З. Кало продемонстрував, що в країнах Східної Європи проблемним є підхід до ціноутворення на ліки, формування ціни на основі цінності препарату для охорони здоров’я (value based price). Ціна, що затверджується в країні з високим доходом, не може бути оптимальною для інших країн з нижчим доходом. Тому визначення ціни на нові лікарські засоби в Європі потребує диференційованого ціноутворення в різних країнах. Професор З. Кало зазначив, що країни з низькими доходами населення витрачають більшу частку на лікарські засоби у структурі витрат на медичну допомогу, ніж країни з високим рівнем доходів, оскільки ціни на ліки є аналогічними до світових, проте зарплата лікарів, вартість госпіталізації є нижчою. У таких країнах, незважаючи на велику потребу в медичній допомозі, пацієнти мають більш обмежений доступ до інноваційних ліків.

Другий пленарний день був присвячений темі «Більш ранній доступ до інноваційних препаратів — чи це варто?». Представив її професор Ендрю Тоус (Andrian Towse), діючий президент ISPOR на 2014–2015 рр., директор Центру медичної економіки, Університет Оксфорду, Великобританія. Він навів такі позитивні приклади використання методу «розподіл ризику», як домовленості між платниками охорони здоров’я та фармацевтичними компаніями, з використанням підходу до встановлення ціни на інноваційні препарати, що базується на цінності лікарського засобу для здоров’я; як працює економіка фармакогенетики для платників охорони здоров’я та фармацевтичної промисловості; які економічні проблеми впливають на інноваційні дослідження (R&D) та їх доступність для лікування хвороб, поширених у країнах, що розвиваються. Продемонстровано приклади вимірювання продуктивності в галузі охорони здоров’я та економіки медичної недбалості.

Третій день засідань пройшов під гаслом «Докази у медичній допомозі: чи зможемо ми наблизитися до реальних даних?» під головуванням професора Фіна Борлума Крістенсена (Finn Bоrlum Kristensen), директора Агентства з оцінки медичних технологій, Університет Південної Данії, виконавчого директора Європейської мережі агентств НТА — EUnetHTA. Було висвітлено сучасні дані, що використовуються для встановлення вимог до післяреєстраційних досліджень ліків, отримані від багатьох установ з НТА, Європейської агенції з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) та споживачів. Доповідь «Лікарські засоби, люди і переваги: оцінка поточного щоденного реального життя в прагматичних випробуваннях» представила Гіларі Піннок (Hilary Pinnock), доктор медичних наук, співробітник Центру прикладних досліджень, Центру з демографії медичних наук Університету Единбурга. Вона окреслила весь спектр дизайну досліджень лікарських засобів: від встановлення їх ефективності до звітності за даними населення в цілому. Ларс Педерсен (Lars Pedersen), професор кафедри клінічної епідеміології Університету Орхуса (Данія), розповів про досвід функціонування реєстрів пацієнтів північноєвропейських країн. Так, загальна чисельність населення Ірландії, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Данії становить 25 млн осіб. Для оптимізації надання медичної допомоги створено національну базу моніторингу рецептурних лікарських засобів, що відпускаються амбулаторним хворим з аптек. У 2007 р. лікарями цих країн виписано майже 17 млн рецептів на ліки. З квітня 1968 р. щоденно оновлюються дані реєстрів. Кожен пацієнт отримує персональний реєстраційний номер і відповідно до нього визначається вид відшкодування вартості ліків (реімбурсації). Обробка даних відбувається в такому порядку: 1) визначення відповідності призначення вимогам стандартизації та створення так званих вхідних файлів (інформація про пацієнта, ліки, лабораторні дослідження та випадки захворювання); 2) після створення вхідних файлів за допомогою програмних засобів дані про пацієнта створюються на локальному рівні; 3) далі дані інтегруються і завантажуються на спільну платформу з метою подальшого аналізу. Серед сильних сторін реєстрів пацієнтів північноєвропейських країн слід зазначити відкриту для суспільства систему охорони здоров’я, можливість індивідуальних записів у режимі реального часу, заощадження часу і грошей, довгострокову доступність даних, можливість охоплення великих популяцій хворих, можливість отримати необхідні дані залежно від теми дослідження. Така інтеграція електронних баз даних систем охорони здоров’я забезпечує широкомасштабний моніторинг безпеки лікарських засобів (проект ЄС-ADR — збір інформації про побічні реакції).

З доповіддю про стратегію математичної обробки для зниження ризику систематичної помилки і підвищення значимості результатів за даними реальної практики виступив професор медицини та епідеміології Себастьян Шнівайс (Sebastian Schneeweiss) з медичної школи Гарварда, (Бостон, США). Він окреслив можливості швидкої обробки реальних даних, підвищення достовірності результатів, створення спеціальних програм навчання і затвердження відповідних настанов.

Пізнавальним був також форум на тему «Переваги інноваційних лікарських засобів у країнах Центральної та Східної Європи», під час якого виступили Домінік Томек (Dominik Tomek), старший дослідник Медичного університету Братислави, Словаччина; Любов Краснова, виконавчий директор Російського товариства фармакоекономічних досліджень, Росія; Джоанна Ліс (Joanna Lis), президент Польського відділення ISPOR, Зоран Стерієв (Zorjan Sterjev), заступник декана фармацевтичного факультету Медичного університету Скоп’є, Македонія), та В. Толубаєв, які представили досвід і проблемні аспекти впровадження інноваційних ліків у кожній країні.

Навчальні форуми від консалтингових компаній (Parexel, IMS) були орієнтовані на проблеми роботи Національного інституту здоров’я і клінічної досконалості (National Institute for Health and Clinical Excellence — NICE), Великобританія.

Під час стендових сесій 10–12 листопада учасники з України професор О. Заліська, доцент Оксана Блавацька, асистент Наталя Максимович, провізор, здобувач кафедри Ореста Піняжко, студенти Христина Горбачевська, Олег Заліський (Львів), доцент Марія Лелека, асистент Юлія Вадзюк, студентка Богдана Вонс (Тернопіль), доцент Інна Мудрак, студентка Юлія Мудрак (Вінниця) представили результати фармакоекономічних досліджень, проведених за даними реальної практики при поширених захворюваннях в Україні. На завершення 17-го Європейського конгресу був проведений круглий стіл щодо тенденцій провадження НТА в світі, в якому брав участь Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, президент Українського агентства з НТА, який представив тенденції розвитку НТА в охороні здоров’я України.

Цей конгрес був важливим щодо набуття нових знань, вмінь, спілкування і дискусій з цікавими учасниками конгресу, оскільки в ISPOR беруть участь провідні світові фахівці з фармакоекономіки та НТА, це одна з найавторитетніших професійних організацій в галузі медицини і фармації в світі. На нашу думку, досвід, стратегії і тенденції в країнах Європи слід активніше впроваджувати в розвиток фармакоекономічних підходів та НТА в Україні як на законодавчому рівні, так і у практичній діяльності лікувальних закладів.

Столиця Нідерландів Амстердам має особливу магію краси міста з численними каналами, велосипедними доріжками, сотнями жителів, 50% яких пересувається на екологічних видах транспорту. Незабутніми є спогади про музей Ван Гога, його безсмертні полотна і теплу сонячну золоту осінь в європейській столиці.

Ольга Заліська, Наталя Максимович, Ореста Піняжко (Львів), Марія Лелека (Тернопіль), Інна Мудрак (Вінниця), В’ячеслав Толубаєв (Київ)
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті