Законопроект «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року»

ТЕКСТ ЗАКОНОПРОЕКТ ДО ДРУГОГО ЧИТАННЯ ЗАЗНАЧЕНО НИЖЧЕ

ПОДАННЯ

проекту Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року»

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою проект Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року».

Проект Закону пропонується розглянути у першочерговому порядку.

Представлятиме проект Закону у Верховній Раді Міністр фінансів Яресько Наталія.

Додаток: 1. Текст законопроекту на 2 арк.

2. Проект постанови Верховної Ради на 1 арк.

3. Пояснювальна записка на 3 арк.

4. Текст проекту Закону в електронній формі.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Необхідність прийняття Закону виникла у зв’язку з погіршення стану платіжного балансу України, значного скорочення золотовалютних резервів держави.

Проект Закону розроблено з урахуванням відповідних положень Статті XII ГАТТ-1994 і Домовленості про положення ГАТТ-1994, які стосуються платіжного балансу, що стали частиною національного законодавства України після набрання чинності Законом України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі».

Згідно із Статтею XII ГАТТ-1994 та Домовленістю про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу, члени СОТ, у разі погіршення стану платіжного балансу, мають надавати перевагу ціновим заходам, до яких належить, зокрема, й додатковий імпортний збір.

2. Мета і шляхи її досягнення

Мета прийняття Закону полягає в необхідності оперативного реагування на поточне негативне сальдо платіжного балансу України, на значне скорочення золотовалютних резервів Національного банку, необхідність збільшення надходжень до Державного бюджету України.

Проектом Закону передбачається запровадження, тимчасово, строком на 12 місяців, починаючи з 01.01.2015, додаткового імпортного збору як особливого виду мита у розумінні Митного кодексу України.

Додатковий імпортний збір справлятиметься з товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту (тобто для вільного обігу на митній території України), незалежно від країни їх походження за ставками:

10 відсотків для товарів, що класифікуються у 1 – 24 товарних групах згідно із УКТЗЕД;

5 відсотків для товарів, що класифікуються у 25 – 97 товарних групах згідно із УКТЗЕД;

10 відсотків для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до статті 374 Митного кодексу України.

Додатковий імпортний збір не справлятиметься при ввезенні життєво необхідних товарів, а саме: природний газ, вугілля енергетичне, паливо для АЕС, нафта, нафтопродукти (бензин, дизпаливо), банкноти та банківські метали, гуманітарна допомога, товари, що звільняються від сплати ввізного мита відповідно до міждержавних домовленостей, крім вільної торгівлі (наприклад, товари, що ввозяться як технічна допомога, для забезпечення діяльності Чорнобильського Фонду «Укриття», у рамках співробітництва з НАТО, Глобальним фондом, тощо). Перелік життєво необхідних товарів пропонується визначити у цьому Законі.

Нарахування додаткового імпортного збору здійснюватиметься незалежно від нарахування інших податків і зборів, які справляються під час ввезення на митну територію України товарів.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання основними нормативно-правовими актами є:

Закони України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі»;

Митний кодекс України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону дозволить збільшити надходження до Державного бюджету України від імпорту товарів при певному скороченні його фізичного обсягу.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону схвалений Кабінетом Міністрів України..

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць, тому не потребує узгодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутніположення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект відповідає таким принципам державної регуляторної політики – передбачуваність, прозорість, збалансованість.

11. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту дозволить:

– вирівняти негативне сальдо платіжного балансу, передусім за рахунок певного скорочення обсягу імпорту товарів і збалансування зовнішньої торгівлі;

– мінімізувати темпи скорочення золотовалютних резервів за рахунок зменшення їх витрат на фінансування імпорту;

– забезпечити збереження надходжень до Державного бюджету України від імпорту (при певному скороченні його фізичного обсягу).

ПРОЕКТ

реєстр. № 1562 від 22.12.2014 р.

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЮА. ЯЦЕНЮК

“     ”    2014 р.

Закон України

Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року

Верховна Рада України постановляє:

Стаття 1. Встановлення додаткового імпортного збору

1. Тимчасово, строком на 12 місяців, запровадити додатковий імпортний збір відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу.

2. Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

Стаття 2. Об’єкти оподаткування

1. Об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором є товари, що визначені у частинах першій та другій статті 277 Митного кодексу України, крім життєво необхідних товарів згідно зі статтею 5 цього Закону.

Стаття 3. База оподаткування додатковим імпортним збором

1. Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.

Стаття 4. Ставки додаткового імпортного збору

1. Додатковий імпортний збір справляється за такими ставками:

10 відсотків для товарів, що класифікуються у 1—24 товарних групах згідно із УКТЗЕД;

5 відсотків для товарів, що класифікуються у 25—97 товарних групах згідно із УКТЗЕД;

10 відсотків для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до статті 374 Митного кодексу України.

Стаття 5. Життєво необхідні товари

1. Життєво необхідними товарами є:

– нафта, що класифікується у товарній підкатегорії 2709 00 90 00 згідно із УКТЗЕД;

– газ природний, що класифікується у товарних підкатегоріях 2711 11 00 00, 2711 21 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– неопромінені паливні елементи (твели), що класифікуються у товарній підкатегорії 8401 30 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– електроенергія, що класифікується у товарній підкатегорії 2716 00 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– вугілля, що класифікується у товарних підкатегоріях 2701 11 00 00, 2701 12 10 00, 2701 12 90 00, 2704 00 19 00, 2704 00 30 00, 2708 20 00 00, 2713 11 00 00, 2713 12 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– бензини та дизпаливо, що класифікуються у товарній позиції 2710 УКТЗЕД, крім товарних підкатегорій 2710 91 00 00 та 2710 99 00 00;

– товари, зазначені у пунктах 2—7, 9, 10, 12, 15, 18—20 частини першої статті 282, частинах першій та четвертій статті 287, підпункті 11 пункту 4, пункті 4¹ Розділу XXI Митного кодексу України;

– товари, що безоплатно надаються Україні урядами інших країн або міжнародними організаціями в рамках міжнародних (міжурядових) угод, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 6.Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

Голова
Верховної Ради України

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України

на проект Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року»

У законопроекті пропонується встановити строком на 12 місяців додатковий імпортний збір відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу. Зазначений збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

Метою законопроекту, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, «полягає в необхідності оперативного реагування на поточне негативне сальдо платіжного балансу України, на значне скорочення золотовалютних резервів Національного банку, необхідність збільшення надходжень до Державного бюджету України».

Головне управління, проаналізувавши законопроект, зазначає, що статтею ХІІ «Обмеження для збереження рівноваги платіжного балансу» Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачена можливість обмеження будь-якою стороною з метою підтримання свого зовнішнього фінансового стану та рівноваги платіжного балансу кількості чи вартості товару,  які  дозволяється  імпортувати  при  виконанні  положень наступних параграфів цієї Статті, що, власне, надає правові підстави для прийняття позитивного рішення щодо внесеної законодавчої пропозиції. Разом із тим вважаємо за доцільне звернути увагу на таке.

1. Проглядається певна невідповідність між назвою і текстом проекту. Зокрема, назва проекту, яка передбачає низку заходів щодо стабілізації платіжного балансу України, є значно ширшою за його зміст, в якому йдеться виключно про встановлення додаткового імпортного збору.

Крім того, у назві зазначається лише про відповідні заходи відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, в той час як у тексті проекту йдеться про запровадження додаткового імпортного збору відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу.

2. Пояснювальна записка до проекту не містить обґрунтувань розмірів ставок додаткового імпортного збору, а також строку, на який пропонується запровадити додатковий імпортний збір.

3. У супровідних до проекту документах також доцільно надати додаткове обґрунтування внесеної законодавчої пропозиції в контексті повної відповідності вимогам СОТ щодо застосування заходів імпортного регулювання для підтримки рівноваги платіжного балансу.

У цьому плані варто, зокрема, нагадати, що відповідно до параграфу 2 статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року обмеження імпорту, які вводяться, застосовуються чи посилюються стороною відповідно до цієї Статті, не повинні перевищувати рівень, необхідний для того, щоб: відвернути неминучу загрозу серйозного скорочення грошових резервів чи зупинити таке скорочення, або у випадку, якщо сторона має вкрай малі грошові резерви, досягти розумного темпу збільшення її резервів. Причому у кожному випадку належна увага повинна приділятися будь-яким особливим факторам, які можуть впливати на резерви такої сторони або на її потребу у резервах, включаючи, у випадках можливості користування спеціальними зовнішніми кредитами та іншими ресурсами, потребу у забезпеченні належного  використання таких кредитів чи ресурсів.

Крім того, положення Домовленості про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу передбачають, що рівень жорсткості обмежень імпорту, які застосовуються членом СОТ у зв’язку із платіжним балансом, не повинен перевищувати той, який необхідний для врегулювання ситуації з платіжним балансом. Згідно з Домовленістю, у разі застосування таких обмежень у зв’язку із платіжним балансом, член СОТ повинен забезпечувати мінімізацію їх побічних наслідків протекціоністського характеру.

4. Наведену у Пояснювальній записці до законопроекту аргументацію на користь його прийняття, за якою «реалізація положень проекту Закону дозволить збільшити надходження до Державного бюджету України від імпорту товарів при певному скороченні його фізичного обсягу», доцільно було б підкріпити відповідними розрахунками, що випливає з вимог ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 91 Регламенту Верховної Ради України.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

До реєстр. № 1562 від 22.12.2014 р.

ВИСНОВОК

Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 24.12.2014 року (протокол засідання № 6) розглянув проект Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року» (реєстр. № 1562), поданий Кабінетом Міністрів України.

Проектом Закону запроваджується додатковий імпортний збір у зв’язку з погіршенням стану платіжного балансу України, значного скорочення золотовалютних резервів держави.

Поділяючи стурбованість авторів законопроекту щодо необхідності оперативного реагування на поточне негативне сальдо платіжного балансу України, скорочення золотовалютних резервів Національного банку, необхідності збільшення надходжень до Державного бюджету України, народні депутати України – члени Комітету зауважили на наступне.

1) щодо переліку товарів, віднесених до групи «життєво необхідних товарів». Статтею 5 проекту передбачений перелік товарів, що звільняються  від оподаткування додатковим імпортним збором. Цей перелік не включає сировинні товари та основні засоби виробництва, імпорт яких є критичним для економіки країни;

2) щодо проведення консультацій між Урядом України та Комітетом з питань обмежень платіжного балансу СОТ щодо встановлення відповідних обмежень імпорту. У законопроекті не визначений порядок проведення консультацій між Урядом України та Комітетом з питань обмежень платіжного балансу СОТ щодо встановлення відповідних обмежень імпорту, процедура проведення яких регламентується частинами 5-13 Домовленості про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу (далі – Домовленість);

3) практичне застосування норм законопроекту призведе до збільшення контрабандних надходжень товарів, зростання тіньових схем поставки товарів в Україну та  буде сприяти зменшенню надходжень до Державного бюджету України;

4) щодо справляння додаткового імпортного збору з товарів, які переміщуються в рамках Угод про вільну торгівлю.

Наразі у торгівлі між Україною та ЄС діє автономний преференційний режим, згідно з яким імпорт до ЄС переважної більшості товарів українського походження звільнено від сплати мита. Цей режим діє до набуття чинності (тимчасового застосування) положень Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС про зону вільної торгівлі, тобто до 31 грудня 2015 року. Однією з умов надання Союзом автономного преференційного режиму Україні є її «утримання від запровадження нових мит або зборів, що мають еквівалентну дію, та нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентну дію, для імпорту походженням з Європейського союзу, або від збільшення існуючих рівнів мит чи зборів, або від запровадження будь-яких інших обмежень, починаючи з 23 квітня 2014 року»;

5) Щодо пропозиції пункту 2 ст. 2 законопроекту стосовно запровадження Україною додаткового імпортного збору незалежно від укладених угод (договорів). Цей пункт не узгоджується з вимогами міжнародних договорів між Україною та іншими державами з питань вільної торгівлі щодо не запровадження нових видів мит за винятком для тих товарів, які передбачені у додатках до таких договорів. З цього приводу слід отримати відповідний висновок Міністерства юстиції;

6) щодо фінансово-економічних розрахунків. У пояснювальній записці до законопроекту не надано:

– фінансово-економічного обгрунтування запропонованих законодавчих ініціатив, обов’язковість надання яких передбачена ст.91 Регламенту Верховної Ради України;

– розрахунки сум додаткових надходжень від запровадження імпортного збору (вимоги частини другої Домовленості);

7) Щодо соціальних ризиків. У разі прийняття норм законопроекту є ймовірність скорочення зайнятості та зменшення рівня доходів працюючих в експортоорієнтованих галузях, зменшення відрахувань до соціальних страхових фондів та підвищення роздрібних цін практично на всі товари, у т.ч. соціально значимі.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку рекомендує за результатами розгляду у першому читання законопроект прийняти за основу з урахування висловлених зауважень і пропозицій (лист від 24.12.2014 р. № 16/3-1141/1562).

На наслідками розгляду вказаного законопроекту Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відхилити проект Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року» (реєстр. № 1562), поданий Кабінетом Міністрів України. Проект відповідної постанови Верховної Ради України додається.

Співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету, народного депутата України Насірова Р.М.

До № 1562 від 22.12.2014

(друге читання)

ЗАУВАЖЕННЯ

Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону України про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

У Головному юридичному управлінні проаналізовано проект Закону України про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (реєстр. №1562), підготовлений Комітетом з питань податкової та митної політики для розгляду в другому читанні, за результатами опрацювання якого слід зазначити таке.

1. Згідно зі статтею 1 законопроекту передбачається тимчасово, строком на 12 місяців, запровадити додатковий імпортний збір відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу, який планується справляти з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

Так, відповідно до статті XII ГАТТ-1994 будь-яка сторона з метою підтримання свого зовнішнього фінансового стану та рівноваги платіжного балансу може обмежувати кількість чи вартість товару, які дозволяється імпортувати. Водночас за Домовленістю про положення ГАТТ-1994, які стосуються платіжного балансу, що є невід’ємною частиною Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, «вважається, що такі заходи включають додаткові імпортні збори, вимоги про внесення депозитів імпортерами або інші рівноцінні торговельні заходи, що відбиваються на ціні імпортованих товарів. Зрозуміло, що незалежно від положень Статті II цінові заходи, які вживаються у зв’язку з платіжним балансом, можуть застосовуватися членом СОТ додатково до мит, передбачених у його Розкладі».

Тобто, формально, Україна, запроваджуючи додатковий імпортний збір, додержується матеріальних норм і правил зазначеної угоди СОТ.

Разом з тим, у торгівлі між Україною та її партнерами — деякими державами та інтеграційними об’єднаннями — функціонують автономні преференційні режими.

Так, 23 жовтня 2014 року Європарламентом прийнято рішення про продовження одностороннього скасування та зменшення Європейським Союзом митних тарифів на товари, що походять з України, в рамках автономного преференційного торговельного режиму ЄС для України на період відтермінування початку тимчасового застосування положень Угоди, що стосуються створення зони вільної торгівлі.

Обов’язковою умовою надання права на отримання преференцій у торговельному режимі ЄС, визначеною статтею 2 Регламенту (ЄС) №374/2014 Європейського парламенту і Ради від 16 квітня 2014 року щодо скорочення або скасування митних тарифів на товари, що походять з України, є «утримання України від введення нових мит або тарифів, що мають еквівалентну дію, та нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, на імпорт вироблених в Союзі або від збільшення існуючих рівнів мит або тарифів, або від запровадження будь-яких інших обмежень з 23 квітня 2014 року».

Статтею 4 зазначеного Регламенту (ЄС) №374/2014 передбачається відповідальність за недодержання умов надання права на отримання преференцій у торговельному режимі ЄС: «якщо Комісія вважає, що є достатні докази щодо недотримання умов, викладених у статті 2, вона може прийняти відповідний імплементаційний акт, що повністю або частково зупинить надання преференційного торговельного режиму, передбаченого у цьому Регламенті».

Тобто у разі прийняття цього законопроекту як закону Єврокомісія може визнати його достатнім доказом для припинення дії автономного преференційного торговельного режиму ЄС для України.

Крім того, Україна уклала двосторонні договори про зони вільної торгівлі з іншими державами, зокрема з Чорногорією тощо. Так, відповідно до статті 7 Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії, що ратифікована відповідним Законом України та набрала чинності з 1 січня 2013 року, «з набранням чинності цією Угодою Сторони повинні скасувати всі мита на імпорт товарів походженням з Чорногорії або України, зазначені у Статті 6 цієї Угоди, за винятком випадків, передбачених у Додатку I до цієї Угоди. Не запроваджуються жодні нові мита та еквівалентні миту податки і збори на імпорт». За цією угодою у разі виникнення спорів щодо тлумачення та застосування цієї Угоди сторони повинні вдатися до процедури вирішення спорів, результатом якої може стати навіть вихід із цієї Угоди однієї з сторін.

2. Крім того, на нашу думку, юридично некоректним є термін набрання чинності законом — з 1 січня 2015 року. Адже статтею XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачається, що Сторони, які застосовують обмеження відповідно до цієї статті, зобов’язуються уникати завдання непотрібної шкоди комерційним чи економічним інтересам будь-якої іншої сторони, тоді як на день набрання чинності цим Законом українські суб’єкти господарювання вже мають укладені зовнішньоторговельні контракти на купівлю-продаж товарів у іноземних суб’єктів господарювання за обумовленими цінами, що у певних випадках може призвести до відмови від їх придбання та розірвання таких контрактів.

3. Статтею 2 законопроекту передбачається оподаткування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються в режимі тимчасового ввезення, або які зберігаються на ліцензійному складі, або поміщені в режим відмови на користь держави, або власник яких невідомий, та які підлягають переробці, утилізації чи знищенню, що призведе до справляння з таких товарів додаткового імпортного збору, а відтак – до додаткових втрат Державного бюджету України.

Вважаємо, що зазначене слід враховувати при ухваленні рішення щодо прийняття цього законопроекту як закону.

Текст законопроекту до другого читання

Закон України

Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року

Верховна Рада України постановляє:

Стаття 1. Встановлення додаткового імпортного збору

1. Тимчасово, строком на 12 місяців, запровадити додатковий імпортний збір відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу.

2. Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

Стаття 2. Об’єкти оподаткування

1. Об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором є товари, що визначені у частинах першій та другій статті 277 Митного кодексу України, крім життєво необхідних товарів згідно зі статтею 5 цього Закону.

Стаття 3. База оподаткування додатковим імпортним збором

1. Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.

Стаття 4. Ставки додаткового імпортного збору

1. Додатковий імпортний збір справляється за такими ставками:

10 відсотків для товарів, що класифікуються у 1-24 товарних групах згідно із УКТЗЕД;

5 відсотків для товарів, що класифікуються у 25-97 товарних групах згідно із УКТЗЕД;

10 відсотків для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до статті 374 Митного кодексу України.

Стаття 5. Життєво необхідні товари

1. Життєво необхідними товарами є:

– нафта, що класифікується у товарній підкатегорії 2709 00 90 00 згідно із УКТЗЕД;

– газ природний, що класифікується у товарних підкатегоріях 2711 11 00 00, 2711 21 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– неопромінені паливні елементи (твели), що класифікуються у товарній підкатегорії 8401 30 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– електроенергія, що класифікується у товарній під категорії 2716 00 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– вугілля, що класифікується у товарних підкатегоріях 2701 11 00 00, 2701 12 10 00, 2701 19 00 00, 2701 12 90 00, 2704 00 19 00, 2704 00 30 00, 2708 20 00 00, 2713 11 00 00, 2713 12 00 00 згідно із УКТЗЕД;

– бензини, мазут та дизпаливо, що класифікуються у товарній позиції 2710 УКТЗЕД, крім товарних підкатегорій 2710 91 00 00 та 2710 99 00 00;

– товари, зазначені у пунктах 2-7, 9, 10, 12, 13,15, 18-20 частини першої статті 282, частинах першій та четвертій статті 287, підпункті 11 пункту 4, пункті 4¹ Розділу XXI Митного кодексу України;

– Вироби медичного призначення, наступних підгруп, що класифікуються згідно із УКТЗЕД:

підгрупа 3822 – реагенти діагностичні або лабораторні на підкладці і приготовлені (готові) діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї, крім зазначених у товарних позиціях 3002 або 3006; сертифіковані еталонні матеріали»;

підгрупа 9018 – «Прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинтографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апаратура для дослідження зору»;

підгрупа 9021 – «Пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові та інші апарати, які носять на собі, із собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду».

– товари за кодами 9019 20 00 00, 9022 12 00 00, 9022 14 00 00, 9022 21 00 00, 9022 30 00 00 згідно із УКТЗЕД.

– товари для дітей( дитяче харчування та дитячі пелюшки та підгузки), що класифікуються у товарних підкатегоріях 1901 10 00 00 та 9619 00 21 00 згідно із УКТЗЕД;

– товари, що безоплатно надаються Україні урядами інших країн або міжнародними організаціями в рамках міжнародних (міжурядових) угод, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 6.Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!