АСОЦІАЦІЯ «ОПЕРАТОРИ РИНКУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ»
Вих. від 24.12.2014 року № 96
Прем’єр-міністру України
Яценюку А.
Міністру фінансів України
Яресько Н.
Голові Верховної Ради України VIII скликання
Гройсману В.
Голові Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України VIІI скликання
Насирову Р.
Щодо: Проектів Законів України відносно заходів щодо стабілізації платіжного балансу України
ТЕЛЕГРАМА
Користуючись правом законодавчої ініціативи, Прем’єр-міністром України Яценюком А. у Верховній Раді України від 22 грудня 2014 року було зареєстровано проект Закону «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року» за номером 1562 (далі по тексту – Законопроект № 1562) та проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо стабілізації платіжного балансу)» за номером 1563 (далі по тексту – Законопроект № 1563) з метоюоперативного реагування на поточне негативне сальдо платіжного балансу України, на значне скорочення золотовалютних резервів Національного банку та необхідності збільшення надходжень до Державного бюджету України.
Законопроектом № 1562 пропонується тимчасово запровадити строком на 12 місяців, починаючи з 01.01.2015, додатковий імпортний збір як особливий вид мита у розумінні Митного кодексу України.
Так, зокрема, т.з. додатковий імпортний збір справлятиметься з товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту за ставкою 5 відсотків для товарів, що класифікуються у 25 – 97 товарних групах згідно із УКТЗЕД. Саме в цьому товарному діапазоні окрім інших товарів розміщена фармацевтична продукція: лікарські засоби та медичні вироби.
Асоціація не розділяє такі ініціативи Кабінету Міністрів України та заперечує проти впровадження додаткового імпортного збору на медичні вироби як особливого виду мита з огляду на наступне.
Асоціація констатує, що ринок медичних виробів в України є вкрай зарегульованим, що проявляється в механізмах державного цінового регулювання (встановлення граничних надбавок, необхідність проведення процедури декларування зміни оптово-відпускної ціни, встановлення обов’язкового мінімального асортименту для аптечних закладів), встановлення оподаткування за повною ставкою податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію більшості медичних виробів за виключенням деяких позицій, що на сьогодні затверджені постановою КМУ від 03.09.2014 року № 410, впровадженням технічного регулювання та процедур оцінки відповідності вимогам технічних регламентів.
Крім того, Урядом України було розширено сферу дії державного цінового регулювання з 01 січня 2015 року (встановлення граничних торговельних (роздрібних) надбавок) на лікарські засоби та медичні вироби, оптово-відпускна ціна яких менша 12 гривень, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів, затвердженого наказом МОЗ України від 29 грудня 2011 року № 1000.
З урахуванням вже існуючих антиєвропейських цінових регуляторних механізмів, встановлення додаткового імпортного збору у розмірі 5 відсотків прямо-пропорційно відобразиться на ціні медичних виробів для пересічних громадян, тобто на кінцевих споживачах та пацієнтах закладів охорони здоров’я, адже, виходячи з тексту пояснювальної записи до Законопроекту № 1562, нарахування додаткового імпортного збору здійснюватиметься незалежно від нарахування інших податків і зборів, які справляються під час ввезення на митну територію України товарів.
Крім того, Асоціація вважає, що впровадження додаткового імпортного збору створює дискримінаційні умови у відношенні імпортерів до національних виробників медичних виробів з огляду на штучно створені умови, за яких імпортери змушені будуть задля продовження здійснення господарської діяльності підвищувати ціни на медичні вироби, що таким чином значно здорожчить цінових рівень імпортованої продукції у відношенні до вітчизняної.
На нашу думку також необхідно зазначити, що такими ініціативами створюються умови, за яких неможливе здійснення бюджетного планування та прогнозування операторами ринку медичних виробів, що таким чином прямо порушує норму, закріплену в частині 2 статті 48 Господарського кодексу України, згідно з якою держава сприяє розвитку малого підприємництва та створює необхідні умови для цього.
В той же час, варто зауважити, що станом на 24.12.2014 року чинним Митним кодексом України не визначено законодавчих підстав для адміністрування органами доходів і зборів додаткового імпортного збору, тобто на сьогодні в Україні відсутній визначений законодавством механізм встановлення та адміністрування додаткового імпортного збору як особливого виду мита.
Відповідно до частини 2 статті 275 Митного кодексу України особливі види мита встановлюються на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
Разом з тим, статтею 275 Митного кодексу України передбачено, що особливі види мита такі як: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито можуть застосовуватися з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, а не з метою заходів щодо стабілізації платіжного балансу України, що де-факто відбуватимуться за рахунок тотального імпортозаміщення, дестабілізації провадження господарської діяльності імпортерами та дистриб’юторами та посилення регуляторного тиску, що випливає з тексту пояснювальної записки до Законопроекту № 1562.
Також, беручи до уваги той факт, що Законопроект № 1562, що є регуляторним актом, не був винесений на громадське обговорення з метою проведення консультацій з громадськістю, Асоціації як громадській організації не відомі відповідні розрахунки, що випливають з вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки у разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту, проекту іншого акта подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Пояснювальна записка до Законопроекту № 1562 також не містить обґрунтувань визначення розмірів ставок додаткового імпортного збору, а також чітко визначеного строку, на який пропонується запровадити додатковий імпортний збір.
У супровідних до проекту документах також відсутнє обґрунтування внесеної законодавчої пропозиції в контексті повної відповідності вимогам СОТ щодо застосування заходів імпортного регулювання для підтримки рівноваги платіжного балансу, оскільки відповідно до параграфу 2 статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року обмеження імпорту, які вводяться, застосовуються чи посилюються стороною відповідно до цієї Статті, не повинні перевищувати рівень, необхідний для того, щоб:
– відвернути неминучу загрозу серйозного скорочення грошових резервів чи зупинити таке скорочення, або
– у випадку, якщо сторона має вкрай малі грошові резерви, досягти розумного темпу збільшення її резервів.
Причому у кожному випадку належна увага повинна приділятися будь-яким особливим факторам, які можуть впливати на резерви такої сторони або на її потребу у резервах, включаючи, у випадках можливості користування спеціальними зовнішніми кредитами та іншими ресурсами, потребу у забезпеченні належного використання таких кредитів чи ресурсів.
Проаналізувавши Законопроект № 1563, Асоціація зробила висновок, що шляхом внесення відповідних змін до Митного кодексу України Уряд України пропонує створити законні підстави задля врегулювання порядку застосування Україною додаткового імпортного збору, адже як вже зазначалось вище нині відсутній визначений законодавством механізм встановлення та адміністрування цього збору.
Вважаємо, що підтримка та прийняття Законопроектів № 1562 та № 1563 діаметрально розходиться із раніше заявленим принципом дерегуляції фармацевтичного ринку в рамках реформування національної системи охорони здоров’я, що був озвучений Прем’єр-міністром України Яценюком А. 11 грудня 2014 року під час представлення в Парламенті Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Враховуючи зазначене вище, Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», що є першим в Україні професійним об’єднанням понад 30 виробників, імпортерів, дистриб’юторів та інших учасників ринку медичних виробів, наполягає на відкликанніЗаконопроектів № 1562 та № 1563 в запропонованій суб’єктом права законодавчої ініціативи редакції від 22 грудня 2014 року.
У випадку, якщо зазначені вище законопроекти будуть включені до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України та розглянуті в першочерговому порядку, переконливо просимо їх відхилити.
Разом з тим, просимо Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України розглянути дану телеграму в термін до двох днів, що передбачений додатком 15 до Інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.1997 року № 1153.
| Виконавчий директор Асоціації | Д. Дорощук |
Читайте також: Додатковий імпортний збір при ввезенні товарів: ЄБА просить включити ліки та медичні вироби до переліку життєво необхідних товарів
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим